Хто під прицілом НАБУ в Західній Україні? Інтерв’ю з Тарасом Лопушанським
Єдиним працівником Львівського теруправління Національного антикорупційного бюро України, яке офіційно відкрилось два тижні тому, наразі є його директор Тарас Лопушанський. Один у приміщенні громадської приймальні на вул. Коперника, 4 він сам виконує всі функції – від вирішення організаційних питань про підключення телефону до прийому звернень від громадян. Уже скоро управління має запрацювати у повному складі, а наразі пан Лопушанський розповів в інтерв’ю ІА ZIK, яким чином буде організована робота НАБУ у Західному регіоні, на що саме Бюро звертатиме особливу увагу і коли детективи зможуть дістатись до найбільш одіозних чиновників.
На посаду детектива претендує 20-30 осіб, на заступника – близько 70
– На якому етапі зараз є формування штату Львівського територіального управління НАБУ? Яким чином відбувається цей процес?
– Зараз проходять конкурси на заміщення вакантних посад, яких у нашому теруправлінні є ще сім – заступник керівника і шість головних спеціалістів. Також триває конкурс на посади детективів.
Сьогодні (23 серпня, коли записувалось інтерв’ю, – ред.) відбувається конкурс на посади головних спеціалістів. Цього дня в Києві всі претенденти складають тести, за їх результатами ми будемо знати, хто проходить до наступного етапу відбору.
А 25 серпня – конкурс на посаду мого заступника. На це місце свої заявки подали 67 претендентів. До конкурсу було допущено 55 із них. Вони також складатимуть тестування, але воно вже буде важчим складнішим – там буде два рівні тестів на знання законодавства. Тестування проходить на комп’ютері, кандидати мають дати відповідь на 100 питань протягом 90 хвилин. Після завершення тестування результат одразу з’являється на екрані.
– А Ви маєте якийсь вплив на формування команди управління?
– От показовий момент: у день складання претендентами тестування я перебуваю у громадській приймальні у Львові і даю інтерв’ю. Тобто зрозуміло, що впливу не має жодна особа, тестування автоматизоване і тільки знання можуть допомогти тій чи інші особі пройти до наступного етапу.
Далі буде співбесіда, яку проводять представники Ради громадського контролю і члени конкурсної комісії, які приймають рішення щодо кандидатів. І вже за наслідками співбесід переможці конкурсу будуть рекомендовані до призначення на посаду.
– Це Вам будуть рекомендувати кандидатів на посаду заступника?
– Ні, наказ про призначення буде підписувати директор НАБУ Артем Ситник.
– Але ж Вам з цією людиною працювати, чи враховується Ваша думка?
– Ви знаєте, якщо людина пройде такий складний відбір, покаже свої високі моральні якості і ґрунтовне знання законодавства, то я думаю, що ця людина професіонал, працювати з яким не буде складно. Водночас зазначу, що цікавився кандидатами, які подають свої документи для участі у конкурсі на посади до Львівського теруправління. Важливо, щоб з корупцією в регіоні боролися люди, які розуміють місцеву специфіку.
– Скільки детективів буде у Львівському теруправлінні? Яким чином їх відбирають?
– У Львові постійно працюватимуть 16 детективів. Перший етап конкурсу – це подання документів – тривав з 11 липня по 1 серпня. На одне місце подалося 20-30 осіб. Таке велике число охочих додатково підтверджує, що відбір проходить відкрито і прозоро.
– Але, мабуть, є й такі люди, яких спеціально проштовхують, щоб вони потрапили в систему НАБУ?
– Можна припустити, що є люди, які мають різну мету. Але для того й існують додаткові заходи відбору. Наприклад, на посади детективів окрім тестування на знання законодавства і співбесіди також проводиться тестування загальних здібностей, психологічне тестування й інтерв’ю з психологом, а потім поліграф. Зі свого досвіду можу сказати, що перевірка на поліграфі не триває 5-10 хвилин. Це займає близько п’яти-шести годин. Також після обрання переможця конкурсу на будь-яку з посад проводиться спеціальна перевірка.
– А які у Вас враження від проходження поліграфу?
– Якщо ви говорите правду – так, як я, – то враження позитивні, і вам нема за що переживати.
– А що питають – чи плануєте брати хабарі?
– Ставлять різні питання. І професійного характеру, і питання на з’ясування того, наскільки людина є доброчесною, правдивою і наскільки їй можна довіряти. Але конкретні приклади питань я би не хотів наводити, аби інші, хто проходитиме поліграф, не були до них готові.
– Коли Львівське теруправління запрацює вже повноцінно?
– Думаю, що всередині вересня, а, може, навіть швидше, головні спеціалісти приступлять до роботи. Детективи – у жовтні.
Хто під прицілом НАБУ?
