Тарас Лопушанський: Антикорупційний суд – це логічний і необхідний елемент завершення реформи судової гілки влади
7 червня 2016 директором Львівського теруправління НАБУ призначено адвоката Тараса Лопушанського. Він став переможцем конкурсного відбору з-поміж 47 кандидатів. 12 серпня відбулось офіційне відкриття Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України, де перші місяці він був єдиним працівником та виконував всі функції – від вирішення організаційних питань до прийому звернень від громадян.
Юрисдикція територіального управління поширюється на вісім областей: Львівську, Волинську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Івано-Франківську, Рівненську та Хмельницьку. Підслідними НАБУ є судді, депутати, керівний склад державних органів і органів місцевого самоврядування. Про корупцію, на яку скаржаться громадяни, про враження від нового складу Верховного Суду та очікувані результати від створення Антикорупційного суду в Україні – в інтерв’ю з директором Львівського теруправління НАБУ Тарасом Лопушанським.
Чому успішний адвокат Тарас Лопушанський вирішив долучитися до команди НАБУ та очолити територіальне управління?
Справді, до роботи в Національному бюро я не працював у правоохоронних органах, органах державної влади чи місцевого самоврядування. Навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, потім – в аспірантурі цього ж вишу. На той час, коли для мене стало актуальним питання працевлаштування, на жаль, відкритих конкурсів до правоохоронних органів не було і навіть наявність диплома з відзнакою не давала можливості влаштуватися на роботу там, де хотілося. Отож, я створив та очолював кілька юридичних фірм, які надавали послуги у сфері права. Був головою (керуючим партнером) адвокатського об’єднання.
Усі ми розуміємо, яку шкоду несе корупція. Робота в НАБУ стала для мене можливістю долучитися до команди, яка насправді прагне змінити країну. Національне антикорупційне бюро України – це перший правоохоронний орган, в якому призначення на всі посади відбуваються за результатами багатоетапного відкритого конкурсу (крім посад заступників Директора Бюро). Окремо хочу сказати, що конкурс на всі керівні посади та на посади детективів передбачає перевірку на поліграфі. Таку ж перевірку також проходив і я. Окрім цього, після проходження складного відбору переможців конкурсу чекає спеціальна перевірка, яку проводять інші (дев’ять) правоохоронні та органи контролю. Лише після цього особа призначається на посаду. Охочих працювати у НАБУ дуже багато (понад 20,5 тисяч осіб брали участь у конкурсах на вакантні посади у Бюро). Зокрема, до участі у конкурсі на посаду директора Львівського територіального управління було допущено 47 осіб. Такий великий конкурс також свідчить про велику довіру як до НАБУ, так і до системи відбору.
Спочатку планувалося, що Львівське теруправління відкриється першим в Україні? Чи складно його було створювати?
Щодо процесу формування управління. Безумовно, першим бути непросто, зате дуже цікаво та відповідально. Був період, коли я був єдиним працівником НАБУ у Західній Україні, однак це не заважало діяти, адже я мав постійну підтримку керівництва Бюро. Мені було набагато легше, ніж Директору Національного бюро Артему Ситнику. От коли він приступив до виконання своїх повноважень, у нього не було нічого: ані приміщення, ані команди, ані матеріально-технічних ресурсів. Сьогодні ми бачимо, що штат НАБУ майже укомплектований, відкриті три територіальні управління, постійно відбуваються гучні затримання і ліквідовуються корупційні схеми.
Закон про внесення змін до Конституції у частині правосуддя набув чинності понад рік тому. Зокрема, ним було обмежено суддівську недоторканність? Чи позначилися ці зміни на вашій роботі?
На мою думку, незалежний чесний суд — це основа всіх реформ. Будь-які зміни стосовно обмеження недоторканності я підтримую. Однак насправді, ці зміни, що відбулись, є половинчастими. Адже відповідно до Конституції України всі люди є вільні і рівні у своїх правах. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовою або іншими ознаками. Ці норми Конституції мають бути визначальними у визначенні статусу суддів, народних депутатів, інших високопосадових осіб. Це – моє переконання. Так, відповідно до Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та нової редакції Закону «Про судоустрій і статус суддів», які набули чинності 30 вересня 2016 року, затримання та арешт судді у випадках, якщо його здійснено під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, може відбуватися без згоди Вищої ради правосуддя. Поряд із цим, відповідно до частини першої статті 482 Кримінального процесуального кодексу України, затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою ВРП.
У якому форматі НАБУ як правоохоронний орган долучилося до формування Верховного Суду?
