Артем Ситник: генпрокурор не може давати вказівок щодо антикорупційних розслідувань
- У вас семирічний термін роботи на посаді.
- Дуже оптимістично звучить.
- Думаєте, що не допрацюєте?
- У нас в державі все можливо.
Цей діалог із Артемом Ситником, директором Національного антикорупційного бюро, що відбувся в студії програми «Лівий берег з Сонею Кошкіною», найкраще, мабуть, характеризує становище, в якому нині перебуває підконтрольне йому відомство. Очікування громадськості від його роботи колосальні, закон гарантує НАБУ особливий статус, формальну незалежність від усіх гілок влади, але реалізовувати свої повноваження доводиться в українських реаліях. І в цьому «але» – вся сіль.
Очевидно, першими «маркерами» не/ефективності НАБУ стануть справи Мартиненка, Кононенка, інших «великих». У цьому Ситник оптимістичний, мовляв, якісно проведене розслідування – запорука успіху. У судів, звичайно, може бути інша думка, але свідками цього протистояння нам ще тільки належить стати. Ну, а поки директор НАБУ розповідає про резонансні розслідування, необхідність мати власне «прослуховування», протистояння з прокуратурою та багато іншого.
«Більшість судів просто не дозволить собі виносити неправомірні рішення, якщо провадження розслідувано нормально»
Національне антикорупційне бюро створене минулого року для боротьби з так званою елітарною корупцією – корупцією чиновників вищого рівня. Виходячи з цього: Ваша посада політична?
Моя посада має ризик стати політичною. Але дуже важливо не зробити її такою. Оскільки це перешкоджатиме реалізації ролі Антикорупційного бюро.
Багато в чому це залежить від Вас особисто.
Так. Одне з головних завдань, які я для себе визначив – не допустити проникнення політики до Антикорупційного бюро. НАБУ має працювати як класичний правоохоронний орган. Законом визначені наша компетенція і підслідність – в їх межах ми і діємо.
В одному з останніх інтерв'ю Ви заявили наступне: «Відповідальність за старт демонтажу системи сьогодні, дійсно, лежить особисто на мені і моїй команді». Це дуже смілива заява! Закон гарантує Вам повну недоторканність, проте – як для українських реалій – вельми самовпевнено. Ви насправді вірите, що вдасться – як казав Леонід Макарович – «між крапельками» попетляти?
Я сказав, що ми будемо намагатися демонтувати систему, - це дійсно залежить від Антикорупційного бюро. З самого початку нам надано достатній обсяг повноважень для боротьби з корупцією. Але західні партнери і громадянське суспільство наполягали на наявності певних гарантій незалежності. Оскільки це – відправна точка успіху чи неуспіху України.
Тому нам не можна за жодних обставин перетворюватися на політичний орган, це по-перше. По-друге, потрібно досягти прогресу щодо пріоритетів, які ми намітили, і з розслідувань, які проводяться сьогодні відносно чиновників.
Результативність вашої роботи багато в чому залежить від роботи судів. Поки не зміниться судова система, навряд чи можна розраховувати на щось суттєве. Адже ви свою роботу можете виконати блискуче, а передасте справу до суду – і він її і поховає.
Я не можу погодитися з тим, що проблема боротьби з корупцією зав’язана виключно на судах. Я вже неодноразово говорив: успіх кримінального провадження залежить не від того, чи потрапить він до чесного судді чи ні, а від того, наскільки належні і достовірні докази зібрані під час розслідування.
Але крапку ставить суд.
Ризик неадекватного судового рішення істотно зменшується, коли справа розслідувана в правовому полі і має належні докази.
У мене є досвід антикорупційних розслідувань. Що можу сказати: судді, які готові на все, є, звичайно. Але більшість з них просто не дозволить собі виносити неправомірні рішення, якщо провадження розслідувано нормально.
Що ж, подивимося.
