судова реформа

Законопроект №6232, який серед іншого передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (так звана «судова реформа»), містить низку суперечностей, які у разі набуття чинності, здатні паралізувати роботу органів досудового розслідування. Найбільше занепокоєння викликає поправка до ст. 219 КПК України, яка передбачає обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців із моменту внесення відомостей до ЄРДР, з можливістю продовження розслідування за рішенням суду ще на півроку. 

Останнім часом в контексті дискусій навколо створення Cпеціалізованого антикорупційного суду у ЗМІ та у середовищі міжнародних партнерів України окремі депутати та високопосадовці цілеспрямовано поширюють думку, що, нібито, створення окремого антикорупційного суду є невиправданим, витратним і тривалим процесом. Як альтернативу противники антикорсуду пропонують створити антикорупційні палати при існуючих судах загальної юрисдикції. Вірогідно, заява президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, що Євросоюз вважає достатнім створення спеціальної антикорупційної палати, є наслідком цілеспрямованої дезінформації по відношенню до європейських партнерів України.

Вища рада правосуддя своїми діями підтверджує намір нівелювати судову реформу.

Після публічних заяв про особливий порядок затримання та арешту суддів у січні цього року, які фактично перекреслили вже існуючі досягнення судової реформи, Вища рада правосуддя 9 березня затвердила висновок про нібито неконституційність законопроекту «Про спеціалізовані антикорупційні суди» та «недоцільність» їхнього створення.

Публічна заява Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) – це спроба нівелювати судову реформу, покликану закріпити успіхи у боротьбі з корупцією. В цьому переконаний Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник.

Детективи Національного антикорупційного бюро України завершили досудове розслідування за фактом отримання суддею Жовтневого районного суду м. Дніпра неправомірної вигоди у розмірі 10  тис. доларів США  за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 

29 січня Галицький районний суд м. Львів відмовив детективам НАБУ у клопотанні про арешт судді Солом’янського районного суду м. Київ, затриманого «на гарячому» при одержанні предмету неправомірної вигоди у розмірі 22 тис. дол. США. Підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, що, на думку НАБУ, є неприйнятним.

27 січня детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили про підозру судді Солом’янського райсуду м. Києва, затриманому «на гарячому» при отриманні неправомірної вигоди у розмірі 22 тис. дол. США.

Публічне звернення Вищої ради правосуддя (далі — ВРП) до слідчих суддів, в якому вона запропонувала свою інтерпретацію Конституції України в частині гарантій суддівської недоторканості, не має юридичної сили. Наголошуємо, що при викритті суддів Національне антикорупційне бюро й надалі керуватиметься Конституцією України, яка є нормативним актом вищої юридичної сили, а також Законом України «Про судоустрій і статус суддів».