Відповідно до Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» Директор Бюро щопівроку (до 10 серпня та до 10 лютого) звітує перед суспільством про результати діяльності відомства.
Артем Ситник: Доброго дня, шановні представники засобів масової інформації! Дякую за те, що знайшли час прийти та послухати звіт про нашу роботу. Кожні півроку Національне антикорупційне бюро України повинно звітувати про свою діяльність. Цей звіт надсилається до Парламенту, Президента і Уряду. Окремий примірник надається Раді громадського контролю при НАБУ, яка має дати свій висновок щодо звіту.
Цей звіт, мабуть, найбільший із тих, які ми вже презентували. Ми намагалися в ньому максимально повно висвітлити, що конкретно зроблено Антикорупційним бюро за рік і 2 місяці, які минули від початку першого розслідування. Нагадаю, це було 4 грудня 2015 року, коли було зареєстроване перше провадження. Буквально після цього було зареєстроване друге провадження, про нього я окремо розкажу. Це так звана «справа Онищенка».
Свій виступ хотів би побудувати з трьох блоків. По-перше, оцінка роботи Антикорупційного бюро за 12 місяців, тобто з моменту початку розслідувань. По-друге, подолання корупції на державних підприємствах. По-третє, ситуація з розглядом справ у судах.
Чому саме такі блоки будуть у моєму виступі?
Перше, це – звіт про те, що ми робили 12 місяців. Друге, з самого початку роботи на посаді Директора НАБУ я виділяв одним із пріоритетів нашої роботи подолання корупції на державних підприємствах. Те, що ми побачили, не може не шокувати. Фактично, корупція на державних підприємствах (як ми бачимо на прикладі, знову ж таки, «справи Онищенка») є підставою для фінансування певних політичних проектів.
Отже, з чого ми починали? Ми починали з того, що мали на старті розслідувань 70 детективів. Внесено 50 проваджень до Єдиного реєстру досудових розслідувань і була проведена перша реалізація: затримання першого судді одразу після отримання неправомірної вигоди.
Що ми маємо наразі, за 14 місяців розслідувань?
На стадії досудового розслідування державі повернуто більше 115 мільйонів гривень – це те, що ми змогли повернути добровільно. Бо основною підставою для повернення коштів до бюджету або на рахунки державних підприємств, інших підприємств, які постраждали через корупційні дії, є вироки судів. Попереджено розкрадання більш ніж півмільярда гривень і встановлено збитки державі у розмірі майже 83 мільярди гривень. Створено передумови для того, щоб повернути державі значні кошти, які були здобуті у результаті скоєння корупційних злочинів. Ці цифри детально описані у нашому звіті. Назву деякі з них. Арештовано коштів на суму 60 мільйонів гривень, 80 мільйонів доларів, корпоративні права, величезну кількість рухомого і нерухомого майна, а також велику кількість земельних ділянок, коштовних виробів тощо. Попередня сума арештованого майна налічує майже 4 мільярди гривень. Це – той ресурс, який дозволяє говорити про реальне повернення коштів до бюджету.
У нас кожного року відбувається одна і та ж сам ситуація: у бюджеті планується мільярд гривень, який має бути повернутий внаслідок розслідувань корупційних злочинів. Але, якщо проаналізувати ситуацію за останні декілька років, особливо у період після Революції Гідності, передумов для такого повернення не було. Для того, щоб повернути, необхідно, щоб майно було арештоване і чекало вироків судів, на підставі яких це майно буде повернуте. Лише НАБУ створило такі передумови. Це – реальні цифри, реальні активи. Єдине, чому вони зараз не можуть перейти у власність держави, чому вони зараз знаходять під арештом, – це відсутність вироків судів у цих справах. Передумови є. Якщо хтось намагається спекулювати на тому, що немає економічної вигоди від Антикорупційного бюро (а я, до речі, хочу сказати, що жодне антикорупційне агентство світу ніколи не повертало коштів більше, ніж витрачалося на його утримання), зараз у нас такі передумови створено. Ці цифри ви можете побачити у звіті.
Станом на кінець січня до суду скеровано 50 кримінальних проваджень. Загальна сума предмета злочину у тих провадженнях, які вже скеровані до суду, складає 1,7 мільярда гривень. На сьогодні 12 обвинувальних вироків набрали чинності. Але одразу хочу зазначити, це – робота детективів і прокурорів саме в частині укладення угод із тими фігурантами, які мали бажання співпрацювати з органами досудового слідства і з прокурорами САП. Вироків у справах, де підозрювані не хочуть іти на співпрацю зі слідством, на жаль, немає.
