Артем Ситник: Наближаються вибори, і НАБУ, як незалежний антикорупційний орган, політичній еліті просто не потрібен

19.10.2018 14:38

У коридорах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) кипить капітальний ремонт, і доки пройдеш на другий поверх, доводиться переступати через будівельний пил, бруд, мотлох і сміття. Можна провести аналогії: щоб навести лад у державі, потрібно видерти з «корінням» усе старе брудне, трухляве і гниле, у тім числі й зі свідомості людей, а це - ох як нелегко.

У директора НАБУ Артема СИТНИКА хотілося насамперед запитати про те, коли дочекаємося судових вироків щодо ТОП-корупціонерів, хто і як заважає резонансним розслідуванням, хто на нього тисне і погрожує (про що очільник НАБУ говорив під час звіту на парламентському антикорупційному комітеті), хто прослуховує НАБУ, як стають «офіцерами під прикриттям» та «спецагентами» і багато іншого.

Однак перше заготовлене заздалегідь запитання довелося замінити новим - адже напередодні інтерв’ю трапився повторний скандал із «рекламою» директора НАБУ Артема Ситника у столичному метро, хоча він стверджує, що то - провокація чистої води.

Директор НАБУ Артем Ситник стверджує, що медійні атаки зростають з кожною новою справою.

«Не виключаю, провокації будуть непоодинокими»

- Хто ж «замовив» рекламу Ситника в метро?

- Ми точно нічого не «замовляли», це більше хуліганська витівка. Люди «самоклеєм» розміщували листівку, фотографували, а потім одразу знімали, а фото в подальшому розміщувалися на якихось «жовтих» сайтах. Після першого випадку Київський метрополітен вжив певних заходів, щоб подібних інцидентів не було. Але у нас вибори скоро, тож не виключаю, що такі випадки і провокації будуть непоодинокими.

- Чи з’ясували, яка фірма виготовляла горезвісну рекламу, хто розвішував листівки? Адже в метро є камери спостереження. Чи зверталися до правоохоронних органів?

- Є фірма, приватне підприємство, що володіє тими рекламними щитами, і розмістила листівки. За нашою інформацією, за велику суму коштів. Не озвучуватиму, доки все не з’ясували. Фірма досить відома. Є два порушення прав двох суб’єктів - особисто мене, бо моє фото було використано без відома і згоди, і НАБУ, бо було використано логотип. Не хочу підтримувати цю провокацію і дискусію - тож не подаватиму позов. А з приводу НАБУ - можливо, подамо позов про захист прав Бюро. Також звернулися до контролюючого органу із захисту прав споживачів щодо дотримання вимог законодавства про рекламу. За нашою інформацією, власники цього підприємства продають його і наостанок вирішили у такий спосіб «допомогти», вчинивши таку провокацію.

- Під час звіту на антикорупційному комітеті Верховної Ради Ви пов’язали першу скандальну рекламу в метро із кримінальним провадженням у «справі Онищенка» і допитом народного депутата України Сергія Березенка у рамках розслідування даного провадження, а також із врученням підозри першому заступнику-начальнику Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Павлу Демчині. І сказали таку фразу: «Березенко відповідає за зовнішню рекламу». Що мали на увазі?

- Мав на увазі певне відношення цієї особи до рекламного бізнесу. Але, за нашою оперативною інформацією, «рекламою НАБУ» в метро займався саме пан Демчина. Адже була не тільки реклама... Були й «тітушки», хлопці спортивної статури, і реклама через залучення однієї громадської організації. І ціла купа фейкових новин про мене і НАБУ на «жовтих» сайтах якраз після того, як детективи НАБУ скерували до САП проект підозри щодо першого заступника Голови СБУ у незаконному збагаченні.

«Розслідування антикорупційних справ пов’язане з величезним тиском»

- За три з половиною роки діяльності НАБУ та інших новостворених антикорупційних органів досі немає жодного обвинувального судового вироку щодо ТОП-корупціонерів. Станом на початок жовтня, детективи НАБУ і прокурори САП передали до суду 159 справ, але де вироки? Адже суспільство потребує не гучних затримань, а судових вироків.

