Стенограма виступу Директора Національного антикорупційного бюро України під час прес-конференції щодо результатів діяльності за перше півріччя 2017 року (10.08.2017)

15.08.2017 09:06
Директор НАБУ Артем Ситник

Доброго дня, шановні колеги! Нагадаю вимоги Закону «Про Національне антикорупційне бюро України». Ми двічі на рік, не пізніше 10 лютого та 10 серпня, повинні звітувати про свою роботу. Сьогодні у нас 10 серпня, і ми презентуємо звіт про роботу за перше півріччя 2017 року. Звіт включає в себе дуже багато цифр. Звичайно, я їх всі перераховувати не буду, а назву низку ключових. І пропоную залишити більше часу на ваші запитання.

Дані, які містяться у звіті, зібрані станом на 30 червня 2017 року. Звичайно, деякі показники вже змінилися. Якраз під час відповідей на запитання я, можливо, буду цю різницю пояснювати.
Станом на 30 червня 2017 року у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро перебувало 371 кримінальне провадження, стосовно 121 особи складено обвинувальний акт, 78 кримінальних проваджень передано до суду і вони зараз розглядаються по суті, у 16 справах є вироки суду, які набрали законної сили.
136 млн грн збитків відшкодовано у тих провадженнях, які передано до суду, попереджено розкрадання 879 млн грн. Загальна сума збитків, встановлених у тих провадженнях, які розслідують детективи, становить близько 87 млрд грн, ще 21,7 млн грн – це кошти, які конфісковані за рішенням суду. На стадії виконання знаходиться низка рішень про стягнення на користь держави майже 90 млн грн: 30 млн грн – це угода, укладена у так званій «газовій справі» (там, де діяла злочинна організація, яку очолював народний депутат О.Онищенко), 57 млн – це результат розгляду позову НАБУ і скасування договору між ПАТ«АЗОТ» та «Черкасиобленерго», а також низка інших угод, які затверджені зараз у кримінальних провадженнях, і низка сум, які реалізовуються у тих позовах, які подавало НАБУ до господарських судів.

На сьогодні ми фактично завершили формування Національного антикорупційного бюро України. Як ви знаєте, нещодавно було відкрито два територіальні офіси: це – Харківський регіон (було відкрито територіальне управління та представлено нового керівника) і Одеський регіон (там, на жаль, відібрати керівника поки що не вдалося, але працюють детективи, заступник керівника офісу). Виходячи з тих проблем, які є в Одесі, з тих справ, які є і знаходяться на стадії реалізації, ми вирішили більше не зволікати з відкриттям Одеського теруправління, і, не чекаючи обрання керівника офісу, ми цей офіс відкрили.

Зараз ми маємо всього 50 вакансій із 700 можливих. Це пояснюється плинністю кадрів, яка невелика у нас, але є. Також ще низка переможців конкурсу на посади детективів зараз проходять перевірку, найближчим часом вони будуть призначені. Фактично всі підрозділи як центрального апарату, так і територіальних офісів відкриті, штат їх переважно сформований, залишилось декілька вакансій, які будуть заповнені. Зважаючи на ту штатну чисельність, яка є у нас відповідно до Закону, ми все вже організували і працюємо з урахуванням всіх можливих людських ресурсів.
Хотілось би навести низку прикладів кримінальних проваджень, які розслідувались нами у першому півріччі 2017 року. Період був насичений такими розслідуваннями, які викликали великий публічний інтерес.

Пригадаємо так звану «бурштинову справу». Є багато фігурантів, із них 2 – народні депутати України. Ця справа цікава тим, що спрацював інститут «агентів під прикриттям». Фактично цей інститут у нас створювався з нуля, це була складна праця. Отже, перша операція виявилася вдалою. Незважаючи на ту істерію, яку деякі фігуранти влаштовують у ЗМІ, за підтримки наших партнерів з ФБР, ми вважаємо, що ця справа є прикладом реалізації цього нового інституту. І ця справа є прикладом саме політичної корупції. Вона дуже яскраво показує, чим займаються окремі народні обранці в парламенті, коли за один підпис (навіть не вникаючи у те, що підписується) отримуються кошти, які дали б змогу декілька років виплачувати пенсію пенсіонерам.

