«СПРАВА ЛЬВІВСЬКОГО БРОНЕТАНКОВОГО ЗАВОДУ»

«СПРАВА ЛЬВІВСЬКОГО БРОНЕТАНКОВОГО ЗАВОДУ» — умовна назва кримінального провадження за фактом розтрати коштів Збройних Сил України під час закупівлі для потреб ЗСУ двигунів на державному підприємстві «Львівський бронетанковий завод».

У результаті цієї корупційної схеми державі завдано збитків у розмірі 14,15 млн грн.

Довідково

«Львівський бронетанковий завод» — державне підприємство у сфері оборонної промисловості, розташоване у Львові. Входить до складу державного концерну «Укроборонпром».

Зміст

І. Суть корупційної схеми

1.1. Умови вчинення правопорушення

1.2. Реалізація злочинного задуму

1.3. Задіяні особи

ІІ. Перебіг розслідування

2.1. Передумови початку розслідування

2.2. Ключові події

2.3. Доказова база

2.4. Наслідки злочину

2.5. Судові перипетії

2.6. Результати розслідування

IІІ. Необхідні кроки

 

Викриття фактів корупції в оборонно-промисловому комплексі країни — один із головних напрямків роботи детективів Національного антикорупційного бюро України. З-поміж 40 кримінальних проваджень, в межах яких детективи Національного бюро розслідують корупцію в ОПК, так звана справа «Львівського бронетанкового заводу» посідає особливе місце. Це розслідування стало одним із перших в історії інституції, під час якого вдалося довести причетність до корупційної схеми високопосадовців Збройних Сил України.

Розслідування тривало упродовж 1 року та 8 місяців, і вже рік, як справа слухається у суді.

Якщо коротко, це — історія про закупівлю (якої не мало бути) нових двигунів (яких не існувало) для армії, в якої катастрофічно не вистачає техніки і запчастин до неї, щоб дати відсіч добре озброєному агресору.

 

І. СУТЬ КОРУПЦІЙНОЇ СХЕМИ

У грудні 2015 року Центральне бронетанкове управління Збройних Сил України (далі — ЦБТУ ЗСУ) за закритою процедурою закупило запчастини до танків типу Т-72. За умовами, державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» (далі — ЛБТЗ) — переможець закупівлі, мало поставити ЦБТУ ЗСУ 40 нових двигунів В-46-6 та ще чотири бортові коробки передач на загальну суму 28,56 млн грн.

Оскільки ЛБТЗ ці запчастини не виробляло, завод мав закупити їх «на стороні». Цією «стороною» виступило товариство з обмеженою відповідальністю «Булет Лайн», яке, у свою чергу, за документами за тиждень до цього придбало двигуни у ТОВ «Компанія Суфрієр».

ЛБТЗ придбав у ТОВ «Булет Лайн» запчастини за 27,2 млн грн і за 28,56 млн грн поставив їх Збройним Силам України.

Згодом слідство з’ясує, що:

• договір на закупівлю двигунів ТОВ «Булет Лайн» у ТОВ «Компанія Суфрієр» є фіктивним;
• поставлені двигуни не нові, а такі, що були у використанні;
• ці ж двигуни у 2008–2009 роках вже продали підприємствам на внутрішньому ринку як надлишкове майно Міністерства оборони України.

Отже, ЦБТЗ ЗСУ фактично придбало старі двигуни за ціною нових, через що, як вважає слідство, з держбюджету незаконно витрачено 14,15 млн грн. Це — сума, яку переплачено за отримані двигуни з огляду на їхній фактичний стан. Суму збитків визначено за результатами низки експертиз — економічної, комплексної судової автотехнічної, трасологічної, товарознавчої.

Цікаво знати

• В Україні є лише декілька заводів, які з радянських часів можуть здійснювати капітальний ремонт як танків Т-72, так і двигунів до них. Основним танком, який є на озброєнні Збройних Сил України, є танк Т-64.

• Танки марки Т-72, якими від часів СРСР і досі користуються ЗСУ, та запчастини до них ніколи не вироблялися і не виробляються на території України. Залежно від року випуску, вони вироблені або в СРСР, або у Російській Федерації.

Умови вчинення правопорушення

Після розпаду СРСР українському Міноборони залишилася чимала спадщина у вигляді необлікованого військового майна. Це відкривало широкі можливості для зловживань. Адже за умови  відсутності належного обліку та первинних документів як то опису двигунів, інвентарних номерів тощо довести нестачу чи підміну практично неможливо. Ці реалії для окремих чиновників, що володіли відповідною інформацією, виявилися занадто спокусливими. Відтак, маємо непоодинокі факти розкрадання військового майна та державних коштів в ОПК.