Зараз на стадії досудового розслідування ми маємо 264 провадження, сукупний розмір предмета злочину в яких сягає понад 82 мільйони гривень (для вашого розуміння, це більше за граничний дефіцит Державного бюджету України на 2017 рік). Також хотів би нагадати, що від самого початку ми говорили про те, що будемо акцентувати увагу на тих злочинах, які були скоєні у 2015-2016 роках. Тому переважна більшість цих проваджень якраз стосується періоду після Революції Гідності. Ці цифри лунають вперше в історії України. Ці цифри показують мені особисто, моєму колезі Назару Холодницькому (заступнику Генерального прокурора України – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – прим.), як багато у нас попереду роботи, оскільки ті майже 83 млрд грн – лише початок.
Основна частина цих коштів – це, звичайно, корупція на державних підприємствах. Ми дуже багато говоримо про приватизацію, прозору, чесну. І дуже багато говоримо про те, що НАБУ, виявляється, буцімто зриває приватизацію, відкриваючи кримінальні провадження, учасниками яких є керівники цих підприємств. Ми намагалися якомога повно розкрити ці справи, щоб зняти ті спекуляції, які виникають навколо них.
Перше провадження – це так звана «газова справа», злочинна організація, яку очолював народний депутат Онищенко. Перша частина цієї справи, де сума збитків складає 3 млрд грн, передаватиметься до суду. Схема достатньо примітивна: спочатку державне майно продається за заниженими цінами фірмам-«прокладкам», контрольованим членами злочинної організації; у подальшому до реального сектору економіки продукція надходить за реальними цінами, різниця привласнюється. Це – достатньо типова схема. Схожа схема була на «Одеському припортовому заводі», «Об’єднаній гірничо-хімічній компанії» (також чуємо звинувачення у тому, що ми ніби збираємося зірвати приватизацію цього стратегічного об’єкта).
Не можна не згадати справу щодо службових осіб «Державної продовольчо-зернової корпорації». Вже до суду скеровано декілька справ, майже всі збитки по цих справах відшкодовані і кошти повернуті на рахунки держпідприємства. Але нещодавно затримано ще групу осіб, яких підозрюють у привласненні майна цього підприємства. Ця справа знаходиться на стадії розслідування і найближчим часом вона буде скерована до суду.
492 мільйони гривень на «Запорізькому титано-магнієвому комбінаті». Це взагалі була дуже цинічна операція: передати титано-магнієвий комбінат, який виробляє унікальну продукцію, за безцінь [до складу ТОВ «ЗТМК]. При цьому мені незрозуміла позиція Фонду державного майна України, який продовжує контакт із підозрюваним, якому інкримінується розтрата 492 мільйонів гривень. Із цією особою продовжено контракт – думаю, ми окремо на це відреагуємо в рамках тих повноважень, які має НАБУ, тобто користуючись правом на усунення причин та умов, які сприяють скоєнню корупційних правопорушень.
Понад 300 мільйонів гривень – це справа, яка стосується «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії». Були спекуляції, що ми, знову ж таки, зриваємо приватизацію цього об’єкта, але ми оприлюднили переговори окремих службових осіб цієї компанії, де особи, які контролюють підприємство, чітко обговорюють, як будуть виводити ресурси з цієї компанії, як будуть створювати передумови для того, щоб за безцінь це підприємство у подальшому приватизувати. Також ми побачили, що є навіть контакти цього підприємства з окупованими територіями. Нашим колегам зі Служби безпеки України, можливо, буде цікаво розглянути ці всі операції на предмет фінансування тероризму, оскільки діяльність компанії через підставних осіб у деяких моментах пов’язана з окупованими територіями.
Та сама ситуація з «Одеським припортовим заводом». На підприємство повісили борги через ті схеми, про які я розповідаю. Коли по цих схемах почалися розслідування і з’явилися перші підозрювані, знову ідуть спекуляції на тему зриву приватизації. Єдина причина зриву приватизації – корупційні схеми, які нарешті хтось почав розслідувати. Це я хотів би нагадати тим особам, які за корупційні кошти організовують мітинги і, відповідно, намагаються звести ці події до ситуації щодо зриву приватизації державних компаній.
Цей перелік можна продовжувати довго, оскільки ми пройшлися по майже всіх великих державних підприємствах: НАК «Украгролізинг» (115 мільйонів гривень), «Запоріжжяобленерго» (це було перше провадження, зареєстроване детективами НАБУ – там цілий клубок зловживань, які стосуються, фактично, всіх обленерго). Знову ж, як тільки черговий топ-менеджер цих підприємств стане підозрюваним, відразу лунатиме звинувачення, що НАБУ вкотре зірвало приватизацію державного об’єкта.
