версія для друку

СПРАВА РОЗКРАДАННЯ ЗЕМЕЛЬ НААН УКРАЇНИ

Справа розкрадання земель НААН України — це кримінальне провадження за фактом незаконного відчуження в інтересах приватних осіб 15 га державних земель, що мали статус особливо цінних та повинні використовуватися виключно з дослідницькою метою.

У результаті цієї корупційної схеми 138 земельних ділянок, що знаходяться у передмісті Києва (с.Гатне Києво-Святошинського району), незаконно перейшли у власність приватних осіб.

Довідково

Національна академія аграрних наук України (далі — НААН) — це державна самоврядна наукова організація, яка фінансується з державного бюджету та інших джерел не заборонених законодавством України. Самоврядність її полягає в тому, що вона самостійно визначає тематику досліджень, свою структуру, вирішує науково-організаційні, господарські, кадрові питання, здійснює міжнародні зв’язки.

Зміст

І. Злочин

1.1. Умови вчинення правопорушення

1.2. Корупційна схема

1.3. Реалізація злочинного задуму

1.4. Наслідки злочину

1.5. Задіяні особи

ІІ. Розслідування

2.1. Передумови початку розслідування

2.2. Ключові події

2.3. Доказова база

ІІІ. Результат

3.1. Дії НАБУ

3.2. Наслідки розслідування

3.3. Необхідні кроки

 

І. ЗЛОЧИН

Умови вчинення злочину

У системі Національної академії аграрних наук України — понад 200 дослідних господарств та інших підприємств. Площа земель в установах НААН становить 584,2 тис. га, з яких 529,5 тис. га — сільськогосподарські угіддя. Такі дані наводить українська Вікіпедія станом на 1 січня 2004 року. Але наскільки ці дані релевантні сьогодні? Цього напевно сказати не можна, оскільки значна частина землі НААН не облікована відповідно до вимог чинного земельного законодавства. Якщо подивитися на Публічну кадастрову карту України, на ній чітко видно ділянки, на яких не вказаний ані кадастровий номер, ані тип власності, ані площа. Саме фактор такої невпорядкованості у 2013 році найімовірніше послугував умовою створення великої корупційної схеми, яка діяла впродовж року — із вересня 2013 по вересень 2014 року. Адже, як відомо, там, де немає порядку, є можливість встановити порядок власний.

Корупційна схема

Детективи НАБУ з’ясували, що впродовж 2013-2014 років посадовці Національної академії аграрних наук України ініціювали ухвалення низки рішень, внаслідок яких понад 15 га державних земель незаконно перейшли у приватну власність. Йдеться про ділянки в передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі й повинні були використовуватися виключно з дослідницькою метою.

Рішення про вилучення такої землі та зміну її цільового призначення може ухвалювати виключно Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів України. Натомість, за даними слідства, посадовці НААН у змові зі службовими особами ГУ Держземагентства в Київській області (Державне земельне агентство нині — Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру) проігнорували вимоги законодавства (статей 149-150 Земельного кодексу України) і без погодженням із КМУ та без згоди парламенту ухвалили рішення про згоду на припинення права постійного користування земельними ділянкам державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру Інститут землеробства НААН (далі — ДП «ДГ «Чабани»).

У результаті такого рішення ділянки перейшли у власність наперед визначених осіб. Серед отримувачів ділянок не тільки підозрювані та їхні близькі особи, а й співробітники СБУ, посадовці НААН, Міністерства аграрної політики та інших органів влади. Загалом ці особи отримали 138 ділянок.

Реалізація злочинного задуму

Відправною точкою корупційної схеми став випадок, коли у вересні 2013 року працівники ДП «ДГ «Чабани» звернулися до керівництва НААН з проханням виділити їм земельні ділянки під городництво у селищі Чабани поблизу Києва. Скористатись цим випадком та «наділити» землями самих себе, а також близьких та далеких родичів і навіть випадкових знайомих буцімто на прохання звичайних працівників вирішила група впливових осіб із верхівки НААН, ГУ Держземагентства в Київській області та ГУ КЗЕ СБУ.

