«СПРАВА ОГХК» — умовна назва кримінального провадження за фактом завдання збитків публічному акціонерному товариству «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

Через корупційну схему держава зазнала 12,87 млн дол. США збитків недоотриманих доходів.

Довідково

ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (далі – ОГХК) є акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — МЕРТ). Статутний капітал — 1,944 млрд грн. Утворене на базі майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл., Хорошівський р-н, смт Іршанськ) у 2014 році як державне підприємство. В грудні 2016 року перетворене на публічне акціонерне товариство, і в тому ж році підприємство віднесено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у 2017 році. Згодом Фондом державного майна України перенесено приватизацію державного підприємства на 2018 рік. Наразі триває підготовка ОГХК до продажу.

Зміст

І. Суть корупційної схеми

1.1. Умови вчинення правопорушення

1.2. Реалізація злочинного задуму

1.3. Задіяні особи

ІІ. Перебіг розслідування

2.1. Передумови розслідування

2.2. Ключові події

2.3. Судові перипетії

2.4. Доказова база

2.4. Наслідки злочину

2.5. Позовна робота

2.6. Результати розслідування

IІІ. Необхідні кроки

 

Україна є одним із лідерів ринку з видобутку титанових руд, поряд із Австралією, Канадою, США, Норвегією та Мадагаскаром. Український титан має особливість: він зручний у переробці, відтак користується попитом. Цей факт надавав особливої привабливості ОГХК як об’єкту корупційної схеми, яка набула міжнародного розмаху.

 

І. СУТЬ КОРУПЦІЙНОЇ СХЕМИ

Детективи НАБУ встановили, що сировина, видобута на потужностях ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (йдеться про ільменітовий, рутиловий, цирконовий та дистен-саліманітовий концентрати), постачалась за кордон через компанії-посередники, підконтрольні або пов’язані зі службовими особами цього держпідприємства. Сировина продавалась цим компаніям за заниженими цінами, а ті, в свою чергу, реалізовували її за ринковою ціною кінцевим споживачам у різних регіонах світу. Оскільки посередники були резидентами інших країн (Австрії та Великої Британії), прибутки від продажу залишалися за кордоном.   

Внаслідок таких дій в період з грудня 2014 по квітень 2016 року — проміжок часу, який перебував у фокусі уваги детективів в межах розслідування зазначеного кримінального провадження, —державному підприємству завдано 12,87 млн дол. США збитків.

Детальніше:https://nabu.gov.ua/novyny/kerivnyctvo-oghk-gotuvalosya-pryvatyzuvaty-pidpryyemstvo-na-svoyu-koryst-audio

Умови вчинення правопорушення

У 2014 році після Революції Гідності українська влада оголосила курс на структурні реформи. З-поміж іншого йшлося і про зміну засад в управлінні підприємствами, що перебували в державній власності.

В контексті цього тренду влітку 2014 року Уряд припинив договори оренди двох цілісних майнових комплексів — Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл., Хорошівський р-н, смт Іршанськ), які впродовж попередніх 10 років перебували в оренді ПрАТ «Кримський Титан».

Після того обидва комбінати, які виробляли високоліквідну продукцію стратегічного значення, перейшли в управління новоствореного державного підприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Керівника ДП призначили за результатами конкурсу, проведеного Міністерством промислової політики України (у березні 2014 року його приєднали до Міністерства економічного розвитку і торгівлі). Після чого розпочали передачу майна та переведення працівників від ПрАТ «Кримський Титан» до новоствореного державного підприємства. Цей процес завершився на початку 2015 року.

Як з’ясувало слідство, паралельно зі справами, пов’язаними з передачею цілісних майнових комплексів до державного підприємства, нове керівництво займалося і впровадженням нової схеми роботи ДП. Ця схема, по суті, створювала умови, за яких значна частина прибутків, які реально мало змогу заробляти «ОГХК», залишалася у володінні компаній-посередниць.

