«ГАЗОВА СПРАВА»
«ГАЗОВА СПРАВА» — умовна назва кримінального провадження за фактом розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі — ПАТ «УГВ»). Організатором цієї корупційної схеми, за даними слідства, виявився народний депутат України VII-VIII скликання Олександр Онищенко.
ЗМІ часто називають це кримінальне провадження «справою Онищенка» — за прізвищем її організатора, а саму схему «газовою» чи «схемою Онищенка».
Наслідком дії цієї корупційної схеми стали збитки державі у розмірі близько 3 млрд грн.
Довідково
ПАТ «Укргазвидобування» є найбільшою українською компанією, що займається видобутком природного газу та газового конденсату. ПАТ входить до структури національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Зміст
І. Суть корупційної схеми
1.1. Перебіг розслідування
1.1.1. Ключові події
1.1.2. Доказова база
1.1.3. Судові перипетії
1.2. Задіяні особи
1.3. Наслідки злочину
ІІ. «Справа голови ДФС» як епізод злочинної діяльності
2.1. Перебіг розслідування
2.2.1. Ключові події
2.2.2. Доказова база
2.2.3. Судові перипетії
2.2. Задіяні особи
2.3. Наслідки злочину
ІІІ. Результати розслідування
Так звана «газова справа» стала одним із перших кримінальних проваджень в роботі детективів Національного антикорупційного бюро України: відомості про початок розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у грудні 2015 року. Це одне з найрезонансніших викриттів корупції за часів незалежної України, зважаючи на статус організаторів та учасників схеми, кількість задіяних осіб, суму збитків, завданих державі.
І. СУТЬ КОРУПЦІЙНОЇ СХЕМИ
У 2004 та 2007 роках ПАТ «Укргазвидобування» (далі — УГВ) уклало договори про спільну діяльність з приватними підприємствами (згодом вони перейдуть під контроль Олександра Онищенка). Такий формат державно-приватного партнерства передбачав, що компанії, отримуючи в розробку ділянки, інвестують кошти у збільшення видобутку газу. Дохід, отриманий від реалізації цього газу, мав ділитися порівну між державою та приватним бізнесом. Продаж сировини здійснювався на біржах за цінами, що визначались на аукціонах, тобто за умовами вільного ринку. Взяти участь e таких аукціонах із купівлі природного газу могли всі бажаючі компанії.
На початку 2015 року правила гри на ринку змінились: за ініціативи Кабінету Міністрів України розмір ренти, яку мали сплачувати до державного бюджету приватні видобувні компанії, що користувались надрами державної компанії «Укргазвидобування», поступово збільшили з 20% до 70%. Небажання отримувати нижчий прибуток за рахунок сплати ренти призвело до створення корупційної схеми, яку згодом ЗМІ назвуть «газовою схемою» чи «схемою Онищенка».
Реалізація задуму потребувала контролю над торговими площадками (біржі), на яких продавався видобутий газ і які визначали ціну продажу. Другий крок – вбудувати у ланцюг продажу сировини компанії-посередники, які б викупали газ за зниженими цінами і вже згодом перепродавали за ринковими.
За цією схемою, газ, видобутий на ділянках ПАТ «УГВ», продавався на біржах заздалегідь визначеним компаніям за цінами, наближеними до собівартості. Придбаний у такий спосіб газ компанії-«переможці» аукціонів перепродавали за ринковими цінами суб’єктам реального сектору економіки. Таким чином, прибуток, який мала б отримати держава, осідав на рахунках організаторів та учасників цієї схеми. Олександр Онищенко, за даними слідства, контролював весь ланцюг — видобуток газу, його продаж через біржу та подальший перепродаж реальному покупцю на ринку. Посадові особи «УГВ», які на той момент мали контролювати виконання договорів про спільну діяльність, як з’ясували детективи, були поінформовані про цю схему та зі свого боку сприяли реалізації злочинній діяльності.
Мовою цифр це виглядає так. У той час, як ринкова вартість газу становила 7 тис. грн за тис. м куб., біржі реалізовували його за ціною 2,6 тис. грн за тис. м. куб. І цю ж сировину компанії-«переможці» аукціонів перепродавали суб’єктам реального сектору економіки, але вже за ціною 6,9 тис. грн за тис. м. куб. Різниця у більш ніж 4 тис. грн перераховувалася на рахунки компаній із ознаками фіктивності і згодом переводилась в готівку.
