Будні львівських «шерлоків»: чим займаються детективи НАБУ
Як насправді діяльність НАБУ стосується перевірки декларацій, як каратимуть нечесних чиновників, хто такі детективи й чим вони займаються розповів в інтерв’ю для Tvoemisto.tv очільник Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України Тарас Лопушанський.
5 кроків до посади детектива: від подання заяви до «детектора брехні»
«НАБУ – перший правоохоронний орган, куди можна потрапити на роботу, пройшовши відкритий конкурс, що складається з 5-ти етапів. По-перше, це унеможливлює стороннє втручання; по-друге – дозволяє всебічно оцінити професійні якості кандидата», – розповідає Тарас Лопушанський.
За його словами, претенденти на посаду детектива проходять тест на знання законодавства, далі – тестування рівня загальних здібностей, психологічне тестування, співбесіда, і насамкінець – перевірка на поліграфі. Весь перебіг конкурсу від подачі документів до визначення переможця – відкритий для перегляду, тому всі охочі можуть спостерігати за ним на офіційному сайті НАБУ.
«У Львові постійно працюватимуть 15 детективів. Перший етап конкурсу – подання документів – тривав з 11-го липня по 1-ше серпня. Всього на 81 вакантну посаду детективів та старших детективів з наданням робочого місця у Києві, Львові, Одесі, Харкові подалося 3662 кандидати. Таке велике число охочих додатково підтверджує, що конкурс проходить відкрито і прозоро», – додає Тарас Лопушанський.
На першому етапі перевірки на знання законодавства, претендент проходить тест, який складається зі 100 питань. Час, відведений на проходження тесту, складає 90 хвилин, одразу після закінчення випробування кандидат бачить свій результат на екрані. «Співбесіда проводиться за участі членів конкурсної комісії, до якої також входять три представники Ради громадського контролю», – пояснює Тарас Лопушанський.
За його словами, важливим етапом конкурсу є проходження перевірки на поліграфі, так званому «детекторі брехні». Ця процедура досить тривала і може займати близько 4-6 годин: «Якщо нема чого боятись, то пройти поліграф – дуже цікавий досвід».
Працівники НАБУ – переважно молоді люди, середній вік детективів – 26-28 років. Керівник Львівського територіального управління НАБУ вважає це позитивним аспектом: «Всі, хто до нас приходять, хочуть жити в європейській державі, мати можливість жити не гірше сусідів. Молоді перемагають, бо мають ціль і мету. І це дуже добре».
Будні: чим займаються детективи НАБУ
Національне антикорупційне бюро має чітку підслідність – 13 статей Кримінального кодексу України. Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
«Детективи НАБУ будуть розслідувати кримінальні корупційні правопорушення вчиненні топ-посадовцями: міністрами, депутатами, керівниками органів самоврядування, мерів міст обласного значення, суддів всіх рівнів – від районного до Верховного суду, керівників прокуратур та інших правоохоронних органів, керівників найбільших державних підприємств. В Україні таких є понад 20 тисяч», – зауважує Тарас Лопушанський.
Він додає, що у Львові НАБУ вже працює: «Робота вже триває, у Львові фізично вже присутні кілька детективів. Коли ж вони будуть в повній кількості, то будемо працювати ще активніше. За будь-якої потреби – запрошуємо детективів з Києва, тому не чекаємо закінчення конкурсу. Первинною ланкою між заявником та НАБУ є наші головні спеціалісти, які приймають звернення, спілкуються з громадянами, розпитують їх та класифікують інформацію. Всі вони мусять мати не менше трьох років практичного юридичного стажу та вміння працювати з документами та людьми».
Якщо говорити про роботу Національного бюро в цілому, то станом на 31-ше жовтня налічується 215 активних проваджень, 104 повідомлення про підозру, 36 обвинувальних актів, 28 активних судових справ у судах, шкода, завдана державі – 71 млрд 490 млн 220 тисяч гривень. На рахунки постраждалих державних компаній повернуто понад 100 млн грн.
НАБУ і НАЗК vs декларації
Керівник Львівського теруправління зазначає, що багато хто не розуміє відмінностей повноважень Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Визначення порядку перевірки е-декларацій закон покладає на НАЗК. Відтак, усі уточнювальні питання щодо цього, варто адресувати Агентству. Алгоритм перевірки в загальних рисах описаний у Законі «Про запобігання корупції». Зокрема, згідно з цим законом, обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Наразі Національне бюро використовує відомості, наведені в поданих електронних деклараціях у своїй роботі. Перевірці підлягатиме інформація, подана у заявах та зверненнях щодо незаконного збагачення чи внесення неправдивих даних в декларацію суб’єктів, підслідних НАБУ. «Якщо отримана інформація свідчитиме про наявність ознак вчинення злочину підслідними нам особами, то детективи НАБУ реєструватимуть кримінальне провадження в ЄРДР і, відповідно, проводитимуть розслідування», – додає Тарас Лопушанський.
Як каратимуть за неправдиво заповнені е-декларації?
Для суб’єктів декларування законом передбачено два види відповідальності: адміністративна і кримінальна, – пояснює Тарас Лопушанський.
Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 172-6 КУпАП особа, яка не повідомила або несвоєчасно повідомила про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані, буде змушена сплатити штраф від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність передбачена статтями 368-2 і 366-1 Кримінального кодексу України. Санкції тут серйозніші: позбавлення волі до 2-х років або заборона займатись професійною діяльністю до 3-х років». Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації, а сума прихованого майна чи коштів – не менша ніж 250 мінімальних зарплат.
«Подолання корупції залежить як від успішної роботи правоохоронного органу, так і від принципової позиції кожного з нас зокрема, – вважає Тарас Лопушанський. – Так, робота є складною і відповідальною, ми боремося із корупційною системою, яка вибудовувалася впродовж багатьох десятків років. Але у нас є знання, хороша команда, бажання та відповідальність перед суспільством для досягнення мети».
Спілкувалася Людмила Рубцова