- Ви цитуєте слова, які я казав рік тому в інтерв’ю «Голосу України». Я прекрасно усвідомлюю з першого дня, що потрібні не лише гучні затримання. Хоча компетенція НАБУ закінчується з моментом затвердження прокурором обвинувального акта. Далі - то вже не наша зона відповідальності, а прокурора, який підтримує державне обвинувачення у суді, та безпосередньо суду, який повинен розглядати справу неупереджено та в розумні строки. Тобто є три стадії, три органи: ми - відповідальні за досудове розслідування, прокуратура - за судовий розгляд справ. І суди. Але всі запитують у НАБУ - де вироки? Не в антикорупційної прокуратури, не в адміністрації Президента - чому там так довго подавався законопроект про Вищий антикорупційний суд? Адже тільки Президент може подавати такий законопроект.

Із травня 2016 року, коли побачили стан справ у судах, що фактично суди антикорупційні справи не розглядають, ми постійно говорили про створення антикорупційного суду - незалежної судової інституції, яка розглядатиме якраз такі справи. Адже розслідування антикорупційних справ пов’язане з величезним тиском - і на детективів, і на прокурорів, і на суддів. Для того, щоб такі справи розглядались, потрібен спеціалізований антикорупційний суд, судді якого матимуть високі професійні якості. В інших судах ситуація дуже погана. Але нас ніхто не хотів почути. Говорили, що це не потрібно, давайте створимо якісь палати, ми не Уганда... У грудні 2017 року законопроект про Вищий антикорупційний суд усе-таки був поданий Президентом до парламенту, а в червні 2018 року парламент прийняв Закон, який дає шанси створити незалежну судову інституцію. Два роки витратили на дискусію. На жаль, на цей процес ми могли впливати тільки експертним шляхом, постійно порушуючи тему в публічній площині, не більше. Права законодавчої ініціативи ми не маємо. Але 99 відсотків критики, яка лунає на нашу адресу, зводиться до того, що немає вироків. І скільки не пояснюй, що це - не наша зона відповідальності, чути ніхто не хоче.

- Назвіть принаймні декілька резонансних кримінальних справ, які перебувають у судах на фінальній стадії.

- Наприклад, дуже гучна справа щодо екс-голови Державної фіскальної служби України. У жовтні 2017 року обвинувальний акт було скеровано до суду. А нині - вже жовтень 2018 року. За рік у справі навіть не зачитано повністю обвинувальний акт. Такі справи потрібно слухати не раз на місяць, коли сторона захисту намагається зірвати засідання. А два тижні поспіль призначати слухання, тоді суд матиме можливість у розумні строки розглядати справу. Рік справа у суді - й рік читаємо обвинувальний акт. По деяких справах - по півтора року не призначається розгляд взагалі. Для цього є і об’єктивні, і суб’єктивні причини. Дуже багато справ у судах, у суддів - по 500-600 справ, а одна справа може слухатися рік. Прикладів багато, коли справи роками не рухаються. Часто опоненти НАБУ говорять, що «справи розвалюються у судах». Насправді, станом на сьогодні, жодної справи, в якій було би винесено виправдувальний вирок, немає. Жодної справи, яка б «розвалилася у суді», немає.

«Детективам відверто погрожують, що будуть негативні наслідки»

- Хто ж тисне на Вас, детективів НАБУ, і як? Можете назвати прізвища?