У звіті хотіли показати вам те, що корупція дуже рідко залишається в межах України. Ми показуємо, як перетинаються з іншими державами корупційні потоки, корупційні схеми і корупційні дії. Всі ви знаєте, що латвійські банки були колись дуже ласими транзитними базами для корупційних потоків, такими є й австрійські банки. Провадження, що стосуються цих потоків, у нас є. Фактично всі провадження пов’язані з міжнародними правовими дорученнями до різних країн, і не завжди нам вчасно приходять відповіді звідти. Є країни, з якими у нас дуже добрі взаємини, укладені меморандуми… Це – Литва, Латвія, Польща. Дуже добрі відносини з цими країнами, їхніми антикорупційними органами, керівниками цих органів. Але є приклади, коли більше року немає відповіді на окремі наші запити (як-от з Панами).
У звіті детально розписано суб’єктний склад тих осіб, які підозрюються в корупції. Моя особиста думка, що найбільша небезпека корупційних схем знаходиться саме на державних підприємствах, якими ніхто ніколи не займався, в тому числі ті прокурори, які притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Тому, скільки б не було спроб маніпулювати ось цим зривом приватизації, якщо буде корупційна схема, будуть докази того, що топ-менеджмент причетний до цих схем, їх притягнуть до кримінальної відповідальності за скоєння корупційних злочинів. У цьому напрямку і НАБУ, і САП проведена надзвичайно важлива робота, але вона буде закінчена тоді, коли вже по цих справах буде остаточне рішення суду.
Також у звіті є анти-рейтинг справ у судах, бо деякі справи у нас уже по року пролежали у судах і до цього часу немає вироків. При чому серед цих справ є достатньо таких, які можна розглядати і ухвалювати рішення за місяць-півтора, максимум – два. Але ми бачимо, що через низку об’єктивних і суб’єктивних причин ці справи просто лежать у судах.
Мене і моїх колег із Антикорупційної прокуратури не задовольняє те, що наша робота, яка проводиться дуже інтенсивно, починає зупинятися в нереформованих судах. Я неодноразово говорив про те, що останній виклик на шляху реформ в Україні – це проведення судової реформи. Ми активно беремо участь у ній. Декілька сотень досьє (на кандидатів до Верховного Суду – прим.) передали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка проводить конкурс на посади до Верховного суду.
Паралельно нам потрібно створити Вищий антикорупційний суд. Вже є перший законопроект із цього приводу у Верховній Раді. Ми бачимо, що наразі питання створення чи не створення цього суду вже не дискутується. Обговорюють питання порядку призначення суддів. Це радує. Ми маємо реальну можливість, за наявності політичної волі парламенту, ухвалити відповідне законодавство, і до кінця цього року створити Антикорупційний суд.
Йдеться про відносно невелику кількість суддів – 50. Але вони працюватимуть виключно над розглядом тих справ, які розслідує Національне антикорупційне бюро України. Якщо ми будемо говорити, наприклад, про «справу Онищенка», то не може бути у судді більше, ніж одна-дві такі справи. Сьогодні ми приходимо у звичайні суди, де у судді по 300-400 справ, і хочемо, щоб він швидко розглядав наші справи. Це об’єктивно неможливо.
Ми в дискусіях щодо створення Антикорупційного суду беремо активну участь. Сподіваємося, що найближчим часом ця дискусія закінчиться тим, що відповідне законодавство буде прийняте. Воно не потребує внесення змін до Конституції, достатньо лише внести зміни до Закону «Про судоустрій» і почати процес запуску суду.
Є деякі моменти, які додають оптимізм у тому, що не все втрачено з судовою реформою, що ми на вірному шляху. Якщо пам’ятаєте, був у нас такий кейс, коли помічник керівника одного з відділів НАБУ прочитала три лекції і Генеральна прокуратура розкрила «масштабну корупційну схему» за участю нашого працівника, склала протокол про скоєння адміністративного правопорушення. Сьогодні Апеляційний суд закрив провадження. Це дає підстави для оптимізму розраховувати, що на конкурс і до Верховного суду, і в апеляційні суди, і в систему антикорупційних судів прийдуть люди, які будуть готові до тих випадків, в умовах яких вони будуть працювати.
Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.
Алла Шершень, Укрінформ: Чи є у вас прогноз стосовно ухвалення закону, який дозволить НАБУ здійснювати самостійно прослуховування фігурантів ваших розслідувань?