За їхнім задумом, як встановило слідство, окрім звернення працівників підприємства, запустити процес незаконного відчуження земельних ділянок в інтересах приватних осіб мав лист, який надійшов до НААН від імені голови СБУ. Через деякий час НААН, дійсно, отримала лист голови СБУ щодо припинення права постійного користування частиною землі ДП «ДГ «Чабани» площею 15 га з подальшою передачею її СБ України, однак без підпису останнього. Що, втім, не завадило президенту НААН передати його далі, для розгляду Інституту, якому підпорядковувалося підприємство.

 

Через деякий час НААН отримало другий лист від СБУ, цього разу підписаний, але не головою відомства, а його заступником. Як і перший, цей лист також не міг бути підставою для початку процесу відчуження особливо цінних земель НААН, адже ініціювати це згідно з внутрішніми порядками НААН мав би лише уповноважений орган, а саме — Кабінет Міністрів України.

Незважаючи на це, лист проходить необхідні щаблі: директор ДП «ДГ «Чабани» відповідає, що підприємство не заперечує проти виділення земель «прохачам», однак, місцезнаходження земельної ділянки вказує не у Чабанах, як саме просили працівники, а в іншому селі — Гатне. Потім не заперечують і директор та вчена рада Інституту землеробства.

Далі лист із іншими матеріалами, серед яких немає довідки про те, що землі, про виділення яких ідеться, є дослідними та віднесені до особливо цінних, направляється на розгляд президії НААН.

Для розуміння того, що відбувалося далі, розберемося з питанням повноважень. НААН — це сукупність підприємств та президія. Значна кількість земель у розпорядженні НААН є особливо цінною. Частина із них — за якісним критерієм, тобто якістю ґрунту, та частина — за юридичним критерієм — землі, які використовуються як дослідні поля. На особливі землі — особливий порядок припинення права постійного користування. Якщо це дослідні поля, то це може зробити виключно Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів України. Так само законодавством передбачено умови, за яких можна припинити право постійного користування землями державних підприємств: вилучення та добровільна відмова.

Тому за результатами голосування президії НААН, оскільки Академія не має повноважень добровільно відмовлятися* від земель, якими користується, змовники підготували постанову про їхнє вилучення для надання працівникам «ДГ «Чабани», Інституту землеробства та НААН.

*У разі необхідності передати землі іншим юридичним чи фізичним особам НААН повинна звернутися до Кабінету Міністрів України (див. ст.4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»).


Проте, як з’ясувалося, причетне до корупційної схеми Держземагентство не має права вилучати землю, а тільки припиняти право постійного користування земельною ділянкою шляхом добровільної відмови власника.

Тому першу постанову замінили іншою, підробленою. У новій постанові виникло дві суттєві зміни:

  • на місці слова «вилучення» з'явилося «припинення права постійного користування» (яке включає в себе поняття як добровільної відмови, так і вилучення земель);
  • там, де йдеться про виділення 15,12 га земель працівникам «ДГ «Чабани», Інституту землеробства та НААН, дописано «та іншим громадянам України».

Перша зміна дозволила приховати факт порушення закону: підмінити вилучення землі «добровільною відмовою» від неї. Друга — розширити коло осіб, кому можна виділяти землі.

Цікаво знати

Хоча вилучення земель у НААН мали намір оформити як добровільну відмову, насправді це було чистої води вилучення. Для добровільної відмови землі «ДГ «Чабани» площею 15,12 га необхідно було сформувати її як об’єкт цивільних прав, а для цього необхідно було провести інвентаризацію усієї землі ДП «ДГ «Чабани», визначити її площу, межу та внести відомості про неї до Державного земельного кадастру, а вже потім на підставі відповідної документації із землеустрою виокремити ділянку площею 15,12 га, присвоїти їй кадастровий номер та віднести її до земель запасу. Учасники корупційної схеми всього цього не робили, а просто «на око» припинили право користування НААН землями.

26 грудня 2013 року датується наказ ГУ Держземагентства в Київській області про фактичне вилучення 15,12 га земель НААН.

