Директор Антикорупційного бюро Артем Ситник: "Зараз до нас надходить безліч звернень від народних депутатів один на одного. Цим займаються усі фракції…"

Чому нардепи пишуть кляузи один на одного, а потім відмовляються давати свідчення? У яких випадках корупції можна звертатися до Антикорупційного бюро? Чи справедливі звинувачення на адресу НАБУ і його керівництва? Що за питання Ситник обговорює з генпрокурором Шокіним і який годинник носить? Чи можна очікувати затримань 31 грудня і чи будуть у детективів Бюро новорічні відпустки? Про це та багато іншого читайте в інтерв’ю «Цензор.НЕТ».

Півроку директору Антикорупційного бюро Артему Ситнику доводилося відповідати на напівпитання-напівдокори: чому не працюєте? Чому немає посадок? Скільки ще чекати того, щоб всі корупціонери опинилися за ґратами?

Доводилося терпляче пояснювати, що комплектація Бюро і навчання співробітників тривають, збір інформації – теж, але перш ніж буде призначений Антикорупційний прокурор нова структура не запрацює. Та й йому також знадобиться час, щоб сформувати свою прокуратуру...

Зараз, однак, ліміт очікування суспільства у НАБУ вичерпано: час показувати результат. З перших локальних успіхів у цьому напрямку ми і почали свою розмову.

- У четвер Національне антикорупційне бюро провело затримання голови Здолбунівського районного суду Рівненської області...

- Дуже приємно, що затримання проведено виключно силами Управління спеціальних операцій Бюро. «Альфу» вже не залучали. Хоча, на жаль, технічну сторону поки що СБУ закриває, так як наше управління ще на стадії формування.

(Ситник показує на телефоні фотографії затримання. На одній з них – ліжко, на якому розкладені купками долари – «Цензор.НЕТ»).

- Ось, це спальня судді, – коментує.

- Скільки там було грошей?

- На фотографії – хабар і якісь заощадження.

- Як довго «вели» підозрюваного?

- Провадження відкрито тиждень тому. Суддя діяв через посередника, вимагав, щоб той якомога швидше передав гроші – три з половиною тисячі доларів. Це відбувалося в три заходи: 500 доларів, потім – по півтори тисячі. Перші два «транші» вилучено у нього вдома. Останній – у посередника.

«ПОТРІБНА ЕФЕКТИВНА СУДОВА РЕФОРМА. ВИГНАТИ ВСІХ СУДДІВ? КАТЕГОРИЧНО НЕ ЗГОДЕН З ТАКИМ ПІДХОДОМ. НЕМАЄ ГАРАНТІЇ ТОГО, ЩО НОВІ НЕ БУДУТЬ ЩЕ ГІРШИМИ...»

- Затримання – це добре. Але всі правоохоронні органи завжди скаржилися на те, що провадження зупиняються в судах, і...

-... Я не хочу робити заяви, що весь корінь зла знаходиться в суді. З ними ніколи не було просто. Але у мене великий досвід у розслідуванні проваджень. Коли ти здобуваєш належні докази, то ризики винесення неадекватного рішення судом значно знижуються.

-...Ми до того, що судова реформа може зайняти значну кількість часу. А на місцях залишатимуться ті судді, які приймають неправомірні рішення. На НАБУ зараз люди покладають великі надії. Відповідно, є небезпека, що ви будете ловити злочинців, а суди будуть їх відпускати.

- Якщо розібратися, більш серйозна проблема в іншому. У нас 20 років говорять про скасування недоторканності депутатів і суддів. Але все залишається на рівні розмов. Президентська ініціатива про позбавлення можливості випускати корупціонера хоча б перші два-три місяці розслідування під заставу в парламенті не знаходить підтримки. Тому ми знову маємо ситуацією, коли підозрюваного затримують, а він виходить. Першочергові слідчі дії можуть не відбутися через те, що корупціонер - на свободі, і починає здійснювати тиск. Такі проблеми для нас несуть більше ризиків, ніж якісь окремі корумповані судді.

