Артем Ситник: У «справі Мартиненка» НАБУ впевнено йде до результату
В інтерв’ю LIGA.net директор НАБУ розповів про те, що відбувається зі справою «ОПЗ», чому справи лежать в судах без руху, коли були записані скандальні плівки Онищенка і як перемогти політичну корупцію в Україні.
Національне антикорупційне бюро України навздогін кримінальним провадженням, учасниками яких є Олександр Онищенко і Роман Насіров, взяло в роботу третій кейс стосовно впливового політика-бізнесмена. 20 квітня детективи НАБУ затримали одного з ключових представників партії «Народний фронт» Миколу Мартиненка. Затримання відбулося у рамках розслідування кримінального провадження за фактом розкрадання коштів держпідприємства «СхідГЗК» під час закупівлі уранового концентрату. Сам Мартиненко, наслідуючи тактику своїх попередників, звинувачення на свою адресу назвав сфальсифікованими за вказівкою директора НАБУ Артема Ситника. «Це провадження є політичним і не підкріпленим ніякими доказами», – стверджує колишній депутат.
За два дні до цього гучного затримання Артем Ситник дав інтерв’ю LIGA.net. Його відповіді на запитання про Мартиненка були вкрай стриманими: детективи розслідують три провадження стосовно соратника Яценюка, і результат буде незабаром. На запитання-уточнення вже після затримання Ситник не відповів: все, що він міг сказати про це провадження, вже сказано.
«У НАС Є ТРИ ПРОВАДЖЕННЯ СТОСОВНО МАРТИНЕНКА»
- Що з провадженнями стосовно Мартиненка? НАБУ розслідувало факти отримання хабарів під час закупівлі «Енергоатомом» обладнання в Чехії, друге провадження стосувалася порушень під час закупівлі уранового концентрату.
- У нас є три кримінальні провадження. В одному з них було рішення суду першої інстанції Солом’янського районного суду Києва, який нібито зобов’язав нас закрити провадження. Але 14 квітня це рішення суду першої інстанції скасував Апеляційний суд Києва. І зараз ми впевнено йдемо до остаточного результату.
- Яка фабула?
- Фабулу ми поки не розкриватимемо.
- У березні детективи НАБУ здійснили обшуки в будинку Мартиненка. Сам колишній нардеп пояснив це так: «Після розвалу справи Мартиненка НАБУ намагається зберегти обличчя і демонструє бурхливу діяльність, в тому числі піариться на обшуках».
- Я не можу підтвердити слова Мартиненка. Facebook все стерпить.
- Але обшуки були чи ні? Що знайшли?
- Обшуки були. Причому в цій справі був не один обшук. Вилучено речові докази. Але чи проводилися обшуки у нього будинку – я не готовий сказати.
- За нашою інформацією, трейдери «Болверк» і «Штоерман» (компанії-посередники, які пов’язують з екс-депутатом) продовжують торгувати з «Енергоатомом» і «ОГХК». Вас не бояться? Ви вивчаєте нові контракти?
- Питання трохи схоже на риторичне.
- То продовжують торгувати з «Енергоатомом» і «ОГХК»?
- На даний момент ні.
- Кримінальне провадження щодо керівництва «ОПЗ» лежить без руху в судах: ні обвинувального, ні виправдувального вироку. Хто все затягує?
- Засідання проводяться раз на два місяці. Можна сказати, що справа взагалі не слухається. Об’єктивних причин, чому відбувається саме так, я не бачу.
- Хто проходить у провадженні щодо «ОПЗ»? Яка роль Грановського, ви її вивчаєте?
- У справі, яка передана до суду, два підозрюваних – Перелома і Щуриков. Ця справа стосується розтрати коштів держпідприємства в сумі понад 200 млн грн під час розрахунків за газ. Ще одне провадження знаходиться в роботі: там зараз досліджується дещо інший бік діяльності «ОПЗ». На цьому крапка.
