Артем Ситник: Ми будемо не лише розслідувати справи, а й шукати системні причини для корупційних дій та пропонувати, як їх викорінити

16.01.2016 17:12

Інтерв’ю директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника - головному редакторові журналу «Право України» Олександру Святоцькому

Олександр Святоцький: Корупція є однією з найсерйозніших проблем України. Через рік після Революції гідності наша держава залишається найбільш корумпованою країною Європи. Так, за результатами глобального Індексу сприйняття корупції у 2014 р. Україна посіла 142 місце зі 175. Отже, Україна - тотально корумпована держава.

Парламент і Президент України, розуміючи цю ситуацію та прагнучи її кардинально змінити й покращити, здійснили інституційну реформу та утворили Національне антикорупційне бюро України (далі-Бюро). Ви стали першим його директором.

Коли повноцінно запрацює Бюро та які, на Вашу думку, першочергові кроки необхідно зробити, щоб суспільство повірило у незворотність процесів у питанні протидії кримінальним корупційним правопорушенням?

Артем Ситник: У квітні цього року, коли Президент призначив мене Директором Бюро, я заявив, що зроблю все можливе для того, аби вже у жовтні 2015 року детективи змогли розпочати розслідування. Був проведений нелегкий відкритий конкурс на перші 100 вакантних посад детективів, який складався із чотирьох етапів. З 2500 осіб, яких допустили до конкурсу, конкурсна комісія обрала лише 70 переможців. Після цього протягом місяця вони проходили навчання у найкращих українських та міжнародних експертів, адже посада детектива – нова для України.

У жовтні, як й ми обіцяли та планували, перші групи детективів були повністю готові до роботи. Єдина обставина, яка завадила це зробити, – відсутність антикорупційного прокурора, адже без нього ми не могли починати розслідування. Водночас, ми ніяк не могли впливати на його обрання чи призначення. Нагадаю, що антикорупційного прокурора обирає конкурсна комісія, яка складається з представників Верховної Ради України та Генеральної прокуратури України. Два місяці затягувалося її створення – з моменту набуття чинності нового Закону України «Про прокуратуру». Лише 17 вересня Парламент обрав своїх представників, а 25 вересня відбулося перше засідання комісії. Потрібно було оголосити конкурс, збирати документи, проводити співбесіди.

30 листопада Н. Холодницький за результатами відкритого конкурсу був призначений на посаду заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а 4 грудня інший кандидат – М. Грищук – першим заступником антикорупційного прокурора.

Я щиро вітаю їх із початком роботи. Переконаний, від професійності, відповідальності та порядності детективів і прокурорів, які здійснюють нагляд над слідством, залежить успіх справ у суді.

Як я і заявляв, одразу після призначення антикорупційного прокурора ми розпочали розслідування. 4 грудня детективи Бюро внесли перші справи до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ми чекали на це два місяці, але не витрачали час даремно.

Детективи НАБУ не сиділи склавши руки, а збирали досьє на чиновників. Наша мета – рішення у судах. Суспільство втомилося від епатажу, гучних розслідувань і навіть затримань. Головне – яке рішення ухвалить суд. Для цього детективи Бюро мають провести ідеальне розслідування, щоб у правовому полі не залишити жодної можливості для корупціонера уникнути покарання. Коли почнуть саджати корупціонерів у вищих ешелонах влади, інші зрозуміють, що безкарності вже немає, і кожен вчинок матиме наслідки.

Олександр Святоцький: У структурі Генеральної прокуратури України утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Чи не повертаємося ми до попереднього досвіду, коли майже у кожному державному органові були створені антикорупційні підрозділи, які до речі, виявилися неефективними? Чи не свідчить це про певну автономність Бюро?

Артем Ситник: Бюро є незалежним правоохоронним органом, непідконтрольним жодному іншому державному органу. Проте, відповідно до законодавства, нагляд над будь-яким слідством здійснює прокурор – без нього неможливо починати розслідування, він оголошує підозру та передає обвинувальний акт до суду. Нагляд над справами Бюро здійснює Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка також незалежна у своїй діяльності від інших органів. Антикорупційний прокурор, обраний внаслідок відкритого й прозорого конкурсу, має підтримку громадськості та міжнародних партнерів.

Олександр Святоцький: Як Ви сьогодні оцінюєте публічність діяльності Бюро? Адже, за висновками науковців, лише це може стати гарантією успіху очікуваної ефективності антикорупційного органу, його дієвого впливу на корупційну злочинність?

Артем Ситник: Цілком з Вами згоден. Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачає забезпечення прозорості в діяльності Бюро. Ми регулярно через свій офіційний сайт та засоби масової інформації повідомляємо суспільству про те, що зараз відбувається в Бюро. Нині це більше стосується кадрових призначень, налагодження співпраці з іншими державними органами, міжнародними організаціями та донорами. Але впевнений, що вже у найближчий час, щойно детективи повноцінно розпочнуть свою роботу, ми інформуватимемо громадськість про результати корупційних розслідувань.

Крім того, двічі на рік ми оприлюднюватимемо звіт про свою діяльність і всі бажаючі матимуть змогу ознайомитись з ним на нашому офіційному сайті.

Олександр Святоцький: На сьогодні в Україні немає єдиного підходу до критеріїв оцінки корупції. Як Ви будете вирішувати проблему статистичного обліку корупційних злочинів? Коли, за Вашими прогнозами, Бюро буде володіти повною та об’єктивною інформацією про стан корупції в країні, що дасть змогу адекватно реагувати на проблему?