- Дозвольте закінчити запитання. Кілька затримань суддів – на зразок тих, що вже зроблені – можуть стати для інших суддів сигналом до того, щоб вони приймали рішення за законом, інакше ними впритул займеться Антикорупційне бюро?

- Двох затримань для цього мало. Дуже важливо прозоро провести судову реформу. Паралельно треба займатися виявленням і покаранням корумпованих суддів. Разом це буде серйозним сигналом. Ми завжди крайніми робимо чиновників, але чомусь забуваємо, що хтось їм ці хабарі дає. Адже не завжди мова йде про вимагання. Багато хто ці гроші сам і пропонує. А потім обурюються, що судді беруть хабарі.

Зазначу, що ефективність проведення судової реформи – це запорука успішного реформування системи судів. Особисто я категорично не згоден з підходом: давайте всіх виженемо. Немає гарантій, що нові не будуть ще гіршими.

- До того ж, їх ще належить навчити.

- Абсолютно правильно. Є люди, які реально дивляться на речі і розуміють, що це таке – побудувати правоохоронний орган «з нуля». Мало хто з них думав, що за дев’ять місяців після створення Антикорупційне бюро буде здійснювати затримання. З одного боку, процес був складним. З іншого – простим, тому що за підтримки наших іноземних партнерів дуже добре виписаний закон. Я на 300 відсотків упевнений, що якби такий орган існував, такий закон зараз би не прийняли. На сьогодні за найдрібніші наші технічні зміни парламент вже не голосує.

- Депутати бояться? Сприймають вас як орган, що впливає на розклАди?

- Звичайно. Вони бачать, що відео із нашим спецназом за дві доби набрало 2,5 тисячі переглядів. Це при тому, що найуспішніше моє інтерв’ю – тисячу (сміється. – «Цензор.НЕТ»). Це те, що сприймається. Розповім випадок. У мене в кабінеті сидів один інформатор. У цей момент до мене зайшов повністю екіпірований спецназівець, тому що як раз робили презентацію обмундирування. Інформатор просто сповз зі стільця.

(Ситник знову дістає з кишені телефон. Перегортає фото спецназівця в бронежилеті, касці, масці, зі зброєю – «Цензор.НЕТ»).

Коли Національне бюро існувало лише як концепція, в парламенті всі охоче голосували. Але коли почалося її наповнення реальним змістом, з’явилися проблеми з прийняттям законодавства, яке буде сприяти ефективній роботі НАБУ. Я кажу, що нам якоюсь мірою було легко створюватися, в тому числі і тому, що рівень заробітної плати залучає найкращих фахівців. У першому конкурсі на посади детективів претендували 2700 кандидатів. Пройшли 70 осіб. Зараз закінчуємо другий конкурс. Є дві тисячі заявок. Плануємо обрати 100 детективів і 30 – старших детективів.

«ХТОСЬ ЗАЙМАЄТЬСЯ ПРОВОКАЦІЄЮ. ПРАЦЮЄ ДОСИТЬ ВЕЛИКА ГРУПА ЛЮДЕЙ, ЯКА ПОСТІЙНО СТЕЖИТЬ ЗА НАШИМИ ЗАКУПІВЛЯМИ І ТЕНДЕРАМИ»

- Нещодавно Ви говорили про те, що щодо певних підприємств і схем, озвучених на Антикорупційному форумі в Одесі, дані будуть внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і розпочато слідство. Ваш прогноз, коли суспільство може розраховувати на перші результати?

- По-перше, я сказав, що на той час, коли проходив форум, вже були напрацювання детективів по низці підприємств, інформація щодо яких на ньому була озвучена. Ми вносили дані до реєстру, наприклад, по Одеському припортовому заводу, без урахування цієї інформації.

По-друге, великою проблемою нашої держави є політичні спекуляції з приводу початку розслідувань. Забули про існування 62-ї статті Конституції – презумпція невинуватості. У нас сам факт внесення до Єдиного державного реєстру стає твердженням того, що людина – корупціонер, тому на неї виливають тонну бруду. Тому...

- Прізвища Ви, звичайно, не назвете. Скажіть хоч які фракції.