Варто зазначити, що фактично керівництву ДП «ОГХК» не довелося вигадувати нічого нового. Було відтворено схему експорту титанових концентратів, якою раніше активно послуговувався ПрАТ «Кримський Титан»: реалізовував титанову сировину великим іноземним споживачам через кіпрську компанію-посередника, акумулюючи на рахунках цього посередника різницю з продажу. Особливість нової схеми, впровадженої менеджментом «ОГХК», полягала лише в тому, що титанова сировина реалізовувалася вже не через кіпрську компанію, а через австрійську.

Очікувалося, що зміна підходу до управління титановими комбінатами призведе, як мінімум, до двох позитивних наслідків: суттєво зростуть доходи держави внаслідок виплати дивідендів від продажу титанової сировини та більшу кількість працівників вдасться забезпечити робочими місцями. Проте замість таких змін під гаслами задекларованих реформ відбулося лише незначне переродження старої схеми в інтересах іншого кола осіб.

 

Реалізація злочинного задуму

Слідство переконане, що новостворене ДП «ОГХК» було спроможним продавати іноземним покупцям титанову сировину за прямими контрактами та ринковими цінами. Натомість менеджмент підприємства вирішив, що «ОГХК» доцільніше діяти в інший спосіб — через невідому на доволі вузькому ринку титанової сировини австрійську компанію Bollwerk Finanzierung-und Industriemanagement AG (далі — Bollwerk). 

Домовленості про співпрацю ДП «ОГХК» з Bollwerk закріпили у грудні 2014 року у формі Меморандуму. Відповідно до нього, ДП «ОГХК» мало поставляти продукцію, а компанія Bollwerk — наперед оплачувати її.

Цікаво знати…

У звіті про фінансові результати діяльності австрійської компанії Bollwerk за 2014 рік задекларовані збитки. Компанія не мала належного та достатнього персоналу з відповідним досвідом для проведення операцій із реалізації титанової сировини.

Вже наприкінці 2014 року співробітники ДП «ОГХК» вели перемовини з іноземними компаніями — кінцевими покупцями титанової сировини — про ведення справ через австрійського посередника. Нагальність потреби працювати саме за такою схемою пояснювали нібито складними правилами гри в Україні: фінансовим регулюванням та вимогами валютного контролю. А саму, раптом посталу Bollwerk, називали відомим трейдером на ринку титанової сировини з гарною репутацією.

Цікаво знати…

• деякі іноземні покупці у грудні 2014 року під час електронного листування з представниками ДП «ОГХК» висловлювали бажання закуповували титанову сировину за прямими контрактами. Однак працівники ДП «ОГХК» відмовляли їх від такої ідеї та переконували здійснювати закупівлі через компанію Bollwerk.

Світовий ринок титанової продукції — вузький, покупцями української сировини є переважно одні й ті ж компанії, які обмежені у виборі можливих постачальників через специфіку продукції та виробничого циклу. За таких умов, асоціюючи компанію-посередника Bollwerk з працівниками державного підприємства, іноземні споживачі погоджувалися на запропоновані ними умови співпраці з ДП «ОГХК».

Перші зовнішньоекономічні контракти на постачання титанової сировини з австрійським посередником укладені в січні 2015 року в Києві. І хоча під ними стоїть підпис керівника компанії, насправді ця особа в період підписання контрактів в Україну не приїздила.

Цікаво знати…

• Через австрійську компанію Bollwerk українську титанову сировину у значних обсягах продавали і російській компанії ПАТ «Корпорація ВСМПО-АВІСМА». До її структури входить АТ «Вертольоти Росії», яке виготовляє військову техніку для російської армії.

• Почеркознавча експертиза встановила, що значна частина підписів на додаткових угодах до контрактів, на підставі яких відвантажували титанову сировину від імені керівника австрійської компанії-посередника Bollwerk, йому не належала.

Загалом, упродовж 2015 року державне ПАТ «ОГХК» уклало 10 контрактів із австрійським посередником, за якими той зобов’язувався отримувати продукцію на складах державного підприємства, самостійно її транспортувати, супроводжувати та передавати покупцям. Фактично ж усіма цими процесами переймалися працівники «ОГХК», здійснюючи їх в інтересах компанії-посередниці.