Так, у мене постійно запитують про необхідність створення спеціалізованих антикорупційних судів. І в першу чергу – представники наших міжнародних партнерів (запитують, – ред.). Я вважаю, що проводити судову реформу потрібно без створення чергового спеціалізованого суду. Поки що ми орієнтуємося на це.
«Піар-атаки відбуваються постійно»
У лютому – на початку березня ви обіцяли передати до суду перші справи, що розслідуються Бюро. Березень уже закінчується, але поки нічого ми про це не чули.
Ми почали передавати до суду матеріали проваджень щодо суддів-корупціонерів, яких викрили на отриманні хабарів. Завершено також розслідування щодо працівника Генеральної прокуратури, який намагався підкупити члена конкурсної комісії НАБУ для працевлаштування в нашому органі.
Точну кількість завершених розслідувань я зараз не назву, але в частині ст.290 КПК виконуються вимоги – сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження. Кілька обвинувальних актів передані до суду.
Скільки всього справ ви розслідуєте зараз? Приблизно.
Можливо, поки ми з Вами тут розмовляємо, їх кількість збільшилася. Провадження реєструються щодня.
Я про ті, які дійсно в роботі.
Зараз – більше 80 кримінальних проваджень. На даний момент збільшується кількість детективів і число розслідувань також буде зростати.
Ви якраз зараз закінчуєте доукомплектовувати відомство, вірно?
Намагаємося.
У громадськості НАБУ асоціюється, перш за все, з «гучними» прізвищами – Кононенко, Мартиненко, Іванчук, Грановський, Пасішник. За час роботи ви відчували спроби політичного тиску за цими або якимись іншими справами?
На собі я політичного впливу не відчував. Але він частково реалізується за допомогою ЗМІ – у навмисній дискредитації Бюро. Прізвища, які Ви назвали, пов’язані із засобами масової інформації, тому не виключено поширення якоїсь інформації про мене чи працівників Антикорупційного бюро. Піар-атаки відбуваються постійно, ми до цього вже звикли і сприймаємо їх як частину нашої роботи. Що стосується особисто мене, ви бачите: рішення приймаються, про підозри повідомляється, розслідування тривають.
Давайте, щоб не бути голослівними, розберемо кожну з цих гучних справ. Перша, найбільш резонансна, стосується Миколи Мартиненка. На якому етапі розслідування зараз? Він як і раніше в статусі «свідка»?
Так, він як і раніше в статусі «свідка». На остаточне рішення у цьому провадженні очікує громадянське суспільство, тому ми орієнтовані на швидкий результат. Однак є низка об’єктивних причин. Наприклад, частина грошових потоків у даній справі вийшла за межі України і ми відпрацьовуємо саме цей напрямок.
Про грошові потоки за межами поговоримо докладніше.
Добре. Ще складова: перелік документів у справі Мартиненко, які знаходяться в Генеральній прокуратурі, ми отримати не можемо.
ГПУ вам їх не віддає.
Всі бачили нашу дискусію (в публічній площині, – ред.). Найближчим часом питання, нібито, може вирішитися. І це вплине на прийняття рішення у даній справі.
То ви якось просунулися? Справа Мартиненка розслідується вже досить довго.
Критерій «довго» або «повільно» тут не дуже доречний. За добу цю справу розслідувати неможливо. Та й за місяць теж.
Те, що у Мартиненка статус «свідка», багато про що говорить.
Ми не вдаємося до піар-кампаній, щоб показати свою ефективність. Працюємо виключно в правовому полі і коли буде достатньо даних для повідомлення підозри у одному з кримінальних проваджень – її буде оголошено. А робити це лише для того, щоб сказати: «Ось, ми повідомили про підозру» – ніхто не буде!
Говорячи про справу Мартиненка, Ви згадали про те, що частина грошових потоків вийшла за територію України...
Це не тільки у цьому провадженні.