За час дії схеми – впродовж 2014-2015 років – загалом реалізовано понад 1 млрд куб. м природного газу. Дохідність такого «бізнесу» для його організаторів перевищувала 160%. Зекономити вирішили ще й на сплаті податків. Як встановило слідство, завдяки сприянню та безпосередній участі тодішнього голови Державної фіскальної служби компанії-учасниці договорів про спільну діяльність із ПАТ «УГВ» впродовж 2015–2016 років отримали розстрочення зі сплати податків та рентних платежів, які згодом так і не сплатили.
Як наслідок, держава зазнала збитків на загальну суму майже 3 млрд грн. Із них 740 млн грн — втрачений дохід ПАТ «УГВ», який отримали компанії, підконтрольні організатору схеми — народному депутату України Олександру Онищенку. Ще 2 млрд грн — це втрати державного бюджету через рішення Державної фіскальної служби України про розстрочення виплати ренти за користування надрами.
Загалом, у реалізації корупційної схеми, за даними слідства, задіяні понад 60 структур, в тому числі дві товарні біржі та 5 іноземних структур.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/43621749282/in/dateposted/
1.1. Перебіг розслідування
- Ключові події
4 грудня 2015 року — детективи НАБУ внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та розпочали розслідування за фактом розкрадання природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування».
Грудень 2015 року–червень 2016 року — період активних слідчих дій: допити учасників правопорушення, виїмка й аналіз банківських документів та інформації, обшуки у приміщеннях підприємств у Львові, Дніпрі та Києві.
16 березня 2016 року — обшуки за місцями проживання ймовірних учасників злочинної організації та в офісному приміщенні, з якого надсилалася податкова звітність та здійснювалося управління банківськими рахунками низки юридичних осіб, залучених до «газової схеми».
Цікаво знати, що…
На вході до офісного приміщення компаній-операторів спільної діяльності, де здійснювалися обшуки, була розміщена вивіска з написом «Приймальня народного депутата України Онищенка О.Р.». Водночас, згідно з інформацією секретаріату Верховної Ради України, за вказаною адресою жодних приймальнь народних депутатів України зареєстровано не було.
15 червня 2016 року — обшуки у трьох містах України. Встановлено та з’ясовано роль 20 учасників злочинного угруповання, у тому числі народного депутата України. 10 осіб затримано.
Цікаво знати, що…
13 червня 2016 року у приміщенні Солом’янського районного суду м. Києва сталася пожежа. За збігом обставин, повністю вигорів поверх, де зберігалися справи НАБУ і САП. Пожежа на один день відтермінувала отримання детективами санкції на здійснення обшуків за місцями проживання та роботи осіб, імовірно задіяних у «газовій схемі».
Напередодні 15 червня 2016 року в одного з учасників злочинної організації було заплановане весілля, інший — збирався виїхати за кордон для перегляду спортивних змагань, третій — постійно переїжджав із одного міста в інше. День, коли слідство встановило, що всі учасники «зібралися» у Києві, і став днем їхнього затримання.
Під час аналізу вилучених серверів із камер спостереження з місць проведення обшуку 15 червня 2016 року, детективи НАБУ звернули увагу, що ще 14 червня учасники угруповання «пакували валізи». Це може свідчити про те, що їх поінформували про заплановані слідчі дії.
Учасники «газової схеми» у спілкуванні з однією з учасниць називали її на ім’я, відмінне від вказаного в паспорті громадянина України. Це ускладнило встановлення особи: вилучені документи вказували детективам НАБУ на одну особу, а під час допиту свідки називали особу з іншим ім'ям.
16 червня 2016 року — керівник САП зареєстрував у Верховній Раді України погоджене із Генеральним прокурором подання про надання згоди на затримання та арешт народного депутата як організатора корупційної схеми.
19 червня 2016 року — 10 особам, затриманим 15 червня 2016 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Сумарний розмір застави склав 1 млрд грн.
28 червня 2016 року — під час спроби перетину державного кордону України затримано керівника ТОВ «Надра Геоцентр» — оператора спільної діяльності з ПАТ «УГВ».
29 червня 2016 року — Комітет Верховної Ради України з питань регламенту та організаційної роботи задовольнив подання САП щодо надання згоди на затримання та арешт народного депутата.
1 липня 2016 року — затримано одного з бухгалтерів «газової схеми».
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/zatrymano-buhgaltera-gazovoyi-shemy
1 липня 2016 року — Солом’янський районний суд м.Києва обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 млн грн для керівника ТОВ «Надра Геоцентр», а також покладено обов’язок носити електронний засіб контролю.
5 липня 2016 року — Верховна Рада проголосувала за затримання, арешт та притягнення до відповідальності нардепа. Однак, напередодні голосування у парламенті він покинув країну, скориставшись правовим імунітетом.