А.С.: Ми отримуємо дуже багато запитів від народних депутатів. Деякі депутати займаються постійною критикою НАБУ при цьому не приймаючи жодних законів, які б вирішили ті проблеми, про які ми вже сьогодні говорили.
Що стосується автономного прослуховування, я не впевнений, що воно буде прийняте, тому що цей інструмент чомусь сильно лякає представників нашого парламенту. Але законопроект є. Він схвалений відповідним профільним комітетом. Чи є у нього шанс потрапити до парламентської зали, чи є шанс за нього проголосувати – не впевнений. Але в тому, що це потрібно робити, голосувати за цей закон, у мене сумнівів немає.
Зараз, згідно з чинним законодавством, у нас є два органи, які мають право на прослуховування – це Національна поліція і Служба безпеки України. Ми пропонуємо включити НАБУ до переліку органів, які мають право на прослуховування, а разом із цим запровадити контрольний механізм із боку СБУ за законністю наших дій. Єдина наша вимога тільки в тому, що наразі СБУ контролює цей процес в режимі онлайн, відповідно, є ризики витоку інформації (я вважаю, не зовсім правильно, що особи, які не мають прямого відношення до розслідування, в курсі справи, кого по цьому розслідуванню прослуховують і на підставі чого). Ми пропонуємо чіткий механізм контролю, але цей контроль здійснюватиметься в режимі офлайн. Прослуховування, з одного боку, дозволить нормально працювати, а з іншого – гарантуватиме права учасників процесу. Чи буде цей законопроект підтриманий? Сподіваюсь, що буде.
До парламенту я точно не ходитиму і не проситиму. Ми маємо з цього приводу чітку позицію. Ми її висловлюємо публічно. Коли цей законопроект потрапив на розгляд до антикорупційного комітету [Верховної Ради України], я там виступав. Ми доповіли, чому ми бажаємо отримати цей інструмент, які гарантії дотримання прав учасників будуть.
Дуже простий закон, але дуже всіх лякає.
Сергій Босак, Українські новини: Уточнення по «Украгролізингу». Я дивлюся, що ця справа потрапила до анти-рейтингу, засідання суду не призначається понад сім місяців. От коли можна чекати вироку? І питання щодо Гонтаревої і представників НБУ, у тому числі Фонду гарантування вкладів – Ворушиліна. До вас надійшла заява щодо можливих зловживань із боку цих посадових осіб. Відкрито кримінальне провадження, згодом його передали до прокуратури Києва (наскільки мені відомо, по Ворушиліну зокрема). Прізвище Гонтаревої, наскільки я знаю, не фігурує там. Яка доля цього кримінального провадження? Чи є там дійсно зловживання? Перспектива цього кримінального провадження. І уточнення з приводу Рожкової. Ви проводили перевірку щодо записів, які потрапили в інтернет, фактично є переговори з акціонерами. Чому ви не знайшли у цих записах, плівках, складу злочину?
А. С.: Почну з останнього, щоб було конкретніше. Ми якраз збираємося реєструвати на наступному тижні провадження саме по цьому факту, який був зазначений. Не виключаю, що те провадження (передане до Національної поліції — прим.) буде витребувано, якщо моє рішення погодить Антикорупційний прокурор. Ми будемо проводити розслідування або разом із цим провадженням, або окремо, якщо його не буде витребувано.
Що стосується питання по «Украгролізингу». Якраз цей анти-рейтинг був складений для того, щоб показати, що відбувається з такими справами. Якщо проаналізувати уважно акцент критики на адресу Національного антикорупційного бюро, йдеться якраз про відсутність вироків. У цьому звіті ми максимально хочемо показати, чому їх немає і чому потрібно проводити судову реформу та, відповідно, створювати антикорупційний суд. Я скажу відверто: 90% повноважень Національного антикорупційного бюро – це проведення досудового розслідування, зібрання доказів. Якщо прокурор вважає, що доказів достатньо, він, відповідно, погоджує підозру. Якщо прокурор вважатиме, що він готовий іти до суду з цією справою і представляти державне обвинувачення, відповідно, він затверджує обвинувальний акт.
Зі свого боку я постійно в контакті зі Спеціалізованим антикорупційний прокурором. Ми будемо пропонувати будь-яку допомогу, щоб допомогти нашим колегам із антикорупційної прокуратури ці справи провести через суд. Чи можна прогнозувати ці вироки, при тому, що 7 місяців (наскільки пригадую, ця справа у червні була направлена)..? Бачимо, що, на жаль, отак вони зависають. Але ми бачимо, що таку ситуацію використовують з метою дискредитації НАБУ. Ми усвідомлюємо, що це найбільший наш виклик зараз.