Співробітники Управління аналітики та обробки інформації НАБУ зібрали та передали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) первинні дані про всіх претендентів на посади (їх було понад 600) у Верховному Суді. Інформацію отримували з доступних реєстрів та баз даних. Всі ці відомості долучили до суддівських досьє, а ВККСУ використала їх для оцінювання кандидатів під час конкурсу. Аналітична інформація також була передана Громадській раді доброчесності, яка зі свого боку допомагала ВККСУ перевіряти претендентів до Верховного Суду.
Чи задоволені ви складом Верховному Суду?
Я задоволений тим, що суддів обирали на засадах відкритого конкурсу. Безумовно, будь-яку процедуру конкурсного відбору можна покращувати та удосконалювати, однак вперше в Україні було зрозуміло, яким чином та з-поміж яких кандидатів обиратимуть суддів найвищої інстанції. Принагідно скажу, що троє викладачів із моєї alma mater – юридичного факультету ЛНУ імені Івана Франка – перемогли у цьому конкурсі. Оскільки судова реформа триває, закликаю науковців, адвокатів активніше брати участь у наступних конкурсах, в тому числі до Вищого антикорупційного суду України, який неминуче повинен бути створений.
Які законодавчі зміни потрібні для повноцінної роботи НАБУ, для підвищення ефективності його роботи і взагалі результативності боротьби з корупцією?
У процесі роботи, ми напрацювали низку законодавчих ініціатив. Із них два питання є ключовими: перше – це створення Антикорупційного суду, друге – надання НАБУ права на автономне зняття інформації з каналів зв’язку. До речі, ці зміни є вимогами Міжнародного валютного фонду до нашої держави. На численних зустрічах із громадськістю мене запитують: коли ті посадовці, яких ви затримуєте, будуть покарані. Суспільство хоче правосуддя. Людей не цікавлять тонкощі досудових розслідування, вони хочуть побачити корупціонера, який відбуває реальне покарання за свої правопорушення. Антикорупційний суд потрібен не тільки НАБУ, а й усьому українському суспільству.
Як я вже зазначав, другим важливим питанням є надання НАБУ можливості автономного зняття інформації з каналів зв’язку на підставі відповідного судового рішення. Наразі таку змогу має Служба безпеки України та Національна поліція. Я вважаю, що кожний правоохоронний орган має бути інституційно незалежним від інших органів. Так, у Польщі дев’ять правоохоронних органів мають право автономного зняття інформації з каналів зв’язку і жодних проблем не виникає.
На жаль, чим активніше працює НАБУ, тим складніше приймаються норми, які нам необхідні. Хто може боятися, що НАБУ може прослуховувати телефони на підставі ухвали суду – питання риторичне. Топ-чиновникам треба так працювати, щоб не було страшно за свої розмови та справи.
Як у боротьбі з корупцією можна досягти довготривалих результатів, адже система зазвичай має тенденцію до самовідтворення? Як це змінити?
Немає жодної країни світу, де б із упевненістю сказали, що корупція подолана назавжди. Однак цивілізований світ зумів корупцію локалізувати і звести її негативний вплив як на економіку цих країн в цілому, так і на життя простих громадян. На жаль, боротьба з корупцією – це складний, тривалий, більше того – постійний процес. На мій погляд, коріння української корупції полягає у корупційній недоторканності топ-посадовців, які до створення НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відчували безкарність та вседозволеність. Однак 260 підозр, які повідомили наші детективи топ-корупціонерам, красномовно доводять, що ці часи позаду.
«Невідворотність покарання – це той чинник, який змусить злочинця двічі подумати перед вчиненням кримінального правопорушення» (Т. Лопушанський).
Коли топ-чиновники будуть переконані, що у випадку вчинення злочину їх не просто затримає НАБУ, але й незалежний та справедливий суд постановить вирок і призначить їм реальне покарання, то багато хто з них для себе прийме принципове рішення – припинити злочинну діяльність.
Окрім того, для ефективної боротьби з корупцією потрібно здійснювати превентивну роботу. Ми постійно відвідуємо навчальні заклади, комунікуємо з громадськістю, ведемо активну медійну роботу з висвітлення діяльності НАБУ. Боротьбу з корупцією варто починати з себе. Толерування корупції навіть на найнижчому рівні є просто неприпустимим. Якщо ви достатньо мотивовані, маєте розуміння, до яких наслідків призводить корупція, не залишайтесь осторонь цієї проблеми: не давайте хабарів, не замовчуйте про відомі вам корупційні факти. На відкритті теруправління я казав і повторюю: коли у Вас високопосадовець вимагає хабар, то ідіть не по гроші, а до нас.
Чи є насправді створення Антикорупційного суду панацеєю у боротьбі з таким хворобливим явищем як корупція, та чи означатиме, що завершилася антикорупційна реформа в Україні?