Того ж дня детективи Національного бюро здійснили обшуки у Києві та Київській області за 21 адресою.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/nabu-otrymalo-dodatkovi-dokazy-u-gazoviy-spravi
14 липня 2016 року — за поданням детективів НАБУ суд наклав арешт на 10 квартир, 9 будинків, 10 земельних ділянок, 11 автомобілів, 39 банківських рахунків, що належать підозрюваним у кримінальному провадженні. Загальна вартість арештованого майна склала 315 млн грн. Наразі майно знаходиться під арештом. Приміщення офісу нардепа Олександра Онищенка перебуває в управлінні Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/areshtovano-mayno-pidozryuvanyh-u-gazoviy-spravi
27 липня 2016 року — Генеральний прокурор України підписав повідомлення про підозру народному депутату України як організатору корупційної схеми.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/genprokuror-pidpysav-pidozru-shchodo-narodnogo-deputata-ukrayiny
8 серпня 2016 року — народного депутата України Олександра Онищенка оголошено в національний розшук.
9 серпня 2016 року — за ініціативи НАБУ суд арештував банківські рахунки, відкриті на ім’я Олександра Онищенка у Латвії.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/za-iniciatyvy-nabu-sud-areshtuvav-bankivski-rahunky-narodnogo-deputata-u-latviyi
Серпень 2016 року — завдяки напрацюванням детективів НАБУ та участі прокурорів САП у господарських спорах, розірвано два з трьох договорів про спільну інвестиційну та виробничу діяльність між ПАТ «УГВ» та двома фірмами-учасницями так званої «газової схеми»: ТОВ «Надра Геоцентр» і ТОВ «Фірма «ХАС». П’ятеро учасників «газової схеми» визнали себе винними і погодилися на угоду зі слідством.
20 жовтня 2016 року — детективи НАБУ під час обшуку індивідуального банківського сейфа довіреної особи нардепа виявили та вилучили 600 тис. дол. США (кошти арештовані).
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/detektyvy-nabu-vyluchyly-600-tys-dol-ssha-u-dovirenoyi-osoby-nardepa
24 січня 2017 року — затримано двох колишніх заступників голови правління та начальника одного з управлінь ПАТ «УГВ» за підозрою у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.255 («Участь в злочинній організації»), ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/nabu-zatrymalo-shche-troh-pidozryuvanyh-u-tak-zvaniy-gazoviy-spravi
16 лютого 2017 року — детективи завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно дій низки осіб, задіяних у так званій «газовій справі». Підозрювані та сторона захисту почали ознайомлюватися з матеріалами слідства.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava-dosudove-rozsliduvannya-stosovno-nyzky-osib-zavershene
7 квітня 2017 року — в аеропорту Подгоріца (Чорногорія) за орієнтуванням Департаменту Інтерполу та Європолу затримано учасницю «газової схеми».
29 травня 2017 року — восьми підозрюваним вручено обвинувальні акти
30 травня 2017 року — справу стосовно восьми учасників «газової схеми» скеровано до Солом’янського райсуду м.Києва. Обвинуваченим інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.4 ст.28, ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 Кримінального кодексу України.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/spravu-stosovno-8-uchasnykiv-gazovoyi-shemy-skerovano-do-sudu
16 червня 2017 року — за підозрою в легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом затримано ймовірного співорганізатора злочинної схеми
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/detektyvy-nabu-zatrymaly-odnogo-z-obvynuvachenyh-u-gazoviy-spravi
Вересень-жовтень 2017 року — детективи НАБУ встановили місцезнаходження та затримали двох імовірних учасників «газової схеми», які понад рік перебували в розшуку. За даними слідства, вказані особи виконували ролі директорів товариств-переможців аукціонів із реалізації природного газу.
Детальніше:
https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava-zatrymano-pidozryuvanogo-yakogo-rozshukuvaly-ponad-rik
18 грудня 2017 року — слідчий суддя Солом’янського районного суду м. Києва надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно Олександра Онищенка та ще п’ятьох осіб, які перебувають в розшуку.
27 квітня 2018 року — до суду скеровано обвинувальний акт стосовно двох імовірних учасників злочинної організації, що понад рік — із серпня 2016 року до моменту затримання у вересні та жовтні 2017 року — перебували в розшуку та переховувалися від слідства систематично змінюючи місце проживання.
18 лютого 2019 року — до суду скеровано обвинувальний акт стосовно стосовно народного депутата України Олександра Онищенка, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1. ст. 255, ч.5 ст. 191, ч. 2 ст.205, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 388 КК України. Також завершене розслідування й стосовно фінансової директорки підконтрольних народному депутату підприємств, задіяних у схемі (ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.209 КК України).
31 березня 2021 року — до Вищого антикорупційного суду скеровано обвинувальний акт стосовно керівників ТОВ «Надра Геоцентр».