Також хотілося б і згадати про затримання голови ДФС. Чому ця справа також є знаковою? Тому що вона показала всім (і, я думаю, не буде сумнівів в цьому), що недоторканних в Україні зараз немає. Кожен, хто скоїв корупційне правопорушення, повинен усвідомити, що може бути затриманим. І ніякі сили політичних партій, ніякі владні кабінети не можуть вплинути, крім закону, на ті дії, що відбуваються відносно цих осіб. Так, у цій справі була спроба саботажу з боку судової системи, і втручання громадянського суспільства тоді, в принципі, ситуацію врятувало. І все ж таки судді повернулися на роботу і почали виконувати свої функції, почали розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу, і зараз ця справа стосовно голови ДФС та керівника одного з основних департаментів ДФС завершена. Підозрювані у соціальних мережах кричали, що справа фактично безперспективна, квазі-експерти на всіх каналах розповідали, що ця справа неперспективна. Так от, на жаль, коли ми вже вийшли на стадію ознайомлення з матеріалами справи, люди, які кричали, що ми готові за день передати справу до суду і там довести свою невинуватість, почали дуже повільно знайомитися з матеріалами справи. Ми бачимо типову ситуацію, коли те, що говориться у соцмережах, абсолютно протирічить тому, що говориться у кабінеті детектива. І, я думаю, що є величезні побоювання у фігурантів цю справу передавати до суду. Тому я не виключаю того, що ми разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури будемо ініціювати питання щодо обмеження в разі затягування сторони захисту з ознайомленнями з матеріалами цього провадження.

Також ця справа, щодо голови Державної фіскальної служби, показала ще одну проблему. Незважаючи на те, що це є ще одним досягненням і демонстрацією суспільству, що недоторканих немає, з іншого боку ми бачимо просто ганебний приклад відмови в обґрунтованому клопотанні детективів про стягнення 100 млн грн, які були внесені як застава за голову ДФС. За наявності очевидних ознак невиконання зобов’язань, які були покладені на підозрюваного рішенням суду, суд відмовив у стягненні цих коштів, що, в принципі, не сприяло діалогу з нашими міжнародними партнерами. Вони давали нам відповідну інформацію, яку далі прокурори передавали до суду для того, щоб вирішити це питання. І, по-друге, це зайвий раз доводить те, що без завершення реформування судової гілки влади, без створення Антикорупційного суду ці проблеми будуть постійно виникати. Незважаючи на те, що ми налаштовані на цю роботу, на жаль, ми бачимо, що супротив судової системи не тільки не зменшується, а, навпаки, після кожного затримання збільшується.

І я можу навести інший приклад. Це – справа, яка стосується «Східного гірничозбагачувального комбінату» – одного з найбільших урановидобувних підприємств Європи. Ця справа цікава тим, що, як ви знаєте, у ній проходив один із екс-народних депутатів. Вона яскраво показує проблему політичної корупції у державі. У нас у державі велика кількість підприємств, які є стратегічними, які могли б принести колосальні гроші до бюджету в разі їх приватизації, якщо б не застосовувалися офшорні схеми. Зараз вони застосовуються для політичної корупції, коли через корупційні схеми кошти вимиваються з державних підприємств. У тій сумі збитків, про яку я казав, левова частина – це якраз збитки від корупційних схем, які діють на державних підприємствах. У подальшому ці кошти перераховуються, передаються або використовуються для формування певних фракцій у парламенті. І потім кричать, що НАБУ – це орган, який займається політичними переслідуваннями. То ми можемо тільки одне на це сказати: не крадіть – і ніхто переслідувати не буде. Але ми бачимо, що, на жаль, всі ці кошти використовуються для формування певних політичних сегментів і певних піар-заходів щодо цих справ. Поведінка одного депутата з цієї групи – екс-народного депутата – яскраво це демонструє. Крім того, по цій справі ми стикнулися з тим, що народні обранці замість прийняття законів та виконання своїх інших функцій пішли до суду, своєю ганебною поведінкою впливали на рішення. Прийшли три чинні міністри, які почали брати на поруки підозрюваного замість того, щоб у робочий час виконувати свої прямі функції. Ми все-таки чекали, що НАЗК дасть якесь заключення з приводу наявності конфлікту інтересів, але поки що з цього приводу відповіді від колег не дочекалися.

