Викриття топ-корупції потребує ефективної співпраці журналістів-розслідувачів та детективів НАБУ
Журналістські розслідування, які викривають корупцію, можуть суттєво допомогти слідству та стати доказовою базою у кримінальних провадженнях, якщо відповідатимуть певним критеріям. Як врахувати ці аспекти в роботі, журналістам радили представники Національного бюро під час дискусії «Від публікації до вироку: як журналісти стають частиною слідства», що відбулась 29 жовтня 2018 року за ініціативи Ради громадського контролю при НАБУ.
«Якщо журналістське розслідування потребує розголосу та суспільної уваги, то досудове розслідування потребує максимальної тиші. З точки зору тактики, ефективніше якомога довше знаходитись в негласній стадії розслідування, коли фігурант не знає, що проти нього відкрили кримінальне провадження», — зазначив старший детектив НАБУ Артем.
За його словами, розголос, якого прагнуть журналісти, здійснюючи свої розслідування, іноді може навіть зашкодити. Тож варто шукати баланс між тією інформацією, яка оприлюднюється, та тією, з якою мають працювати правоохоронні органи, аби притягнути корупціонерів до кримінальної відповідальності.
Якщо журналісти прагнуть, аби правоохоронні органи почули їхній голос, то мають брати до уваги вимоги законодавства та дослухатися до порад юристів. «99,9% журналістських розслідувань не пройдуть шлях від публікації до вироку без участі юриста, — зазначив юрист BIHUS.info Володимир Харечко. — Він залучається на етапах підготовки розслідування, його публікації та звернення до певного контролюючого органу. Журналісти пишуть емоційно, і якщо публікація вийде в світ без певної юридичної редактури, то наслідком цього будуть чергові позови про захист честі, гідності та ділової репутації».
Представники ЗМІ, зі свого боку, наголосили на тому, що публічність може бути корисною, бо без неї люди швидко полишають поза своєю увагою резонансі розслідування. За умови нереформованої судової системи це відкриває особам, викритим на корупції, поле для маневрів задля уникнення справедливого покарання. Тож Євгенія Моторевська, журналіст Слідство.Інфо, за результатами розслідувань якої розпочато три кримінальні провадження, бачить своє покликання саме в інформуванні суспільства. Зі свого боку Олег Новіков, журналіст ІА «Слово і Діло», переконаний, що без постійного висвітлення перебігу кримінальних проваджень люди про них забувають.
«Я починав з реєстру декларацій, адже це було щось нове в Україні. Мені було цікаво дізнатись, яке життя ведуть наші посадовці, за які кошти вони дозволяють собі мешкати в дорогих будинках та їздити на люксових авто. Пізніше я працював з реєстром майнових прав, а згодом взявся за реєстр судових рішень. Останній допомагає мені моніторити процес розслідування 270 кримінальних проваджень», — підкреслив Олег Новіков.
Світлана Оліфіра, прес-секретарка НАБУ, яка виступила модератом заходу, підсумувала, що без такої важливої ланки як Вищий антикорупційний суд, до якого була б довіра суспільства, судді якого обиралися б чесно і прозоро, робота журналістів і детективів буде малоефективною.
Повне відео заходу можна переглянути за посиланням.