- Перелому і Щурикова заарештовували у провадженні про постачання на підприємство газу «Укрнафти». А що з іншим епізодом – трейдером «Ньюскоуп Істейтс Лімітед», який отримував продукцію «ОПЗ» за дешевшою за інших ціною?
- Розслідування цього епізоду ведеться. Направлені запити в рамках міжнародної правової допомоги до низки країн, серед яких – Латвія і Великобританія.
- Саакашвілі, коли був губернатором Одеської області, заявляв, що чиновники «ОПЗ», затримані НАБУ, передавали гроші депутатській групі Мартиненка-Іванчука.
- Якби у нас були такі докази, можливо, коло підозрюваних було б ширшим.
- А зараз таких доказів немає?
- По тій справі, яка в суді, двом фігурантам інкриміновано конкретну суму збитків, завданих державному підприємству. Друга справа розслідується.
- Днями НАБУ оголосило, що перевіряє законність витрачання коштів на рефінансування і причетність до цього процесу керівництва Нацбанку – рахунок йде на мільярди. Що за схема? Чи розглядаєте ви причетність Гонтаревої?
- На жаль, у питаннях щодо конкретного провадження часто намагаються вплести конкретні прізвища. І в цьому сенсі ваше запитання дещо провокатівне. НАБУ розслідує кілька проваджень, повязаних із виведенням коштів за кордон, в тому числі і виділених на рефінансування Національним банком низки комерційних банків. Слідчі дії тривають, називати прізвища передчасно.
«ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО СПРАВИ НЕ СЛУХАЮТЬСЯ В СУДАХ»
- Ще не прийшов час аудиту роботи НАБУ, погодьтеся, результати вашої роботи викликали сумніви: гучний піар - і не більше. І тут, на хвилі майбутніх аудиторських перевірок, - затримання глави ДФС Романа Насірова (а тепер і Мартиненка - ред). Збіг?
- Я не можу погодитися з першою частиною питання. Це ваш висновок?
- Це поширена думка.
- Чому?
- Тому що відкриваються кримінальні провадження, але мало конкретних результатів у вигляді вироків.
- А до чого тут НАБУ?
- Від якості вашої роботи, в тому числі, залежать перспективи справи в суді.
- Якби якість розслідувань, проведених детективами НАБУ, була низькою, то суди спокійно виносили б виправдувальні вироки. Але їх немає.
- Жодного?
- Жодного. Проблема полягає в тому, що справи не слухаються в судах. Наприклад, засідання в справі «ОПЗ» проходять з інтервалом раз на два місяці. Думаю, і колега з Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький підтвердить: проблема не в зібраних доказах. А в тому, що суди не розглядають справи в потрібному темпі.
- Це саботаж з боку судової системи?
- Частково ситуацію можна пояснити об’єктивними причинами, але є і прояви саботажу. Яскравий приклад тому – визначення судом запобіжного заходу стосовно Насірова. Судді просто не вийшли на роботу, пославшись на те, що була неділя. Хоча є ситуації, коли треба працювати і в суботу, і в неділю, і є законні вимоги розглянути подання вчасно. І така тенденція домінує під час розгляду всіх справ, переданих НАБУ до суду. Тому ми постійно говоримо про необхідність створення Антикорупційного суду.
Якщо ж говорити про об’єктивні причини затягування розгляду справ, то, в першу чергу, варто відзначити брак суддів певної кваліфікації. Справи НАБУ повинна розглядати колегія з трьох суддів, кожен із яких повинен мати стаж роботи на посаді не менше п’яти років. А у нас мало не половина вакансій суддів не зайнята: триває судова реформа. Якщо суддів необхідної кваліфікації немає, справи передаються до іншого суду, і це займає час.
Але що стосується прикладів на кшталт суду щодо визначення запобіжного заходу стосовно Насірова, то не можна виключати, що на суд просто натиснули.