Травень 2022 року — правоохоронці викрили та затримали підозрюваного у «газовій справі», який шість років переховувався від слідства. Цей учасник злочинної організації ще у 2016 році виїхав до росії – відтоді перебував у розшуку. В Україну повернувся поза межами пунктів пропуску через кордон та використовував заходи конспірації щоби уникнути затримання. Підозрюваного виявили під час перевірки документів на блокпосту, після чого Держприкордонслужба та Нацполіція повідомили про це детективів НАБУ.
11 травня 2022 року — ВАКС обрав запобіжний захід підозрюваному у вигляді тримання під вартою з альтернативою 744 тис. грн застави.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava-zatrymaly-pidozryuvanogo-vtikacha-do-rf
1.1.2. Доказова база
Розмір збитків, завданих державі через дію «газової схеми», встановлено за результатами експертиз – судових товарознавчих та економічних. Всього під час розслідування їх було 7. Експерти зафіксували факт заниження ціни реалізації природного газу, видобутого в межах спільної діяльності, на загальну суму 1,6 млрд грн, а також факт недоотримання ПАТ «УГВ» 740 млн грн від реалізації цієї сировини.
За майже два роки розслідування детективи НАБУ здійснили понад 100 обшуків. Серед матеріалів, вилучених у березні 2016 року в офісах компаній-операторів спільної з ПАТ «УГВ» діяльності, які розташовані у приміщенні під вивіскою «Приймальня народного депутата України Онищенка О.Р», були і документи про купівлю організатором «газової схеми» компанії «Квікпейс лімітед» (Quickpace Limited). За даними розслідування, проведеного слідчими ГПУ, ця компанія раніше належала Сергію Арбузову, соратнику екс-президента Віктора Януковича. З огляду на ці обставини, детективи ініціювали накладення арешту на активи цієї компанії-нерезидента в Україні. Відповідну ухвалу слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва виніс 24 травня 2016 року. За рішенням суду, арешт наклали на грошові кошти та облігації внутрішньої державної позики на загальну суму 157,24 млн дол. США та 252,18 млн грн, що перебували на рахунках у ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «Укрексімбанк» та ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК». У листопаді 2017 року 157,24 млн дол. США з зазначеної суми були конфісковані в дохід держави відповідно до вироку Краматорського суду. Цей вирок винесено в рамках іншого кримінального провадження, яке розслідувала Генеральна прокуратуру щодо незаконного заволодіння коштами режимом Януковича. На переконання НАБУ, те, у який спосіб кошти були конфісковані, створило підстави для подальшого можливого оскарження цього рішення зацікавленими особами.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/pozyciya-nabu-shchodo-konfiskaciyi-koshtiv-onyshchenka-z-rahunkiv-oshchadbanku
Здобуттю доказів сприяла готовність низки фігурантів йти на співпрацю: вісім підозрюваних визнали свою провину та уклали угоди про визнання винуватості.
Частина отриманих під час дії «газової схеми» коштів виводилась за кордон й у подальшому легалізовувалась. Аби відтворити весь ланцюг руху грошей та встановити кінцевих вигодонабувачів, детективи НАБУ скерували 11 запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів 6 країн світу, зокрема, Латвійської Республіки, Республіки Естонія, Кіпру, Федеративної Республіки Німеччина, Великої Британії, Російської Федерації.
- Судові перипетії
«Газова справа» засвідчила слабкість судової гілки влади при розгляді подібних резонансних справ. Неодноразово суспільство ставало свідком неоднозначних рішень слідчих суддів стосовно фігурантів справи, які ЗМІ називали несправедливими чи ангажованими.
Так, коли 19 червня 2016 року суд обрав запобіжний захід першим 10 викритим учасникам «газової схеми», виявилось, що найбільші розміри застав «дістались» другорядним членам угруповання: від 50 до 200 млн грн кожному. Тоді як імовірному співорганізатору схеми (другу та партнеру головного фігуранта Олександра Онищенка, представнику за довіреністю одного з підприємств-нерезидентів, засновника ТОВ «Надра Геоцентр»-оператора спільної діяльності з ПАТ «УГВ») суд призначив як альтернативу триманню під вартою заставу у 1,5 млн грн, не співставну з розміром завданої шкоди. І це при тому, що йшлося про особу, підозрювану у вчинені тяжкого злочину, кваліфікованого за ст.191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») та ст.255 Кримінального кодексу України («Створення злочинної організації). Кілька днів потому підозрюваний вніс заставу та мав вийти на волю.