Влітку 2015 року до схеми залучили ще одну компанію-посередницю — Adelis Trade LLP, зареєстровану у Великій Британії, яка теж, як згодом з’ясує слідство, опосередковано пов’язана зі службовими особами ДП «ОГХК». З нею уклали низку контрактів на постачання великих партій титанової сировини на умовах відстрочення платежів.

Після залучення до схеми британського посередника деяким клієнтам запропонували переукласти угоди  із ним. Пояснювали це по-різному: війною в Україні та складною політико-економічною ситуацією, через яку робота безпосередньо з держпідприємством ніби ставала більш ризикованою; періодом відпусток у працівників попереднього, австрійського посередника, що могло ускладнити організацію купівлі-продажу.  

Цікаво знати…

• Із боку Adelis Trade LLP договір із ДП «ОГХК» підписав громадянин Латвійської Республіки. Документи укладалися в Україні, проте, ця особа, за даними Державної прикордонної служби, в той період часу український кордон не перетинала. Більше того, слідство з’ясувало, що насправді ця людина фактично не керувала вказаною компанією, а мала відношення до одного з латвійських авторемонтних підприємств. Напередодні укладення контрактів у 2015 році цей громадянин Латвії отримав 50 тис. дол. США з рахунків компанії Wargrave LLP, яка, як встановлено в ході розслідування, також пов’язана з керівництвом ДП «ОГХК».

• За документами, вилученими під час одного з обшуків, встановили, що власником британської компанії Adelis Trade LLP виступала інша британська компанія First Railway Company. Її представниками виступали керівник ДП «ОГХК» та його заступник.

• Залучення до корупційних схем британських компаній типу «LLP» (Limited Liability Partnership — партнерство з обмеженою відповідальністю, аналог українського ТОВ) є досить поширеною практикою серед вихідців із країн колишнього СРСР. За законодавством Великої Британії, компанії LLP — це партнерства, які реєструють у Великій Британії для ведення господарської діяльності за її межами, у третіх країнах. Якщо учасники (партнери) LLP не є резидентами Великої Британії, вони звільняються від сплати будь-яких податків на території вказаної держави. Для звільнення від податків у повному обсязі партнери (учасники) зазвичай використовують компанії з класичних безподаткових юрисдикцій, якими, наприклад, є Панама, Британські Віргінські Острови, Беліз та інші. Традиційно такі компанії відкривають рахунки у латвійських банках, де донедавна вимоги до перевірки походження коштів клієнтів були спрощеними.

Кошти від продажу титанової сировини «ОГХК» надходили на рахунки австрійської та британської компаній-посередниць, після чого частина з них перераховувалася на рахунки компаній Bolatico Limited (Кіпр) та First Railway Company (Велика Британія) — структурам, пов’язаним зі службовими особами ДП «ОГХК». Ну а далі кошти прямували на рахунки інших іноземних компаній, також опосередковано пов’язаних з менеджментом ДП чи їхніми довіреними особами.

 

Задіяні особи*

Стосовно двох осіб розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до суду. Йдеться про:

- виконуючого обов’язки голови правління ПАТ «ОГХК», який, за даними слідства, був організатором злочинів;

- заступника голови правління ПАТ «ОГХК», який діяв як виконавець.

Окрім того, детективи повідомили про підозру начальнику відділу продажу та маркетингу ПАТ «ОГХК», провадження щодо якого згодом закрили прокурори САП. Ще трьом особам-співучасникам прокурори САП не погодили повідомлення про підозру.

У межах іншого кримінального провадження, яке продовжують розслідувати детективи стосовно наведеної  злочинної схеми перевіряється причетність інших учасників.

Національне бюро вважало, що в інтересах держави варто повністю усунути від управління держпідприємством посадовців, причетних до корупційної схеми. Аргументи виклали в листі за підписом Директора Національного бюро, який у березні 2017 року направили до Кабінету Міністрів України. В ньому йшлося, з поміж-іншого, про причини виникнення корупційної схеми та роль залучених до неї осіб.