Створення Спеціалізованого антикорупційного суду - нагальна потреба для України. І одна справа, якщо б про це говорили ми – представники правоохоронного органу, справи якого не розглядаються у належні строки. Інша справа, що ця ідея активно підтримується і пропагується нашими міжнародними партнерами. Антикорупційний суд – це логічний та необхідний крок, без якого робота НАБУ і САП буде зведена нанівець.
З якими запитаннями, скаргами громадяни можуть звертатися до НАБУ?
Всі інформаційні ресурси щодо специфіки Національного бюро знаходяться у відкритому доступі на нашій офіційній сторінці. Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних корупційних правопорушень, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України, якщо злочини вчинені вищими високопосадовцями держави або якщо предмет злочину перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину. У будь-якому випадку, чи стосується питання нашої компетенції чи ні, воно буде розглянуте. Громадяни можуть звертатись до громадської приймальні, яка функціонує при центральному та всіх територіальних управліннях. У Львові вона знаходиться за адресою: вул. Коперника, 4.
Як правильно оформити звернення, щоб воно було розглянуте?
Адресуючи своє звернення до Національного бюро, обов’язково зазначте прізвище, ім’я, по батькові, адресу проживання чи інші контакті дані, за якими з вами можна зв’язатись, максимально детально і чітко опишіть суть порушеного питання, за можливості долучіть документи на підтвердження свого повідомлення. Зверніть увагу, що звернення, оформлене з порушенням цих вимог, зокрема відсутність підпису автора звернення, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями.
Також повідомити про відомі вам корупційні факти можливо шляхом телефонного дзвінка на гарячу лінію Національного бюро та подання таких повідомлень через офіційний веб-сайт Національного бюро в мережі Інтернет та засобами електронного зв’язку.
Особа, яка подає інформацію, повинна ідентифікуватись, чи можна звертатися анонімно?
Тут важливо розрізняти анонімне звернення, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян», яке не розглядається від анонімних заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення. Наголошую, Національне бюро розглядає анонімні заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення за умови, що інформація, наведена в них, стосується конкретної особи, містить фактичні дані та може бути перевірена.
Чи залишиться інформація, яка не належить до Вашої компетенції, без розгляду?
Це виключено. Ми ніколи не відмовляємо у наданні допомоги. Якщо звернення не стосується нашої компетенції, впродовж п’яти днів воно надсилається для розгляду іншим органам відповідно до передбаченої законом компетенції.
Західні партнери допомагають?
Так, допомагають. І ми дуже вдячні за підтримку і довіру наших міжнародних партнерів. Сьогодні співпрацюємо з Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA) в рамках реалізації програми «Антикорупційна ініціатива ЄС» у контексті налагодження обміну досвідом із правоохоронними органами європейських країн, що територіально межують з західними областями України, що належать до юрисдикції Львівського територіального управління.
Нещодавно відбулася успішна реалізація проекту «Підсилення потенціалу Львівського територіального управління та міжнародно-правового відділу НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», за умовами якого Львівське територіальне управління отримало матеріально-технічну допомогу від Консультативної місії Європейського Союзу.
Як відомо, корупція не має кордонів, тому на сьогодні розслідування Національного бюро не можливі без допомоги міжнародних колег. Так, у вересні ми підписали Угоду про співробітництво між Національним антикорупційним бюро України та Центральним антикорупційним бюро (ЦБА) Польщі, яка є продовженням нашої співпраці, започаткованої у травні 2016 року, коли було підписано Меморандум про взаєморозуміння між НАБУ та ЦБА. Згідно з умовами зазначеної угоди, нами в межах нашої компетенції, планується здійснення заходів із запобігання та протидії корупційним ризикам під час реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 9 вересня 2015 року.
Від вас чекають гучних справ. Чим зараз займається Бюро?
Ми виконуємо свою роботу і сподіваємось, що виправдаємо очікування суспільства. У провадженнях, які розслідують детективи Національного бюро (на сьогодні їх 410), фігурують високопосадовці, судді, прокурори, топ-менеджери державних підприємств. Таким особам було повідомлено 260 підозр у вчиненні кримінальних корупційних правопорушень та складено 141 обвинувальний акт. За попередньою оцінкою, збитки від злочинів становлять понад 87,2 млрд грн.
Чи траплялися випадки застосування погроз до працівників Національного бюро?
Робота у НАБУ відповідальна. Без винятку всі працівники перебувають у зоні ризику і певного тиску з огляду на свою професійну діяльність. У більшій мірі тиск на працівників чиниться через підконтрольні інформаційні ресурси, які намагаються поширити неправдиву інформацію про нашу роботу. Однак наша команда однодумців, яка чітко усвідомлює свої завдання, незважаючи на всі перепони, добросовісно виконує свою роботу. Ми – оптимісти, віримо в українців та Україну, тому обов’язково спільно досягнемо мети.