Артем Ситник: Відповідно до Індексу сприйняття корупції Україна у 2014 р. посіла 142 місце з 175 можливих. Це, м’яко кажучи, невтішні результати, які багато хто з українців відчув на собі. Коли перші детективи Бюро складали присягу, Президент наголосив на тому, що через декілька років Україна має посісти місце поруч з Грузією, яка цьогоріч на 50-ій сходинці рейтингу. Звичайно, це амбітна мета. Водночас корупцію не знищити лише каральними засобами, превентивна роль – не менш важлива. Підслідні Бюро – держслужбовці 1 та 2 рангу. Це Прем’єр-міністр України, міністри, народні депутати, голови обласних державних адміністрацій, навіть колишні президенти України, а також всі судді. Коли люди зрозуміють, що за корупційні злочини чиновники такого рівня несуть покарання, вони замисляться, чи варто займатися корупцією на побутовому рівні. Адже хтось бере хабарі, а хтось їх дає.

При Бюро працюватиме кол-центр, де можна буде залишати навіть анонімні повідомлення за умови наявності фактів, які можна перевірити. Також, згідно з законом, ми маємо право відкривати територіальні відділення. Одні з перших будуть відкриті у Львові, Одесі та Дніпропетровську.

Олександр Святоцький: У Бюро планується призначити 242 детектива. Перші вже призначені. Коли очікувати призначення всіх детективів і які критерії в роботі детективів Бюро Ви ставите в основу при оцінюванні результатів їх роботи?

Артем Ситник: У жовтні мною призначено перших 70 детективів, які перемогли у надскладному конкурсі. Тоді ж ми оголосили другу хвилю набору. Це ще 70 вакантних посад, 10 з яких –  старші детективи. Загалом у нас дуже складна процедура призначення працівників Бюро. Хочу зауважити, що такої процедури немає у жодній країні. Під час конкурсного відбору використовуються передові методики наших західних партнерів. Усі працівники Бюро, крім заступників директора, обираються та призначаються шляхом відкритого конкурсу. До конкурсної комісії входять три представники Ради громадського контролю. Наприклад, більшість детективів конкурсна комісія обрала одноголосно.

Конкурс на посаду детектива складається з чотирьох етапів – тестування на знання законодавства, визначення загальних здібностей кандидата, психологічне тестування, у тому числі співбесіди з психологом, інтерв’ю з членами конкурсної комісії. Багато з переможців казали, що тести General Skills (загальні здібності) були одним із важких етапів, адже потрібно за короткий проміжок часу у стресовій ситуації відповісти на складні запитання. Крім того, нами запроваджений ще один етап, який стосується переможців, – перевірка на поліграфі – детекторі брехні.

Також щодо кожного кандидата проводиться спецперевірка на наявність судимості, відповідність даних, вказаних у декларації про доходи тощо. Такий конкурс дає змогу переконатися, що ми дійсно обрали професіоналів, відповідальних осіб, які хочуть не лише подолати корупцію, а й змінити країну на краще.

Олександр Святоцький: Щоб бути ефективною, протидія корупції, як і будь-яка інша діяльність, має спиратися на наукові дослідження. Чи є серед Ваших завдань тісна співпраця з науковцями?

Артем Ситник: Така співпраця є необхідною. Ми вже використовуємо у своїй роботі наукові здобутки як вітчизняних, так і західних фахівців. Зокрема, наші детективи проходили програму тренінгів у найкращих експертів. Також ми розробляємо архітектуру аналітичного управління, IT-управління, спираючись на сучасні методики.

Олександр Святоцький: У липні 2015 року Ви були у Великій Британії, де на власні очі побачили, як у цій країні організована боротьба з корупцією. Який досвід Ви отримали від цієї поїздки, який був би корисним при розбудові Національного антикорупційного бюро в Україні? І загалом, який конкретно механізм використання цінного зарубіжного досвіду протидії корупції буде реалізовано в діяльності Бюро?

Артем Ситник: Мене запросили наші британські колеги, аби показати, як у них організована боротьба з корупцією. Звичайно, передові технології Британії йдуть далеко попереду, і у них навіть справи у судах розглядаються з електронних носіїв – там немає жодних багатотомних справ. Це те, до чого варто прагнути. Британські колеги нам багато в чому допомагають, в тому числі в розбудові Бюро, у підготовці детективів. Багато з лекторів були саме британськими спеціалістами і ділилися своїм досвідом розслідування справ.

Ми переймаємо досвід роботи їхніх аналітиків, які мають доступ до всіх джерел – відкритих, закритих, соціальних мереж. Наше управління аналітики буде найсучаснішим в Україні – вони також оброблятимуть інформацію з відкритих та закритих баз даних, відслідковуватимуть її, допомагатимуть детективам.

Також у Британії взагалі немає поняття корупції в судах, адже суддя – це настільки поважна професія, що повністю виключає таке явище, на відміну від України, де суддівська гілка влади є однією з найбільш корумпованих.

Олександр Святоцький: Давно відома істина, що «злочин краще попередити, ніж потім карати за нього». Як Ви бачите роль Бюро у запобіганні корупційних злочинів?

Артем Ситник: Як я вже казав, превентивна функція – дуже важлива, адже, якщо застосовувати лише каральну функцію – саджати корупціонерів – корупцію не знищити. Є країни, де ці функції поєднані в одному органі, наприклад, у Литві. Вони мають повноваження навіть у законодавстві шукати прогалини, якими може скористатися корупціонер, і, якщо їх знаходять, то закон не ухвалюється. У нас такої функції немає. Проте ми будемо не лише розслідувати справи, а й шукати системні причини для корупційних дій та пропонувати, як їх викорінити. У цьому також полягатиме наша робота.