Артем Ситник: Єдиний спосіб завершити справи проти топ-чиновників — створити суд
Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник вважає, що у влади вистачить сміливості провести антикорупційну реформу. Про це він заявив Євгену Кисельову в інтерв’ю на “Прямому”.
– У вас сьогодні прозвучала нота апокаліптична. Ви сказали, що якщо не буде створено антикорупційний суд, то і вся боротьба з корупцією приречена на провал.
Це було сказано на форумі, який був присвяченій темі створення антикорупційного суду в Україні. Якраз тоді був даний коментар з приводу того, що нібито НАБУ прослуховує ряд чиновників.
– Кажуть, що створення спеціалізованого антикорупційного суду – справа довга, у нас є вже досвід, такі органи створюються багато місяців або й років, і щоб швидше почати антикорупційну реформу, створимо ось ці палати. Не будемо, так би мовити, затіювати довгий процес створення цілого окремого автономного суду. Що ви можете з цього приводу сказати?
Я би хотів повернутися до теми нібито незаконного прослуховування, яке здійснювало НАБУ, зі слів представників Генеральної прокуратури. І хотів би дуже коротко повідомити про динаміку розвитку питання щодо створення Антикорупційного суду. Перші справи, які скерувало НАБУ до суду, – це було в березні 2016 року. І відразу стало зрозуміло, що ті справи, які стосуються корупційних дій топ-чиновників, на жаль, в нереформованих українських судах просто не слухаються. Майже кожен день до суду передаються справи. Зараз закінчується ознайомлення з матеріалами справи голови фіскальної служби. І також ця справа буде передана до суду. Але тенденція така, що фактично всі справи, які передаються до суду, там вони просто гальмуються і фактично не слухаються.
– А скільки всього справ передано?
Зараз більше 80 справ передано до суду. І на завершенні ще близько 20 справ. Тобто це не така велика кількість справ. Але більшість з них дуже складні. І не всі судді в Україні, навіть якщо там не брати зараз корупційну складову – а сьогодні ми ще двох суддів затримали на одержанні хабарів – то, в принципі, навіть якщо враховувати професійні якості суддів, які слухають ці справи, не всі судді готові ці справи слухати. Тому, починаючи з травня 2016 року, нами піднімалось питання щодо створення антикорупційного суду. І відразу ж паралельно обговорюється питання щодо надання права НАБУ прослуховувати автономно без участі працівників СБУ телефони фігурантів по нашим кримінальним провадженням. І відразу ж пішла така спроба цю ідею дискредитувати. Мається на увазі ідея і створення Антикорупційного суду, і автономного прослуховування. Коли це піднялось в перший раз і коли це питання піднялось на рівні Міжнародного валютного фонду, інших наших стратегічних міжнародних партнерів, – тоді була спроба проведення обшуку в НАБУ. Це було на початку літа 2016 року – по справі про нібито незаконне прослуховування певних фігурантів.
Але, знову ж таки, навіть поверховий аналіз законодавства і технічного боку цього питання дасть можливість розібратися в тому, що ми не маємо технічної можливості слухати справу без представників СБУ. Тому ми і піднімаємо питання.
– Тобто, у вас зараз немає законного права вести самостійно прослуховування?
І немає технічної можливості здійснювати це прослуховування. Для того щоб це стало реальністю, потрібно відповідне законодавство. Проект закону відповідний є. Він схвалений антикорупційним комітетом парламенту, але до залу парламент він так і не потрапив, тому що депутати за нього не готові голосувати. І після прийняття відповідного законодавства потрібно буде ще створити технічну можливість, для того щоб це все здійснювати. Тому це така типова для ГПУ спекуляція.
– А зараз ви ведете прослуховування?
Ми зараз ведемо прослуховування через СБУ. У нас підписаний відповідний міжвідомчий наказ між НАБУ і СБУ, який регламентує.
– Проблеми виникають у вас з СБУ, коли потрібно з оперативною метою прослухати? Ваші заявки задовольняються?
У нас прописаний спільний наказ, і я за цей порядок, який зараз у нас існує. Окрема вдячність голові СБУ Грицаку Василю Сергійовичу, який підписав цей наказ і дав можливість здійснювати це прослуховування. Але були приклади, коли ми документували безпосередньо працівників СБУ. І був витік інформації, і фактично операції були зірвані.
– А хто дає дозвіл на прослуховування?
Без ухвали слідчого судді, навіть якщо ми сильно попросимо СБУ, СБУ не зможе включити прослуховування.
– А з суддями у вас є проблеми з частини видачі таких дозволів?
В частині дозволів у нас з судами таких серйозних проблем, які б, можливо, зараз піднімати, у нас немає.
– При чому тут дискусія з приводу того, що повинно бути створено – антикорупційні палати у чинних судах або незалежний Спеціалізований суд?