– Чим займається управління, поки штат не укомплектований? Які звернення вже надійшли до вас за цей час?
– Із першого ж дня після відкриття 12 серпня я, водночас з організаційною роботою щодо облаштування робочих місць, вирішив самостійно приймати звернення громадян. Практично одразу до нас зі своїми заявами почали приходити люди – станом на сьогодні їх було вже близько 25 осіб.
Можна зробити висновок, що приходять до нас фактично через безвихідь. Кажуть, що раніше вже відвідали багато інстанцій і ніхто їм не міг допомогти. На жаль, те, на що вони скаржаться, переважно не належить до нашої підслідності.
Загалом вони нарікають на якісь побутові проблеми, на комунальні служби. Ми, безумовно, цих людей заслуховуємо. Їхні скарги і побажання я особисто занотовую, аби сформувати цілісну картину, на кого найбільше скаржаться громадяни, на які органи, на яку сферу. Якщо ми отримаємо сто чи тисячу звернень, це покаже нам певну системність, і тоді, можливо, у нас складеться пазл, що один із органів або із посадовців постійно чинить якісь перешкоди для нормального життя людей.
– Тобто це буде база для аналітичного відділу НАБУ?
– Так, у Києві є спеціальний підрозділ, який моніторить всю інформацію, яка до нас надходить, аналізує її і за наслідками аналізу передає до детективів або вживає інших заходів. Також ми моніторимо не лише звернення від громадян, але й повідомлення у пресі. Тобто, фактично, жодна значима подія в Україні не залишається без уваги Антикорупційного бюро.
Заяви можна оформляти як офіційно, так і анонімно
– З якими питаннями до НАБУ можуть звертатись звичайні люди?
– Зараз ми активно поширюємо інформацію щодо нашої підслідності. У нашій юрисдикції є 13 статей кримінального кодексу України. До прикладу, якщо людина чула, бачила чи знає про конкретні факти протиправного заволодіння посадовою особою чи організацією майном – тоді їй до нас. Зараз запрацює стаття 366-1 про недостовірне декларування, тому якщо хтось знає про не задеклароване майно службовців, також може звертатися до НАБУ.
Усі заяви та факти про корупційні правопорушення нашої підслідності ми будемо перевіряти і, у разі їх підтвердження, притягувати певного службовця до відповідальності.
– Як правильно оформити звернення, щоб воно було розглянуте?
– Це має бути класично оформлена заява, яка містить дані організації, до якої звертаються, та дані заявника, його адреса, телефон, е-мейл для зворотного зв’язку чи отримання додаткової інформації. Також НАБУ дає можливість оформляти анонімні звернення, без даних заявника. У такій заяві повинні бути вказані лише конкретні факти, прізвища і події, які можна перевірити. Всі ці заяви будуть вивчатись аналітиками та детективами, і за наявності правдивих даних будуть починатись розслідування. Але, навіть вказуючи своє ім’я, заявник може не боятись витоку інформації.
– Які є способи подання звернення?
– По-перше, це безкоштовна телефонна лінія 0800503200, яка працює з 9.00 до 18.00. Також можна надіслати документи поштою на адресу в Києві (вул. В.Сурикова, 3, інд. 03035) та у Львові (вул. Коперника, 4, інд. 79005). За цими ж адресами можна звернутися до громадської приймальні, де передати заяву безпосередньо спеціалістам. І, зрештою, можна заповнити офіційну форму на нашому веб-сайті. Первинною ланкою між заявником та НАБУ є наші головні спеціалісти, які приймають звернення, спілкуються з громадянами, розпитують їх та класифікують інформацію. Всі вони мусять мати не менше трьох років практичного юридичного стажу та вміння працювати з документами і людьми.
Найбільше звернень до НАБУ – саме з Західної України
– Це було так заплановано, що Львівське теруправління буде відкрите першим в Україні?
– Я справді вдячний керівництву НАБУ, що свій перший крок Бюро зробило на Захід, тому що мешканці Західної України є найактивніші. І це не просто слова. Західна Україна є лідером за кількістю звернень до НАБУ – тільки Львівщина дає 10% усіх звернень. Тому в нас роботи буде дуже багато.
– Наскільки важко бути таким «пілотним» підрозділом?
– Першим завжди бути складно, бо треба самостійно проходити важкий етап становлення. Але у мене є хороший приклад. Зовсім недавно цілу структуру з нуля створили у Києві (мова йде про центральне управління НАБУ, – ред.). Що стосується Львова, першим моїм завданням став пошук приміщення, яке забезпечило б належні умови праці, перебувало би в державній власності та не потребувало б значних вкладень в ремонт. Я оглянув багато офісів, які в деяких оперативних моментах мали переваги над нашим теперішнім приміщенням, однак не підійшли нам через значні капіталовкладення чи дорогу орендну платню.