Світлана Калантиренко, Українські національні новини: Пане Артеме, у нас в УНН було власне журналістське розслідування, у ході якого ми побачили, що тендер Південної залізниці на утилізацію небезпечних відходів виграло державне підприємство, яке безпосередньо підпорядковується Мінприроді. Тендер на 600 тис. грн. При цьому підприємство немає своєї матеріально-технічної бази, вказало субпідрядників із тимчасово окупованої території, але всі субпідрядники відповідями на наші інформаційні запити спростували свою участь у тендері. При цьому всі учасники тендеру говорять, що відходи передані утилізаторам. Потім ми звернулися до поліції. Нам сказали, що це не входить до їхньої компетенції. Тож ми звертаємося до вас із питанням: чи готові ви розслідувати цю справу?
А. С.: Яка там сума – 600 тисяч? Чи мільйонів?
С. К.: 600 тисяч.
А. С.: В принципі для того, щоб дати остаточну відповідь, потрібно почитати ці матеріали…
С.К.: Ми передамо їх.
А. С.: Давайте.
С.К.: Чи готові ви зареєструвати наше звернення як заяву про злочин?
А. С.: Якщо воно буде підслідне НАБУ, то детектив може. У мене таких повноважень немає як у Директора. Розглянемо – приймемо рішення. Але якщо ми говоримо про «Укрзалізницю», там геть інші суми. У нас фактично цілий відділ детективів працює по «Укрзалізниці». Я їм передам, вони почитають.
С.К.: В «Укрзалізниці» вже читали теж. Вони нам сказали, що все добре, тому на вас остання надія.
Українські національні новини: Пане Артеме, більше року перебувають у НАБУ кілька проваджень по екс-міністру екології Злочевському: стосовно закупівель, видачі спецдозволів на користування надрами, по розблокуванню рахунків у Лондоні. І ви ще в грудні говорили, що будуть розслідуватися ці справи. Коли очікувати результатів?
А. С.: Що стосується лондонських подій, ми зробили низку міжнародних доручень. Знову ж таки, ще відповідей на них немає, тому спрогнозувати, коли буде остаточне рішення, я не можу.
Що стосується дозволів, це провадження, дійсно, є. Ми бачимо, що там є і конфлікт інтересів. Фактично дозволи отримували компанії, афільовані з очільником цього міністерства. Нібито конфлікт інтересів є. Питання тільки у вирахуванні збитків у результаті цих дій. Тому якраз на наступному тижні хочу послухати, як детективи збираються, якщо завдані збитки, доводити їх, і, відповідно, чи буде це достатньою підставою для оголошення підозри тим особам, які брали участь у передачі цих родовищ компаніям, афільованим із колишнім міністром екології.
ТСН, 1+1, Валентина Мудрик: У мене кілька запитань стосовно Нацбанку. Було вже кілька підтверджень того, що вони, складається враження, лобіюють інтереси російських банків. В пресі були підтвердження, а саме те, що Гонтарєва зустрічалась із Сергієм Горьковим, головою російського банку і випускником ФСБ. Також останній скандал із Рожковою. Ви сказали: «Наступного тижня ми зареєструємо…» Це по Рожковій? Тобто що саме це буде?
А. С.: У чому специфіка роботи над цими справами? Є у нас декілька десятків банків, де дуже велика кількість вкладників постраждала. Ми це бачимо. Постійні акції протесту проходять в Києві. Якщо ми говоримо про менеджмент банків, який причетний до виводу активів із цих банків, то це все-таки специфіка роботи поліції, можливо, фіскальної служби. Якщо ми говоримо про кошти по рефінансуванню, там, де можливі зловживання з боку посадовців Національного банку, це наша компетенція. Зараз якраз ми цим займаємося. Якщо ми будемо бачити корупційні дії, які стосуються працівників Національного банку, ми будемо їх розслідувати. Але, якщо нам будуть задавати запитання, коли ми будемо захищати вкладників банку «Михайлівський», то ми їх можемо захистити тільки шляхом розслідування справ, які входять до нашої компетенції, – щодо посадовців Національного банку України.
У нас ці розслідування є, які стосуються [дій] топ-менеджменту Національного банку, ми ці розслідування проводимо. Кількість журналістських запитів щодо них постійно зростає. Ми бачимо, що це дуже актуальна тема, тому ми намагатимемося активізувати ці розслідування.
ТСН: Наступне запитання щодо плівок Онищенка. Що ви думаєте з приводу цих чергових заяв?
А. С.: Якщо можна, відповідь розіб’ю на дві частини.