Хотілося б сказати і передати всім, хто займається корупцією на державних підприємствах: цей сектор у зоні нашої постійної уваги. Всі затримання високопосадовців, які були здійснені, пов’язані саме з цим сектором. Увага детективів до цього сектору буде збільшуватись. Ми зараз пройшлися по всіх великих держпідприємствах, на деяких вдалося ліквідувати корупційні схеми. Прикладом цього є ПАТ «Укргазвидобування», де менеджмент дійсно налаштований на ліквідацію цих схем. Я неодноразово наводив цифру: за 3 роки від використання свердловин «УГВ» отримало 25 млн грн прибутку і за 9 місяців після того, як корупційна схема була ліквідована, – більше мільярда.

Ми не залишаємо поза увагою оборонний сектор. Це надзвичайно важливо в умовах війни і в умовах великого фінансування Міністерства оборони України. Справа щодо ДП «Львівський бронетанковий завод» була однією з перших серед тих, які напрацьовуються зараз спільно детективами і прокурорами. Зараз на підході ще низка інших кримінальних проваджень. Але це все одно тільки початок. Мене як Директора робота в цьому напрямку не зовсім задовольняє. Тому я прийняв рішення, що після доукомплектування підрозділу детективів цим буде займатися окремий сектор. Ціла команда буде напрацьовувати далі матеріали. Зараз є певні напрацювання. Ви, напевне, про них найближчим часом почуєте.

Нещодавно було нарешті реалізовано провадження щодо славнозвісного проекту «Стіна». І це тільки перші затримання, тому що поки ми не все відпрацювали. Це – результат роботи щодо певної ділянки цього проекту, і ми все ще фактично не дослідили. Це – те, що ми вже встановили і ті кошти, які перераховувалися за підробленими актами і в подальшому переводилися в готівку. В подальшому ми також будемо працювати над цим проектом.

Також хотілося б сказати, які проблеми зараз існують і які є головні виклики для антикорупційної реформи в цілому, для САП та НАБУ зокрема. Не буду повторюватися про необхідність надання НАБУ права на автономне прослуховування. Ця тема вже заїжджена. Незважаючи на те, що надання такого права НАБУ передбачене у Меморандумі між Міжнародним валютним фондом та Україною. На жаль, народні депутати такі налякані спецоперацією (розслідування так званої «бурштинової справи» – ред.), що я не вірю в те, що відповідний законопроект буде прийнятий. Але і Генеральна прокуратура, і НАБУ мають проблеми в судах. Недавно GRECO (авторитетна організація, яка займається боротьбою з корупцією) у своєму звіті написала, що створення Антикорупційного суду необхідне не тільки НАБУ, а і всій Україні, й антикорупційній реформі в цілому, яка є ключовою в Україні. Без створення цього суду всі наші зусилля, про які йдеться у звіті, не матимуть ніякого значення. Це якраз і є головний тест для нашої влади. Не кричати в ефірах, що ми пухнасті, а НАБУ займається політичними переслідуваннями, а дійсно довести, що ви маєте бажання завершити антикорупційну реформу, дати можливість прийти інвесторам в Україну, займатися прозорим бізнесом, а не тим, що відбувається на державних підприємствах. Тому особисто я вважаю, що осінь є вирішальним періодом для парламенту, для влади щодо створення Спеціалізованого суду. Зараз вчергове намагаються обманути наших партнерів окремими палатами, які призведуть до ще гіршого результату, ніж ми зараз маємо у судах.
Буквально нещодавно була інформація, що у Болгарії був створений Антикорупційний суд, який розглядатиме справи тієї ж категорії, що розслідує й Національне антикорупційне бюро. Скажу відверто. З того часу, коли було зареєстроване перше провадження – 4 грудня 2015 року, приклад Антикорупційної прокуратури показує, що це правильне рішення. Без створення інституції, яка буде здатна розглядати ті справи, які детективи разом із прокурорами передають до суду, фактично всі наші зусилля будуть марними. Без остаточного рішення судів суттєвого прогресу, якого від нас чекає суспільство і міжнародні партнери, не буде.

Я публічно звертаюся до нашої влади: подумати про державу і все ж таки не займатися обманом, інсинуаціями, маніпуляціями з темою Антикорупційного суду, а дійсно або довести, що налаштовані на боротьбу з корупцією, або визнати, що ви боїтеся суду, який поставить крапку у тих справах, які вже є.
Я сьогодні читав дослідження, прогнози у справі голови Державної фіскальної служби, і один з політичних експертів (не буду називати прізвище) сказав так: якщо увага суспільства не знизиться до цієї справи, то вирок буде. Якщо увага суспільства впаде, то, можливо, будуть якісь маніпуляції різні, і справа буде затягуватися. Поки що те, що ми бачимо – це просто практика затягування справ, коли стосовно певних високопосадовців і посадовців прокуратури, справи переносяться на 2-3 місяці. Із такими темпами ці справи будуть розглядатися два, три, чотири роки. І, звичайно, такі темпи не задовольняють ні нас, ні суспільство, ні країну.

