Ефективна боротьба з корупцією в Україні потребує консолідації зусиль суспільства, влади та міжнародних партнерів — дискусія
Свідомі дії громадян із демонстрації нульової толерантності до корупції та єдиний голос правоохоронних органів є запорукою ефективної боротьби з нею. Втім, досягнення цієї мети неможливе без реформи правоохоронної та судової систем, а також без дієвої комунікації із суспільством. Такої точки зору дійшли учасники відкритої дискусії «Діяльність НАБУ в контексті антикорупційної реформи», що відбулась 5 листопада 2016 року в Києві.
Кястутіс Ланчінскас, голова Консультативної Місії Європейського Союзу в Україні, коментуючи діяльність НАБУ, зазначив, що Бюро стало дієвим органом за досить короткий строк. І цей кейс має стати прикладом для поширення.
«За дуже короткий час НАБУ стало дієвою організацією. Бюро утворилося з «нуля» і почало розслідування вже за 8 місяців. Є вже й завершені розслідування, які були передані до суду. Система боротьби з корупцією створена і працює. Потрібно каскадувати цю систему на регіональний рівень боротьби з корупцією, щоб держава почала іти вперед», — заявив Кястутіс Ланчінскас.
Водночас голова КМЄС підкреслив важливість взаємодії правоохоронних органів у цій царині.
«Усі мають виконувати свої функції відповідно до закону. Тільки міжвідомча співпраця, спільні зусилля правоохоронних органів можуть дати вражаючі результати», — зазначив Кястутіс Ланчінскас.
На необхідність конструктивної співпраці як запоруку ефективної боротьби з корупцією вказав і Саулюс Урбанавічюс, директор Служби спеціальних розслідувань Республіки Литва. Якби було інакше, за його словами, довіра з боку суспільства до правоохоронних органів була би меншою.
«Довіра є дуже важливою. У нас хороші взаємини з прокуратурою. Ми фактично працюємо як одна команда», — підкреслив Саулюс Урбанавічюс.
Служба спеціальних розслідувань у Литві, як і НАБУ в Україні, розслідує випадки корупції у вищих ешелонах влади. В середньому, щороку вона відкриває близько 100 кримінальних проваджень за фактами корупції. Так само, як і в Україні, в Литві на старті запуску системи борці з топ-корупцією мали проблеми із судовою гілкою влади. Згодом її вирішили: слухання відповідних справ здійснює певне коло суддів, право обирати яких, за словами Саулюса Урбанавічюса, має очолювана ним Служба. Це додало більшої прозорості та дієвості судовому процесу, чого й вимагало суспільство.
Схожу за підходом ідею планують реалізувати і в Україні — створивши Антикорупційний суд. Віктор Чумак, народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції, вважає цей крок одним із найбільших викликів в царині антикорупційної боротьби на ближчу перспективу.
«Наступне завдання, яке ми ставимо перед собою, аби допомогти НАБУ, і яке є критично важливим протягом 5-6 наступних місяців – це створення Антикорупційного суду. Існуюча судова система у тому форматі, в якому вона є – я не буду казати, що вона уся наскрізь корумпована, там є невелика кількість суддів, які абсолютно нормальні, — побудована на круговій поруці», — заявив Віктор Чумак.
Зі свого боку Артем Ситник, директор НАБУ, вказав на низку викликів, які стоять перед Бюро, і від вирішення яких залежать ефективність реалізації цілей, покладених на НАБУ. З-поміж іншого, йдеться про обмежений доступ до двох реєстрів - Реєстру досудових розслідувань та Реєстру судових рішень. На думку директора Бюро, правила доступу до ЄРДР мають бути переглянуті.
«Ми маємо інформацію, що за певну винагороду люди, які мають доступ до цих реєстрів, моніторять ситуацію в інтересах інших осіб — чи, скажімо, давав суд санкцію на обшук. Це неправильно. І в цій частині законодавство потрібно змінити», - зазначив Артем Ситник.
Відкрита дискусія «Діяльність НАБУ в контексті антикорупційної реформи» організована Відкритим офісом Бюро за підтримки Консультативної Місії Європейського Союзу в Україні.
