«Національне антикорупційне бюро найменший правохоронний орган з наймасштабнішими завданнями», — Тарас Лопушанський

Директор Львівського територіального управління Тарас Лопушанський розповів журналістам Syla.news про роботу Національного антикорупційного бюро в Західній Україні.

– На яких засадах створювалося і яка структура Національного антикорупційного бюро?

– Національне антикорупційне бюро України – це перший український правоохоронний орган, який був створений з нуля у незалежній Україні, в той час, як більшість правоохоронних органів дісталися нам у спадок із радянського минулого. Я вважаю, що краще збудувати нове з нуля і на кардинально нових принципах та засадах. Національне  бюро це також перший правоохоронний орган, в якому призначення на посади відбувається за результатами багатоетапного відкритого конкурсу. Усі етапи відбору претендентів (окрім співбесіди) проводяться у режимі комп’ютерного тестування під наглядом членів конкурсної комісії, де претенденти одразу ознайомлюються із своїм результатом. Співбесіда проводиться членами конкурсних комісій, до яких входять представники Ради громадського контролю. Про безпрецедентну довіру до нашого конкурсу свідчить той факт, що більше 42000,00 тисяч осіб намагалися перемогти у наших конкурсах та отримати одне із 700 місць в Національному бюро. За законом, загальна чисельність працівників Національного бюро не може перевищувати 700 осіб. Бюро складається з центрального у Києві та трьох територіальних управлінь у Львові, Одесі і Харкові. Насправді це найменший правоохоронний орган з наймасштабнішими завданнями. Львівське територіальне управління охоплює 8 областей Західної України, а працівників в управлінні менше 30 осіб (8 працівників у штатів територіального правління і близько 16 детективів, які відрядженні з головного підрозділу детективі ). Працівників мало, але перед нами стоять масштабні завдання, і від ефективності нашої роботи насправді залежать зміни в Україні. Національне бюро це також перший орган, який отримав завдання боротися з топ – корупцією, і від цього основна складність роботи антикорупційного бюро, бо особи, які вчиняють корупцію на найвищому рівні мають, часом, шалені статки, можливості, величезні способи для протидії. До того ж, корупційна система розросталась та будувалась багато десятиліть. Тому, щоб її ефективно подолати потрібний час і командна робота, не тільки Національного бюро, а й інших правоохоронних органів, громадськості, журналістів та усіх небайдужих.

– У вас досить мала команда, щоб впоратися з такими глобальними завданнями. Тож, як вам вдається виконувати поставлені задачі, і які компетенції Національного антикорупційного бюро?

– За чинним законодавством антикорупційне бюро розслідує кримінальні корупційні правопорушення, які вчинені вищими посадовими особами держави та місцевого самоврядування. Хто вони такі? Серед них є Президент, повноваження якого припиненні, депутати ВРУ, міністри, судді усіх рівнів, прокурори ГПУ, керівники обласних прокуратур, їхні заступники, начальники відділів, керівники великих державних підприємств, тощо. Це, насправді, найвищі посадовці держави (посадовці категорії А) та органів місцевого самоврядування (мери міст обласних центрів До підслідних осіб можуть належати також інші службові особи державних та правоохоронних органів, військових формуваннь, органів місцевого самоврядування, які вчинили корупційний злочин, розмір предмета якого або завданої ним шкоди дорівнює або перевищує 500 прожиткових мінімумів (більше мільйона гривень). До прикладу, якщо приміром суддя ( наша підслідна особа) вимагає хабар, то сума неправомірної вигоди не має значення 1000 грн чи 1 млн., якщо такі дії вчиняє помічник судді то для того аби справа була нам підслідною, потрібно щоб розмір такої неправомірної вигоди становив понад 500 прожиткових мінімумів доходів громадян. Якщо ця сума буде меншою, то і підслідність буде за іншим правоохоронним органом. Тому наш основний фокус зосереджений на вищих посадових особах держави. Найголовніше, щоб це розуміли люди, адже заяв про побутову корупцію набагато більше ніж тих, які дійсно стосуються нашої компетенції.

– Наскільки ефективна робота Національного антикорупційного бюро?  