За результатами розгляду цього листа Уряд доручив уповноваженим органам провести перевірки та вжити заходів. Ті зреагували, надіславши до Національного бюро формальні відповіді, суть яких зводилася до констатації фактів щодо необхідності внесення змін до законодавства або до того, що інформацію прийнято до відома. Міністерство економічного розвитку і торгівлі — орган, в чиєму віддані перебувало ДП «ОГХК», — в листі за підписом одного із заступників міністра, проінформувало НАБУ, що МЕРТ не має права втручатися в операційно-господарську діяльність держкомпанії. Окрім того, заступник міністра вказував на прибутковість ПАТ «ОГХК». Урядовець наводив розміри відрахувань частини чистого прибутку державного підприємства до державного бюджету за 2015-2016 роки у розмірі 761,77 млн грн, із яких фактично сплачено 212,23 млн грн, а заборгованість у 549,539 млн грн державне підприємство ще обіцяло погасити.

Така реакція міністерства стосовно керівництва держкомпанії, підозрюваного у нанесенні шкоди державі виглядала дещо дивною, особливо на тлі реакції міністерства на зловживання, викриті на інших підпорядкованих йому держпідприємствах. Приміром, після вручення співробітниками СБУ підозри керівнику ДП «Електронмаш», МЕРТ одразу звільнило його з посади, не чекаючи відповідного рішення суду.

ІІ. ПЕРЕБІГ РОЗСЛІДУВАННЯ

Досудове розслідування кримінального провадження тривало два роки — з січня 2016 по січень 2018 року.

 

Передумови розслідування

У січні 2016 року детективи Національного бюро за власними напрацюваннями та на підставі заяви міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абрамавічуса зареєстрували кримінальне провадження за фактом завдання збитків ДП «ОГХК». Приводом стали висновки внутрішнього аудиту господарських операцій ДП «ОГХК» з компаніями-посередниками за дев’ять місяців 2015 року, який виявив, що титанову сировину держкомпанія продавала за заниженими цінами, а згодом її реалізовували іноземним споживачам за ринковими. Різниця залишалась у посередників.

Розпочавши розслідування, детективи НАБУ з’ясували, що діяльністю «ОГХК» до них цікавилась Служба безпеки України, тож було вирішено поєднати зусилля задля викриття корупції. Але невдовзі співпрацю припинили: під час першої хвилі обшуків детективи Національного бюро з’ясували, що ті, в кого проводили слідчу дію, про неї знали заздалегідь. Тому детективи продовжили розслідування власними силами. У подальшому після припинення співпраці фактів витоку інформації зафіксовано не було. Згодом, стосовно самого керівника одного з Головних управлінь СБУ – підрозділу, який здійснював розслідування щодо «ОГХК, — інші детективи НАБУ проводили досудове розслідування за фактами його можливого незаконного збагачення.

 

Ключові події

14 січня 2016 року — детективи НАБУ зареєстрували кримінальне провадження за фактом зловживання колишнім головою правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та екс-заступником генерального директора з комерційних питань службовим становищем вказаного державного підприємства у зловживанні своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України.

Квітень 2016 року — низка обшуків у місцях проживання задіяних осіб та в офісах, звідки здійснювалося управління корупційною схемою. У результаті вилучено важливі документи та техніку.

25 січня 2017 року — затримання в.о. голови правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», начальника відділу продажів і маркетингу ПАТ «ОГХК» та екс-заступника директора ДП «ОГХК» за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3. ст.27, ч.3 ст.28 («Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою»), ч.2 ст. 364 («Зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки») КК України. Впродовж 25-26 січня усім затриманим повідомили про підозру.

Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/vo-golovy-pravlinnya-pat-obyednana-girnycho-himichna-kompaniya-povidomleno-pro-pidozru

 

27-28 січня 2017 року — трьом підозрюваним посадовцям ДП «ОГХК» обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави: в.о. голови правління ПАТ «ОГХК» — 100 млн грн, екс-заступнику директора ДП «ОГХК» — 80 млн грн, начальнику відділу продажів і маркетингу ПАТ «ОГХК» — 5 млн грн.

Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/trom-pidozryuvanym-u-zavdanni-zbytkiv-pat-oghk-obrano-zapobizhnyy-zahid

15 січня 2018 року — розслідування завершено, прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відкрили стороні захисту матеріали кримінального провадження перед скеруванням обвинувального акту до суду.

Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/rozsliduvannya-stosovno-eks-kerivnykiv-pat-oghk-zavershene

23 липня 2018 року — розслідування закінчено: обвинувальний акт стосовно двох задіяних у схемі осіб Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою скеровано до Солом’янського районного суду для розгляду по суті.

Перебіг розгляду справи: https://nabu.gov.ua/zlovzhyvannya-kolyshnim-golovoyu-pravlinnya-pat-obyednana-girnycho-himichna-kompaniya-ta-eks

 

30 вересня 2019 року — Вищий антикорупційний суд отримав матеріали кримінального провадження для розгляду.

 

Судові перипетії

Процес обрання запобіжних заходів підозрюваним у топ-корупції є непересічною подією, до якої прикута увага суспільства. Не стало винятком і судове засідання у Солом’янському районному суді м. Києва з обрання запобіжних заходів підозрюваним топ-менеджерам ПАТ «ОГХК».

Окрім журналістів, за розглядом клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП, у суді уважно спостерігали чотири народні депутати-представники однієї із політичних сил. Коли суд все ж залишив підозрюваного в.о. голови правління ПАТ «ОГХК» під вартою, двоє парламентарів незабаром, 23 лютого 2017 року, надали суду зобов’язання про взяття його на поруки. Однак суд на це не погодився. Цікаво, що один із нардепів, який бажав стати поручителем, згодом сам став підозрюваним, а потім і обвинуваченим у так званій «бурштиновій справі», розслідуваній НАБУ.

Детальніше: http://nashigroshi.org/2017/02/24/dvoje-nardepiv-z-narodnoho-frontu-hotovi-vzyaty-zhuryla-na-poruky/

У день обрання запобіжних заходів адвокати підозрюваних виступили з заявами, у яких намагалися змістити фокус уваги суспільства з економічної складової злочину на політичну. Один із захисників навіть звинуватив НАБУ і САП у зриві приватизації ПАТ «ОГХК». Але згодом суспільство змогло переконатися у «щирості» цих слів: достатньо було прослухати оприлюднені Бюро розсекречені розмови за участі підозрюваних (вони обговорювали плани з виведення ресурсів, скорочення персоналу, постачання продукції на тимчасово окуповану територію на Сході країни).

 

Телефонна розмова одного з підозрюваних у справі «ОГХК»: АУДІО (09.02.2017)

 

9 березня 2017 року адвокатам вдалося оскаржити міру запобіжного заходу стосовно в.о. голови правління ПАТ «ОГХК». Апеляційний суд Києва зменшив заставу затриманому зі 100 до 12 млн грн. Незабаром один із народних депутатів України, представник тієї ж політсили, вніс призначену судом суму і підозрюваний вийшов з-під арешту. Аналогічно вийшли під заставу й інші причетні до корупційної схеми. За одного з них гроші вніс адвокат, за іншого — ще один народний депутат.

26 грудня 2017 року суд вдруге вирішив суттєво зменшити розмір застави для в.о. голови правління ПАТ «ОГХК» — із 12 млн грн до 128 тис. грн.

Детальніше: http://reyestr.court.gov.ua/Review/71401330

 

Доказова база

Значну частину доказової бази детективи НАБУ отримали за результатами обшуків та допитів свідків, інформації, отриманої в межах міжнародного правового співробітництва.

Влітку 2016 року детективам стало відомо про плани осіб, пов’язаних зі службовими особами «ОГХК», перемістити коробки з певними документами для тимчасового зберігання у приміщення в центрі Києва. Встановивши адресу цього приміщення, яке виявилося аварійним підвалом, детективи отримали ухвалу суду та здійснили обшук. Саме там виявилися коробки, а в них — значна кількість документів щодо діяльності компаній-посередниуів та інших суб’єктів господарювання, пов’язаних зі службовими особами ДП «ОГХК».