Так! Але давайте уточнимо саме по цій справі – співробітництво з ФБР, ви його по цій лінії анонсували – є?
Співпраця фактично вже почалася.
З ФБР ви збиралися підписувати договір про повномасштабну співпрацю.
Так. Я погодив – зі свого боку – Меморандум з Федеральним бюро розслідувань США. Але він ще не підписаний уповноваженими особами. Вони нам направили Меморандум, ми його вивчили і відправили для підпису. Сподіваюся, найближчим часом остаточний варіант буде підписано.
Крім цього, ми анонсували отримання обладнання, яке дозволяє переводити матеріали кримінальних проваджень в електронну форму. Воно вже працює, і результат мене вразив – дуже зручний інструмент. Наприклад, у провадженні щодо розтрати коштів Кіотського протоколу було вилучено велику кількість документів і за допомогою цієї апаратури доступ до них можливий з будь-яких гаджетів.
Також налагоджено співпрацю з працівниками FBI. Але докладніше я розповісти не можу – є певна домовленість щодо висвітлення спільної діяльності в ЗМІ.
В які терміни очікується підписання меморандуму?
Сподіваюся, що до кінця місяця.
Ви говорили, що американські детективи фактично будуть працювати в Україні.
Робочі місця для них вже виділені.
«Робочі місця виділені» і «люди працюють» – не одне і те ж.
Зрозумійте, я поки не можу конкретизувати.
Добре, приймається. Чи проводиться співпраця з фінансовою розвідкою США у справі Мартиненка?
З фінансовою розвідкою США зручніше контактувати через нашу фінансову розвідку, у нас підписаний меморандум і налагоджена нормальна співпраця. Якщо говорити про контакти з американськими правоохоронними органами США, то доцільніше співпрацювати з Федеральним бюро розслідувань.
Чи співпрацюєте?
Так.
«Політики часто роблять гучні заяви, а потім не хочуть подальшого розслідування в рамках кримінального процесу»
В рамках справи Мартиненка Ви анонсували відрядження детективів до Швейцарії, щоб розібратися з претензіями, які йому пред’являє місцева прокуратура...
Зарубіжні відрядження є і не лише щодо цього провадження.
Ваші детективи доїхали до Швейцарії у справі Мартиненка?
І не лише до Швейцарії.
Вдалося отримати факти?
Зараз ведеться робота для того, щоб завершити це розслідування у максимально короткі терміни. Щойно у нас буде конкретна інформація, яку ми зможемо оприлюднити – вона буде оприлюднена.
На першому антикорупційному форумі в Одесі пан Саакашвілі заявив, що володіє матеріалами, які свідчать про корупцію на Одеському припортовому заводі. Тоді ж спливли прізвища Мартиненка і Кононенка. Саакашвілі пообіцяв передати ці матеріали правоохоронним органам. Передав?
Наскільки я пам’ятаю, на момент проведення антикорупційного форуму в Одесі, у нас вже було розслідування по ОПЗ. Матеріали були напрацьовані ще до того, як детективи почали розслідування. А в рамках Форуму ніхто нічого не передавав. Всі матеріали були здобуті нашими співробітниками.
Вам напевно відомо, що тіньовий прибуток від діяльності ОПЗ розподілявся у пропорції: 60 – на користь Кононенка, 40 – на користь Мартиненка.
Результати розслідування покажуть.
Дивно, що в контексті корупції на Одеському припортовому заводі звучало виключно прізвище Мартиненка, а Кононенка – немає. Чим Ви це поясните?
Можливо, питання не за адресою. Я взагалі не підтримую гучних заяв, які закінчуються нічим. Якщо ви в прямому ефірі про щось заявляєте – прийдіть до Антикорупційного бюро та надайте конкретні факти. Але всі обмежуються лише заявами.
Раніше Ви констатували, що на день до вас – від одних тільки нардепів – надходить близько 20 заяв.
