"Моя рука не похитнеться": Детективи НАБУ готові боротися навіть з людьми, у яких є маленька армія

15 вересня перші 25 детективів Національного антикорупційного бюро прийняли присягу держслужбовця. Всього, після ретельного багатоетапного відбору, що тривав майже 4 місяці, з 2700 кандидатів було відібрано 70 детективів.

Як неодноразово заявляв директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, детективи готові почати свою роботу вже з перших днів жовтня. Єдина затримка поки стосується обрання Антикорупційного прокурора, без якого НАБУ не може повною мірою виконувати свої функціональні обов’язки. На сьогоднішній день Генпрокуратура і парламент вже визначилися зі складом конкурсної комісії, яка обиратиме Антикорупційного прокурора, і з 21 вересня розпочався прийом документів від претендентів на цю посаду. На нещодавньому засіданні Національної ради Президент Порошенко спрогнозував старт роботи НАБУ до кінця листопада.

Суспільство покладає на детективів стільки надій, що роботу, яку їм належить виконувати, можна сміливо назвати місією. Адже від успішної діяльності НАБУ залежить не лише ефективність боротьби з корупцією та очищення системи державного управління, а й, наприклад, безвізовий режим з Європою, про що нам не втомлюються нагадувати західні партнери.

Детектив на державній службі – нове явище для України. До їх функцій входитимуть і оперативна, і слідча робота, а сфера повноважень дійсно безпрецедентна. Потенційна «клієнтура» детективів НАБУ – чиновники вищого ешелону міністерств і відомств, правоохоронних органів і судів – саме ті структури, в чистоті помислів і дій яких українське суспільство має найбільше сумнівів.

Самі детективи Національного антикорупційного бюро розуміють ступінь своєї відповідальності і говорять таке: «Від ефективності нашої роботи залежить успіх і майбутнє України як держави».

Особливу важливість призначення детективів і становлення НАБУ в цілому підкреслила поява на присязі Президента України. Петро Порошенко в своєму виступі заявив, що головне завдання НАБУ – знищити корупційного монстра в країні. Глава держави також запевнив детективів у повній підтримці і довірі, зазначивши, що держава забезпечила нових детективів НАБУ всім необхідним для ефективної протидії корупції, включаючи високий рівень фінансового забезпечення.

Дійсно, зарплата детективів визначена Законом «Про Національне антикорупційне бюро України» і становить близько 30 тисяч гривень. Втім, як кажуть самі новоспечені детективи, незважаючи на безумовну важливість матеріального питання, воно не було ключовою мотивацією в момент, коли вони вирішили спробувати свої сили на відкритому конкурсі.

Головна мотивація – зробити щось значиме

Хлопці, вже заслужено іменовані детективами НАБУ, багато і охоче розповідають про те, що змусило їх прийняти рішення про участь у відкритому конкурсі. Але, оскільки їх робота все ж буде пов’язана з цілою низкою об’єктивних загроз, включаючи потенційну можливість силового тиску на самих детективів і членів їх сімей ще до початку повноцінних розслідувань, прізвища в статті ми вирішили не називати, обмежившись лише іменами.

Киянину Олександру 26 років, закінчив Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, у правоохоронних органах раніше не працював. Досвід в юриспруденції отримав у приватних структурах.

«Я родом із Києва, навчався в КНУ імені Шевченка, і з 3 курсу працював у приватних компаніях юристом. Насправді, я завжди хотів працювати в державних органах. Але свою роль відігравало те, що зарплата в приватному секторі була на порядок вищою, тому втрачати в грошах не хотілося. Розумів, що в держорганах можуть працювати чесні люди, але багатьох, хто прийшов з кращими намірами, потім просто ламала система. Це теж мене зупиняло. Моє становлення як особистості відбувалося під час Помаранчевої революції. Тоді я був старшокласником, сприйняв усі ці ідеали, «світле майбутнє», здавалося, до нього можна було дотягнутися рукою. Вважаю, що в тому, що сталося далі, в першу чергу винне саме суспільство, самі люди, – міркує він. – Вони вимагали змін, але самі змінюватися були не готові – чесно платити податки, викидати сміття в урни, а не собі під ноги тощо. Після Революції Гідності я все ж відчуваю, що в людях щось змінилося. Можливо, не настільки сильно, як хотілося б, але це теж прогрес. Я вирішив пройти конкурс, тому що відчув, що зараз можна стати учасником важливого і значимого процесу».