- Усі до єдиної. Депутат пише, що чиновник, підслідний НАБУ, вчинив такий-то злочин. Я даю вказівку детективам: допитати за цими фактами. Вони отримують від депутата у відповідь: «А я нічого не знаю». Для чого ж депутат робить такі заяви? А для того, щоб отримати підтвердження внесення певних відомостей до Єдиного реєстру, а потім сказати: «Ось бачите, я написав заяву на Іванова, він – корупціонер».

- Одним словом, вас просто намагаються використовувати.

- Абсолютно вірно. І не лише нас. Процедура внесення даних до реєстру однакова для всіх слідчих органів. Політичні сили таким шляхом намагаються спекулювати. Моя принципова позиція, як директора Бюро, полягає в тому, що ми не будемо втручатися в політику і підтримувати гучні, нічим не підтверджені заяви. Говорити про конкретні прізвища у конкретних кримінальних провадженнях зможемо тільки тоді, коли буде хоча б повідомлення про підозру. А це відбувається тоді, коли є достатньо доказів, що вказують на причетність особи до скоєння злочину. Але навіть в такому випадку слід буде говорити про те, що особа перевіряється. Називати її винною можна лише після рішення суду. Останнє – наш пріоритет. Ви правильно ставите запитання про те, що в судовій системі проблеми. Але якби все було просто, то Антикорупційне бюро не було б створено. Ми готові до труднощів. Будемо їх долати.

- Повернімося до депутатів, які намагаються вас використовувати в іміджевих війнах. Як припиняти такого роду депутатські «забаганки»?

- По-перше, за допомогою інтерв’ю. По-друге, є попередження особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення.

- І як, працює?

- Розповім про нашу практику. Викликаєш заявника, в тому числі народного депутата, і кажеш: «Ви подали заяву, тепер розпишіться, що ви попереджені про наслідки за завідомо неправдиві свідчення і підтвердіть, що вам відомо за фактом». Поки ніхто не хоче підписувати.

- Тиск на вас здійснювати намагаються?

- Виключно через засоби масової інформації, які використовують певні особи, щоб дискредитувати Бюро. Свіжий приклад. Ми провели закупівлю обмундирування для спецназу. Для того, щоб він відповідав стандартам НАТО, на кожного бійця треба витратити по 10 тисяч євро. Ми купили той мінімум, який необхідний для запуску роботи спецназу. Зробили велику презентацію і предметно показали, що саме ми купили.

- ...А потім писали про те, що закупівля була здійснена за завищеними в два рази цінами.

- Подавалося все це таким чином, нібито обмундирування було придбано для детективів. Але це ж не так! Спецназівське екіпірування коштує великих грошей. Я їздив у штаб-квартиру НАТО, де проводили переговори на цю тему. Ми придбали мінімум для того, щоб спецназ міг працювати – зимовий і демісезонний комплекти екіпіровки. Але до стандартів НАТО ще далеко. Я сподіваюся, що уряд США в цьому плані нас підтримає.

- Фінансово?

- Ми жодного міжнародного партнера не просили про фінансову підтримку. Говорили про обладнання, екіпіровку для спецназу, комп’ютерну техніку для аналітиків. Тому що у нас є обмеження на її закупівлі.

Розповім ще один приклад, правда, неприємний. Ми купили ксерокс за 71 тисячу гривень. А написали, що він коштує 47 тисяч. Хтось створив сторінку, виклав інформацію, що компанія нібито продає такий ксерокс за таку ціну.

- І що було далі?

- Ми надіслали запит до компанії-виробника. Вона завозить в Україну даний апарат за ціною 3200 доларів. Навіть дорожче, ніж ми купили, тому що тендерна пропозиція була ще у вересні. Паралельно звернулися до цієї псевдо компанії. Але сторінка зникла. Хтось займається провокацією. Працює досить велика група людей, яка постійно стежить за нашими закупівлями і тендерами.

- Вас такий підвищений інтерес, швидше, повинен радувати і стимулювати.