І насамкінець хотів би подякувати за роботу своїм колегам – детективам Бюро. Подякувати прокурорам Антикорупційної прокуратури, тому що без їхньої об’єктивної оцінки нашої роботи в ході здійснення процесуального нагляду, ті результати, які були показані – вони були б неможливими. І що б там не говорили певні екс-нардепи, вони справи навіть у Швейцарії програють, тому що в Україні і в Швейцарії зібрана потужна доказова база. Також хотів би подякувати міжнародним партнерам, оскільки їх підтримка дає нам змогу рухатися вперед, блокувати деякі законодавчі ініціативи, які іноді в Парламенті з’являються, і єдина їх мета – блокування роботи НАБУ і САП. Також хотів би слова вдячності сказати і громадським активістам, усім небайдужим людям. Тому що ситуація у справі стосовно голови ДФС показала, що без громадянської підтримки вижити в реаліях протидії влади у боротьбі з корупцією буде дуже важко. І хотів подякувати журналістам за об’єктивне висвітлення діяльності НАБУ і з задоволенням відповім на ваші запитання.

Дмитро Реплянчук, Громадське ТБ:
Артеме Сергійовичу, питання таке: зараз ГПУ розслідує одразу декілька проваджень стосовно детективів НАБУ, зокрема там фігурує нібито фальсифікація злочинів. Як ви оцінюєте ці провадження, і чи не вважаєте ви, що це – можливість узаконеного прослуховування і проведення НСРД стосовно детективів НАБУ та збору інформацій щодо проваджень з боку ГПУ?

Артем Ситник:
Відповідаючи на це запитання, я хотів би звернути увагу вчергове, що специфіка нашого процесуального законодавства дає можливість реєструвати провадження взагалі, відкривши жовтий сайт ЗМІ і зареєструвати провадження, виходячи з тієї публікації. Буває таке, що публікація зникла, а провадження залишилося. Але коли ми з колегами в НАБУ проводимо наради, виходимо з того, що відносно кожного з нас проводиться НСРД. Це можна розцінювати як тиск і як не тиск. Але ми виходимо з того, що це – невід’ємна частина нашої роботи, постійно бути під візуальним спостереженням, постійно бути в умовах, коли відносно нас проводиться НСРД. Тому що якщо ми будемо нецікаві, значить ми щось неправильно робимо. Але ми цікаві, провадження щоденно реєструються відносно нас, і я вважаю це результатом нашої роботи, коли всі намагаються десь щось знайти на НАБУ і зареєструвати чергове провадження. На жаль, іноді провадження стосуються таких моментів, як провадження стосовно Першого заступника Директора НАБУ у питанні його громадянства. Дійсно, смішні провадження, але тут я вбачаю тиск на окрему персоналію. Але в цілому ми до цього дуже спокійно відносимося.

Яна Лемешенко, Укрінформ:
Прокоментуйте, будь ласка, сьогоднішній обшук у суді ВАСУ Галяшкіна і про поновлення справи щодо Гонтаревої.

А.С.:
З приводу другої частини, наскільки я знаю, то в ГПУ щось поновлюють. А з приводу обшуку, він був вчора, а не сьогодні. Просто сьогодні з’явилася інформація у ЗМІ про обшук. Ми його проводили вчора відповідно до санкції суду. Справа стосується незаконного збагачення і, не хочу загадувати, на мою думку, там детективи зібрали достатньо доказів. Зараз з прокурорами будуть вирішувати, що по цій справі робити далі.

Сергій Босак, Українські новини:
У мене два запитання, але невеличких. Чи підготувало НАБУ вже проект підозри по Довгому на підпис вашому колезі Холодницькому, і, відповідно, Генеральному прокурору? І друге запитання. Ми спостерігали за цією спецоперацією по бурштиновій темі. І от хотілося би запитати: а що наразі з агентом Катериною? Ну, справді, адже вона зараз героєм вважається. Де вона зараз? Чи вона працює в Бюро, чи працює далі під прикриттям?