– За роки роботи Національного антикорупційного бюро України довело, що нарешті в Україні зруйновано касту недоторканих топ-чиновників, які багато десятиліть відчували свою безкарність. Загалом станом на 31.07.2019 у роботі детективів — 751 кримінальне провадження. Детективи НАБУ та прокурори САП притягнули до відповідальності за корупцію 502 особи. 133 з них повідомлені про підозру у вчиненні злочинів, а стосовно 369 осіб – справи вже скеровані до суду. Я вважаю, що це безпрецедентно багато, бо це понад 500 осіб, серед яких, здебільшого особи найвищого посадового рівня, це депутати верховної ради, міністри, заступники міністрів, прокурори, працівники СБУ. Якщо зараз запитати людей, чи могли б вони за перші 20 років незалежності назвати 50 осіб рівня міністрів, депутатів, яких тоді правоохоронні органи притягували до кримінальної відповідальності, чи такі люди були? Я не впевнений, що наберемо 50 осіб, ми знаємо декілька справ, хоча, кажуть, що вони були з політичним підтекстом. Антикорупційне бюро довело, що нема недоторканих. Серед цих 500 осіб ви можете знайти людей з різних політичних сил, з різних політичних партій. Вони отримали підозри, вони отримали обвинувальні акти, частина їхнього майна арештована і вони очікують рішення суду.

– Куди спрямовуються вилучені вами кошти?

– Завдяки роботі детективів НАБУ та прокурорів САП загалом відшкодовано 562,81 млн грн, із них 115,17 млн грн — у І півріччі 2019 року. У рамках завершених розслідувань детективів Національного бюро крім грошових коштів станом на 30 червня 2019 року накладено арешт на 300,15 млн грн, 166,84 млн євро, 642,55 млн дол. США. Майно, на яке накладено арешт: 365 земельних ділянок, 174 об’єктів житлова нерухомість, 145 нежитлова нерухомість, 82 од. транспортних засобів, корпоративні права вартістю 995,95 млн грн, цінні папери вартістю 989,52 млн грн. Коли розслідується кримінальне провадження, якщо стаття передбачає конфіскацію майна, тоді на нього накладається арешт. Поки кошти арештовані, вони ще не йдуть державі, лише тоді, коли суд винесе вирок і скаже, що їх потрібно конфіскувати, тоді вони будуть повернуті в дохід державі. Тобто остаточне рішення визначає суд, в нас є статистика справ, які скеровані до суду, за якими держава вже могла б отримати більше 10 млрд гривень. Завдяки роботі Національного антикорупційного бюро було розірвано угод на понад 6,2 млрд гривень. Якщо сказати про найбільш гучні корупційні справи в Західній Україні, то варто сказати, що команда Львівського територіального управління долучилася до кримінальних проваджень, що стосувалися заволодіння коштами філії «Центр управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця», розтрати коштів при закупівлі двигунів на Львівському бронетанковому заводі, розкрадання газу НАК «Нафтогаз України» на суму понад  1,4 млрд грн. та багато інших.

– Хто з корупціонерів вже за гратами?

– Поки є лише 27 вироків. Садити за грати може виключно суд.  Боротьбу з корупцією відчули ті особи, яких обвинуватили, арештували, відсторонили, майно яких конфіскували. Я не думаю, що хтось би хотів опинитися на їхньому місці. Повірте, що ми хочемо справедливих, законних та максимально швидких вироків по справах, які ми розслідували не менше за Вас, але впливати на суд права не маємо. Ми також розуміємо, що далеко не всі корупційні схеми викриті, але своєю роботою ми показуємо, що руйнуючи такі корупційні схеми ми можемо значно посилити економіку нашої країни. Є доволі чудова статистика: коли ми руйнуємо одну корупційну схему, то прибутки державних компаній зростають часом у 60 разів. Я вірю, що із запуском Вищого антикорупційного суду, будуть справедливі та законні вироки, на які очікуємо ми та українське суспільство.

– Де можна побачити перелік осіб, які притягнені до кримінальної відповідальності?

– У нас на сайті є реєстр справ, які скеровані до суду. Там є інформація по тих особах. Але я підкреслю, що особи вважаються невинними, до поки суд не встановить їх вину. Я вважаю, що українці мають знати хто корупціонер, але вони достеменно будуть впевнені в цьому лише коли суд винесе вирок. Нам важливо, щоб вироки були, адже зараз вони є, але їх мало. Також виносять оправдальні вироки. Наприклад справа з мером Одеси. Є такий певний дисонанс, коли одні справи затягуються в роки, то тут справа дуже швидко була розглянута. На мою думку, це сталося, бо хтось не хотів, щоб вона потрапила до Вищого антикорупційного суду.

– На який період може затягуватися рішення суду?

– На жаль, в нас є антирейтинг справ. Уявіть, є деякі справи, які в суді не розглядаються більше 2 років.

– Це може означати, що суддя корупціонер?

