Понад 30 млн дол. збитків: підозра ексміністру інфраструктури
22 лютого 2023 року НАБУ і САП повідомили ексміністру інфраструктури України і його колишньому першому заступнику про підозру у зловживаннях, через які держава зазнала збитків на понад 30 млн дол. США. Дії експосадовців кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.
Оскільки місцеперебування експершого заступника не встановлене, про підозру йому повідомили у порядку ст. 135, ст. 278 КПК України.
За даними слідства, у липні 2015 року тогочасний міністр спільно зі своїм заступником (на той час також головою Тарифної ради Мінінфраструктури) забезпечили прийняття наказу, за яким корабельний збір із суден в морському порту «Південний» разом із ДП «АМПУ» почали стягувати й приватні компанії (у пропорції 50:50). Тоді як за законом стягнення такого збору є виключною прерогативою ДП як користувача акваторії порту, що належить державі.
Слідство встановило, що наказ ухвалили без належного економічного обґрунтування і всупереч зауваженням департаменту економіки та фінансів Мінінфраструктури та ДП «АМПУ». При цьому одним із бенефіціарних власників згаданих приватних компаній виявилася особа, яку НАБУ і САП підозрюють у корупції в ПАТ «ДПЗКУ» і яка перебуває в розшуку та під санкціями РНБО.
Розслідування зловживань в Мінінфраструктури детективи НАБУ розпочали восени 2019 року, для чого витребували матеріали з СБУ і Нацполіції, коли ті намагались закрити відповідні провадження. Відтоді НАБУ неодноразово зверталося до Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції, Міністерства інфраструктури, ДП «АМПУ», аби вони припинили дію незаконної схеми. Однак відомства не прислухались до аргументів Бюро, не скасували протиправний наказ та не подали позови про повернення приватними компаніями безпідставно отриманих сум корабельного збору.
За результатами експертизи, лише впродовж 2017-2021 рр. через незаконний наказ держава недоотримала понад 30 млн дол. США, які наразі й інкримінують підозрюваним. Проте детективи досліджують наслідки дії схеми й упродовж наступних періодів.
Застереження. Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.