Звичайно, що тих осіб, які фігурують у цих плівках, ми їх будемо викликати на допит щодо цих записів. Я сьогодні зранку сам читав, зміст цієї розмови. Дуже цікава розмова, якщо голоси дійсно належать…
Запис зроблений після того, як ми реалізували свою справу. Користуючись нагодою, ще раз звертаюся до пана Онищенка: якщо ви маєте якісь записи, про які ви постійно говорите, які були зроблені до порушення нами цього провадження, – передайте, і ми будемо займатись.
Поки що ми бачимо, що є два записи. Але я свою думку не змінюю: основна мета пана Онищенка – це уникнути відповідальності за скоєні корупційні дії, в тому числі шляхом відволікання уваги від основного кейсу, бо це нібито політичне переслідування. Навіть у цих вчорашніх записах (опублікованих 9 лютого 2016 року – прим.), я не бачу [ознак] політичного переслідування. Навпаки, вони свідчать про те, що людина, яка скоїла корупційні злочини, хоче уникнути покарання за скоєні дії. Оце моє відношення до цих записів. Але провадження у нас зареєстроване. Для того, щоб не було спекуляцій буцімто ми не хочемо цим займатися, ми пану Онищенку вкотре пропонуємо: дайте нам ці записи, щоб ми, як компетентний орган, могли дати їм оцінку.
Дмитро Полонський, телеканал ICTV: Восени завершився перший етап електронного декларування. Як, власне, йде розслідування, які на сьогодні є результати? І друге питання. Вже розпочався другий етап електронного декларування. Хто має подавати і куди декларації? Чи буде до того часу у НАБУ доступ до реєстру електронних декларацій?
А. С.: Я дуже на це сподіваюсь. Зараз, на жаль, НАБУ є єдиним органом, крім журналістів, який проводить розслідування, перевірку декларацій. Жодного матеріалу з приводу незаконного збагачення ми від Національного агентства з питань запобігання корупції не отримували. Всі 30 проваджень, які ми зареєстрували, – це все наші напрацювання. Хоча спеціалізованим органом, який повинен у першу чергу це робити, є НАЗК. Тому ми закликаємо їх якомога швидше дати нам доступ, оскільки зараз ми перевіряємо декларації, фактично, вручну – так само, як і журналісти.
Використовуючи бази даних, до яких у нас уже є доступ, починаємо перевіряти декларації. Якщо бачимо ознаки незаконного збагачення або внесення завідомо недостовірних даних до декларації, ми реєструємо провадження, починаємо розслідування. По деяких провадженнях детективи вже готують проекти підозр. Сьогодні повинні уже першу мені принести, щоб я подивився.
Якщо у нас буде повний доступ до реєстру е-декларацій, це буде зовсім інша якість роботи тому, що ми тоді зможемо задіяти аналітичні програми, які вже маємо і які ми збираємося найближчим часом отримати у тому числі від наших міжнародних партнерів. Тоді ці перевірки здійснюватимуться набагато швидше.
Ми зацікавлені підставити плече нашим колегам із НАЗК і взяти на себе цю перевірку, поки у них не з’являться ресурси. Тому, я сподіваюсь, та робоча група, яка створена по доступу до баз даних, завершить свою роботу якомога швидше, ми отримаємо цей доступ [до реєстру е-декларацій] і зможемо все робити у більш автоматизованому режимі. Деклараціями у нас займається аналітичне управління (30 осіб) і низка детективів (15 осіб). Це набагато менше, ніж кількість персоналу НАЗК. У нас є ще інші напрямки роботи. Ми не можемо залучити весь наш ресурс, а це – 150 детективів, для аналізу цих декларацій.
Валерія Наливайко, Газета UA: Холодницький заявив, що ви не виконали вимогу і не відкрили досудове розслідування щодо можливої корупції з боку Сергія Лещенка. Чому ви проігнорували слова Холодницького?
А. С.: Антикорупційний прокурор направив нам лист із вимогою провести перевірку, а не зареєструвати провадження. Холодницький міг би сам зареєструвати провадження, якби вбачав підстави.
Із залученням аналітичного підрозділу і детективів була проведена перевірка, за підсумками якої ми угледіли, на нашу думку, два корупційні адміністративні правопорушення. Матеріали, передані за належністю – до НАЗК. Наскільки я знаю, склали протокол, справа зараз розглядається у суді. Наскільки я пригадую, Генеральна прокуратура все ж таки зареєструвала це провадження. Потім його закрила за відсутності складу злочину.