Справа детектива. «Справа Львівського бронетанкового заводу»

 

Реалізація злочинного задуму

Учасники схеми доклали зусиль, аби закупівля ззовні виглядала природно. Однак увагу детективів НАБУ привернули окремі деталі, які змусили засумніватися у прозорості і, як згодом встановить слідство, законності закупівлі.

Приміром, виявилося, що ЛБТЗ сформував цінову пропозицію постачання запчастин раніше, ніж до заводу з цим питанням звернулося саме ЗСУ, хоча за логікою мало бути навпаки. Відповідні факти виявили при аналізі документації закупівлі.

Далі процедуру закупівлі двигунів визнали таємною. Чому — невідомо. Адже схожі закупівлі, які відбувалися в той же час, здійснювалися публічно. Щонайменше одну з них, також пов’язану з постачанням двигунів для іншої бронетехніки ЗСУ у тому ж 2015 році, наразі теж розслідують детективи НАБУ.

Цікаво знати

• НАБУ отримало з кількох незалежних джерел інформацію про те, що двигуни модифікації В-46-6 у минулому використовувалися як силова установка на бронетехніці у Збройних Силах України. Після цього вони тривалий час перебували на зберіганні у підрозділах ЗСУ як надлишкове майно. У 2008-2009 роках двигуни до танків Т-72, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, наказів міністерств та керівних органів Міністерства оборони України та Збройних Сил, реалізували приватним особам на території України. Ті 40 двигунів, які ЗСУ у 2015-2016 роках придбало під виглядом нових виявилися нічим іншим, як частиною раніше відчуженого майна Міноборони.

• Танки Т-72, для яких, власне, закуповували нібито нові двигуни, були старими: ЗСУ відмовилися від них ще у 2005 році. Та від початку збройної агресії з боку Російської Федерації їх повернули в роботу.

• Нагальність реальної потреби у закупівлі 40 двигунів не встановлена. Обвинувачені обумовлюють її військовими діями на Сході України, однак їхні свідчення нічим не підкріплені. Документи, які б підтверджували потребу в такій кількості двигунів для ремонту танків, відсутні. Впродовж наступних шести місяців після закупівлі на танки встановили лише два з 40 двигунів.

Коли двигуни врешті були поставлені, важко було не помітити їхнього зношення. Проте ті, кому довелося бачити, що двигуни аж ніяк не відповідають умовам договору — ані працівники ЛБТЗ, ані ті, хто з боку ЗСУ здійснювали приймання товару — не здійснили обліку, номери не записали, факт невідповідності замовчали.

 

Задіяні особи*

Слідство вважає, що закрити очі на реальний стан двигунів, закупити їх, незважаючи на порушення під час процедури закупівлі, та оплатити, як нові, можна було лише за умови змови посадовців.

Статус обвинувачених у справі мають п’ятеро осіб:

- директор ДП «ЛБТЗ» (ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України, ч.2 ст.366 КК України);

- заступник директора ДП «ЛБТЗ» з комерційних питань (ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України);

- начальник Центрального бронетанкового управління ЗСУ, генерал-майор (ч.5 ст.191 КК України);

- начальник відділу в управлінні ЦБТУ ЗСУ, полковник (ч.5 ст.191 КК України);

- засновник ТОВ «Булет Лайн» (ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України).

 

ІІ. ПЕРЕБІГ РОЗСЛІДУВАННЯ

Передумови початку розслідування

Від початку перших розслідувань НАБУ (4 грудня 2015 року) детективи виділили для себе пріоритетні напрямки: сфери, де топ-корупція чинить найбільшу шкоду. Одним із таких блоків інтересів Національного бюро є протидія корупції на державних підприємствах. Із-поміж них — підприємства оборонно-промислового комплексу.

Навесні 2016 року Національне бюро отримало анонімну заяву про факти ймовірної розтрати державних коштів при закупівлі двигунів для потреб ЗСУ на ДП «Львівський бронетанковий завод». Подальший аналіз отриманої інформації підтвердив викладене. Відтак, у листопаді 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань детективи внесли окреме кримінальне провадження, яке попередньою кваліфікували за ст.191 КК України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Згодом з’ясувалося, що анонім, який поінформував НАБУ про злочин, повідомив про це й інші правоохоронні органи у Львівській області. З березня 2016 року заява пересилалася від одного органу до іншого. Військова прокуратура Західного регіону навіть зареєструвала кримінальне провадження, вилучила «по гарячому» низку документів, але слідство не рухалося.

 

Ключові події

Квітень 2016 року — НАБУ отримало анонімну заяву про ймовірне вчинення корупційного злочину при закупівлі двигунів для потреб ЗСУ. Детективи починають досліджувати описані у заяві факти.