Ці два законопроекти – створення Антикорупційного суду і автономне прослуховування – це вимоги МВФ, які прописані в угоді між Україною і цією організацією. І ці два питання йдуть паралельно. І коли останній раз була заява Генеральної прокуратури про нібито незаконне прослуховування, це було по справі, яка була зареєстрована ще в січні 2017 року, але це було зроблено при зустрічі з представниками Європарламенту, де обговорювалися питання створення Антикорупційного суду. Влада зараз розуміє, що вона не може просто відмовитись створювати Антикорупційний суд, оскільки це вимога наших всіх стратегічних міжнародних партнерів. Але в той же час вони розуміють, що створення Антикорупційного суду – це фактично фінальна крапка у багатьох справах. І вони, звичайно, цього бояться. Тому зараз є такі певні спроби спекуляцій на цю тему. І одна з цих спекуляцій – і навіть назвав би це обманом – це створення антикорупційних палат. Те, що пропонується нами, і відповідний законопроект є в парламенті: для того, щоб запустити Антикорупційний суд, потрібно приблизно 80-100 суддів у всіх трьох інстанціях. Якщо ми говоримо про антикорупційні палати, найголовніша проблема зараз не в апеляційній, не в касаційній інстанції, а саме у створенні суду першої інстанції, який якраз і буде розглядати ці справи. Оскільки суд першої інстанції вирішує, чи достатньо зібраних доказів, і відповідно призначає покарання, якщо цих доказів достатньо.
Те, що пропонується з палатами – це, навіть якщо поверхово проаналізувати, ті ж самі судді, яких ми майже кожен день затримуємо за одержання хабарів, просто будуть названі антикорупційними суддями. І відповідно будуть слухати ці справи. Але якщо навіть зробити попередні підрахунки, то в 27-ми апеляційних судах, якщо створити ці палати, то мінімальний склад цієї палати – це п’ять осіб. 27 на 5 – це вже 135 суддів антикорупційних. І це лише в апеляційних судах. Якщо ми говоримо про суди першої інстанції, то їх всього 450 в Україні. Знову ж таки, потрібно мінімум п’ять осіб, для того, щоб забезпечити правосуддя в цих справах. Це просто нереальний проект, який… І така кількість антикорупційних суддів просто не потрібна Україні.
– Скільки потрібно суддів в разі створення незалежного Спеціалізованого антикорупційного суду?
На всі три інстанції? На першу – це 50 суддів.
– Чи знайдуть 50 чесних, некорумпованих?
Це інше спірне питання – якраз порядок добору цих суддів. Якраз і пропонується, щоб в цьому доборі приймали участь міжнародні експерти, які допоможуть нашим уповноваженим органам відібрати цю відносно невелику кількість антикорупційних суддів. Я впевнений, що така кількість знайдеться. І більше того, якщо ми говоримо про створення Антикорупційного суду, а також апеляційної і касаційної інстанції, то при наявності відповідного законодавства це можна зробити фактично до кінця 2018 року.
– А що ви зробите, як ви буде діяти, якщо в результаті не буде створено незалежний Антикорупційний суд, якщо буде прийнятий закон про антикорупційні палати? Ваші дії.
Я впевнений, що такого не буде. Тому що це фактично буде пряма відмова від реалізації антикорупційної реформи. І я не думаю, що у влади вистачить сміливості це зробити. Тому що зараз фактично ми підійшли до того етапу, коли є справи, які розслідувані, які передані до суду, є справи, які є свідченням того, що кругова корупційна порука почала сипатися в державі, і недоторканних осіб зараз немає. Але для того, щоб цей процес дійшов до кінця, у цих справах потрібно, щоб поставив крапку суд. Не НАБУ. Оскільки ми – правоохоронний орган, і ми не маємо права вирішувати питання по суті – винувата чи не винувата окрема особа. Не антикорупційна прокуратура, яка підтримує державне обвинувачення у цих справах і здійснює процесуальний нагляд за розслідуваннями. А саме – суд, який, проаналізувавши зібрані докази, вислухавши прокурора, який ці докази представляє в суді, поставить остаточну крапку.
Зараз ми бачимо приклади, коли судді просто до цих справ не готові. Я приведу приклад справи щодо одного з колишніх народних депутатів. Коли ми привезли його до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, прийшло три чинних міністри, близько 20 членів парламенту, – і почали просто здійснювати тиск на суддю, який, коли приходив кваліфікаційний іспит, мабуть, не розраховував, що він буде слухати такі справи.
Сьогодні, до речі, був призначений досудовий розгляд кримінального провадження щодо топ-менеджера “Нафтогазу” – Пасічник – це особа, яка здійснювала незаконний тиск на колишнього міністра економіки Айвараса Абромавічуса. Ця справа з травня 2016 року не призначалася судом до розгляду і тричі поверталася, і прокурори апелювали на це рішення, і лише сьогодні вона призначена до розгляду. Справа щодо колишнього військового прокурора зони АТО – так само передана в жовтні 2016 року. Пройшов рік після передачі справи до суду, а розгляд по суті фактично не розпочався. З такими темпами сенсу проводити ці розслідування немає. І тому зараз проблема не в проведенні розслідування. Ми довели, що це можливо в Україні – розслідувати справи щодо топ-чиновників, незалежно від того, яку політичну силу вони представляють. Зараз потрібно цей процес завершити. А єдиний спосіб цей процес завершити – створення суду, який здатен ці справи розглядати по суті.