- Це говорить про те, що ми – на вірному шляху. Якщо ми провели так багато закупівель, а були тільки такі дрібні претензії, причому штучно створені, значить, цьому закупівельному процесу оцінка – п’ять з плюсом. Це приємний сигнал. Як і той, що нам вдалося в бюджетному законодавстві домогтися того, що ми хотіли. Тому що початковий проект ставив хрест на завершенні формування Антикорупційного бюро, адже в графі на капітальні витрати для НАБУ спочатку стояв нуль. Але представники МВФ подивилися на наші закупівлі, і підтримали нас, тому з’явився компроміс.

Є І ТАКІ ЗВЕРНЕННЯ: «Я НАБРАВ 68 БАЛІВ ПРИ НЕОБХІДНИХ 70. АЛЕ Я ВАС ДУЖЕ ПРОШУ, ЗАРАХУВАТИ МЕНЕ, БУДЬ ЛАСКА»

- Ми говорили про великі очікування суспільства від вашої роботи. Але спочатку вам довго не могли призначити Антикорупційного прокурора. Наразі триває комплектація Антикорупційної прокуратури. Вам зараз багато чого доводиться робити «з коліс»...

- З 16 квітня ми працюємо за принципом: це потрібно було «на вчора». Підхід не змінюється. У середу на засіданні комітету в парламенті мені Юрій Луценко дорікав в тому, що ми повинні були повністю сформувати підрозділи детективів ще влітку. На що я йому відповів, що це неможливо було зробити, так як кожному довелося б платити 30-35 тисяч гривень зарплати за те, що вони не виконують свою процесуальну функцію. Тому ми спочатку взяли 70 детективів, навчили їх. Були готові працювати з 1 жовтня. Не вийшло, бо не було Антикорупційного прокурора. Тепер він з’явився. Сьогодні вже є 12 прокурорів. Зараз ми намагаємося синхронно розвиватися. Тому що навіть за умови, якщо б у мене було 240 детективів, 12 прокурорів були б не в змозі забезпечити процесуальний нагляд над такою кількістю розслідувань. Тому зараз Антикорупційний прокурор проводить конкурс на посади процесуальних керівників в прокуратурі, а ми – на другу хвилю детективів. Зараз за всіма вакансіями, оприлюдненими раніше в Бюро, перемогли 320 осіб, 230 з них – вже призначені. Відносно інших триває спеціальна перевірка. Штат Бюро сформовано наполовину, у першій половині січня вийдемо відсотків на 80 своєї потужності. Єдине, де у нас поки є проблема – це закупівля апаратури для оперативно-технічного управління. Вона дорого коштує, а бюджет розвитку на цей рік, 15 мільйонів, ми використали для комп'ютерного, мережевого, серверного обладнання. Підключилися до баз даних Мін'юсту, МВС, прикордонників. Закінчуємо підключення до баз Фіскальної служби. Це величезний ресурс інформації, який буде використовуватися аналітиками і детективами для розслідування кримінальних проваджень.

- Всі перераховані вами органи йдуть на співпрацю? У пресі пишуть, що не все гладко.

- Є нюанси. Я вдячний Міністру юстиції Павлу Петренку за його конструктивну позицію. Ми з ними першими підписали меморандум і підключилися до баз. Аваков без проблем дав доступ. З деякими органами є проблеми на рівні середнього менеджменту. Ми з керівництвом досягаємо домовленості про те, що підключаємося якомога швидше, але процеси починають гальмуватися.

- А немає відчуття, що, хоча проблема і в середній ланці, але команда дана згори?

- Є відчуття, що у нас виходить. Хоч і не так швидко, як хотілося б. Багато хто скептично ставився до того, що у нас буде доступ до баз даних Фіскальної служби. Головне, що результат буде.

- Ви говорили про конкурс детективів. Наскільки ми знаємо, тим, хто не пройшов за конкурсом, повинні були в чітко визначені терміни дзвонити або відправляти СМС з прозорим обґрунтуванням рішення. Але в багатьох випадках цього не сталося. Чи не боїтеся позовів?