- Не називатиму прізвища, бо потім ці люди можуть одразу почати істерику і бігти в суди. Навіть поверхневий аналіз медійного простору свідчить, що ми вже рік працюємо в умовах тотального «чорного піару». Адже власниками основних телеканалів, які є головним джерелом інформації для більшості суспільства, є люди, яких часто зачіпають наші розслідування. І канали блокують нам можливість висловити свою точку зору. Триває масивна медійна атака і особисто на мене, і на НАБУ. Така форма тиску не є унікальною для України, а популярна для антикорупційних розслідувань і в інших країнах, скажімо, в Румунії. Зросла кількість кримінальних проваджень, які відкриваються щодо детективів НАБУ і щодо мене, і знову-таки - першим заступником Голови СБУ. Як тільки детектив склав повідомлення про підозру - одразу в ГПУ реєструється провадження щодо цього детектива за фактом нібито притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинуватої особи. Тобто одразу починаються спроби якось зупинити розслідування. Буває, що детективам відверто погрожують, говорять, що «будуть негативні наслідки».

- Які «наслідки»? Погрожують фізичною розправою?

- Погрози різного характеру.

- А особисто Вам погрожували?

- Прямим текстом - ні. Трохи інші ресурси використовуються. Основний ресурс - медіа-війна. В Україні, на жаль, ще не існує насправді громадського телебачення, як у цивілізованих країнах, і незаангажованих новин. Виходячи з того чи іншого провадження, передбачаємо, який сюжет скоро вийде на певному телеканалі. Бо всі знають, хто який канал тримає і хто впливає на інформаційну політику каналу.

- На антикорупційному комітеті Верховної Ради Ви нарікали, що Вас перестали запрошувати на основні телеканали. Відколи?

- Нас запрошували на UA: Перший, «Громадське», але на найбільш рейтингові канали уже давно не запрошують. Тема НАБУ там постійно висвітлюється у «чорному» світлі. Про це я казав ще півтора місяця тому під час виступу на круглому столі щодо створення антикорупційного суду - наближаються вибори, і НАБУ, як незалежний антикорупційний орган, політичній еліті просто не потрібен. І буквально через місяць відбулася масована медійна атака, що не припиняється і донині.

«Якби такі порушення були допущені мною, вже скликали би позачергове засідання парламенту, щоб мене звільнити»

- Керівник САП Назар Холодницький стверджує, що 90 відсотків кримінальних проваджень, що надходять від НАБУ, є недоопрацьованими, у них відсутні достатні докази, тому вони повертаються назад. Ви, у свою чергу, кажете, що «САП гальмує деякі справи», не доводячи їх до суду. Хто ж кого гальмує?

- По-перше, я не казав, що «САП гальмує», не пам’ятаю такого. На комітеті я наводив конкретні приклади у справах, де були реальні ознаки зловживання. Найперша справа, яка була скерована до суду ще навесні 2016 року, - стосовно керівника держпідприємства, котрий підозрювався у розкраданні державного майна на 14,5 мільйона гривень. Жодної копійки не було відшкодовано, у справі був потерпілий - представник державної установи. Однак прокурор, вносячи фіктивні дані в угоду з підозрюваним, незаконно змінив обвинувачення, включивши до обвинувачення завідомо неправдиву інформацію, що в справі відсутній потерпілий, хоча він сидів поруч із прокурором увесь судовий процес. Прокурор склав угоду, якою намагався зняти з підозрюваного обов’язок відшкодувати збитки (йдеться про угоду, за якою особа, обвинувачена у завданні 14,5 млн грн збитків держустанові, в кінцевому підсумку може зазнати покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки (тобто без реального відбування покарання) зі штрафом 17 тис. грн). З таким державним обвинуваченням важко розраховувати на прогрес у справах. Слава Богу, суд не затвердив цю угоду, бо вона вочевидь не відповідає Закону. За даним фактом ми скерували до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів скаргу на даного прокурора, провадження відкрито і сподіваємося на об’єктивне рішення. За цим фактом зареєстровані й кримінальні провадження, які направлено до ГПУ для розслідування. На жаль, такі факти непоодинокі.