Матеріали, здобуті під час «обшуків у підвалі», як їх між собою називають детективи, допомогли детальніше зрозуміти суть корупційної схеми, усвідомити як вона працювала, уточнити напрямки розслідування.

Детективи прослідкували, що іноземні компанії-посередниці Bollwerk та Adelis Trade LLP перераховували кошті кіпрським, латвійським та британським компаніям, яких залучали як для забезпечення логістики титанової сировини, так і для виведення коштів.

Друга хвиля обшуків відбулася у січні 2017 року. Важливі докази детективи отримали з комп’ютерної техніки та телефонів осіб, які мали відношення до вчинення кримінального правопорушення. Так, на одному з вилучених комп’ютерів працівник «ОГХК» зберігав метадані, імпортовані зі свого телефону та інших комп’ютерів. Там містилася переписка з іноземними контрагентами, яка підтверджувала, що посадовці «ОГХК» і звичайні працівники за їхньою вказівкою домовлялися з іноземцями, діючи фактично в інтересах компаній-посередників.

За результатами аналізу значної частини доказів в тому числі листувань електронною поштою та у месенджерах, стало зрозумілим, що компанії-посередники не мали штату працівників, здатних виконувати весь обсяг роботи, пов’язаної із закупівлею титанової сировини, її транспортуванням та веденням перемовин із покупцями. Відтак, від їхнього імені фактично шукали контрагентів, домовлялися та укладали контакти працівники ДП «ОГХК». 

Прослідкувати грошові потоки у різних країнах світу, з’ясувати кінцеву ціну, за якою продавався український титан, обставини укладання та виконання контрактів із компаніями-посередниками та встановити кінцевих бенефіціарів, залучених до схеми компаній, дозволила масштабна міжнародна співпраця. Детективи НАБУ направили до іноземних юрисдикцій 13 запитів про міжнародну правову допомогу. Серед держав, до яких зверталися: США, Іспанія, Польща, Румунія, Казахстан, Чехія, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Латвія, Естонія та ін. Варто відзначити сприяння розслідуванню з боку німецьких, латвійських та польських колег.

Детективи просили іноземних правоохоронців не тільки надати документи, за якими можна було визначити кінцеву ціну продажу, а й допитати свідків — службових осіб задіяних іноземних компаній. Більшість свідків з-за кордону вказали, що перемовини про купівлю-продаж титанової сировини з України велися безпосередньо з працівниками «ОГХК» або пов’язаними з ними особами. Іноземці загалом не розділяли українське державне підприємство та австрійську компанію-посередника, сприймаючи їх як одне ціле.

Під час досудового розслідування здійснено значну кількість комп’ютерно-технічних, технічних, почеркознавчих, судово-економічних та товарознавчих експертиз. У цьому напрямку заслуговує на увагу співпраця з МЕРТ. Коли детективи НАБУ встановили причетність до корупційної схеми, окрім австрійської, ще й британської компанії, вони звернулися з листом до зацікавленого на той час керівництва Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо призначення позапланового внутрішнього аудиту діяльності «ОГХК». У результаті аудит встановив суму завданих ДП збитків у розмірі понад 13 млн дол. США Згодом експерти Київського національного дослідного інституту судових експертиз (далі — КНДІСЕ) Міністерства юстиції України уточнили суму збитків, яка за їхніми оцінками становила 12,8 млн дол. США.

Обидві експертизи, як Мінекономрозвитку, так і КНДІСЕ, були досить складними, оскільки передбачали аналіз понад 1500 операцій у різних куточках світу. Експертам довелось вивчити кожну поставку по всьому ланцюгу: вартість товару, який виїжджав із комбінату, вартість його транспортування, продажу від компанії-посередника до кінцевого споживача.