22 червня 2016 року згаданому ймовірному співорганізатору «газової схеми» детективи НАБУ повідомили про підозру у вчиненні ще одного злочину — легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 КК України). Коли ж звернулися до суду з повторним клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, довелось знову долати перешкоди. У підсумку 10 серпня 2016 року Апеляційний суд міста Києва змінив розмір застави цьому підозрюваному з 1,5 млн грн на 250 млн грн, а слідчий суддя Солом’янського районного суду обрав йому як підозрюваному за ст.209 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 150 млн грн.
Не менше питань викликає й історія з обранням запобіжного заходу ще одному з ключових підозрюваних «газової справи» — керівнику ТОВ «Надра Геоцентр» (одна з компаній-операторів спільної діяльності з ПАТ «УГВ», за даними слідства, підконтрольних нардепу Олександру Онищенку). Його затримали 28 червня 2016 року при спробі перетину кордону України в напрямку Російської Федерації. Та коли настав час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя не зважив на місце та обставини затримання, так само як і на докази, що свідчили про значущу роль, яку відігравав підозрюваний у реалізації «газової схеми». У клопотанні прокурорів САП про тримання підозрюваного під вартою суд відмовив, як йдеться в ухвалі, «у зв’язку з недоведеністю існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України». Згодом існування ризиків підтвердилося: після закінчення максимально можливого згідно з законодавством терміну домашнього арешту (6 місяців) підозрюваний втік і наразі перебуває в розшуку.
Найбільш показовим епізодом щодо стану судочинства в країні стало обрання запобіжного заходу чинному на той час голові Державної фіскальної служби, одному з імовірних учасників «газової схеми» (Детальніше див. «Газова справа»: епізод за участі голови ДФС). Завдяки небайдужості та наполегливості громадськості вдалось не допустити ситуації, за якої підозрюваний у вчиненні тяжкого злочину міг уникнути кримінальної відповідальності.
1.2. Задіяні особи*
Головною дієвою особою «газової схеми», за даними детективів НАБУ, є народний депутат Олександр Онищенко. Як з’ясувало слідство, він організував схему та контролював увесь ланцюжок посередників, починаючи від учасників договорів про спільну діяльність з ПАТ «УГВ» та закінчуючи переможцями торгів, які реалізовували газ кінцевим споживачам.
Слідством встановлено ймовірну причетність до участі у «газовій схемі» 29 осіб. З-поміж них — двоє близьких людей народного депутата, які виконували роль співорганізаторів, решта — працівники ПАТ «УГВ», юрист, фінансисти, керівники компаній, бірж тощо.
Під час досудового розслідування восьмеро підозрюваних визнали свою провину й уклали угоди про визнання винуватості.
Розслідування ролі ще 12 осіб завершено: обвинувальні акти стосовно них скеровані до суду.
Ще сім підозрюваних, у тому числі й імовірний організатор корупційної схеми – позбавлений правового імунітету народний депутат – перебувають у розшуку.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/43621821372/in/dateposted/
1.3. Наслідки злочину
Внаслідок реалізації корупційної схеми з залученням операторів спільної діяльності ПАТ «УГВ» недоотримало прибуток від реалізації природного газу на суму 740 млн грн.
Ще 2 млрд грн недоотримав державний бюджет: ці кошти як ренту за користування надрами мали сплатити компанії-оператори спільної діяльності впродовж 2015–2016 рр. Вони цього не зробили, бо отримали розстрочення зі сплати ренти на підставі рішення голови Державної фіскальної служби (детальніше — див. «Газова справа»: епізод за участі голови ДФС).
Під час досудового розслідування впродовж 2016-2017 рр. шестеро засуджених осіб, з-поміж тих, хто уклав угоди про визнання винуватості, відшкодували ПАТ «УГВ» 36 млн грн.
У травні 2017 року ПАТ «УГВ» подало цивільний позов про відшкодування завданих через «газову схему» збитків у повному розмірі — 740 млн грн. Питання задоволення позову буде вирішено одночасно з винесенням вироку у «газовій справі».
ІІ. «ГАЗОВА СПРАВА»: ЕПІЗОД ЗА УЧАСТІ ГОЛОВИ ДФС
За українським законодавством, компанії, які здійснюють видобуток в Україні, мають сплачувати ренту за користування надрами до державного бюджету. За певних, чітко обумовлених нормативними документами обставин, видобувачі можуть отримати відтермінування зі сплати цього обов’язкового платежу. Відповідне рішення ухвалює Державна фіскальна служба. Проте, якщо строки такого розстрочення виходять за межі одного бюджетного року, ДФС має погодити своє рішення з Міністерством фінансів України.