- Глава Верховного суду Ярослав Романюк говорив LIGA.net, що не бачить сенсу в створенні Антикорупційного суду (нібито до судів доходять тільки справи з простеньким складом злочину, які не уявляють складності – ред). У кращому випадку судова влада – за антикорупційну спеціалізацію в існуючих судах.
- Але ж і пропонується створення Антикорупційного суду в складі судів загальної юрисдикції. Ми не вимагаємо ніякої окремої структури. Зараз нам судді розповідають: у нас і так 900 справ, і ще ваші по Онищенку. Справ багато, і слухати одні справи на шкоду іншим не можна. Якщо ж з’явиться суд, який займеться розглядом вузько спеціалізованих складних справ, результат у вигляді вироку досягатиметься швидше. Адже в цьому випадку у колегії будуть три-чотири справи, і судді зможуть їх розглядати не раз в два місяці, а щодня.
- Обрання аудитора для НАБУ перетворилося в скандал. Комітет Верховної Ради підтримав кандидата зі США Роберта Сторча, але вже в залі БПП і Народний фронт 23 лютого спустили британця Найджела Брауна, який незрозуміло звідки взявся.
- Ми до процедури формування комісії зовнішнього контролю не втручаємося. Які там процеси, чому саме тоді піднялося це у Верховній Раді...
- Депутат Найєм стверджує, що схема проста: раз не вийшло поставити під контроль НАБУ, можна призначити кишенькового аудитора, який визнає роботу Бюро незадовільною і поставить питання про звільнення голови НАБУ.
- Виходить, що, як мінімум, один із принципів роботи Бюро ми все ж реалізували: ми незалежні, і це не всіх влаштовує. А чи пов’язано це з якоюсь конкретною справою – не знаю.
- Наскільки ймовірно, що мета цієї схеми – домогтися вашого звільнення, щоб поставити більш підконтрольного і поміркованого керівника?
- Коли до складу комісії намагаються ввести людину, яка не може пояснити, хто її запросив, але при цьому cходу висловлює думку про те, що в НАБУ щось не так, це змушує задуматися.
- Чи означає це, що Адміністрація президента намагається взяти під контроль НАБУ?
- Вибір зовнішніх аудиторів – це зона відповідальності Уряду, Парламенту і Президента. Рішення цієї комісії повинні мати високий ступінь легітимності. Неважливо, позитивними будуть її висновки або негативними. Головне, щоб вони відповідали реальному стану справ в НАБУ. Поки ж вся критика зводиться до відсутності вироків суду у справах НАБУ. Але при цьому критики не беруть до уваги, що зона відповідальності НАБУ закінчується на етапі складання обвинувального акту і його скерування до суду. Наступні дії – за Антикорупційної прокуратурою, яка забезпечує участь свідків у судовому засіданні, робить інші дії з метою сприяння судовому розгляді.
- Скільки проджень НАБУ за півтора року доведені до суду і скільки винесено вироків?
- На кінець березня до суду було скеровано близько 60 справ. Обвинувальних вироків – 17.
- А яке взагалі кількість проваджень у вас в роботі?
- Більше трьохсот.
- Які топ-чиновники потрапили в поле вашого зору, крім Насірова?
- Найбільше фігурантів – серед керівників державних підприємств, які повністю або частково належать державі. Таких близько 23%. Друга за чисельністю категорія – службові особи, які вчинили корупційний злочин, збитки від якого перевищують 500 прожиткових мінімумів – таких близько 15%. Третя категорія – судді: 14%. Далі йдуть посадові особи місцевого самоврядування та держслужбовці категорії «А» (10%), а також вищі посадові особи держави (9%). Це наші висновки на лютий.
Зараз тільки по е-декларуванню ми розслідуємо 40 проваджень: це і судді, і народні депутати, і інші високопосадовці. У рамках цих кримінальних проваджень розслідуються як факти внесення завідомо недостовірних даних до декларації, так і незаконне збагачення, як, наприклад, у провадженні щодо першого заступника голови СБУ, зареєстроване на підставі зібраних нами матеріалів і журналістських розслідувань.
