“НАБУ має ще достатню кількість інструментів для боротьби з корупцією”, – Тарас Лопушанський

Сьогодні, 1 березня у інтерактивному просторі Syla.news відбулася розмова із керівником Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Тарасом Лопушанським. Головний антикорупціонер Західної України говорив про вплив скасування норми Кримінального кодексу про незаконне збагачення і як це вплине на роботу НАБУ.

«Рішення Конституційного Суду забирає в антикорупційних органів дієвий механізм у боротьбі з корупцією. Коли було започатковано інститут декларування, то за ту інформацію, яку подавали у деклараціях, передбачалася відповідальність, у тому числі кримінальна. Коли були подані перші декларації, то усе українське суспільство було шоковане тими статками, які задекларували наші топ-чиновники. Напевно, не тільки українське суспільство, але й увесь цивілізований світ. І безумовно, що українці мали право знати звідки такі великі кошти при невеликих офіційних джерелах набуття. Такі питання ми ставили через цей інститут, розслідуючи кримінальні правопорушення по незаконному збагаченню», – пояснив Тарас Лопушанський.

 

Керівник львівського управління НАБУ зазначив чому виникла така норма:

“Схожа норма є у 45 країнах світу. В тому числі, у Литві така норма є. Вона більш жорстка, тому що там про свої статки, а саме – законність їх набуття мають доводити навіть прості громадяни, юридичні особи, а також посадовці, які набули понад 19,5 тисяч євро. Подання виникло тому, що народні депутати відчули, що ця норма є ефективною, вона працює. НАБУ із Спеціалізованою антикорупціною прокуратурою активно її застосовують . Як наслідок, депутати і в тому числі посадовці відчули, що можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за те, що не мають законних джерел набуття таких статків. Коли вони побачили, що справи йдуть до суду, то зрозуміли, що треба діяти і зупиняти роботу НАБУ у цьому напрямку».

 

За словами Лопушанського, зараз у НАБУ залишилися інші методи впливу:

 

«Будуть закриті 65 кримінальні провадження по статті щодо незаконного збагачення. По цих справах фігурантами були депутати Верховної Ради, міністри, судді, прокурори, інші топ-чиновники. Тепер завдяки рішенню Конституційного Суду, ця норма втратила свою чинність і фактично ми бачимо легалізацію посадовцями, які мали сумнівні статки, своїх доходів. Через цю норму закриється ряд проваджень, втрачається дієвість Інституту декларування. Стаття 368 про незаконне збагачення передбачала покарання у позбавлення волі до 10 років з можливою конфіскацією майна. Загалом в нас зараз близько 700 кримінальних проваджень, якщо йдеться про незаконне збагачення, то таких справ – 65. Таким рішенням руйнуються певні надії суспільства на справедливість покарання, але у НАБУ залишається ще достатня кількість інструментів для боротьби з корупцією. Залишилося 12 статей по яких ми можемо здійснювати досудове розслідування”.

 

Посадовець підкреслив які можуть бути наслідки такої норми:

 

«Найважливіше – це те, які норми будуть запроваджені через місяць, через тиждень, але все те, що було досі, ніколи не буде вважатися незаконним збагаченням. По тих активах, статках, які подавалися деклараціях у 2016-2018 роках і ті, які зараз подаються і якщо там будуть статки, які не відповідають офіційним джерелам, ми не зможемо поставити до них питання. Тому що стаття – декриміналізована. Зараз ми бачимо легалізацію всього, того, що є у деклараціях».

За словами головного львівського антикорупціонера судова гілка влади була не готовою до такого перебігу подій:

«Зараз детективи НАБУ спільно із спеціалізованою прокуратурою вручили понад 310 особам обвинувальні акти. 166 особам повідомлено про підозру. Це близько 470 осіб найвищого рівня, які переслідуються по закону, в тому числі і по інших статтях. Тут важливо, щоб ні ми, ні суспільство, не зупинялися. Та проблематика, з якою ми зіткнулися в судовій гілці влади вказує на те, що суди виявилися не готовими до швидкого і ефективного розгляду справ, які були скеровані НАБУ».

Посадовець відзвітував про кількість порушених проваджень:

«За час роботи бюро було відшкодовано 452 мільйони гривень і з них 92 мільйони – у другому півріччі 2018 року. Накладено арешт майже на 470 мільйонів, 1 мільйон доларів, 157 мільйонів євро, десятки об’єктів нерухомого майна».

«Національне Бюро – це найменший правовий орган за своїм кількісним складом. Загалом по закону воно може складатися із 700 осіб. У Львові, разом із детективами, які у відрядженні , загальна кількість працівників львівського управління становить 24 особи. Це є головні спеціалісти, керівник, його заступник. Юрисдикція львівського НАБУ поширюється на 8 областей Західної України. Усі детективи залучені до великої кількості проваджень». Нагадаємо, цього тижня Конституційний суд визнав норму про незаконне збагачення неконституційною, – Президент України Петро Порошенко вніс законопроект про незаконне збагачення на розгляд Верховної Ради.