Зараз ми орендуємо площу на першому та п’ятому поверхах будівлі по вулиці Коперника 4, в м. Львові у Фонду державного майна за одну гривню в рік. І хоча я поки тут один, але почуваюсь впевнено, бо можу покластись на понад 500 моїх колег з НАБУ. У нас справді колектив однодумців.
– Яка специфіка роботи львівського теруправління?
– Першим нашим завданням було відкриття громадської приймальні, місця, де буде відбуватись робота з громадянами, їх зверненнями. Зараз облаштовуємо місця для інших працівників.
Далі почнуть працювати детективи та вести свої розслідування. Вже зараз йде робота по напрацюванню справ і, повірте, вони без роботи сидіти не будуть.
Також хочу зазначити, що будь-яка заява, яку ми отримаємо у нашій приймальні, підслідна нам та належно оформлена, – буде невідкладно передана детективам для роботи.
НАБУ у нашому регіоні веде роботу від часу створення. І за вже відомими громадськості справами і ще за багатьма іншими. Тепер з відкриттям нашого управління ця робота лише посилиться.
– Які особливі завдання стоять перед вами?
– В першу чергу, це контрабанда. Не менш важливою є боротьба з незаконною вирубкою лісів, встановлення тих топ-посадовців та топ-правоохоронців, які сприяють цьому. Третім ключовим напрямком буде боротьба з корупцією у правоохоронній та судовій системах.
– Яким чином буде організована робота управліннях в інших областях, які також належать до вашого відання?
– Справа в тому, що із будь-якої точки Західної України ближче до Львова, ніж до Києва. Безумовно, ми з нашими працівниками будемо комунікувати з правоохоронцями «наших» областей. Я планую провести зустрічі з представники громадськості і ЗМІ у цих регіонах. Також наші детективи будуть відряджатися туди, можливо, на два-три тижні. Таким чином вони зможуть постійно моніторити ситуацію зсередини. Звичайно, з часом ми будемо вдосконалювати роботу відповідно до тих потреб, які виникатимуть.
– Як складається співпраця з керівництвом Бюро і п. Ситником, зокрема?
– Я хочу відзначити, що в НАБУ поважають аргументовану думку кожного працівника. Всі зважають на той відбір, який довелося усім пройти. У нас люди фахові, самодостатні, з досвідом, знаннями та впевненістю у своїх силах. З самим паном Ситником у нас здорові професійні відносини.
Перші гучні справи НАБУ у Західному регіоні
– Із публікацій в медіа відомо декілька операцій, які провело Бюро в Західній Україні. Прокоментуйте їх, будь ласка.
– Щодо затримання правоохоронців у Тернополі. Навесні 2016 року За статтею 368 у скоєнні корупційних правопорушень повідомлено про підозру двом керівникам слідчих підрозділів Національної поліції Тернопільської області, одному керівнику місцевих органів прокуратури та одному адвокату. У травні було затримано ще трьох працівників обласної прокуратури. Наразі четверо затриманих внесли заставу загальною сумою у понад 1,8 млн грн. Решта підозрюваних перебуває під домашнім арештом. Тривають слідчі дії. Після завершення розслідування обвинувальні акти з матеріалами провадження буде скеровано до суду. Тут справа точно матиме логічне завершення. Але треба розуміти, що ми маємо справу з людьми з юридичною освітою, зв’язками та знайомствами. Вони можуть довго і вміло вибудовувати захист, залучаючи ресурси корумпованої системи. Але доказів є достатньо для доведення їх вини. Ми мусимо дуже чітко працювати у юридичній площині, щоби не дати їм жодного шансу.
– НАБУ також проводить розслідування і у Львівській прокуратурі. Як воно просувається?
– Стосовно справи щодо львівської прокуратури (йдеться про зловживання при закупівлі високопосадовцями обласної прокуратури, – ред.), досудове розслідування триває. Про конкретні результати ми повідомимо згодом.
– Найбільш резонансним злочином останнього часу на Львівщині стала трагедія на Грибовицькому звалищі. Чому досі її розслідуванням не займається НАБУ?
– Щодо Грибовицького звалища, то тут зареєстровані кримінальні провадження іншими правоохоронними органами і стосуються вони, в першу чергу, службової недбалості посадовців міської ради та МНС. Ми, безумовно, аналізуємо ситуацію і тільки-но будемо мати достатньо підстав для початку розслідувань, реєструватимемо провадження і діятимемо відповідно до КПК.
– Можливо, більше конкретики буде у Вас стосовно затримання судді у Жидачеві?
– У Жидачеві працівники НАБУ викрили одного з суддів на отримані неправомірної вигоди. Йому повідомлено про підозру. Втім, наразі, досудове розслідування призупинене через стан здоров’я цього судді.
– Також прокоментуйте львівський епізод у «справі Онищенка», який стосується співпраці зі слідством та суду над директором біржі «Львівська універсальна» Василем Пігуляком?