Липень 2016 — допитали директора фірми, яка нібито продала поставлені ДП «Львівський бронетанковий завод» двигуни посереднику — товариству «Булет Лайн». Свідок підтвердив, що жодних договорів не підписував і жодних поставок бронетехніки не здійснював.

Серпень 2016 — отримали документи ЦБТУ ЗСУ, ДП «ЛБТЗ», в/ч В3948 (м. Золочів, Львівська обл.) щодо закупівлі за договором від 28.12.2015 № 342/3/6/42 між Міноборони України та ДП «ЛБТЗ», а також документи Центру обліку надлишкового військового майна щодо реалізації двигунів у 2008-2009 роках МО України.

Жовтень 2016 — отримали висновок почеркознавчої експертизи про несправжність підпису директора на договорі про поставку двигунів.

Січень 2017 — розпочато ревізію Міністерства оборони України.

Квітень 2017 року — отримали акт ревізії Міноборони України. За її результатами встановлено, що кошти за договором перерахували незаконно та безпідставно.

Червень 2017 року — детективи НАБУ здійснили обшуки за місцем проживання справжнього постачальника двигунів — фізичної особи. У результаті отримали оригінали документів, які свідчать про справжнє місце походження двигунів.

14 липня 2017 року — детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП затримали посадових осіб Збройних Сил України та ДП «Львівський бронетанковий завод» за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Також затримано посередника — засновника комерційної структури.

14-15 липня 2017 року — п’ятьом підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою застави у розмірі 1,6 – 2 млн грн.

20 липня 2017 року — Солом’янський районний суд міста Києва задовольнив клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП і відсторонив директора ДП «ЛБТЗ» від посади на 60 днів.

Листопад – грудень 2017 року — отримали висновки 39 судових автотехнічних, трасологічних та автотоварознавчих експертиз двигунів В-46-6, які встановили, що поставлені товари не є новими, були у використанні та проходили капітальний ремонт.

Грудень 2017 року — отримали висновок судової економічної експертизи, якою підтверджено розмір завданих злочином збитків державному бюджету України — 14 150 717,10 грн.

3 березня 2018 року — детективи НАБУ завершили розслідування стосовно п’ятьох посадовців ЗСУ та ДП «ЛБТЗ».

11 липня 2018 року — прокурори САП скерували обвинувальний акт до Солом’янського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

28 серпня 2018 року — завершився термін відсторонення від посади директора ДП «ЛТБЗ». Однак працівники заводу не пустили посадовця на територію. Незабаром після суперечки директора з працівниками з’явилося рішення ДК «Укроборонпром» про його звільнення (ВІДЕО: https://www.youtube.com/watch?v=WGF22-C1bto).

27 вересня 2019 року — Вищий антикорупційний суд отримав матеріали кримінального провадження для розгляду та призначив підготовче засідання.

 

Доказова база

Детективи НАБУ зібрали достатню доказову базу, яка розкриває всі обставини вчинення злочину, дії окремих осіб та їхні ролі у реалізації схеми. На думку слідства, це — результат взаємодії детективів, прокурорів, експертів, працівників концерну «Укроборонпром», які йшли назустріч слідству, а також дещиця вдачі.

Уявлення про обсяги можна скласти, пригадавши, що йдеться про 40 двигунів, кожен із яких — це окремий речовий доказ, який потребував дослідження. Для цього детективи разом із експертами буквально жили на Львівському бронетанковому заводі: розбирали двигуни, вивчали кожну деталь, знаходили пошкодження, фіксували їх, зробивши тисячі фото. Ініційована НАБУ ревізія Міністерства оборони України, під час якої фактично досліджено лише один правочин, сформувала акт у 80 сторінок.

Доля вдачі полягає у тому, що детективи почали розслідування злочину незадовго після його вчинення: його учасники не встигли знищити документи-докази, оператори мобільного зв’язку змогли надати відомості про телефонні з’єднання між номерами задіяних у схемі осіб, що довело факт їхніх перемовин у період вчинення злочину. Та й сам об’єкт злочину — двигуни — все ще стояли на ЛБТЗ, а не були відправлені у зону проведення антитерористичної операції. За інших обставин ці двигуни неможливо б було знайти, вилучити, дослідити та довести їхній фактичний стан.

НАБУ і САП зробили свою справу. Наразі — справа за судом.

