Як встановило слідство, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте суд відмовив у задоволенні вимог.
За даними слідства, злочинна організація під керівництвом голови Фонду державного майна України (2019-2022 рр.) призвела до збитків державі на суму понад 700 млн грн, а викриття стало одним з найгучніших в історії антикорупційних органів. Її учасників також підозрюють у легалізації одержаного злочинним шляхом майна на суму понад 10 млрд грн.
За даними слідства, у липні 2015 року тогочасний міністр інфраструктури спільно зі своїм першим заступником (на той час також головою Тарифної ради Мінінфраструктури) забезпечили прийняття наказу, за яким корабельний збір із суден в морському порту «Південний» разом із ДП «АМПУ» почали стягувати й приватні компанії (у пропорції 50:50).
Влітку 2022 року Кабмін виділив 1,41 млрд грн на закупівлю обладнання, аби забезпечити населення альтернативними джерелами світла, тепла і водопостачання у зимовий період на тлі руйнування об‘єктів критичної інфраструктури.
Як встановило слідство, голова правління НАК «Нафтогаз України» (2014-2021 рр.) в травні 2018 року всупереч вимогам законодавства видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент 10 млн дол. США) за екстраординарні досягнення.