24-річний киянин Артем закінчив Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, а також Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця, до НАБУ працював старшим слідчим військової прокуратури Київського гарнізону у званні лейтенанта юстиції. Каже, що завжди виступав за європейські принципи в роботі, а з прогресивними поглядами реалізуватися в подібній структурі було, прямо скажемо, важко.

Про конкурс до Національного антикорупційного бюро дізнався випадково – з коментарів в Фейсбуці під своїм постом про рівень слідчої зарплати. Під риторичним запитанням в соцмережі: «Як з такою зарплатою працювати?» знайомий залишив коментар: «Знаєш, в Антикорупційне бюро набирають детективів через відкритий конкурс, спробуй».

Для Артема, як він сам зізнається, крім бажання зайнятися важливими для суспільства процесами, зіграв свою роль і рівень зарплати, яку запропонували детективам в НАБУ. «У мене є додатковий сильний мотиватор, оскільки ми з дружиною чекаємо двійню, вона повинна цього місяця народити. І, зрозуміло, для мене важливо мати можливість забезпечувати свою сім’ю».

Разом із тим, спочатку він не особливо сподівався, що конкурс буде дійсно відкритим і його можна пройти своїми силами. Але незабаром переконався, що ніякої «махінації» немає.

«Це робота, за яку хочеться взятися, і нести цей прапор. Якщо виходить у Нової Поліції, має вийти і у Антикорупційного бюро», – говорить Артем.

Львів’янці Христині 25 років, закінчила юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 3 роки працювала юристом в приватній компанії. Від самого початку стежила за формуванням Антикорупційного бюро і переглядала вакансії, але про те, що почався набір детективів, повідомила подруга, яка і порадила подавати документи.

«Я не сподівалася, що пройду, але відчула, що повинна це зробити, тому вирішила спробувати свої сили. Для мене це професійна амбіція, – говорить вона. – Крім того, це також і моя громадянська позиція. Хочеться щось змінити в державі на краще і бути активною частиною цих змін. Моя колишня робота мене цілком влаштовувала, в тому числі і за рівнем доходу. Але НАБУ – це нова висока планка, і її захотілося досягти. Якщо хочете, це соціальний престиж. Хочеться не підвести і виправдати статус НАБУ, тому що в суспільстві існує величезний запит на успіх боротьби з корупцією».

Дмитру з Полтави – 27 років, він закінчив Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого у Харкові, починав із помічника адвоката, після закінчення юридичної академії пройшов конкурс в органах прокуратури і до останнього часу працював в одній з районних прокуратур Полтавщини. Розповідає, що після чергової доби роботи сідав на маршрутку або потяг і їхав до Києва – складати тести в НАБУ.

«Хочеться реально вплинути на ситуацію в державі. Я до прокуратури пішов, щоб боротися з корупцією, але незабаром зрозумів, що в багатьох випадках робота цінувалася не за якість, а швидше за кількість галочок у звітності. Добрими хлопцями були не ті, хто ловив злочинців, а хто ставив галочки в потрібному місці. НАБУ – це життя з чистого аркуша, в тому числі і для нашої держави», – говорить він.

Олена приїхала з Кіровоградщини, їй 28 років. Закінчила Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство». Працювала прокурором відділу забезпечення участі в судах і представництва органів прокуратури в суді прокуратури Кіровоградської області.

«Про конкурс дізналася з новин, стало цікаво спробувати. Вважаю, що в державі назріли зміни, мені хотілося самій долучитися до цього. Моя мотивація – зробити щось корисне для країни. Але, спершу, звичайно, було бажання переконатися: чи можна в нашій країні отримати посаду шляхом відкритого конкурсу? Виявилося, що все може бути чесно і прозоро», – розповідає вона.

Жорсткий відбір

Відбір детективів, згідно із загальною думкою всіх причетних до конкурсу, був гранично жорстким і суворим. Конкурс складався з чотирьох етапів: тестування на знання законодавства, загальні здібності (General Skills), психологічні характеристики (MMPI), після яких кандидати проходили співбесіди із психологами, а також фінальна співбесіда з членами конкурсної комісії. Тести розроблялися спеціально для кандидатів міжнародними партнерами – OECD і INL.