Щодо справи про «рюкзаки Авакова» - ситуація взагалі дуже дивна. Прокурор САП (до речі, той самий) спочатку складає процесуальний документ, у якому вказує, що, на його думку, достатньо доказів для направлення справи до суду. І стороні захисту відкриваються матеріали провадження для ознайомлення. Минає декілька тижнів, у справі нічого не змінюється, і той самий прокурор закриває її «у зв’язку з відсутністю складу злочину» щодо двох осіб. Ми оскаржили такі дії прокурора, однак Холодницький залишив скаргу без задоволення. Збагнути таке рішення з професійної точки зору неможливо. І ще така цікава деталь: ми постійно чули, що рюкзаки були неякісні, останній підозрюваний у справі відшкодував до бюджету п’ять мільйонів гривень. Як так може бути - ті самі матеріали в один день прокурор вважає «достатніми», а за декілька тижнів - абсолютно протилежне рішення. Це дає підстави стверджувати, що не завжди прокурори приймають об’єктивні рішення. Проте я й не кажу, що прокурори мають підписувати все, що приносять детективи НАБУ. У жодній країні прокурори не підписують все, що несе слідчий чи детектив.

До речі, з боку антикорупційної прокуратури я теж чув такі висловлювання, що «справи розвалюються у судах». Це взагалі нонсенс із юридичної точки зору. Адже детектив не має права скерувати справу до суду без рішення прокурора і не має права сам оголосити підозру. Він це може зробити лише за згодою прокурора. Адже не детектив, а саме прокурор представлятиме державне обвинувачення у суді.

«Із Холодницьким спілкуємося у процесуальний спосіб»

- Як сприйняли рішення КДКП, яка винесла Холодницькому догану? Чи сподівалися, що його звільнять?

- Ні, у нас була інформація, що рішення вже готове, і у день засідання у мене вже не було ілюзій. Якби такі порушення були допущені мною, думаю, вже скликали би позачергове засідання парламенту, щоб мене звільнити. Якби такі порушення були допущені детективом, у будь-якому випадку він би був притягнутий до відповідальності. І точно не працював би в НАБУ. А якщо проаналізувати рішення КДКП (до речі, скарги були не лише від мене, а й від Генпрокурора) - комісія визнала, що порушення, зазначені в скаргах, є. Були скарги й на інших прокурорів САП - зокрема, скарга адвокатів на те, що прокурор нібито проявив неповагу до суду і щодо нього було відкрито дисциплінарне провадження. І хоча суддя надала пояснення, що не помітила неповагу до суду, прокурору все одно оголосили догану. Ось наскільки подвійні стандарти застосовуються залежно від ситуації. А цей прокурор має принципову позицію щодо однієї із відомих справ - стосовно екс-депутата Мартиненка. І за принципову позицію на рівному місці отримав догану.

- На якому етапі провадження щодо Вас особисто, де йдеться про начебто «розголошення таємниці слідства»? Хто його розслідує?

- Генпрокуратура, мабуть. Точну кількість проваджень щодо мене не можу сказати. Ми не моніторимо, бо часу не вистачає відстежувати, хто що реєструє.

- Вас викликали на допити?

- Рік тому був один допит. І все.

- Ви неодноразово заявляли, що не можете працювати з Холодницьким. Але за законом, НАБУ і САП мають діяти «в одній зв’язці». Чи не гальмує це розслідування резонансних справ? Це особистісний конфлікт?

- Ви цитуєте слова, яких я не казав.

- Це цитата зі ЗМІ.

- Одна з основних маніпуляцій - намагання перевести ситуацію в персональний конфлікт. Такі спроби були і на політичних ток-шоу. Моя позиція - як директор НАБУ я взагалі не процесуальна особа. Я не маю права розслідувати кримінальні провадження. Є ряд рішень, які можу приймати, але їхня кількість дуже обмежена. Головною дійовою особою у справі є детектив або група детективів, і група прокурорів, які є процесуально незалежними від керівника САП. Конструкція Кримінального процесуального кодексу якраз говорить про те, що головною фігурою є незалежний прокурор, незалежний навіть від впливу керівника прокуратури, в т. ч. і антикорупційної. Тому годі говорити про якийсь конфлікт, що він заважає комусь працювати... Звичайно, такі рішення, як щодо «рюкзаків», нас неприємно дивують. І щодня очікуємо, може, ще якась справа буде у такий же спосіб закрита. Однак за минулі тижні ми передали до суду провадження щодо одеської міськдержадміністрації, так звану «бурштинову справу» - не ми, а прокурори підписали обвинувальний акт, вручили підозрюваним і передали до суду. Робота триває, і я у своїх висловлюваннях ніколи не переходив на особисті образи, вважаючи це неприпустимою поведінкою на посаді керівника правоохоронного органу.