А.С.:
Наскільки реально, щоб я дав відповідь на це запитання?
С.Б:
Просто я думаю, маєте з нею зв’язок…

А.С.:
Я?
(сміх)

С.Б:
Тобто, що зараз з цим агентом: чи вона працює під прикриттям, чи просто в НАБУ вважається оперативним працівником?
А.С.:
Все добре. Термінологія: герой, не герой. Є певне коло службових обов’язків. Людина, на мою думку, справилася на відмінно з цією роботою і подальші завдання я точно не можу обговорювати в цьому форматі. Це перше. Друге, що стосується підозри Довгому, то якщо ви помітили, у нас політика інформаційна полягає у пасивному стилі. Ми повідомляємо, коли щось відбулося, і нас просять прокоментувати. Наприклад, обшук в ВАСУ. Поки щось не сталося, ми ніколи не забігаємо наперед. Поки що на сьогодні погодженої підозри по Довгому немає. Це те, що я зараз можу сказати з цього приводу.

Дмитро Комаров (запитання стосовно народного депутата Максима Полякова)
Є статус народного депутата і є статус підозрюваного. Ми виходимо з того, що особа є підозрюваною. Робимо все те, що нам дозволяє закон. Якщо ми не маємо права його арештувати і ставити питання про затримання, то цього й не робимо, бо ми не отримали на це дозвіл Верховної Ради. Всі інші дії дозволені законом. Прокурор з детективом виходили з ситуації у справі, зверталися до суду, і суд приймав відповідне рішення. Є певні виступи, якась нісенітниця звучить в ефірах, таке ми дійсно маємо. Але нічого протизаконного прокуратура і детективи не робили, діяли виключно в рамках КПК. Це – по-перше. По-друге, що стосується заяв «його стенограма», «наша стенограма»… Є розмова, яка відбулася між певними учасниками. Там достатньо довго тривало документування. Ті зустрічі, які фіксувалися, частково показані у Парламенті, коли готувалося подання Генерального прокурора до Верховної Ради України. Звичайно, що це не всі записи, їх набагато більше. Але вони стали публічними через те, що питання вирішувалося публічно: публічне засідання Комітету, потім – Парламенту. Ми змушені були показати відео у самому Комітеті. А щоб викладати в ефір всі матеріали провадження… це буде неправильно.

Надія Полгурак, канал «Київ»
Розкажіть, будь ласка, конкретніше про проект «Стіна» та розтрату державних коштів. Можливо, станом на цю мить кількість затриманих збільшилась?
А.С.:
На сьогодні затримано сім осіб, їм повідомлено про підозру. Саме розслідування триває. Є достатньо довга стіна (її так називають, хоча на стіну воно не дуже схоже), і є розслідування, яке тривало дуже довго. Воно починалося практично з нуля, ми досліджували всі ці ділянки. Виявили, що низка робіт, які включені в акти приймання-передачі, не виконувалися. За це фактично списувалися кошти і у подальшому перераховувалися до фіктивних суб’єктів господарювання, переводилися в готівку – достатньо стандартна схема. Було встановлено збитки шляхом проведення економічних досліджень. Після встановлення збитків, кола причетних осіб до спричинення цих збитків, були проведені відповідні процесуальні дії: затримання, оголошення про підозру. Але розслідування триває, виключати появу нових підозрюваних я не буду.

Анатолій Борисюк, інформаційне агентство «Правда»
Сьогодні у відкритому засіданні Житомирського обласного адмінсуду прокурор Житомирської обласної прокуратури під відео фіксацію оприлюднив документи, які стосуються геологічної розвідки. Ці листи були отримані за запитом прокуратури Житомирської області. На підставі чого прокуратура могла повідомляти конфіденційну інформацію, і чи є зацікавленість у вашому відомстві дослідити цей випадок?
А.С.:
Потрібно подивитися, що там відбулося. З Ваших слів мені важко буде прокоментувати. Як ця інформація стосується НАБУ?

А.Б:
Інформація стосується геологічної розвідки, яка є конфіденційною. Генеральна прокуратура її затребувала.
А.С.:
Генеральна прокуратура в ході здійснення представницької діяльності теоретично має право збирати докази як сторона. Як саме там відбувалося, потрібно глибше вивчити. Теоретично може витребувати не тільки в ході розслідування, а й в ході представницької діяльності.