Після набуття чинності цим документом приступили до розподілу земельних ділянок. Усіх 138 набувачів умовно можна поєднати у чотири великі групи:

  • посадовці НААН, Інституту землеробства та пов’язані з ними особи (наприклад, директор ДП «ДГ «Чабани», його дружина, бабуся дружини його сина; сват директора Інституту землеробства; матір дітей рідного брат одного з віцепрезидентів НААН, дочка та зять ще одного віцепрезидентів НААН);
  • ГУ КЗЕ СБУ (наприклад, керівництво ГУ КЗЕ СБУ, їхні родичі, особи, які не мали відношення ні до Академії ні до СБУ, однак після отримання земельних ділянок видали довіреності на їх розпорядження близьким родичам тодішнього керівництва ГУ КЗЕ СБУ);
  • високопосадовці (особи, пов’язані з заступником міністра аграрної політики та продовольства, з секретаріатом Кабінету Міністрів України тощо);
  • місцеві посадовці (чиновники Чабанівської селищної ради, особи, пов’язані з прокурором Києво-Святошинського району, особи, пов’язані з головою Києво-Святошинської районної державної адміністрації, їхні родичі тощо).

Жодного жеребкування під час розподілу ділянок не було, керувалися єдиним принципом: «у кого вища посада — тому кращу землю». Причому, всі отримувачі землі були невипадкові. Детективи НАБУ вилучили листи-клопотання людей про отримання ділянок, близько 70% із яких мали виправлені дати. Судові експерти встановили, що спочатку на листах вказувалися дати від початку до кінця грудня 2013 року. Що ж виходить? Наказ про вилучення підписаний лише 26 грудня, а вже протягом місяця до того люди, які живуть у різних куточках України і не могли знати, що незабаром НААН почне роздавати землю, писали клопотання про надання їм ділянок на землях НААН. Більше того, почеркознавча експертиза встановила, що за частину людей клопотання готували… працівники президії НААН.

Право власності на землю для кожного з-поміж 138 набувачів, а це — люди, які живуть у різних областях України, оформлювала одна особа, яка діяла за довіреністю. Ця особа-представник звернулася до однієї проектної організації, яка й виготовила проектну документацію одразу для всіх 138-ми набувачів земельних ділянок.

Цікаво, що ніхто з людей, чиї інтереси представляла особа, не контактував з нею, не цікавився, як просувається справа. Водночас, як встановило слідство, представник активно спілкувався з працівником СБУ, уповноваженим здійснювати нагляд за НААН, та одним із представників НААН.


Цікаво знати

Оскільки розкраданню землі поклали початок листи до НААН звичайних працівників ДП «ДГ «Чабани», не маємо забувати про них. Що дісталося простим людям? Вони отримали 10 земельних ділянок у найгіршому місці, частина з них фактично — на стихійному смітнику. Однак власники змогли упорядкувати ці ділянки та вирощують на них городину.

Наслідки злочину

Розкрадені 15,12 га земель НААН вже не може використовувати для виконання поставлених завдань та отримання прибутку. Більшість ділянок, отриманих в інтересах посадовців НААН, СБУ та інших не обробляються. Нині там — пустка. Цього не можна сказати про 10 ділянок, які отримали звичайні працівники ДП «ДГ «Чабани».

 

Задіяні особи

Слідство встановило причетність до корупційної схеми 9 осіб, розслідування стосовно дій яких наразі завершене. У вчиненні злочину обвинувачуються:

•          експрезидент Національної академії аграрних наук України (організатор) — ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України;

•          співробітник Служби безпеки України (організатор) — ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України;

•          віце-президент НААН (виконавець) — ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України;

•          директор ННЦ Інститут землеробства НААН (виконавець) — ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України;

•          ексзавідувач відділу ННЦ Інститут землеробства НААН (пособник) — ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.5 ст.27 ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України;

•          ексдиректор ДП «ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН (виконавець) — ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України;

•  ексначальник управління державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства в Київській області (виконавець) — ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України;

•          ексголовний вчений секретар НААН (виконавець) — ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.1 ст.366 КК України;

•       ексзаступник начальника Головного управління Держземагентства в Київській області (виконавець) — ч.5 ст.191, ч.3 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Статус підозрюваних у справі мають:

  • президент НААН (на час вчинення злочину — віце-президент);
  • директор Інституту садівництва НААН (на час вчинення злочину — перший віце-президент НААН);
  • перший проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України (на час вчинення злочину — віце-президент НААН);
  • віце-президент – головний вчений секретар НААН (на час вчинення злочину — академік-секретар відділення НААН);
  • директор ННЦ Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова НААН.