- Як ви оцінюєте роботу НАЗК? Схоже на системний саботаж.
- Ми ж не аудиторська служба, щоб давати оцінки. Сам факт запуску декларування – великий крок вперед, і всі бачили, яким сильним був опір. Але у НАЗК досі немає ресурсів для перевірки декларацій – і це негатив. У тому числі і для нас. Ми розраховували, що вони включаться в свою роботу, а вони просто не створили для цього необхідної бази. Те, що можемо робити ми, вони, на жаль, до сих пір робити не можуть. Тобто стався запуск е-декларування при відсутності належного контролю над деклараціями.
Також хотілося б, щоб НАЗК швидше відкрило нам повний доступ до реєстру е-декларацій. У країні вже пройшли дві хвилі декларування. В першу ми були єдиним органом, який хоч якось перевіряв декларації. Вручну. Пройшла вже друга хвиля, а виклики все ті ж. Без адекватного реагування на декларування ефект може бути дуже низьким.
«ЗАПИСИ ОНИЩЕНКО ЗРОБЛЕНО, КОЛИ ЙОГО ГРУПУ ВЖЕ ЗАТРИМАЛИ»
- Провадження стосовно Онищенка – втік. Провадження стосовно Чауса – втік. Фігурант справи Онищенка Сергій Свіченко – втік. Людина, яку в ЗМІ називали бухгалтером чорної каси Партії регіонів – втекла навіть без оголошення підозри.
- Кожен факт – це окрема ситуація.
- І це тільки по лінії НАБУ, в Генеральній прокуратурі ситуація нічим не краща. Вам не здається, що в цьому питанні великі проблеми?
- Є певні прогалини в законодавстві. Почнімо з Онищенка. Ми чітко бачили, як в ніч перед голосуванням за зняття депутатської недоторканності він тричі реєструвався на рейс до України і тричі скасовував реєстрацію. Значить, йшли якісь торги. У мене до кінця не було впевненості, що його позбавлять імунітету. Тільки коли він втретє скасував реєстрацію, я зрозумів, що недоторканність все ж знімуть. Та ж ситуація, тільки з суддівським імунітетом – з Чаусом. Його місце перебування встановлено, матеріали для екстрадиції спрямовані в Молдову, хоча говорити про терміни дуже складно. А є ситуація, як зі Свіченком, коли ми затримали його вже на кордоні, а суддя звільнив при тому, що були дані, які свідчили на користь версії про те, він буде ухилятися від слідства і втече (Сергія Свіченка детективи НАБУ затримали 28 червня 2016 року при спробі перетину кордону з Росією. Внаслідок сумнівних рішень судді, а також відсутність електронних браслетів підозрюваний покинув територію України – НАБУ).
- Звідки тоді впевненість в тому, що ні втече і Насиров, як ви говорили в квітні?
- Я вважаю, що це малоймовірно. При такій заставі в розмірі 100 млн грн я не думаю, що йому є сенс залишати Україну. Крім застави є і інші превентивні заходи: електронний браслет, паспорти, передані на зберігання в Державну міграційну службу на виконання рішення суду.
- Які паспорти? Прокурори в суді першої інстанції оголосили, що у Насірова є британське і угорське громадянство, але його адвокати це спростували. Що у нього?
- Британський паспорт він не здав. Він дотепер заперечує його наявність.
- А угорський?
- Копія угорського паспорта викладена в Інтернеті, але цей паспорт він теж не здав.
- Тобто потрійне громадянство Насірова підтверджується?
- Ця інформація буде повністю підтверджена, коли ми побачимо ці паспорти. Поки ми їх не бачили. Але підстав не довіряти NCA (британське агентство по боротьбі зі злочинністю National Crime Agency - ред), яке повідомило нам про британське громадянство, немає.
- Як взагалі вирішити проблему подвійного громадянства чиновників? Наскільки ймовірно, що другий-третій паспорт є у переважної більшості чиновників?