Найчастіше у списках 70-ти детективів, які вже пройшли відбір, зустрічаються колишні працівники органів прокуратури – 20 осіб, комерційних структур – 19, 10 з них раніше працювали в МВС, 7 – на державній службі, троє – в СБУ. Серед тих, хто пройшли конкурсний відбір - 6 жінок. Усього планується набрати 242 детективи, а, значить, в найближчому майбутньому буде оголошено новий конкурс.

Практично для всіх кандидатів найбільш серйозним випробуванням став тест General Skills. Як розповіла Христина, багато хто з претендентів був шокований і не очікував, що він пройде в такому форматі. «Це був справжній стрес-тест. На 60 питань давалося всього 45 хвилин. На відповіді давалося мало часу, при цьому завдання були досить складні», – говорить вона.

Як пояснює Артем, «це тест на інтелект, що нагадує тест IQ, тільки набагато складніший».

«В основному, це перевірка математичного і логічного мислення, а також сприйняття тексту. Але, як мені здається, він також дуже серйозно перевіряє можливості людини у роботі під тиском. При цьому не можна користуватися ні ручкою, ні калькулятором – нічим. За правильну відповідь – один бал. За неправильну – мінус 0,25. Якщо пропускаєш завдання – 0. Таким чином, відтиналася можливість відповідати навмання, інакше можна було закінчити взагалі з мінусовим показником. У цілому, в кожній групі тестування подолати мінімальний бар’єр тесту в 20 балів вдавалося 5-10%», – розповідає він.

Всі детективи також в обов’язковому порядку проходять спецперевірку – направляються запити в Міносвіти, МВС, СБУ тощо. І за бажанням – поліграф. «Детектор брехні» зголосилися пройти всі, хоча його результати можуть носити лише рекомендаційний характер під час прийому на роботу.

«Це була ідея представників Ради громадського контролю, вони ж, наскільки я знаю, і знайшли компетентного фахівця в цій галузі. Дві з половиною години мені ставили запитання, в тому числі «чи не прийшов я збирати інформацію для когось з олігархів?». У цього тесту немає прямого впливу на долю претендента на посаду, але в подальшому він додає довіри, якщо проходиш успішно», – розповів Артем.

Окремо всі без винятку детективи відзначили «жорсткість» фінальної співбесіди з конкурсною комісією під керівництвом заступника Директора Бюро Гізо Углави. Конкурсна комісія складається з 5 представників Антикорупційного Бюро і трьох Ради громадського контролю.

«Одна справа, коли проходиш тести на комп’ютері, а зовсім інша, коли приходиш на комісію, де дуже розумні люди ставлять багато запитань і потрібно швидко зорієнтуватися і дати правильну відповідь, – розповідає Олена. – Представники Ради громадського контролю задавали цілком конкретні питання, що стосуються подій, які відбуваються в країні прямо зараз. Наскільки мені відомо, після співбесіди приймали колегіальне рішення – по кожному кандидату повинні були проголосувати мінімум 5 членів комісії з 8».

Для Олександра, за його словами, саме спілкування з комісією стало найбільш яскравим враженням. «Після нього я зрозумів, що незалежно від того, оберуть мене чи ні, комісія виконувала свою роботу дуже якісно. Це була справжня перевірка вміння працювати під тиском, це була дуже якісна дискусія», – розповідає він.

На співбесіді, за розповідями детективів, крім теоретичної бази комісія пропонувала розібрати «кейс», а також визначитися з лінією поведінки детектива в конкретному епізоді.

«Це була не просто якась нафталінова співбесіда в держоргани. З нас всю душу витрусили. Дуже жорстко й інтенсивно. Відразу давали «кейси» – як ти вчиниш в такій-то конкретній ситуації, моделювали можливий їх розвиток», – розповідає Артем.

А Дмитру спілкування на фінальній співбесіді нагадало спілкування клієнта з адвокатом. «Ми спілкувалися простою мовою. Чи потрібен ти НАБУ? Це було схоже на наймання адвоката, коли клієнт намагається дізнатися, чи зможе той захищати його інтереси».