 

РОЗСЛІДУВАННЯ

Передумови початку розслідування

Під час перевірки діяльності НААН детективи НАБУ виявили сумнівне набуття прав власності на землі НААН приватними особами, оскільки ці особи були так чи інакше пов’язаними між собою. 7 квітня 2017 року детективи НАБУ за власними напрацюваннями зареєстрували кримінальне провадження.

 

Ключові події

7 квітня 2017 року — початок розслідування.

18 грудня 2017 року – отримано висновок за результатами комплексної судової експертизи (оціночно-земельна, земельно‑технічна, експертизи з питань землеустрою).

12 вересня 2018 року – отримано висновок за результатами судово‑економічної експертизи.

14 березня 2019 року — семи особам повідомлено про підозру у розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі.

19 березня 2019 року — ще двом особам повідомлено про підозру.

31 липня 2019 року — завершено розслідування.

21 грудня 2019 року — розслідування закінчено, справу стосовно 9 осіб скеровано на розгляд до Вищого антикорупційного суду.

24-29 січня 2020 року — детективи НАБУ повідомили про підозру ще 5 особам.

 

Доказова база

Особливістю цього розслідування є те, що воно відбувалося у напрямку від кінцевих вигодонабувачів до осіб, які стояли біля витоку корупційної схеми. Спочатку детективи НАБУ з’ясували, кому перейшли у власність земельні ділянки НААН, їхні родинні, професійні, дружні зв’язки, а потім вже почали встановлювати, за яких обставин відбулося набуття власності.

Деякі особи, які отримали земельні ділянки, взагалі не могли пояснити, як так сталося, хто саме їм повідомив про можливість отримання земельної ділянки, інколи повідомляли, що дізналися про вільні землі «з Інтернету», не могли пригадати, інші ж — пригадували далеких знайомих, випадки, коли їм просто «пощастило».

 

РЕЗУЛЬТАТ

Дії НАБУ

•          27 місяців тривало розслідування

•          106 томів справи

•          223 допити

•          13 обшуків

•          180 оглядів

•          64 судових експертизи

•          46 тимчасових доступів

•          накладено арешт на 144 земельні ділянки

 

Наслідки розслідування

Обвинувальний акт стосовно 9 осіб скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

Ще один наслідок — це зміна підходу НААН до відчуження земельних ділянок. Після розслідування НАБУ НААН ухвалюючи рішення щодо землі вже не жонглює юридичними термінами і чітко надає «згоду на вилучення», а не «згоду на припинення права постійного користування» чи «згоду на добровільну відмову від земельної ділянки». При цьому з моменту розслідування жодної сотки особливо цінної землі ДП «ДГ «Чабани» не було передано у приватну власність.

 

Необхідні кроки

Земля — багатство України. Її власником, відповідно до Основного Закону, є народ, у якого цю власність може непомітно відбирати корупція. Розслідувана детективами корупційна схема показала, що необліковані землі НААН були і є ласим шматком для зацікавлених осіб. Навіть якщо одна схема вже не діє, можуть з’явитися інші.

Тому сьогодні, коли в Україні впроваджується ринок землі, важливо упорядкувати землі НААН, визначити їх точні межі та справжню цінність для науки. Ті землі, цінність яких буде доведена, варто віддати під контроль наукових інститутів, а решта має оброблюватися та приносити прибуток. Будь-які питання, пов’язані з наданням земель НААН у користування або набуттям її у власність, мають вирішувати виключно Уряд та Парламент.

Фото: iStock/Global Images Ukraine

Читайте також