- Позови є. Але ці кандидати програли не лише під час конкурсу, а й у суді. Це зайве підтвердження того, що все справедливо. Ми чітко контролюємо ситуацію, щоб не було скарг і позовів.

- Тобто, інформування телефоном і відправка СМС відбуваються вчасно?

- Інформування телефоном проводиться нашими штатними співробітниками. Це все фіксується: з кандидатом таким-то зв’язалися за таким-то номером в такий-то час. Якщо ми не можемо додзвонитися, лише тоді відправляються смс-повідомлення. Це перше.

Друге. У нас завжди передбачаються резервні дні для тестування. Тому що у деяких людей є поважні причини – відрядження, хвороба. Ми виділяємо окремі дні. Зрозуміло, що є окремі сигнали. Але часто – це прояв злості через те, що людина не пройшла конкурс, а не через те, що її права порушено. Є взагалі такі звернення: «Я набрав 68 балів при необхідних 70. Але я вас дуже прошу, зарахуйте мене, будь ласка».

- Скажіть, а чи були спроби співробітників використовувати службове становище для того, щоб влаштувати в Бюро своїх близьких або знайомих?

- Ні (посміхається. – «Цензор.НЕТ»). Мало хто вірив у відкриті конкурси. Ми були першими, хто їх провів. Найперший в Україні відкритий конкурс – з обрання директора Бюро. Потім – детективів. Я, наприклад, з перших 70 детективів знав лише двох. І то був повідомлений, що вони пройшли відбір, вже постфактум. Всі відчувають себе впевнено, тому що пройшли п’ять етапів відбору. А випробування тут будуть постійно. Коли працівник потрапив в Бюро не корупційним шляхом, а через чесний конкурс, він, як правило, налаштований сумлінно виконувати роботу, спрямовану на запобігання корупції.

- Була інформація про те, що під час проходження через другу комісію деякі кандидати не згадали, що є знайомими Вашого заступника Тетяни Варварської.

- Не всім під час співбесіди ставлять таке запитання, а потім з’являються спекуляції, що хтось не сказав. Крім того, конкурсна комісія – єдиний орган, куди громадськість прямо делегована. У нас іноді виникають непрості ситуації. Але в нинішніх реаліях це дуже конструктивний механізм відбору кадрів. Наведу приклад. Сидить голова комісії – перший заступник директора Бюро (Гізо Углава – «Цензор.НЕТ»). Він – людина незаангажована, в Україні нікого не знає. Дивиться на професійні якості кандидата. Тут же, в комісії, – представники громадянського суспільства, які мають досвід журналістських розслідувань. Вони «піднімають» на людину все, що є в інформаційному просторі. Задають по всьому запитання. Деякі кандидати відсіялися, тому що губилися у відповідях. Чи не могли дати пояснення – не проходили. Я дивився деякі сайти, які брали перший список детективів і намагалися очорнити. Не виходило.

- Тому що все вже запитали на конкурсі?

- Так. І у нас переважна більшість випадків, коли комісія голосує одноголосно. Суспільство, таким чином, приймає на себе частину відповідальності за кадрове наповнення Бюро. Так само і в другій комісії – є представники громадської ради. І вони також моніторять кандидатів.

«...АЛЕ ТУТ ПОБАЧИВ, ЯКИЙ ПОЧИНАЄТЬСЯ СКАНДАЛ, ВЗАЄМНІ ОБВИНУВАЧЕННЯ – І ЗАПРОПОНУВАВ ЩЕ РАЗ ПРОВЕСТИ КОНКУРС. ТОДІ КАНДИДАТ ЗНЯВ СВОЮ КАНДИДАТУРУ»

- Чи правда, що не без підтримки Вашого першого зама Гізо Углави намагалися провести не цілком компетентну людину на пост голови Управління зовнішніх комунікацій, а Ви наполягли на ревізії конкурсу?