Так, загальна цифра – близько 20.
Чимало. І ефективності вашій роботі це явно не додає. Візьмемо, наприклад, епізод з депутатом від БПП Вадимом Денисенком, який опублікував в фейсбуці інформацію про можливі корупційні діяння. При цьому заявив, що звертається в НАБУ, а Ви говорили, що ніяких матеріалів Ви від нього не отримували.
Від Денисенка було отримано депутатське звернення. Але, на жаль, на виклик детективів він не з’явився. Тобто, підтримати своє звернення і дати свідчення – після роз’яснення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання – він не наважився.
А як припинити таку фейсбук-активність? Адже, по суті, будь-яка публічна людина може написати пост, називаючи пана Пупкіна злодієм і озвучити плани подати заяву до НАБУ. А коли співробітники НАБУ приходять – умиває руки.
Є такі прецеденти, на жаль.
Що з цим робити?
Фільтром якраз і виступає попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Людині пояснюють, що вона несе повну відповідальність за свої заяви.
Але громадську думку вже сформовано!
Так, політики часто вдаються до маніпуляції громадською думкою. Роблять гучні заяви, а потім не бажають подальшого розслідування в рамках кримінального процесу. Не бажають нести відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення. Згідно ст. 62 Конституції України, у нас діє презумпція невинуватості. Хоча за фактом в публічній площині відомі прізвища звучать з префіксом «злодій», «корупціонер», а називати їх так можна лише після вироку суду. Так принаймні відбувається в цивілізованих країнах.
Тому, коли Ви питаєте мене про конкретних політиків і посадовців, я можу називати прізвища лише тих, кому повідомлено про підозру. Не маючи законних підстав, оголошувати чиїсь імена некоректно хоча б за Конституцією.
«Абромавічус надав свідчення і усі документи, які вважав за необхідне пред’явити»
Перейдемо до наступного гучного епізоду – справи Кононенка. Як вона просувається, чи є сприяння від самого нардепа?
Кримінальне провадження було розпочато за заявою міністра економіки Айвараса Абромавичуса. З ним проведені слідчі дії, він надав свідчення і усі документи, які вважав за необхідне пред’явити. Ми повідомили про підозру в.о. глави «Нафтогазу» Андрію Пасішнику (в.о. голови «Нафтогаз», якого намагалися нав’язати Абромавічусу в заступники – ред.), і розслідування у цьому провадженні триває.
Ви отримали достатній обсяг інформації від пана Абромавічуса?
Він подав заяву. Йому поставили відповідні питання і запропонували надати детективам все, що він вважає за необхідне. Не можна сказати, достатній чи недостатній обсяг документів він передав НАБУ.
Але, на відміну від інших осіб, які робили подібні гучні заяви, Абромавічус дав свідчення після того, як був попереджений про кримінальну відповідальність за брехню. І несе за них відповідальність. На цей час ми перевіряємо його свідчення, запланована низка слідчих дій. Там, де зібрано достатню кількість даних, що вказують на певний злочин, ми відреагували і повідомили про підозру.
А Коненко фігурує лише в епізоді з Абромавічусом чи є й інші – наприклад, по ОПЗ?
Я не можу в прямому ефірі видавати оперативну інформацію і застосовувати її до відомого прізвища. Це суперечить презумпції невинуватості. Наша концепція проста: якщо є достатньо даних для повідомлення про підозру, ми повідомляємо, але зовсім не називаємо людину корупціонером і злочинцем. Це визначається вироком суду, який набрав чинності. Тому я утримаюся від відповіді на запитання, хто і де фігурує.
Після того, як пану Пасішнику пред'явили підозру, він пішов на лікарняний до 1 квітня. Мовляв, тільки після цього, він зможе дати свідчення. НАБУ почало перевіряти достовірність того, чи дійсно Пасішник знаходиться на лікуванні. Результати перевірки є?