- Величезна проблема в тому, що немає обліку цих паспортів. Ми не знаємо чиновників, у яких вони є. Хтось із народних депутатів (Андрій Артеменко – ред) говорив, що 102 депутати мають друге громадянство. Правда, я так і не зрозумів, звідки у нього такі дані, але цифра звучала. Мені здається, проблему можна вирішити тільки на законодавчому рівні. Виявити всіх чиновників із подвійними паспортами нереально. Ця інформація може бути закрита навіть не в Україні, а в інших державах.
- Чи ходить Насіров на допити? Скільки їх уже було?
- Чотири допити Насірова відбулися до вручення підозри і один після, всього п’ять. Але ці допити не мають смислового наповнення. Прийоми у захисту стандартні: відразу падати на медичну каталку або переносити захист в Facebook. А ти спробуй детективу довести свою невинність. Але цього, на жаль, ми не спостерігаємо. Замість конкретики тільки і чуємо: не знаю, не пам’ятаю. Вся версія захисту будується на стані здоров’я підозрюваного. Але жоден із адвокатів не надав жодного документа на підтвердження цієї версії. Так і з допитами справа йде. У соцмережі Насіров пише, що, мовляв, детектив його ні про що не питав. Як же не питав? Шість годин йшов допит, а стандартна відповідь підозрюваного: «Я не можу це пояснити, це треба згадувати».
- Насірова називають близьким до оточення Порошенка. Банкова реагувала на ваші дії?
- Ми ніколи не беремо до уваги, хто з якого оточення. Якщо починати вникати в усі договорняки, то ніколи буде займатися роботою. Тим більше, що у нас достатньо оголосити підозру чиновнику, а потім просто подивитися телевізор: хто його захищає і на чиєму медіаресурсі. І все зрозуміло. Але ми не можемо собі дозволити враховувати політичне оточення. Ми йдемо по конкретних провадженнях. Наприклад, Онищенко. На момент зняття з нього депутатської недоторканності розслідування вже велося, низка осіб вже була затримана, зібрані докази. І при цьому ми не враховували, хто в чиє оточення входить. Хоча по тому, як зростає опір, ми, звичайно, бачили, що б’ємо в ціль. Але нас для цього і створювали.
- Скільки часу може зайняти розгляд справи Насірова в суді і наскільки складним буде процес?
- Ми знову повертаємося до питання про роботу судів. У нас є елементарні справи, які по року в судах лежать. Одну дуже просту справу відносно співробітника Генеральної прокуратури ми направили в суд ще в травні 2016 роки (йдеться про спробу підкупу в лютому 2016 року членів конкурсної комісії НАБУ в обмін на отримання керівної посади в НАБУ – прим.). І за рік відбулося не більше десятка засідань. Так що прогнозувати не беруся. Але справа Насірова досить складна. Великий обсяг вилучених та доданих до матеріалів документів. Під сотню томів займає тільки один епізод. Сподіваюся, під тиском громадськості розглянуть цю справу якомога швидше. Можливо, і сам Насіров в цьому зацікавлений, якщо вважає себе невинним.
- Коли будете готові передати справу стосовно Насірова до суду?
- Точну дату не скажу. У нас запланована низка слідчих і процесуальних дій після його арешту. В першу чергу, це допити колишніх підлеглих, оскільки на них також тиснули під час розслідування. Ми отримали цікаві дані. Багато що буде залежати ще від того, як довго сторона захисту буде знайомитися з матеріалами слідства. Тоді ми побачимо і щирість їх намірів якомога швидше передати справу до суду. Мене, до речі, Онищенко теж просив скоріше направити справу до суду, щоб довести свою невинуватість. А сам вибрав інший шлях доказування невинуватості – виїзд з країни.
- Онищенко писав, що вже отримав статус політбіженця в одній із країн Європи.
- Це з його слів. Він, на жаль, іноді говорить відверту неправду, яка потім спростовується протягом декількох днів.