У випадку з компаніями, задіяними у «газовій схемі», за даними слідства, не було ані належного обґрунтування, ані погодження з боку Мінфіну, хоча термін розстрочення охоплював періоди двох років — 2015 та 2016. Проте це не завадило тодішньому голові ДФС не тільки ухвалити відповідне рішення, а ще й зробити це «заднім числом».
Далі — більше. Наявність податкового боргу мала б стати законною підставою для розірвання договорів між ПАТ «УГВ» та компаніями, задіяними у «газовій схемі», що обумовлено угодою про спільну діяльність. Натомість, голова ДФС факт наявності заборгованості приховав, повідомивши Державній службі геології та надр України недостовірну інформацію.
Упродовж 2015–2016 років тодішній голова ДФС, на переконання детективів НАБУ, ухвалив низку безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів із рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму 2,019 млрд грн. Перше з цих рішень посадовець ухвалив всього за кілька тижнів після призначення на посаду.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/28780161557/in/dateposted/
2.1. Перебіг розслідування
2.2.1. Ключові події
2 березня 2017 року — обшуки в Головному управлінні Державної фіскальної служби України, де детективи планували повідомити голові ДФС про підозру. Однак із невідомих причин на роботу Роман Насіров не з’явився, не було його і вдома. Детективи встановили, що від обіду голова ДФС знаходився у клінічній лікарні «Феофанія», куди приїхали о 16:30. Медичні працівники та персонал лікарні перешкоджали доступу правоохоронців до палати голови ДФС. Про підозру у зловживанні владою та службовим становищем (ч.2 ст.364 КК України) вдалося повідомити лише після 23:00.
Детальніше:
https://nabu.gov.ua/novyny/golova-dfs-zatrymanyy-bilya-yogo-palaty-cherguyut-pracivnyky-nabu
До установи тимчасового тримання підозрюваного не перевели через буцім-то погіршення стану його здоров’я. Це засвідчили лікарі «Феофанії». Згодом детективи з’ясують, що поставлений діагноз був недостовірним.
3 березня 2017 року — о 5 ранку завершилися обшуки за місцем роботи та проживання підозрюваного. Цього ж дня Кабінет Міністрів України відсторонив голову ДФС від посади на час проведення розслідування.
4 березня 2017 року — група осіб, які називали себе народними депутатами, перешкоджала законним діям співробітників НАБУ. Детективи Бюро намагалися доставити голову ДФС на обстеження до Інституту кардіології ім. Стражеска для проведення об’єктивної оцінки стану його здоров’я.
5 березня 2017 року — Посольство Великої Британії в Україні оприлюднило надісланий українській стороні лист, у якому повідомило, що Роман Насіров є громадянином Великої Британії. Таким чином підтвердилося його подвійне громадянство.
7 березня 2017 року — після трьох невдалих спроб (упродовж 4-6 березня) Солом’янський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід підозрюваному: арешт на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 100 млн грн.
10 березня 2017 року — детективи НАБУ здійснили обшуки за адресами головних управлінь ДФС України трьох областей, де були зареєстровані підконтрольні народному депутату України підприємства-оператори спільної діяльності як платники податків. У результаті обшуків виявили та вилучили документи, що мали значення для досудового розслідування та не були раніше надані детективам Національного бюро у відповідь на їхні запити та під час проведення тимчасових доступів. Крім того, вилучили так звану «узгоджену схему», в якій детально описувався порядок дій податкових органів щодо надання необґрунтованих розстрочень та незаконного перенесення термінів сплати грошових зобов’язань.
16 березня 2017 року — члени родини Романа Насірова внесли призначену судом заставу і він вийшов з-під арешту, але мав дотримуватися інших обов’язків: не залишати межі України, здати документи, що дають право на виїзд та в’їзд за кордон, а також носити електронний браслет.
27 березня 2017 року — клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров’я України не підтвердила діагноз, який голові ДФС встановили у клінічній лікарні «Феофанія». На переконання Комісії МОЗ, лікарі необґрунтовано перебільшували тяжкість стану здоров’я підозрюваного.
30 березня 2017 року — детективи НАБУ та прокурори САП за підозрою у співучасті у злочинах Романа Насірова затримали керівника департаменту погашення боргу Державної фіскальної служби. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту на 60 днів із альтернативою внесення застави у 8 млн грн.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/nabu-zatrymalo-posobnyka-golovy-dfs-onovleno
5 квітня 2017 року — під час допитів голови ДФС він не дав конкретної відповіді на жодне запитання. Найчастіше детективи у відповідь чули: «не знаю», «пояснити не можу», «треба дізнатися в ДФС».
17 квітня 2017 року — Романа Насірова обрали новим президентом Федерації дзюдо України. Невдовзі детективам НАБУ зателефонував адвокат із клопотанням дозволити підозрюваному відвідати змагання збірної України з дзюдо у Варшаві (Польща). Адвокату відмовили.