Журналіст: Ви наразі порушуєте багато справ. Скажіть, чи не є це інструментом для побудови власного іміджу, а також інструментом для побудови власного політичного іміджу? Адже вже є чутки, що йдуть переговори про доєднання вас до команди нового проекту Саакашвілі. Чи це так?
А. С.: А чому саме Саакашвілі?
Журналіст: Ходять саме такі чутки.
А. С.: А… Є логіка, точно.
Порушення проваджень, розслідування – це не інструмент напрацювання якогось особистого іміджу, це наш прямий обов’язок, визначений Законом «Про Національне антикорупційне бюро України». Мені приємно, що ви кажете, що ми багато порушуємо [проваджень]. Бо деякі кажуть, що мало… Пригадую, що коли ми заходили на обшук до Онищенка, вперше – ще торік, піймав себе на думці, що я не знаю, з якої він фракції, чи він з коаліції, чи з опозиції… Тут якраз немає моєї схильності до політичної кар’єри. Політика – це зовсім інше. Якщо Антикорупційне бюро хоча б на невелику долю почне дозволяти собі втручатися в політику, це буде крах всієї антикорупційної реформи. Я це для себе прекрасно усвідомив із першого дня роботи на цій посаді. Є детективи, які займаються виконанням свої прямих службових обов’язків, і реєструють ці провадження не для того, щоб комусь імідж напрацювати, а для того, щоб ламати корупційні схеми, для чого нас і було створено.
Нагадаю, що мій перший заступник Гізо Углава – єдиний із грузинської команди, який залишився на посаді.
Видання «Агрополітика»: Ви казали, що у ПАТ «ДПЗКУ» вкрали 60 мільйонів доларів. Якщо не помиляюсь, сьогодні казали, що частину з них повернули. Скільки саме?
А. С.: По ДПЗКУ є три справи. Дві – вже в суді. Там збитки становлять 85 мільйонів гривень, вони повернуті. Є справа на 60 мільйонів доларів, і та, яка була реалізована нещодавно. По цьому провадженню зараз проводиться розслідування. Там є дуже цікавий актив, який ми зараз намагатимемось арештувати, якщо нас суд підтримає у цій частині, і прокуратура. Це буде дуже суттєвим кроком для відшкодування цих збитків.
«Агрополітика»: А чи є серед підозрюваних екс-голова Петро Вовчук?
А. С.: Він у розшуку знаходиться по іншій справі. Але також фігурує у згаданому провадженні.
Роман Кравець, Українська правда: Ви говорили про те, що не отримуєте відповіді на запити з Панами. Це стосовно кого – Каськіва чи інших людей? І друге: чи додали ви вчорашні розмови до кримінального провадження як докази?
А. С.: Як можна додати як доказ запис, який просто в інтернеті викладений?! Нам потрібен сам носій цього запису, щоб провести дослідження. Але по цих записах уже можна допитувати людей, які там фігурують.
УП: Тобто ви будете перевіряти? Я зрозумів.
Третє запитання стосується «чорної бухгалтерії Партії регіонів». Раніше говорили, що буде три підозри високопосадовцям, один із них – Охендовський, а двоє так якось загубились.
А. С.: Вони не загубились. Якраз от другу підозру детективи зараз збираються передавати до Антикорупційної прокуратури, наскільки мені доповіли. Звичайно, що прізвища я поки що не назву. Але підозра готується.
УП: Говорив Назар Холодницький в інтерв’ю «Українській правді», що підписів Пола Манафорта в «чорній бухгалтерії» немає, але його прізвище і ім’я там стоять, суми певні виписані. Що це означає? Що хтось замість нього розписувався і гроші переказували?
А. С.: Жодна посадова особа ані НАБУ, ані Антикорупційної прокуратури не говорила, що там є його підписи. У зв’язку з тим, що дуже багато матеріалів так званої «амбарної книги» наші активісти демонстрували ще до початку розслідування, у запиті одного ЗМІ було поставлене запитання: чи є там це прізвище? Є. Але говорити про те, що саме він особисто отримав ці кошти, чи ці кошти отримав хтось за його дорученням, таких відповідей не було. Ми просто констатували факт, що дійсно там є таке прізвище. І все.
Щодо Каськіва, то справи у нас немає. Ви знаєте, що у Панамі дуже багато банків. У нас дуже багато міжнародних правових доручень, які стосуються розкриття банківської таємниці і отримання банківських документів. Бо у нас, чесно кажучи, схеми достатньо винахідливі. Якщо порівнювати з розслідуваннями, які проводять наші колеги за кордоном, там таких заплутаних схем дуже мало. У нас, фактично, дуже багато офшорів задіються.