Пасішник, як ви знаєте, приїхав (в Україну, – ред.) раніше за 1 квітня. Хоча він був викликаний в НАБУ ще 4 березня, засобам масової інформації чомусь заявив, що про виклик на допит дізнався лише після перетину кордону. Це не відповідає дійсності.
До цього він вже був в Антикорупційному бюро, давав свідчення у кримінальному провадженні. Потім нам повідомили, що поїздка закордон здійснювалася не з метою лікування, а задля оздоровлення. Після повернення з Пасішником були проведені певні процесуальні дії, давати свідчення він не захотів, посилаючись на ст. 63 Конституції України («Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом», – ред.). Сказав, що дуже втомився з дороги і свідчення давати не може давати. Тобто піти до детективів сил у нього не знайшлося, а ось з’явитися в прямому ефірі в той же вечір і давати коментарі – вистачило.
І яка перспектива цієї справи, враховуючи, що підозра вже оголошена?
У нас є процесуальні строки, і ми будемо намагатися в ці строки передати матеріали провадження до суду.
Коментуючи справу Кононенка, в одному з інтерв'ю, ви назвали політичну корупцію явищем, яке не завжди карається кримінально. Що ж з нею робити? Адже, крім того, що такий вид корупції не завжди карається, його ще й складно довести.
Думаю, за політичну корупцію відповідальність повинен нести політик перед своїм виборцем. Це і є той індикатор, який дає можливість виборцям зробити правильний вибір. Демократичне суспільство починається не з чесної роботи правоохоронних органів, а з чесних виборів, на яких перемагають відповідні політики.
Якщо людина «списковик», тіньовий гравець і «сірий кардинал», ніякої відповідальності перед виборцями він не несе. Ми ж це прекрасно розуміємо.
Нехай тоді несе відповідальність політична сила, яку він представляє.
А той факт, що пан Кононенко – близький друг Президента, грає якусь роль? Звинувачення, якщо вже відверто, були висунуті не стільки проти нього, скільки на адресу Порошенка.
Розслідування цих фактів триває. Ми – разом з Антикорупційним прокурором – підготуємо для громадськості звіт, щоб зняти максимальну кількість запитань, які виникають не лише у вас.
Про прослуховування
Для ефективної роботи вам потрібна повноцінна технічна база. Перш за все – доступ до прослуховування. Свого у вас немає, але – наскільки мені відомо – по цій лінії ви працюєте з СБУ, правда, не завжди все гладко.
Поки ніяких проблем немає. Я вдячний голові Служби безпеки Василю Грицаку за те, що він – в межах чинного законодавства – надав можливість детективам Антикорупційного бюро здійснювати прослуховування безпосередньо з Бюро. Створено спеціальні робочі місця, ми через Службу безпеки підключаємося до операторів. Але в перспективі я хотів би, звичайно, щоб наші детективи – за наявності дозволу суду – мали прямий доступ до операторів.
Як це забезпечити?
Потрібно внести зміни до ст.263 Кримінального процесуального кодексу України, зазначити Національне антикорупційне бюро серед суб’єктів, які мають право виконувати такого роду функції.
Навряд чи на це погодяться Президент, депутати і СБУ.
Деякі наші законодавчі ініціативи були підтримані. Незначна кількість, але все ж. Я вдячний СБУ за допомогу. Оскільки, скажу відверто, не розраховував, що з 30 грудня детективи Антикорупційного бюро зможуть працювати в приміщенні зі зняття інформації з каналів зв’язку.
Дозвіл на прослуховування дає суд. Не секрет, що раніше суд міг видати такий дозвіл для «Іванова», але в процесуальних документах фігурував номер «Сидорова», якого дуже хотіли «послухати». Як уникнути подібного в перспективі? Які гарантії?
По-перше, зняття інформації з каналів зв’язку здійснюється з метою отримання доказів у кримінальному провадженні. Без рішення суду ця інформація не може бути використана.