- Із Холодницьким спілкуєтеся?

- Ми спілкуємося у процесуальний спосіб. Але з урахуванням того, що у мене процесуальних повноважень мало, в основному спілкуються детективи, які працюють з прокурором.

«Коли піднімаємося на той рівень, який завжди був недоторканним, розраховуємо тільки на самих себе»

- Хто ж поставив скандальні «жучки» в акваріумі Холодницького?

- Національне антикорупційне бюро України.

- Це було законно?

- Звичайно, законно. Три з половиною роки ми працюємо в умовах суцільної протидії - у т. ч. і з боку інших правоохоронних органів. Яскравий приклад - зрив нашої спецоперації із документування корупційної схеми в Державній міграційній службі. Коли йдеться про суддів районного рівня - то у нас є співпраця і з СБУ, і з іншими правоохоронними органами. А коли піднімаємося на той рівень суб’єктів, який завжди був недоторканним, розраховуємо тільки на самих себе і завжди усвідомлюємо, що може бути удар з боку інших правоохоронних органів. У таких умовах єдиний спосіб вижити (про що завжди говоримо детективам) - це повне дотримання Закону при розслідуванні. Бо за кожне навіть дрібне порушення буде негайна реакція, у т. ч. і з боку наших «друзів» із інших правоохоронних органів. Звісно, ми теж не застраховані від помилок, я ніколи не ідеалізував людей, у НАБУ працюють різні люди. Але саме завдяки такій внутрішній політиці: головне - дотримання Закону, ми так довго протрималися. Були думки, що нас зупинять набагато раніше.

- ЗМІ пишуть, начебто «жучки» у кабінеті Холодницького поставило НАБУ разом з департаментом ГПУ з економічних злочинів, який називають «департаментом Кононенка-Грановського». Що це за таємничий департамент?

- Чому таємничий? Не пам’ятаю, як він насправді називається - здається, Департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки (з липня 2018 р. - Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки. - Ред.). Провадження було в ГПУ, до групи слідчих були включені детективи НАБУ. Дозвіл надавався на підставі подання прокурора судом, і надалі ми реалізовували це судове рішення.

- Чим завершився недавній скандал із прокладанням кабелю до САП начебто для прослуховування?

- Провадження розслідує поліція. Ми проводимо власне службове розслідування. Матеріали свого розслідування готові передати поліції для долучення до справи, якщо вони цього забажають.

«Прослушку» під НАБУ виявляли дуже багато разів»

- А які стосунки між НАБУ і ГПУ? Нещодавно були заяви Генпрокурора, начебто НАБУ закупляє «не такі» пристрої для прослуховування. А Ви натомість розповідали, як регулярно виявляєте під НАБУ авто із прослуховуванням.

- «Прослушку» під НАБУ виявляли дуже багато разів. Але ми до цього спокійно ставимося. Стоїть автомобіль під НАБУ і знімає інформацію. Ми підійшли і сказали: хлопці, ми вас побачили, можете їхати. Або - візуальне спостереження, ходять за нашими працівниками. Я завжди кажу колегам: хлопці, ми повинні працювати із усвідомленням того, що нас постійно прослуховують і за нами - постійне спостереження. І це дійсно так. Але ми не намагаємося їх блокувати, бити, затримувати.

- Хто ж ті «хлопці» під НАБУ - вони із ГПУ, СБУ чи звідки?

- Підрозділів, які можуть виконувати негласні слідчі дії, насправді дуже багато. Це і поліція, і СБУ, і військова розвідка. Ми їх фіксуємо і культурно просимо поїхати.