27 квітня 2017 року — суд на два місяці (до 26 червня) продовжив відстороненому голові ДФС строк дії раніше покладених на нього обов’язків, в тому числі — носити засіб електронного контролю.
30 травня 2017 року — детективи НАБУ вдруге не дозволили відстороненому голові ДФС виїхати за межі України. Цього разу клопотання адвокатів підозрюваного мотивувалося необхідністю «лікування» у Сполучених Штатах Америки.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/nabu-vidmovylo-vidstoronenomu-golovi-dfs-u-vyyizdi-na-likuvannya-do-ssha
6 червня 2017 року — Національне агентство з боротьби зі злочинністю Великої Британії (NCA) повідомило НАБУ, що з травня 2012 року Роман Насіров є власником британського паспорта. Оскільки підозрюваний не здав свій другий паспорт громадянина іншої держави, детективи та прокурори намагались переконати суд стягнути до державного бюджету внесену раніше заставу.
8 червня 2017 року — суд відхилив клопотання про стягнення застави, пояснивши, що не має доказів наявності у екс-голови ДФС громадянства Великої Британії. Це рішення викликало обурення офіційної влади Великої Британії.
Детальніше: https://www.facebook.com/nabu.gov.ua/posts/1942162916029385
28 липня 2017 року — підозрюваному голові ДФС та стороні його захисту відкрито доступ до матеріалів справи для ознайомлення.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/rozsliduvannya-roli-golovy-dfs-u-gazoviy-spravi-zavershene
10 листопада 2017 року — прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скерували до суду складений детективами Національного антикорупційного бюро України обвинувальний акт стосовно голови Державної фіскальної служби (за ч.2 ст.364 та ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України) та керівника департаменту погашення боргу ДФС (ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України).
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/gazova-sprava-obvynuvalnyy-akt-stosovno-golovy-dfs-skerovano-do-sudu
31 січня 2017 року — Кабінет Міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови Державної фіскальної служби України. Обвинувачений подав позов до суду, аби той поновив його на посаді.
2.2.3. Судові перипетії
Після того, як детективи НАБУ повідомили голові ДФС про підозру, а Кабмін відсторонив його від займаної посади, розгортання подій продовжилося у судовій площині.
4 березня 2016 року підозрюваного посадовця вивезли з клінічної лікарні «Феофанія» для об’єктивної оцінки стану його здоров’я. Проте на території Інституту кардіології ім. Стражеска деякі народні обранці впродовж двох годин блокували вхід до реанімаційного відділення.
На 19:00 того ж дня було призначене судове засідання, на якому відстороненому посадовцю мали обрати запобіжний захід. Однак, через анонімне повідомлення про замінування будівлі суду засідання не розпочалося. Поки шукали вибухівку, підозрюваний лежав на ношах у кареті швидкої допомоги на подвір’ї суду. Коли з’ясувалося, що небезпеки немає, засідання вже не продовжили, а перенесли на ранок наступного дня.
5 березня суд вдруге не обрав підозрюваному запобіжний захід. Причина — відвід судді. Таким чином о 23:57 сплив термін арешту голови ДФС. Проте ні він, ні його адвокати не змогли залишити будівлю суду, оскільки під нею всю ніч чергували сотні громадських активістів та небайдужих громадян.
Обрання запобіжного заходу Р.Насірову. Акція протесту під судом (Відео Радіо Свобода)
Запобіжний захід обрано лише 7 березня. Рішення суду: арешт на 60 днів із альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн. На той час це була найбільша в Україні сума застави із призначених підозрюваним та внесених заставодавцем.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні детективи НАБУ завершили за п’ять місяців. Далі сторона захисту впродовж трьох місяців ознайомлювалася з матеріалами слідства, і в листопаді 2017 року прокурори САП передали справу до суду. При тому, що на етапі досудового розслідування підозрюваний та його адвокати запевняли, що зацікавлені у якнайшвидшому розгляді справи, події, що відбувалися після того, як вона опинилася у суді, вказували на протилежне.
6 грудня 2017 року почався судовий розгляд справи по суті. Сторона захисту одразу висунула вимогу, щоб прокурори зачитали у суді не скорочений, на 70 сторінках, а повний текст обвинувального акту, який містив опис доказів злочинної діяльності на 774 сторінках. Суд погодився, і 7 грудня прокурори САП почали читати. Враховуючи те, що судові засідання призначаються не частіше, ніж раз на місяць, і тривають, зазвичай, не більше години, під час одного засідання прокурори встигають зачитати близько 30 сторінок.