Нею можна шантажувати, наприклад. Ми ж в Україні живемо...
Ми цим точно займатися не будемо.
Цим може займатися СБУ, у якої сьогодні є можливість дізнатися про ваші розробки, плани.
Є, але поки все нормально. У перспективі, повторюся, ми би все ж хотіли безпосередньо знімати інформацію з каналів зв’язку.
З’ясуємо ситуацію з Viber і WhatsApp. Ви заявили про можливість знімати інформацію з цих каналів зв’язку. Розробники це спішно спростували. Де ж істина?
Питання стояло так: чи знімаєте ви інформацію з цих програм? Ми не знімаємо, у нас немає таких повноважень.
Тут цікавий технічний момент. Чи можливо це теоретично?
З огляду на резонанс, який викликала ця моя заява, зараз я утримаюся від коментарів.
«Генпрокурор не може давати вказівки з приводу антикорупційних розслідувань»
У НАБУ тліючий конфлікт з Генеральною прокуратурою: вона досі не передала вам частину справ. На якому етапі суперечка і чи є якісь інституційні важелі тиску на ГПУ?
На сайті ГПУ я прочитав, що рішення директора Антикорупційного бюро про передачу справ там вважають незаконним. Хоча це право визначено Законом «Про Національне антикорупційне бюро». Директор Бюро може витребувати не лише кримінальні провадження, але й оперативно-розшукові справи, якщо вважає за необхідне, і якщо Антикорупційний прокурор схвалив це рішення. Він, до речі, підключився до цього процесу, так що це питання найближчим часом буде вирішене.
Ви ж розумієте, що дана заява – НЕ самодіяльність прес-служби ГПУ, а політичне рішення.
На сьогоднішній день я жодної офіційної відмови не отримав – лише коментар на сайті ГПУ.
Як у вас до цього моменту складалися відносини з паном Шокіним?
Посада Генпрокурора для НАБУ має другорядне значення. Для нас, для детективів, остання інстанція – Антикорупційний прокурор, якщо ми говоримо про розслідування кримінальних проваджень.
Проте, Антикорупційний прокурор – як частина вертикалі ГПУ – безпосередньо пов’язаний з Шокіним.
Я впевнений, якщо Ви запросите його на передачу, він Вам особисто все розповість.
Справа не в тому, хороший чи поганий пан Холодницький...
Я не хотів би переходити на персоналії. У законі передбачені гарантії незалежності і директора Антикорупційного бюро, і Антикорупційного прокурора. Генпрокурор не може давати вказівок з приводу антикорупційних розслідувань. Чи буде Антикорупційний прокурор користуватися своїми гарантіями незалежності – питання персональної відповідальності. Поки що сумнівів у його незалежності в мене немає.
Я не просто так запитувала про Шокіна, він – людина Президента.
У нас окреме приміщення. Антикорупційний прокурор, детективи Бюро жодного разу не були в ГПУ, ні разу. І, швидше за все, не будуть. Оскільки, Генеральна прокуратура жодного відношення до роботи детективів не має.
Ви з Президентом часто спілкуєтеся?
Дайте пригадати. В останнє – на прес-конференції, коли представники управління спецоперацій складали присягу.
Спочатку – коли ви вже почали свою роботу, але ще не були прийняті відповідні зміни до законодавства – ГПУ зраділа і перекинула вам так звані «висяки» – старі кримінальні провадження, перспектива судового процесу за якими мізерна. Яскравий приклад – «Справа Лазаренка». Незабаром депутати постановили, що компетенція НАБУ починається з моменту його створення, однак назад приймати старі справи ГПУ відмовилася. Яка сьогодні доля цих справ?
Ми їх відправили назад.
Вони їх прийняли?
Прийняли.
І справу Лазаренка?
