Заволодіння державними землями на майже 2 млрд грн
У серпні 2023 року НАБУ і САП викрили ще одну земельну оборудку. Організатор злочину, який мав вплив на службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а також зв’язки з високопосадовцями в інших сферах, розробив схему заволодіння сільськогосподарськими угіддями, які перебували у постійному користуванні державних підприємств.
Задля реалізації злочинного плану використали механізм безплатного отримання землі учасниками АТО. Учасники злочину підшукували таких осіб, після чого на них без їх відома і виділялись потрібні ділянки. Надалі цільове призначення землі змінювали й продавали її третім особам за ціною подекуди в 10 нижчою за ринкову.
Детективи і прокурори встановили два епізоди злочинної діяльності – заволодіння майже 920 га державної землі ДП «ДГ «Дмитрівка» у Фастові та близько 284 га ДП «Пуща-Водиця» на околицях Києва. Сукупна ринкова вартість цих ділянок на момент вчинення злочину становила понад 1,8 млрд грн. 15 серпня 2023 року про підозру повідомили п’ятьом учасникам організованої групи, а 7 вересня коло підозрюваних розширили до семи осіб. Завдяки НАБУ і САП на усі землі накладено арешт і видано заборону на забудову та зміну цільового призначення, що дозволило зберегти їх для громади Київщини.
У червні 2024 року розслідування завершили.
Реєстрація справи в ЄРДР та початок розслідування
Притягнуто до відповідальності: 7 підозрюваних*
- заступник керівника ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут Землеустрою» — організатор схеми;
- двоє посадовців ГУ Держгеокадастру в Київській області – виконавці злочину (один із них – наразі керівник одного з ЦОВВ);
- двоє фізичних осіб, пов’язаних із екскерівництвом Держгеокадастру – пособники злочину;
- начальниця Відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області;
- начальниця Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені ГУ Держгеокадастру у Київській області.
* посади вказані на момент вчинення злочину
Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.