– Ця справа почалася і була реалізована ще до відкриття нашого теруправління, тому ми безпосередньо нею не займались і цей епізод є лише фрагментом масштабного розслідування зловживань Онищенка, яке веде наш центральний офіс. Унаслідок угоди зі слідством, визнання вини та розкриття схеми зловживання групою Онищенка, Василь Пігуляк рішенням суду отримав штраф та умовний термін.
Щодо співпраці зі слідством, то йдеться про те, що сторона захисту зізнається у вчиненні злочину, дає викривальні покази, нічого не приховує, а натомість обвинувачення пропонує для нього мінімальну міру покарання. У випадку з корупційними справами ми хотіли б вдосконалити цей механізм. Оскільки, до прикладу, ч. 3. ст. 368 стаття КК мінімальною мірою покарання за хабарі визначає п’ять років ув’язнення, то чи піде на співпрацю затриманий посадовець, адже він і так сяде в тюрму? Тому ми пропонуємо деякі законодавчі зміни.
Подібним чином відбулось розслідування та суд над директором ще однієї біржі зі «справи Онищенка» у Києві. У цих випадках угода зі слідством максимально себе виправдала.
(Уже під час підготовки матеріалу стало відомо, що угоду зі слідством уклало вже п’ятеро фігурантів у «справі Онищенка», – ред.).
Війни між НАБУ і ГПУ немає
– Які законодавчі чи інституційні кроки ще потрібні, щоб полегшити роботу НАБУ і взагалі процес боротьби з корупцією?
– Для належної роботи Національного антикорупційного бюро справді потрібен ряд змін. Перша пропозиція – і цей законопроект уже є на розгляді у Верховній Раді – це надання можливості автономного зняття інформації з каналів телекомунікаційних мереж. Думаю, всі розуміють необхідність цього, адже підслідними особами нашого відомства є в тому числі працівники СБУ та ГПУ, а негласно слідкувати за ними ми можемо лише з їх дозволу. То яким може бути результат?
Другий важливий момент – це створення Спеціалізованого антикорупційного суду. Для того, щоб він запрацював, потрібне внесення ще ряду змін до деяких законів, зокрема, до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Судова система України потребує безумовної реформи, однак на проведення такої реформи та повернення довіри до судової гілки влади потрібен час. Створити новий суд на засадах громадського контролю і фаховості набагато легше та швидше, ніж реформувати усю систему. Потрібно, щоб у цей суд прийшли професійні незалежні люди, які будуть призначатися на свої посади у результаті відкритого конкурсу. Тоді буде більша довіра суспільства до тих вироків, які вони винесуть.
– Як щодо інших антикорупційних органів?
– Запуск інших антикорупційних органів також мав би посилити боротьбу з корупцією. У першу чергу має бути ефективна робота НАЗК (Національного агентства з запобігання корупції), яке буде виконувати превентивну функцію. Це якраз перевірка декларацій чиновників, моніторинг корупційних ризиків.
Національне бюро також вживає превентивних заходів. Наприклад, нам дають на перевірку особові справи суддів, які хочуть переатестувати. Під час такої перевірки у аналітиками Бюро було виявлено обставини, які можуть вказувати на корупційні ризики та порушення етичних норм щодо 235 суддів. Після надання такої інформації до Вищої кваліфікаційної комісії 46 служителів Феміди відмовилися від атестації та пішли у відставку.
Тому я вважаю, що навіть сам факт відкриття у Львові управління НАБУ є превенцією того, що, можливо, для когось, хто займається чимось неправомірним, це стане сигналом припинити таку діяльність.
– Відомо про конфлікт НАБУ з іншими правоохоронними органами, в першу чергу з прокуратурою на центральному рівні, чи спроектована ця ситуація також і на Західний регіон?
– Насправді мета всіх правоохоронних органів одна – боротьба зі злочинністю. І хочу відзначити, з огляду на відомі події, немає війни між нашими двома інституціями, є відкрита боротьба проти нас певних недобропорядних посадовців.
Тетяна Штифурко, Богдан Білан,
ІА ZIK
Довідка ІА ZIK.
10 грудня 2015 року Директор НАБУ Артем Ситник підписав указ про створення Львівського територіального управління.
14 грудня 2015 року розпочався відкритий конкурс з обрання його керівника.
7 червня 2016 директором Львівського теруправління НАБУ призначено юриста Тараса Лопушанського. Він став переможцем конкурсного відбору з-поміж 47 кандидатів.
12 серпня відбулось офіційне відкриття Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України.
Юрисдикція теруправління поширюється на вісім областей – Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Рівненську та Хмельницьку. Підслідними НАБУ є судді, депутати, керівний склад державних органів і органів місцевого самоврядування.
Фото: zik.ua