Інтерв'ю Артема Ситника в програмі "Подробиці тижня" на каналі "Інтер"

25.04.2016 10:45

 

 

 

Ведучий: Про корупцію та розслідування гучних справ далі поговоримо з Артемом Ситником. Голова НАБУ  -людина, яка була в цій студії буквально після кількох днів після його призначення. Це було рік тому. Але зараз є можливість поговорити про те, що було за цей рік, щ обуло зроблено, що від вас очікували. Найперше питання: хтось розуміє, що це був лише перший рік роботи, а хтось каже, що пройшов цілий рік. Де арешти? Де посадки? Де гучні справи? Що ви відповідаєте? Як ви пояснюєте, коли ставлять це запитання?

Артем Ситник: Початок роботи був 4 грудня 2015 року. Тоді було зареєстроване перше провадження. Раніше це було неможливо, оскільки лише 1 грудня з'явився Спеціалізований антикорупційний прокурор і він, будучи сам в штаті Антикорупційної прокуратури, взяв на себе сміливість особисто здійснювати нагляд за всіма справами, які були зареєстровані.

Ведучий: Тобто фізично це січень, лютий, березень, квітень.

Артем Ситник: Чотири місяці, так. Багато це чи мало – ну, максимально швидкий момент створення був зафіксований в Румунії – через 3 роки з моменту створення органу вони почали скеровувати справи до суду. Тобто, перші справи пішли до суду через 3 роки.

Ведучий: А підготовка самого бюро?

Артем Ситник: Запуск самого органу – всі ж забули, що 16 квітня, коли мене призначили, був я і було два укази про призначення і про створення бюро ­­­­­­­­­­.  У 21 годину 21 хвилину 16 квітня Бюро було зареєстровано як юридична особа і як установа. Але не було ні приміщення, ні штату, навіть печатки не було.

Ведучий: Якщо говорити про підсумки. Ну все одно, зрозуміло, що це рік, що це 4 місяці. Але те, що було в ЗМІ про 120 кримінальних проваджень, про більше 220 мільйонів гривень, які були заарештовані. Що найбільше запам'яталося? Що було для вас важливішим? Можливо, яке прізвище, які епізоди?

Артем Ситник: Відверто кажучи, ми започаткували певні практики, яких не було до цього в практиці роботи правоохоронних органів. Наприклад, справа по заяві Абромавичуса. Дуже великі суперечки були – чи законно, чи незаконно ми притягнули до кримінальної відповідальності топ-менеджера "Нафтогаза" Андрія Пасішника, оскільки за цією статтею жодна справа за часів незалежності України не скеровувалася до суду (344 стаття "Незаконний вплив на державного діяча"). І якраз ми в Бюро почали започатковувати те, що не було до цього. От якщо говорити про Пасішника, то вже складено обвинувальний акт і справа передана до суду, буде завтра, в понеділок, обвинувальний акт вже вручений.

Ведучий: Ви ж краще мене знаєте, що відбувається з нашою судовою системою. Не закінчаться ось ці ваші провадження, ваша робота тим, що в судах це буде розвалюватися?

Артем Ситник: Ви знаєте, зараз ведеться дискусія, і в американському посольстві були дискусії про створення антикорупційних судів. Особисто я не підтримую цю концепцію, оскільки вважаю, що ми повинні все, і органи влади, які займаються судовою системою, і ми, правоохоронні органи безпосередньо, вести справи про корупційні злочинів в суді. Ми повинні сконцентруватися на тому, щоб провести належним чином судову реформу, оскільки створення, на мій погляд, спеціалізованого суду - це якраз означає, що ми нічого не можемо зробити з цими судами. Від себе можу сказати, що певний прогрес є, і от приведу приклад однієї з наших справ судді Одеського суду. Я знаю, знову ж таки була зібрана певна величезна сума, яка бродила по судам і намагалися її там.

Ведучий: Валізу носили?

Артем Ситник: Валізу? Ні. Там трохи більше. Але в результаті ми за 3 дні зняли імунітет завдяки оперативній роботі нашій і конструктивній позиції голови Верховного суду. Ми за 3 дні з моменту першого пострілу зняли імунітет, хоча кричали – чого ви його не застрелили. Американці приходили. У них взагалі це дуже просто. Там якщо людина наставила вогнепальну зброю – вже можна застосовувати вогонь на ураження.

Ведучий: Я розумію, якщо б це було в Америці, вони б там не зважали.

Артем Ситник: Але наше завдання було не застосовувати силу, хоча ми мали можливість її застосувати. Все ж таки ми мали довести у правовій площині свою правоту. І апеляційний суд залишив його під вартою, цього суддю. Тобто, визнав, що всі дії щодо його затримання, щодо його подальшого арешту були законними. А якби ми застосували зброю, або надягли на нього наручники – вже були б певні питання щодо законності наших дій. Найближчим часом, думаємо, в середині травня, ми цю справу передамо до суду і я впевнений, що вона буде розглянута належним чином.

Ведучий: На цей результат ми всі чекаємо. Дякуємо за розмову.