Справа Лазаренка настільки велика, що її не встигли передати. Там кілька десятків тисяч томів. Їх не можна передати за одну хвилину – є спеціальна процедура, перевіряється опис.
Саме тому я і питаю про це. Щоб в ГПУ потім не сказали, що справи «загубилися дорогою».
До прийняття Закону, що розмежовує, які справи є підслідними саме Антикорупційному бюро, вирахувати точну кількість проваджень було складно. І я дуже вдячний Верховній Раді за підтримку, оскільки матеріали до нас дійсно почали надходити не найсвіжіші, з сумнівною судовою перспективою.
Хоча серед них були матеріали – щодо суддів, наприклад, з визначеним колом підозрюваних – які ми залишили. Обвинувальний акт по одному із таких проваджень навіть скеровано до суду.
У ГПУ сьогодні період міжвладдя: пан Шокін ніби як у відставці, але не цілком – парламент ще не проголосував. Разом з тим, Ви говорили, що у вас налагоджено непогану співпрацю з СБУ. При тому, що раніше перший заступник голови СБУ, пан Трепак, подав у відставку через те, що не має можливості боротися з корупцією, поки Шокін – Генпрокурор.
Питання роботи Генпрокурора сьогодні намагаються зробити політичною відповідальністю Президента. Я вважаю, що за це – як і за кандидатуру майбутнього Генпрокурора – повинні нести відповідальність і Президент, і парламент – саме депутати голосують «за».
Значить, оцінки Трепака щодо Шокіна Ви не поділяєте?
Я не виключаю, що виступав би з такими ж оцінками, якби Антикорупційна прокуратура не була створена. Я дуже вдячний парламенту, що він дав їй право на життя на абсолютно новій основі. Але ми не контактуємо з ГПУ, ну або спілкування зводиться до передачі матеріалів кримінальних проваджень.
Артеме, у вас є політичні амбіції?
Мої амбіції сьогодні пов’язані з НАБУ, тому що перед нами – великий виклик. Команда дуже маленька – 700 осіб, а черга в приймальню – величезна. Люди приїжджають з питань ЖЕКів, нарахування пенсій. Ми намагаємося їм пояснити, що це – не наша сфера діяльності, але вони не хочуть нікуди більше йти – заявляють, що довіряють тільки нам.
Перед нами такий же виклик, як перед патрульною поліцією в момент запуску. Той позитив, який вони принесли, перейде далі на оперативні служби, слідчі підрозділи, поступово буде реформована вся поліція, яка запрацює ефективно. Не секрет, що кількість тяжких злочинів збільшилася, незважаючи на запуск патрульної поліції. Але вона до їх розкриття не має прямого відношення, це важливо розуміти!
Я переживаю за все, що ми зробили за ці вісім місяців. Це занадто короткий термін для створення нового правоохоронного органу, коли з нуля отримуєш два накази, а у тебе ні приміщення, ні штату. В таких умовах почати розслідування не так просто, як здається.
Зараз ось запускається робота Державного бюро розслідувань. Я сподіваюся, що ДБР перейме наш досвід прозорих конкурсних відборів, завдяки яким сформовано наш штат.
А чи не занадто багато подібного роду органів?
На одній із зустрічей представники ЄС відзначали, що в Україні нові органи створюються легше, ніж старі реформуються. Під час співбесіди на посаду директора НАБУ я зазначив, що у нас і раніше були органи, уповноважені на боротьбу з корупцією, але, тим не менш, виникла потреба в Антикорупційному бюро.
Я не дарма запитала про політичні амбіції. Тільки амбітна в політичному плані людина дійсно може зруйнувати цю систему.
Я не хотів би змішувати політичні амбіції і результат роботи правоохоронного органу. Це зовсім різні речі.
Подивимося. У вас семирічний термін роботи на посаді.
Дуже оптимістично звучить.
Думаєте, що не допрацюєте?
Ви самі говорили, що у нас в державі все можливо.
Фото: 24tv.ua