- Ні, не на ревізії. Ситуація трохи інша. Ця посада не пов’язана з корупційними ризиками. А скандал зчинився такий, ніби мова йде про керівника підрозділу детективів. Посада керівника Управління зовнішніх комунікацій цікавіша для громадськості. Навколо неї була довга дискусія. Я не входжу до конкурсних комісій. Скажу відверто, зовнішня комунікація – важливий напрямок, але він для мене не такий пріоритетний, як детективи, спецназівці. Тому я не стежу в режимі онлайн за всіма конкурсами. Але тут побачив, який починається скандал, взаємні звинувачення – і запропонував ще раз провести конкурс. Тоді той кандидат зняв свою кандидатуру. Ми передали проведення конкурсу до іншої комісії. Провели його ще раз. Перемогла Дарина Манжура. Зараз вона проходить спецперевірку. Краще вона того кандидата чи ні, сказати не можу. Надалі буде видно, яким був вибір.

- Виходить, злі язики марно звинувачували Углаву?

- Я впевнений, що Углава не знав кандидата до конкурсу. Він взагалі мало кого знає в Україні. Особливо в сфері зовнішніх комунікацій.

- Чи є частка істини в твердженні, що цього зама вам «спустили» з Банкової?

- Мені тисячу разів ставили це запитання. Будь-яка людина на моєму місці зіткнулася б із такою проблемою, тому що заступники директора призначаються поза конкурсом. Якби тут виявилися мої знайомі, колишні соратники, що б тоді говорили? «Кумівство, своїх тягнуть, зрада». А призначаєш за професійними якостями – і починається: «Це Президент нав’язав, зрада». Тобто, в будь-якому випадку «зрада». Але друга – менша (посміхається – Ред.).

Я від самого початку розумів, що без зовнішньої підтримки міжнародних партнерів в особі Євросоюзу та США створити Бюро буде неможливо. Тому що буде опір. Що, до речі, показав той же проект бюджету, який ми виправляли. Углава мав величезний досвід проведення антикорупційних операцій, в тому числі міжнародних, на посаді заступника генпрокурора Грузії. Крім того, у нього була широка комунікація з міжнародними партнерами, з урядом США. У сукупності цей потенціал міг стати в нагоді. Пройдений нами колосальний обсяг роботи був проведений завдяки тому, що дуже швидко вийшло встановити контакт з міжнародними організаціями, показати свою концепцію, бачення Бюро. Відповідно, підтримка надійшла практично відразу. Зараз вона посилиться, тому що з’явився Антикорупційний прокурор. У нас заплановано візит до США. Нам дають аналітичну програму вартістю 500 тисяч доларів. Приїжджають 11 співробітників ФБР. Навчатимуть наших працівників користуватися нею.

- Ви ж розумієте, що повинні бути готові до того, що кожного з ваших підлеглих суспільство буде моніторити на предмет рахунків у банках, власності, вартості машин, на яких вони їздять, і годинників, які носять. До речі, який годинник носите Ви?

- Нагородний із прокуратури. «Кращому слідчому 2004 року».

(Ситник знімає годинник, показує – «Цензор.НЕТ»).

- Однією з умов отримання Україною безвізового режиму є ефективна боротьба з корупцією і злагоджена робота НАБУ та Антикорупційного прокурора. Так ось, Холодницький каже: «Весь Кабмін – наші потенційні клієнти»...

- Я не буду коментувати слова Антикорупційного прокурора. Але можу сказати, що, згідно з 216 статтею Кримінального процесуального кодексу, дійсно, якщо міністри підозрюються в скоєнні корупційних правопорушень, це – наша підслідність.

Мені багато разів ставили запитання: «Скільки і яких потрібно посадити чиновників, щоб був ефект?» У нас, на жаль, проблема сприймається вузько: чиновники – це корупціонери. Немов вони прилетіли з іншої планети, а у нас тут – біле і пухнасте суспільство, яке страждає від цих корумпованих людей. Це не так. Ми повинні усвідомлювати: якщо той же міністр бере хабар, його хтось дає. А у всіх цивілізованих країнах передача хабара і його отримання – однаково суспільно небезпечний злочин.

Стратегічного успіху в боротьбі з корупцією не буде, якщо займатися виключно затриманнями – застосовувати каральну функцію. Потрібно проводити дерегуляцію, усунення корупційних ризиків. Мене сьогодні запитували, чого я очікую наступного року. Одне з моїх очікувань – початок роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, яке буде займатися деклараціями чиновників. Сподіваюся, воно стане нашим надійним союзником.