Детективи отримали понад 60 тимчасових доступів до речей і документів, що дозволило прослідкувати рух коштів рахунками державного підприємства, транспортних та експедиційних компаній, залучених до перевезення титанової сировини, до реєстраційних справ та банківських документів компаній-посередників та інших, пов’язаних з менеджментом ДП «ОГХК» підприємств.

Наслідки злочину

Для України, яка знаходиться у стані війни, розкрадання коштів такого стратегічно важливого підприємства, як ПАТ «ОГХК», чия продукція є незамінною у військовій, авіаційній та космічній галузях, становить реальну загрозу державній безпеці. За час існування корупційної схеми у 2015–2016 роках ПАТ «ОГХК» завдано збитків на загальну суму 12,87 млн дол. США — і це лише в межах одного з розслідуваних епізодів. За клопотанням детективів НАБУ та прокурорів САП у січні-березні 2017 року слідчий суддя Солом’янського районного суду м. Києва ухвалив рішення, яким заборонив подальше відчуження (відвантаження) титанової сировини ПАТ «ОГХК» через іноземні компанії-посередники Bollwerk та Adelis Trade LLP. Однак, два місяці потому інший суддя цього ж суду за заявою представників ДП «ОГХК» скасував попереднє рішення. Таким чином посередники й досі задіяні у процесі реалізації титанового концентрату «ОГХК».

Оскільки справа вже в суді, НАБУ не має процесуальних повноважень знову звернутися до суду, аби той заборонив відчужувати титан через посередників.

 

Результати розслідування

Матеріали кримінального провадження становлять понад 230 томів. Національне бюро переконане, що детективи зібрали достатню доказову базу, яка повністю розкриває умисел сторін.

Що ми маємо на сьогодні? Оскільки ключові задіяні особи залишаються на займаних посадах у держкомпанії, а суд скасував рішення про заборону подальшого відвантаження товару компаніям-посередникам, реалізація титанової сировини через іноземні компанії не припинилася. Як не прикро це визнавати, вона набула обертів. І це, незважаючи на багатомільйонну дебіторську заборгованість посередників перед ДП, на встановлені під час аудиту та експертиз збитки, індивідуальні санкції, застосовані Мінекономрозвитку до одного із посередників, а також попри обвинувачення топ-менеджменту «ОГХК» у вчиненні тяжкого економічного злочину.

Водночас, варто зазначити, що розслідуваний епізод — не єдиний у роботі детективів НАБУ щодо «ОГХК». Слідство триває.

 

НЕОБХІДНІ КРОКИ

Корупційна схема, побудована на ПАТ «ОГХК», складна, але, на жаль, не унікальна: компанії-посередники часто з’являються там, де держпідприємства могли би впоратися самі. Що потрібно зробити, аби унеможливити появу таких схем?

По-перше, забезпечити відкритий прозорий конкурсний відбір керівників державних підприємств за участю міжнародних експертів та громадськості, аби на високі посади потрапляли справжні професіонали, а не призначенці за квотним чи політичним принципом.

По-друге, для такої вузькоспеціалізованої галузі, як видобуток титанової сировини, визначати індикативний рівень цін, який повинен враховувати рентабельність, ціни на ринку та має базуватися на показниках поважних міжнародних спеціалізованих установ чи організацій, що дозволить уникнути ризику встановлення невідповідних ринковій кон’юнктурі цін менеджментом ДП.

Але найголовніше, це політична воля до боротьби з корупцією, що дозволить ухвалювати незаангажовані рішення стосовно причетних до корупції осіб. Також має запрацювати інститут репутації в Україні, який би унеможливлював присутність на керівних посадах осіб, задіяних у корупційних схемах.

Україна, володіючи одними з найбільших в Європі запасів титановмісної сировини, має необхідне підґрунтя для побудови повного циклу виробництва титану — від видобутку до виробництва проміжних продуктів у вигляді двоокису титану та титанових сплавів. Але й досі залишається лише постачальником сировини. Викорінення корупції в цій сфері дозволило б Україні значно посилити свої позиції та дати поштовх розвитку дотичних галузей та виробництв.

 

*всі посади вказано на момент вчинення злочину