Міжнародна агенція «Bloomberg»
У мене два запитання. Перше стосується вашої ремарки про те, що справи свідомо затягуються. Чи могли б назвати кілька кричущих прикладів справ, які затягуються. Було б добре почути від Вас, ким затягуються. Друге запитання стосується «Приватбанку». Скажіть, будь ласка, на якому етапі розслідування, чи виявлені нові факти, докази корупційних схем. Взагалі що з цією справою, як вона просувається?
А.С.:
У нашому звіті (це було спільне рішення зі Спеціалізованою прокуратурою) показано антирейтинг справ, які тривалий час перебувають у судах. Прикладів дуже багато, на жаль. Наприклад, справа, яка стосується топ-менеджменту «Одеського припортового заводу». Стратегічне підприємство на грані банкрутства, зупинено зараз. Ми розслідували одну зі схем на цьому підприємстві. І що ми бачимо по цій справі? Що призначаються засідання раз на 2 місяці. Це – суд. Потім чомусь справа переводиться в закритий режим, щоб там, не дай Бог, журналісти не прийшли. Це – знову ж таки, суд. Потім в останній день своїх повноважень голова Фонду держмайна пише лист і відмовляється від позову у цій справі – про стягнення на користь держави цих коштів. Це – вже службові особи. Потім днями мені стало відомо, що нинішній в.о. керівника («ОПЗ») пише, що взагалі не спричинено збитків, 300 млн грн для нас – це не збитки. Це – вже менеджмент «Одеського припортового заводу». Але визначальними тут є саме дії суду. Раз на два місяці призначати розгляд такої справи – це нереально. Навіть якщо не брати до уваги якусь корупційну складову, виключно об’єктивно важко уявити, коли ця справа буде завершена. Наприклад, у Німеччині представляли кейс, де було 86 підозрюваних, у кожного є свій захисник і можливість затягувати процес. Ця справа була б розглянута за три місяці.
Такі темпи демотивують наших працівників також. Вони сидять, працюють, документують, а потім все це гальмується у судах. Є справи просто елементарні. Представник Генеральної прокуратури дав хабар за працевлаштування в НАБУ – банальна справа, взагалі ніякої складності собою не являє. Вже з травня 2016 року вона – у суді, досі немає рішення. Чи виправдайте вже, якщо нема доказів, чи засудіть. Неможливо по такій простій справі так довго слухати. Червень – один суддя із трійки у відпустці, липень – інший, у серпні – третій. Фактично все літо справа взагалі не слухається. Справа щодо Пасішника – та сама ситуація. Не розглядається – от і все. Постійно повертають, потім ці рішення про незаконне повернення справи касується… З весни 2016 року справа без руху.

Справа щодо частини злочинної організації щодо розкрадання газу «Укргазвидобування». Направили до суду, суду було цікаво тільки одне: випустити Постного. Вони все-таки пробували випустити Постного: не випустили в Києві, не випустили у Львові. Зараз справу направили до Апеляційного суду для визначення підсудності. Але вже після того, як справу передано до суду, пройшло декілька місяців. Таких прикладів дуже багато. Тому кожен раз, коли на цю тему говоримо – на тему кримінальних проваджень, на тему боротьби з корупцією, звертаємо увагу на те, що навіть якщо ми ідеально виконуватимемо свою роботу, прокуратура буде ідеально виконувати свою роботу, за такого розгляду справ у судах наша робота не матиме фінального результату.
Зараз ми активізуємо роботу з новоствореним офісом Національного агентства з повернення активів (Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів – ред.), проговорюємо, що певні активи вже зараз можна передавати на реалізацію. Це все залежить від судів, а в судах, на жаль, ситуація дуже погана. Ми постійно бачимо, що незважаючи на всі ці приклади…

От нещодавно Верховний Суд знову заявляє, що не потрібен Антикорупційний суд. Вам, можливо, не потрібен, бо суддів дуже багато притягується до кримінальної відповідальності. Але в тих справах, які вже започатковані, без Антикорупційного суду прогресу не буде.

Щодо «Приватбанку». Ми ніколи не міряємо свою роботу кількістю проведених обшуків, але їх здійснено більше 50, встановлюються всі причетні особи до цієї оборудки, паралельно проводяться економічні дослідження для того, щоб виконати вимогу КПК щодо встановлення збитків саме експертним шляхом. У подальшому формуватиметься коло підозрюваних. Зважаючи на те, що ми розуміємо наскільки це важливо зараз, бо перше липня пройшло, коли акціонери «Приватбанку» повинні були виконати свої зобов’язання, а вони їх так і не виконали. Ми розуміємо, що ця справа повинна бути розслідувана миттєво, і ми максимально швидко намагаємося по ній іти.