Костянтин Макульський, портал «Нова влада»: Ви сказали, що висунуті підозри і є вироки у справах, де фігуранти погодились співпрацювати, а в інших справах вони не погодились співпрацювати і це зробити неможливо. Чому? І друге запитання. Створення Вищого антикорупційного суду. Ваш прогноз по часу цього створення.
А. С.: Можливо, ви не правильно зрозуміли мою тезу. Ми не можемо примусити фігуранта підписувати угоду з прокурором [угоду зі слідством]. Є люди, які мінімізують свої ризики шляхом підписання цих угод: може отримати сім років [строк обмеження волі], а отримує – менше. В обмін на це він викриває іншого учасника, який, можливо, вищий за нього. Якраз ці вироки стосуються фігурантів «справи Онищенка». От є особа, скажімо, яка забезпечувала фіктивну занижену ціну на газ. У неї була така, епізодична роль у цьому процесі. Особа все це визнала, що підробляла документи, хто його просив це робити, куди він передавав ці підроблені висновки…
Фактично, такі угоди [зі слідством] дозволяють нам відтворити схеми.
Щодо Антикорупційного суду. Як швидко його утворять, в першу чергу, залежить від парламенту. Якщо, наприклад, до кінця квітня ухвалити законодавство, то до кінця поточного року такий суд можна створити і запустити. Як ми пропонуємо, щоб ця система діяла? До Вищого антикорупційного суду входить 50 суддів в якості судів першої інстанції, частина з цих суддів буде виконувати обов’язки слідчих суддів і вирішувати питання досудового розслідування, частина – слухатиме справи як судді першої інстанції. Також буде створена апеляційна палата в цьому ж самому суді. А у Верховному суді буде створена касаційна палата, яка розглядатиме справи по касаційній інстанції. Тобто така достатньо централізована система в рамках загальної концепції судової реформи.
Євген Дем’янов, УНІАН: Прокоментуйте, будь ласка, вчорашні заяви Охендовського з приводу його справи, з приводу його наміру судитись з НАБУ. Чи очікувати підозр у справі «чорної бухгалтерії»? І на якій стадії «рюкзачна справа» МВС?
А. С.: Що стосується пана Охендовського. Він збирається судитись і це, звичайно, його право. Назар Холодницький – старший прокурор по цій справі – чітко дав зрозуміти, що розслідування саме стосовно голови ЦВК повинне бути завершене у максимально короткий термін. Я тут повністю з ним згоден. Ми намагатимемось якомога швидше в рамках закону направити цю справу до суду.
Що стосується згаданої вами справи [«рюкзаків»]. Дуже хотілось прийняти остаточні рішення по низці справ, у тому числі і по цій, до звіту. Але ми, в першу чергу, орієнтовані на повний збір доказів, тому ми не встигли просто до звіту. Справа знаходиться на завершальній стадії.
У розслідувані справи «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, для нас головним питанням є питання взаємодії з підрозділом Горбатюка, оскільки багато в чому ці справи (які розслідує НАБУ та Генеральна прокуратура України – прим.) перетинаються. Для нас важливо забезпечити координацію між слідчими групами.
Євген Солонина, Радіо Свобода: Пане Ситник, скільки у вашій роботі перебувало та перебуває за весь час вашої діяльності справ, пов’язаних із керівниками міністерств, відомств, з керівниками вищих судових інстанцій України? Якщо такі справи є, то який опір ви відчуваєте в їх розслідуванні?
А. С.: У звіті конкретні цифри є. Який опір відчуваємо? Постійна спроба дискредитації наших розслідувань. То ми ніби здійснюємо політичний тиск на когось, то ми буцімто зриваємо приватизацію… Фактично, величезна робота проводиться із застосуванням підконтрольних медійних ресурсів для дискредитації антикорупційних органів, і в першу чергу – НАБУ. Чим більше ми проводимо розслідувань, тим більший тиск.
Найбільший супротив – по державних підприємствах. Це «годівниця», яка використовувалася десятки років. А тут хтось приходить і каже: ви вже не можете її використовувати. Звичайно, що у людей є величезний ресурс – матеріальний, медійний. І вони його задіють. Збираються люди [на мітинги], говориться про те, що хтось зриває приватизацію, а «непрофесійні» детективи неправильно проводять розслідування.
Саме для того, щоб максимально зняти ці сумніви, намагаємося оприлюднювати схеми [що викривають корупційні злочини], намагаємося, наскільки це можливо в рамках законодавства, викладати певні докази (приміром, ті ж розмови [фігурантів справ]). Все це яскраво демонструє, що насправді коїться на державних підприємствах.