Каральну ж функцію треба застосовувати щодо людей, які все одно займаються корупцією. Я нещодавно був з робочим візитом у Фінляндії, яка обіймає друге місце в рейтингу Transparency International – там корупції практично немає. І там роблять ставку не на затримання, а на усунення корупційних ризиків. Це запорука успіху будь-якої держави. Як це робити – у кожної країни свій рецепт.

- Який, на Вашу думку, рецепт більше підходить для України?

- Такої структури Антикорупційного бюро, як в Україні, немає ніде в світі. У нас є свій спецназ, оперативно-технічне управління, детективи, аналітичний підрозділ. Для України це правильно. Ми повинні бути автономними, щоб не залежати від поліції, СБУ, тому що є ризик витоку інформації. Єдина особа, яка може впливати на НАБУ, – це Антикорупційний прокурор. І то, він може це робити в межах Кримінального процесуального кодексу. Це те, чого вимагають наші реалії.

- А яким повинен бути рівень завантаженості Бюро?

- Він буде повним, коли з’явиться повний ресурс: в Антикорупційній прокуратурі буде не 12, а 52 прокурори, а у нас – 242 детективи.

«У МОЇЙ ПРАКТИЦІ БУВ ЕПІЗОД, КОЛИ Я 31 ГРУДНЯ О 23.30 ПРОВОДИВ ЗАТРИМАННЯ»

- Зараз прокуратура буде передавати вам велику кількість проваджень...

- Парламент прийняв рішення про порядок передачі кримінальних проваджень в Бюро. Це дозволить залишати розслідування, які роками накопичувалися і за якими втрачено можливість зібрати додаткові докази, в прокуратурі. Вантаж цих розслідувань міг відібрати потенціал Бюро.

- У вас зараз такий «транзитний» період взаємин із Генпрокуратурою. Ви з Шокіним зустрічаєтеся?

- Ми обговорюємо це питання. Є розуміння того, що не можна нам скидати дві тисячі проваджень.

- А які провадження вам можна скидати? Давайте пояснимо читачам, з яких приводів і щодо корупціонерів якого рівня до вас слід звертатися?

- Відповідно до Закону ми можемо розслідувати кримінальні корупційні правопорушення, вчинені: колишніми Президентами України, чинними депутатами різних рівнів, членами Кабміну, главою Нацбанку, членами Ради Національного банку України, Секретарем РНБО, службовцями І-ІІ категорії та суддями. Також, відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, детективами Бюро будуть розслідуватися провадження, розмір предмета злочину або заподіяної шкоди яких у п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент скоєння злочину.

Крім того, ми – єдиний правоохоронний орган, який може розслідувати анонімні повідомлення і заяви про правопорушення за умови, що інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані і може бути перевірена.

Є кілька способів звернутися із заявою про корупційне правопорушення до Антикорупційного бюро. Один з них – прийти особисто до нашої громадської приймальні в Києві. Також можна надіслати інформацію поштою за адресою: м.Київ, вул.В.Сурикова, 3. Крім того, відповідно до Закону, незабаром у нас буде створена спеціальна телефонна лінія та забезпечена можливість подачі заяв через онлайн-форму на офіційному сайті Бюро (www.nabu.gov.ua).

- Так, завантажені ваші співробітники будуть серйозно. Хоча б новорічні свята у співробітників Бюро будуть?

- 31-го, звичайно. Хоча якщо з’явиться можливість когось затримати в цей день – зробимо. У моїй практиці був епізод, коли я 31 грудня о 23:30 проводив затримання (усміхається – «Цензор.НЕТ»).

- А полетіти закордон, на море?

- Точно ніхто не буде. Роботи багато. (посміхається – Ред.). Коли люди проходять у нас конкурс, ми їм говоримо: для того, щоб заслужити право бути у відпустці, треба попрацювати...

Євген Кузьменко, Ольга Москалюк, «Цензор.НЕТ»