- Скільки чиновників затримані у справі Онищенка, коли закінчиться ознайомлення з матеріалами, які взагалі перспективи?
- У справі 15 затриманих, оголошені 27 підозр, це без Насірова і Новікова (Володимир Новіков – начальник департаменту погашення боргів ДФС, наприкінці березня йому оголошено підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 364 КК України).
- НАБУ підготувало повний пакет документів, необхідний для початку екстрадиції з Іспанії матері Онищенка – Інеси Кадирової. У чому підозрюють?
- За версією слідства, вона – співорганізатор газової схеми Онищенка, в результаті якої інтересам держави завдано збитків на суму близько 3 млрд грн.
- Ви сподіваєтеся на екстрадицію і Онищенка теж, але паралельно обговорюєте з Холодницьким «небажаний варіант» – заочне засудження колишнього депутата.
- Питання заочного або незаочного засудження – це компетенція прокурора, не НАБУ. Але специфіка заочного засудження в тому, що якщо процедура буде пройдена, а потім його затримають і екстрадують в Україну, – то все повториться знову. Не хотілося б двічі ходити однією і тою ж дорогою. Але, на жаль, з серпня 2016 року Інтерпол не дає відповіді.
- Чому Інтерпол затягує з рішенням?
- Це досить закрита структура. Може бути, рішення вже і прийнято. Але у них є термін для його прийняття, опублікування, і навіть наше українське бюро Інтерполу може не володіти цією інформацією.
- Онищенко чимало зробив для того, щоб перевести своє кримінальне провадження в політичну площину. Серед іншого – оприлюднив записи розмов нібито з оточенням президента Порошенка і стверджує, що допомагав організовувати в Раді голосування за потрібні президенту закони і кадрові призначення.
- Всі записи були зроблені після того, як його групу затримали. Яка в цих записах політика, я, чесно кажучи, не розумію. Якщо проаналізувати його голосування в Раді, то там немає політики.
- Як розслідуєте плівки Онищенка? Чи є справа або вирішили обійтися перевіркою?
- У нас є провадження за його заявами, але вони так і залишилися голослівними. На додаток до заяв він оприлюднив два записи, зроблені вже постфактум. Чесно кажучи, зміст заяв і плівок не збігаються. Він розповідав про одне, а записи дав зовсім про інше. Я впевнений, що це робиться, щоб політизувати справу. Але якщо подивитися на ситуацію об’єктивно, тобто голослівна заява, нічим не підтверджена, і є записи, зроблені після того, як основні арешти а рамках провадження щодо газової схеми вже були проведені.
- Кого з політиків ви опитали в рамках цієї перевірки?
- У нас детектив – самостійна особа, так що точної інформації у мене немає. Якщо там фігурували, наскільки я пам’ятаю, Ахметов і Мартиненко, – то, напевно, вони викликалися на допити. Я точно бачив, що Ахметов приходив. Ймовірно, його допитували.
- Коли буде завершено розслідування справи по «амбарний книзі» Партії регіонів?
- Ми створили спільну слідчу групу детективів і слідчих Генпрокуратури у провадженні про узурпацію влади Януковичем (розслідує ГПУ – ред). Ці чорнові записи є одним з джерел доказів у справі. Ми провели дуже великий обсяг роботи: встановили, як велися ці записи, щодо деяких осіб відкрили окремі провадження, і чим далі просувалося розслідування, тим більше ми усвідомлювали, що рано чи пізно воно повинно проходити спільно з Генеральною прокуратурою, оскільки паралельні процеси не дадуть такої ефективності. Наприклад, є запис, що суддям Конституційного суду нібито давали хабарі. У Генпрокуратурі є провадження щодо суддів КСУ, і в цьому епізоді чорнові записи є джерелом доказів. Є запис, що нібито депутатам передавалися кошти. Тому ми вирішили створити спільну групу. Ці матеріали частково складуть доказову базу для ГПУ.
- Хто ще проходить по цій справі? Крім Охендовського?