Запитання щодо «Укрзалізниці» (нерозбірливо)
А.С.:
У мене особистих претензій нема. На жаль, на підприємстві ситуація погана. Так, як я сьогодні розповідав про окремий відділ, який займатиметься оборонпромом, так само у нас цілий відділ працює по «Укрзалізниці». Якщо вам цікаво, можете надати запит, ми надамо інформацію щодо конкретних посад і збитків, справ, які вже направлені до суду, які зараз розслідуються, бо це дуже велика кількість справ і фігурантів. Ситуація поки що дуже напружена. Звичайно, якщо ми встановимо, що до цих схем причетний і Балчун, то буде відповідне реагування. Але там все ж таки найбільші зловживання полягають у державних закупівлях, бо залізниця кожного року здійснює закупівлі на декілька мільярдів гривень. Там є спеціалізоване підприємство. За посади на цьому підприємстві завжди йде боротьба, і ми це бачимо. Вже дуже багато людей затримали, арештували, але робота ще триває. Зараз, недавно ми виграли суд щодо «Вогу», щодо одного з тендерів цієї компанії. Типова схема: заходить «Вог» на підприємство «Укрзалізниця», спочатку умисно знижує ціну для того, щоб виграти тендер, потім підписується додаткова угода без всяких коливань на ринку палива, потім перераховуються кошти – це сотні мільйонів збитків для залізниці у результаті змови. Зараз ці угоди ми через суд визнали недійними. Скоро буде ще одна справа, у якій з’являються підозрювані. Ситуація напружена. Сподіваюсь, що Уряд все ж таки призначить особу, яка зможе разом із нами (на прикладі того ж самого «Укргазвидобування») ситуацію покращити. Поки що до покращення дуже далеко.

112 канал
Днями згаданий народний депутат Максим Поляков заявив про те, що НАБУ незаконно прослуховувало понад 100 осіб, серед них – і керівництво силового блоку, і очільники вищих навчальних закладів, і урядовці. Прокоментуйте, будь ласка, цю інформацію. І друге – уточнення стосовно проекту «Стіна». Чи перевіряло НАБУ версію про причетність керівництва державної прикордонної служби до розтрати коштів під час реалізації цього проекту?
А.С.:
Що стосується проекту «Стіна», на сьогодні затриманий начальник управління, який займався організацією цих робіт. Звичайно, що перевіряються всі керівники цього відомства. Виключати нові підозри у цьому провадженні я не буду.
Щодо прослуховування, можливо, я пораджу детективам призначити, якщо прокурор не заперечуватиме психіатричну експертизу. Чесно кажучи, смішно таке слухати.

Багнет
Скільки коштів було використано НАБУ на проведення спецоперації щодо «бурштинової справи»? Чому різні незалежні, у тому числі міжнародні фахівці, вказують на відверте провокування злочину з боку співробітників НАБУ?
А.С.:
А Ви можете назвати прізвище хоча б одного іноземного фахівця, який про це сказав?
Журналіст
Не можу.
А.С.:
У такому разі дякую за запитання.
Журналіст
Скільки було коштів використано, можете сказати?
А.С.:
Це – секретна інформація. Все, що стосується спецоперації, перебуває під грифом «цілком таємно».

Яна Полянська, Радіо Свобода
Підкажіть, як Ви розцінюєте, що настільки розтяглась процедура обрання аудиторів від парламенту? Дуже багато експертів вбачають в цьому наміри високопосадовців тиснути на НАБУ. Чи Ви відчуваєте цей тиск?
А.С.:
Чесно кажучи, відчуваю не стільки тиск, скільки сором за той процес, який відбувається у парламенті з цього приводу. Сподіваюся, рішення аудиторської комісії, яким би воно не було – позитивне чи негативне, що воно все ж таки матиме якусь легітимність і довіру з боку і суспільства, і міжнародних партнерів. Тому що мені здається, що воно все нагадує якийсь серіал. Людина не може пояснити, звідки взялася, але готова перевіряти і давати свої висновки. Сподіваюся, що восени ситуація трохи зміниться, буде сформована ця комісія.