Станом на 26.07.2018 року прокурор САП вже зачитав 245 сторінок обвинувального акту Разом із тим, обвинувачений та його захист намагаються домогтися відводу прокурорів. «Заявляю відвід прокурорам, тому що не довіряю їм», — аргументує своє клопотання колишній голова ДФС.
Суд і надалі йде на поступки обвинуваченому екс-голові ДФС: покладені на нього обов’язки послідовно послаблюються. Йому вже повернули внутрішній паспорт та скасували арешт частини майна (5 годинників).
2.2.2. Доказова база
Щоб з’ясувати обставини, за яких голова Державної фіскальної служби України надавав розстрочення грошових зобов’язань компаніям-учасницям «газової схеми», детективи Національного бюро провели понад 100 допитів свідків: представників підрозділів погашення податкового боргу ДФС України, управлінь ДФС України та підрозділів місцевих державних податкових інспекцій трьох областей.
З’ясувалось, що рішення про надання розстрочень голова ДФС приймав ще до того, як на адресу податкових органів надходили відповідним проханням заяви компаній. Дані про надання розстрочень до інформаційної системи ДФС України вносилися «заднім числом». На думку слідства, це робилося для того, щоб у компаній-операторів спільної діяльності, підконтрольних народному депутату, не виник податковий борг і їм не нараховувалися штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.
Представники Державної фіскальної служби засвідчили, що після спливу строку сплати ренти вони в судовому порядку намагалися стягнути з компаній-операторів спільної діяльності заборгованість. Але через те, що представники товариств надавали у суді копії рішень голови ДФС про надання їм розстрочень, заборгованість не стягувалася. При цьому самі працівники місцевих ДПІ, які відповідно до повноважень здійснюють первинне опрацювання документів про розстрочення платежів, про надання такої пільги навіть не знали.
У результаті одного з обшуків детективи НАБУ вилучили так звану «Узгоджену схему…», в якій працівникам місцевих податкових органів представниками Державної фіскальної служби України детально роз’яснювався алгоритм дій для надання незаконних розстрочень грошових зобов’язань, а також копії ініціативних листів місцевих та регіональних податкових органів на ім’я голови ДФС. У цих листах до відома керівника доводилися факти несплати податків підконтрольними народному депутату підприємствами, чим, власне, обґрунтовувалася необхідність розірвання договорів про надання їм розстрочень зі сплати ренти. За даними слідства, голова ДФС не тільки не брав до уваги вказані листи, а й у подальшому ухвалював нові рішення про розстрочення зі сплати грошових зобов’язань.
Факт завдання шкоди державним інтересам у вигляді несплати підконтрольними народному депутату підприємствами рентних платежів в сумі 2,019 млрд грн підтверджений висновками двох судових економічних експертиз.
2.2. Задіяні особи
Окрім колишнього голови ДФС, якому інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем») та ч.1 ст.366 («Службове підроблення») КК України, слідство встановило причетність до корупційної схеми керівника департаменту ДФС України, відповідального за роботу зі сплати податкового боргу (ч.2 ст.364 КК України). Наразі справа стосовно цих двох осіб розглядається у суді.
Тим не менше, слідство не виключає, що до вчинення злочину можуть бути причетні й інші співробітники ДФС – відповідні версії перевіряються в рамках окремого кримінального провадження, відкритого за матеріалами, виділеними зі «справи голови ДФС».
2.3. Наслідки злочину
Внаслідок ухвалення низки безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів із рентної плати за користування надрами для задіяних у корупційній схемі компаній Державний бюджет України у 2015-2016 роках недоотримав 2,019 млрд грн.
ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ РОЗСЛІДУВАННЯ
На підставі зібраних під час досудового розслідування доказів суд ухвалив рішення, яким розірвав угоди про спільну діяльність між ПАТ «Укргазвидобування» та трьома підприємствами, підконтрольними народному депутату України: ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «ХАС» та ТОВ «Природні ресурси +».
Менш ніж півроку потому прибуток «Укргазвидобування» сягнув 162 млн грн, тоді як майже трирічна співпраця з цими структурами забезпечила ПАТ «УГВ» всього 25 млн грн прибутку. Таким чином за півроку «Укргазвидобуванню» вдалося заробити вп’ятеро більше, ніж за три роки діяльності корупційної схеми.
Під час досудового розслідування кілька підозрюваних пішли на співпрацю та уклали угоди про визнання винуватості, а також відшкодували ПАТ «УГВ» 36 млн грн. Відшкодування здійснені впродовж 2016-2017 рр.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/42873685625/in/dateposted/
Всі фото - у фотогалереї нижче.
*всі посади вказано на момент вчинення злочину
