Антикорупційна інфраструктура спроможна забезпечити результат, якого від неї очікує суспільство — директор ХТУ
За майже сім років розслідувань топкорупції Національне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура довели суспільству та міжнародним партнерам ефективність своєї роботи. Вони продемонстрували, що викриття злочинів, вчинених за участі топпасдовців, можуть бути розслідувані в Україні, а відповідні справи – скеровані до суду. На цьому наголосив Юрій Кравченко, директор Харківського територіального управління НАБУ, під час форуму «Антикорупційна осінь», що відбувся 12 жовтня 2021 року у Харкові.
Учасники першої панельної дискусії «Боротьба з топкорупцією. Реалії сьогодення» проаналізували досягнення антикорупційних органів в Україні та перешкоди, які доводиться долати.
Так, Тетяна Гетьманцева, заступниця керівника департаменту антикорупційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), акцентувала увагу на проблематиці застосування електронного декларування та відповідальності за його порушення.
«Торік нам завдали нищівного удару: декримінизували електронне декларування. НАБУ змушене було закрити справи, а робота НАЗК майже була заблокована. Водночас відновлення відповідальності дає розуміння, що антикорупційну реформу вже неможливо спинити: нас підтримує суспільство і міжнародні партнери», — зазначила вона.
Тренд активізації діяльності антикорупційних органів і, як наслідок, посилення супротиву з боку корумпованої системи відмітив і Олександр Калітенко, юридичний радник ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» (ТІ Україна). На його переконання, підтримці і посиленню цього тренду сприятиме якомога скоріше обрання Керівника САП, а також ухвалення законопроєкту задля приведення статусу Національного бюро у відповідність до вимог Конституції України.
«Для подальшого поступу України у боротьбі з корупцією необхідно не втрачати темпи попередніх років, виконувати рекомендації європейських партнерів, сформувати незалежну і професійну судову владу та забезпечити прозору процедуру управління об’єктами державної власності і публічних закупівель», — заявив Олександр Калітенко.
Під час другої панельної дискусії учасники обговорили проблематику кримінально-процесуального регулювання проведення обшуку у кримінальному провадженні. Ця тема об’єднала тих, хто зазвичай перебуває по різні сторони кримінального процесу, — детективів, прокурорів, адвокатів і суддів.
«Помилки під час обшуку призводять до втрати важливих доказів у справі, тому слідча дія потребує ретельної підготовки, правильного планування та відбувається чітко за вимогами КПК України», — підкреслив старший детектив НАБУ Андрій Денисюк.
Успіх обшуку визначається не лише одержанням доказів, а й дотриманням прав і свобод громадян під час його проведення. Нехтування цим аспектами може змінити хід справи у майбутньому, тому прокурори мають працювати в постійному тандемі з детективами.
«Детективи НАБУ збирають доказову базу, а от САП вже представляє державне обвинувачення у суді. А це означає, що ми впевнені у своїх матеріалах. І вироки ВАКС, що підтверджені усіма інстанціями (включно з Верховним судом), є яскравим свідченням цього», — зазначив Олексій Колотило, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Якісна доказова база дозволяє не лише встановити обставини вчинення злочину, а й допомагає збереженню активів для подальшого відшкодування завданих збитків державі. Так, Олексій Таможанський, керівник управління менеджменту активів Агентства з питань розшуку та менеджменту активів (АРМА), зазначив, що впродовж останніх двох років суд на підставі зібраних детективами НАБУ доказів ухвалив рішення про арешт і подальшу передачу АРМА дороговартісних активів, сукупна вартість яких становить понад 1,5 млрд грн.
Форум «Антикорупційна осінь», організований за ініціативи НАБУ та Дипломатичного Клубу Харкова, зібрав понад 100 учасників, серед яких — представники юридичної спільноти, громадських організацій, антикорупційних органів.