 

Наслідки злочину

Найжахливішим наслідкам, які могли б статися, якби злочин залишився поза увагою, НАБУ та САП запобігли. Так, Міністерство оборони зазнало збитків, але, можливо, життя та здоров’я захисників убезпечені від загроз. Які є підстави так стверджувати? За словами експертів військової галузі, на війні діє правило: спочатку задіюється нова техніка, а та, яка старіша, використовується у крайніх випадках. Таким чином видані за нові старі двигуни автоматично б опинилися на фронті. І, з огляду на їхнє безсумнівне зношення, що підтверджено низкою експертиз, ризик того, що двигуни могли зупинитися у найвідповідальніший момент, дуже великий.

Цікаво знати

• На турбіні одного з двигунів, які, за документами, були новими та неушкодженими, детективи та експерти знайшли виграюване клеймо «Паша».

• До того часу, коли суд за ініціативою НАБУ наклав арешт на двигуни, два із них передали в експлуатацію. Досить швидко один із цих двох двигунів вийшов із ладу, на нього також накладено арешт. За останніми даними, один двигун поки що працює.

Судові перипетії

Варто пригадати обрання запобіжних заходів причетним до корупційної схеми особам незабаром після повідомлення їм про підозру. Детективи НАБУ та прокурори САП клопотали про арешт усіх підозрюваних з альтернативою внесення застави в розмірі предмета скоєного злочину. Однак 14 липня 2017 року начальнику ЦБТУ ЗСУ (генерал-майору) суд призначив арешт з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн грн; розмір застави для начальника відділу ЦБТУ ЗСУ (полковника) та засновника комерційної структури, задіяної у схемі, склав 1,6 млн грн для кожного.

15 липня слідчий суддя продовжив розгляд клопотань щодо обрання запобіжного заходу для ще двох підозрюваних — директора ЛБТЗ та його заступника. Їм також призначено арешт на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 2 млн грн та 1,8 млн грн відповідно. Вже наступного дня за директора ЛБТЗ внесли заставу і він вийшов з-під варти. За словами самого на той час підозрюваного, ці кошти внесла сестра, яка займається бізнесом.

24 липня 2017 року в Апеляційному суді міста Києва підозрюваного начальника ЦБТУ ЗСУ (генерал-майора) суд відпустив на поруки народних депутатів та героїв України.

Незабаром вийшов із-під варти і заступник директора заводу. Подейкують, що кошти на це підлеглому позичив директор ЛБТЗ. Цікаво, що учасниками судового засідання з обрання запобіжних заходів керівникам заводу були п’ятеро народних депутатів України, які заявляли про свою готовність взяти підозрюваних на поруки.

Після скерування справи до суду Солом’янського райсуду  у липні 2018 року, було призначено перше судове засідання на серпень 2018 року. Проте підготовка до розгляду та, власне, розгляд по суті тоді не розпочався. Причина — не з’явився до суду один із обвинувачених. Його захисники мотивували це поганим станом здоров’я свого клієнта та зобов’язувалися підтвердити це належними доказами. З того часу відбулося не відбулося ще багато засідань. Зокрема через неявку адвокати обвинувачених.

Після передачі провадження до ВАКС у вересні 2019 року, засідання почали відбуватися. Станом на листопад 2020 року суд досліджує докази справи.

 

Результати розслідування

СЛІДЧІ та ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

• кількість сторінок матеріалів справи – 14 000
• кількість томів справи – 66
• загальна вага речових доказів – близько 40 тонн, з урахуванням 39 двигунів, вага кожного з яких – 980 кг
• кількість експертиз, висновки яких отримано, – 50
• об’єм інформації, зібраної з електронних носіїв – 30 Гб
• кількість номерів мобільних телефонів, з’єднання яких проаналізовано – 20
• кількість допитаних осіб – 60
• кількість обшуків – 10
• кількість досліджених банківських рахунків – 80
• накладено арешт на 39 двигунів, а також майно обвинувачених

ЗАДІЯНІ ОСОБИ

• кількість осіб, щодо яких скеровано обвинувальний акт до суду – 5

 

IІІ. НЕОБХІДНІ КРОКИ

В Україні функціонує система органів державної влади, залучених до процедур закупівель товарів та послуг за бюджетні кошти у різних галузях економіки. Діяльність цих органів дозволяє здійснювати контроль закупівель та запобігати завданню збитків державі внаслідок неправомірних дій учасників процесу.

Якісний аудит, внутрішній та зовнішній контроль діяльності замовників за договорами про закупівлю за державні кошти — це ті запобіжники, які здатні не допустити сумнівних угод.

Ще одним таким запобіжником має бути діяльність правоохоронних і судових органів, які не повинні обмежуватися лише караючими методами, а й виконувати превентивну функцію для майбутніх правопорушень.

 

*всі посади вказано на момент вчинення злочину

 

Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/39924164195/in/album-72157679094761820/

Фото: tank.lviv.ua