- Якщо ми говоримо про загальне розслідування, то кількість фігурантів дуже велика. Коли буде остаточне рішення – складно сказати, оскільки всі матеріали в ГПУ великого обсягу, і напрацювання там серйозні. Ми зараз рухаємося до їх реалізації.
- Яке походження «амбарної книги»? Є припущення – хто її злив Трепаку?
- Є офіційна версія, що генералу СБУ Трепаку її передали через вахтера. Ми перевірили, допитали цих людей, вони дали свої свідчення. Ми знаємо приміщення, де вона велася, але як вона вийшла з цього приміщення і як туди зайшла – не відстежили. Я не думаю, що це принципово. Але важливішим є те, що означають ці записи. Тому ми дуже багато зусиль витратили на те, щоб встановити систему їх ведення. Встановлюємо людей, допитуємо і завдяки таким допитам відновлюємо всю картину.
«ПОЛІТИЧНА КОРУПЦІЯ, НА ЖАЛЬ, Є»
- І плівки Онищенка – якщо вони справжні, і звинувачення Абромавічуса на адресу соратника Порошенка Ігоря Кононенка, і заяви про торги у Верховній Раді розкривають масштабну проблему – політичної корупції. Що з цим робити?
- Політична корупція, на жаль, є. Чому у нас пріоритет – робота з державними підприємствами? Ми хочемо показати, які обсяги коштів вимиваються з них щороку. Причому не в межах України, а виводяться через компанії в офшорних зонах. І основна боротьба відбувається саме за контроль над цими підприємствами. Ці кошти і є джерелом тієї корупції, про яку ви говорите.
Ми пройшлися фактично по всіх великих підприємствах. Побачене нас шокувало. Це і Запорізький титано-магнієвий комбінат, і Об’єднана гірничо-хімічна компанія, і Укрхімтрансаммікак, і Тяжмаш, і ОПЗ, і багато інших. Все це – підприємства, які повністю або частково належать державі, з високою рентабельністю. Але в дійсності вони або збиткові, або виживають з труднощами. Корупційні схеми, вибудувані на цих об’єктах, однотипні. Продукція виходить з державного підприємства за заниженими цінами, підприємство отримує за неї копійки в порівнянні з тим, що могло б мати, продаючи її безпосередньо кінцевому споживачеві. І є низка компаній-посередників (прокладок), через які різниця між ціною покупки продукції і її продажу вимивається.
Суми величезні. Із загальної суми збитків в 85 млрд грн, завданих, за попередніми оцінками інтересам держави у справах, що розслідуються детективами НАБУ, понад 40% припадає саме на держпідприємства. І, в основному, ці збитки відносяться до періоду після Революції гідності.
Як з цим боротися? Ми зі свого боку намагаємося ліквідувати схеми як одне з основних джерел фінансування політичної корупції. Але цього замало. Необхідно, в першу чергу, народу України, йдучи на вибори, робити більш усвідомлений вибір за кого голосувати.
- Будь-яка нова влада перебирає традиції попередньої.
- Ми бачимо. Але є і позитивні приклади. Наприклад, у випадку з ПАТ «Укргазвидобування». Після нашого розслідування підприємство вийшло на перше місце в рейтингу платників податків.
- Чи оцінювали ви взагалі фізичний рівень корупції в Україні? Ви часто говорите, які мільйони і мільярди збитку завдали фігуранти ваших справ. В яку суму можна оцінити корупційний ринок України в рік?
- Це не таке просте запитання. Ми можемо говорити про ті суми, які фігурують в розслідуваннях Бюро. Це близько 85 млрд грн.
- Але це тільки у справах НАБУ.
- Так. Але, наприклад, тільки в одній справі про розтрату коштів ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» ми інкримінуємо підозрюваним заподіяння збитків держпідприємству у розмірі 300 млн грн. Візьміть десять таких підприємств – і отримаєте вже три мільярди. У будь-якому разі, сума буде не меншою, ніж сума траншу від МВФ.