– Розумієте, є суб’єктивні та об’єктивні причини. Серед суб’єктивних причин може бути незаконний тиск на суд, інші корупційні прояви. Не дивлячись на це, є багато об’єктивних причин чому суд не може швидко розглянути справи. Наприклад в Західній Україні є велика кількість справ поданих до суду, але закон каже, що справа, яка розслідувалася НАБУ, розглядається в суді першої інстанції у кількості трьох суддів, які мають стаж роботи більше 5 років. А в нас є районні суди, де нема трьох суддів, або суддів з таким стажем. У такому випадку суд повертає справу в апеляційну інстанцію і просить визначити повторно суд, що має розглянути цю справу. Буває таке, що суд дуже завантажений через те, і переносить справи на місяці. Зараз ми розуміємо, що теперішня судова система просто не готова розглядати справи по чиновниках та топ-корупціонерах. Тому ми великі надії покладаємо на те, що 5 вересня запрацює Вищий антикорупційний суд, і зникне величезна кількість проблем. Адже, принципове питання в боротьбі з топ-корупцією це вирок суду та забезпечення невідворотності покарання.

–Які методи ви застосовуєте, щоб викрити хабарників?

–  Насправді інформація про методи є закритою, але ми використовуємо усі передбачені законом способи для того, щоб виявити корупційні правопорушення. Загалом, підставою для реєстрації кримінального провадження можуть бути результати журналістського розслідування, повідомлення громадян, результати роботи наших детективів, які працюють на місцях. Особливо детективи, які працюють у Львівському територіальному управлінні, більше займаються саме оперативною роботою.

– Чи співпрацює антикорупційне бюро з кібер-поліцією?

– Ми насправді співпрацюємо з усіма правоохоронними органами. Ми закликаємо їх до співпраці. Тобто, якщо у них є інформація, яка стосується нашої компетенції ми просимо, щоб вони нам її надавали. Нам би хотілося, щоб ця співпраця була кращою і ефективнішою. Хоча, останнім часом, ми бачимо кращу взаємодію із Службою безпеки України, що дозволило реалізації ряду спільних справ.

– У чому рушійна сила НАБУ?

– Ми невеликий автономний правоохоронний орган. У нас супер мотивована команда, яка пройшла складний багаторівневий, прозорий конкурс. Середній вік наших працівників 30 років. Це молоді люди, які хочуть жити і створювати сім’ї у вільній від корупції державі.  У нас є 16 підрозділів в Києві. Є підрозділ детективів – це основна рушійна сила. Детектив це оперативник та слідчий в одній особі. Він може сам отримувати інформацію, сам проводить слідство, сам допитує, готує всі документи під процесуальним наглядом наших колег із САП. Якщо нам потрібен силовий блок, бо іноді обвинувачені відстрілюються, ми викликаємо наш спецназ, який допомагає нам забезпечувати належне проведення слідчих дій. Також у нас є юридичне правління, яке звертається з позовами до суду, щодо визнання угод не дійсними. У цьому півріччі було 7 позовів по визнанню угод не дійсними на 906 млн гривень. В той же час, нажаль Конституційний Суд України позбавив Національне бюро права через суд анулювати незаконні угоди. За чотири роки роботи суди задовільнили 35 позовів Національного бюро, анулювавши 97 правочинів. Відповідні рішення набули законної сили, що створило підґрунтя для повернення державі понад 6,2 млрд грн. З максимального числа працівників 700 осіб детективів є лише 245 осіб, решта це інші особи, що виконують інші завдання, не менш важливі. Але попри обмежену кількість у нас є велика перевага, нас підтримують громадяни, наші міжнародні партнери. Ми маємо добрі, робочі відносини із антикорупційними органами зарубіжних країн. І тут з гордістю можу сказати, що Львівське територіальне управління одне з кращих. З огляду на регіональну проблематику, особлива увага нами приділена посиленню транскордонної взаємодії. Так,  22 вересня 2017 року Національним бюро та Центральним антикорупційним бюро Польщі підписано Угоду про співробітництво за умовами якої в межах компетенції правоохоронних органів обох країн планується здійснення заходів із запобігання та протидії корупційним ризикам під час реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту у розмірі 100 млн євро на розвиток транспортної інфраструктури на українсько-польському кордоні на умовах пов’язаної допомоги  від 9 вересня 2015 року. Завдяки системній співпраці Львівського територіального управління та регіональних делегатур Центрального антикорупційного бюро Польщі було проведено спеціальну операцію за наслідками якої затримано дві особи – громадяни України та Польщі, безпосередньо під час одержання частини неправомірної вигоди у розмірі 10000,00 злотих. Також, Львівське територіальне управління НАБУ за підтримки програми «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» провели спільний міжнародний захід з представники антикорупційних органів 5 сусідніх держав:  Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини та Молдови та досягли домовленостей про багатосторонню співпрацю у сфері протидії кримінальним корупційним правопорушенням у митній справі та заклали підґрунтя для розширення кордонів правоохоронної взаємодії і подальшої співпраці.

Джерело SYLA NEWS