Тренінги з ФБР

З 7 вересня детективи, які пройшли відбір, проходять інтенсивні 5-тижневі тренінги за участю зарубіжних фахівців з боротьби з корупцією. Серед них канадець Дональд Боузер – консультант у боротьбі з корупцією, який запускав роботу подібних органів в різних країнах світу, Міка Аалто (Фінляндія) – ключовий експерт з підтримки реформ в Україні в секторі юстиції, англієць Боб Мюррел – поліцейський з 20-річним стажем роботи, старший інспектор, консультант AML, Лоуренс Дей – партнер і головний консультант AML з Британії, а також ще один британець Джастін Лірі – детектив лондонської поліції з 13-річним досвідом роботи, який проводить тренінги з IT-аналітики.

Мета тренінгів, розроблених експертами з України, Грузії, Фінляндії, Великобританії і США – передати практичні знання і навички, які будуть необхідні детективам для розслідування корупційних злочинів та злочинів у фінансовій сфері.

Детектив Дмитро зазначає, що головна користь від тренінгів іноземних експертів – не конкретні методики розслідувань. Найцінніша інформація від них стосується організації роботи. «У нас, на жаль, в правоохоронних структурах прийнято ходити інстанціями і кабінетами з найдрібніших приводів. Повістку можуть 2 тижні надсилати, бо треба завірити купу паперів перед цим. Американці і британці розповіли про ключовий фактор – створення команди, яка працює над конкретним розслідуванням разом. Припустимо, до неї входять три детективи, аналітик і прокурор. Вони роблять спільну справу. Між ними немає конкуренції, а є робота на загальний результат».

Олександр зазначає, що за результатами лекцій про відкриті бази даних він дійшов висновку, що на Заході корупціонери діють більш витончено і приховано. «У нас же безліч подібних людей відчувають себе безкарними. Мені здається, що перший час нам, можливо, і не доведеться користуватися такими складними методами, які використовують ті ж британці. Але в майбутньому нам обов’язково стане в нагоді цей досвід, тому що, коли ми почнемо працювати, необережність у багатьох швидко зникне», – сказав він.

Детективи рвуться «в бій»

Незважаючи на те, що офіційний старт роботи НАБУ у зв’язку з продовженням конкурсу на посаду Антикорупційного прокурора, трохи відкладається, детективи давно рвуться «в бій».

«Розумію, що доведеться працювати проти людей, у яких, можливо, є навіть своя маленька армія, і які вирішують питання не лише за допомогою топових юридичних фірм, а й методами 90-х років. Потрібно бути готовим до всього, в тому числі і до потенційної небезпеки будь-якого рівня. Але ми всі чудово розуміли, куди йшли і з чим, можливо, доведеться зіткнутися», – говорить Артем.

«Моя рука не здригнеться. Ми прекрасно розуміємо всю відповідальність, яка на нас покладена», – впевнена Олена.

Христина теж випромінює впевненість: «Думаю, я зможу протистояти тиску і спокусам – цьому посприяють особисті принципи. Що стосується погроз застосування сили – для цього в НАБУ формується спецпідрозділ, завданням якого і буде захист від небезпек. Потрібно бути готовим, хоча мені, як жінці, безумовно, складніше готуватися до таких речей. Але я розраховую на підтримку своєї майбутньої команди і в цілому НАБУ як системи».

«Дивлячись на хлопців, яких набирають в спецназ, я не переживаю за безпеку. Розумію, що нам будуть заважати робити свою роботу, але якщо прийшов заради ідеї, то обов’язково впораєшся», – погоджується з колегами Дмитро.

«Вільного часу не буде»

Можливо, цей матеріал допоможе розвіяти якийсь ореол таємничості, який все ще витає над детективами. До Національного антикорупційного бюро, незважаючи на жорсткі умови конкурсу, набирали далеко не «термінаторів». Більшість із них – сучасні молоді люди, активні й енергійні – багатьом по 25-30 років. І у кожного з них, крім роботи, є своє життя і свої захоплення. У вільний час Олена займається фотографією, Артем – вегетаріанець і «переконаний» велосипедист, який і на роботу їздить велосипедом, а також бере участь в легкоатлетичних забігах. Олександр захоплюється авто-квестом, Дмитро – боксом і риболовлею, Христина цікавиться психологією особистісного розвитку, займається йогою, фітнесом і дуже любить подорожувати.

На запитання, чи буде тепер вільний час на захоплення, посміхаються. «Упевнений, що не буде», – говорить Дмитро.