- У НАБУ є такі втаємничені співробітники - «офіцери під прикриттям», їх ще називають «агентами НАБУ». Чи врегульовано законодавчо їхню діяльність? Як можна стати «офіцером під прикриттям» чи спецагентом? Що трапляється з агентами НАБУ після викриття? Скільки в НАБУ працює «офіцерів під прикриттям»?

- Це закрита інформація. Не можу її розголошувати. Єдине, що можу сказати, - цей підрозділ невеликий. Законом нам дано право виконувати повний комплекс усіх передбачених заходів, у т. ч. і виконання спеціальних завдань та негласних слідчих дій. І якраз у рамках таких завдань працюють ці люди. «Агент» - то дещо інше. Ним може бути особа, яка лише передає інформацію, а не працює в НАБУ, людина, яка співпрацює з НАБУ, але це не «офіцер під прикриттям».

- А славнозвісна «агент Катерина», котру було розкрито під час «бурштинової справи» - досі працює в НАБУ чи вона була «позаштатним співробітником»?

- Вона працює. Коли викривається якась схема, ризик викриття агента дуже великий. І це ми розуміємо. Так не тільки в Україні. Коли відкривається провадження, люди, які виконували спеціальне завдання, потім стають головними свідками у цій справі, як і ті матеріали, що були здобуті в ході завдання.

- Чи використовує НАБУ під час спецоперації метод «провокації злочину»? Кажуть, такий метод часто використовують у США, але чи передбачений він українським законодавством?

- Не передбачено, а навіть заборонено українським законодавством. За провокацію хабара є кримінальна відповідальність. Але є країни, що використовують такий інститут, і не тільки американці. У Польщі також досить поширена така практика.

Інструктаж людей, котрі працюють «під прикриттям», розпочинаємо саме із практики Європейського Суду в справах про «провокацію хабара». Для того, щоби люди своєю поведінкою не створили ситуацію, в якій можна говорити про «провокацію хабара». Водночас дуже часто лунає запитання - чи потрібно в Україні запроваджувати інститут «провокації злочинів»? Колись про це (щоправда, давно) говорили і Президент, і Генпрокурор. На мій погляд, зарано. Потрібно провести широку дискусію, залучивши юристів, експертів, щоб збагнути, чого буде більше від такого інституту: шкоди чи користі?

- Чи є зрушення щодо ініціативи розширити право НАБУ на прослуховування?

- Був такий законопроект, датований ще 2016 роком, його схвалив антикорупційний комітет, але парламент не розглядав. Законопроект складається із чотирьох статей, де йдеться про те, хто має право знімати інформацію з каналів зв’язку. Пропонувалось надати таке право і НАБУ. Законопроект уже два роки лежить у парламенті, але шансів його проголосувати майже немає. Хоча така вимога звучала від МВФ.

- Які ще законодавчі зміни потрібні для законодавчого врегулювання діяльності НАБУ?

- Правоохоронній системі потрібно комплексно вивчити всі недоліки в Кримінальному процесуальному кодексі й виправити штучні перепони. Однак така робота в парламенті триває дуже мляво.

«НАБУ ніколи не анонсує жодних нових подань»

- Чи багато готують в НАБУ подань стосовно народних депутатів України?

- НАБУ ніколи не анонсує жодних нових подань. Ми ніколи не скажемо, наприклад, що восени внесемо 40 подань.

- Як тривають розслідування зловживань на держпідприємствах у сфері оборонно-промислового комплексу? Чи не може бути саме з цим пов’язаний тиск?

- Не виключаю. Але такі розслідування намагаємося проводити максимально закрито, щоб не було жодного витоку інформації, бо російська пропаганда може це використати.

- Як триває розслідування справи про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів?

- Справа вже не у нас більше року, у нас залишилась лише невелика справа щодо колишнього Голови ЦВК. Справу про «чорну бухгалтерію» передано до Генеральної прокуратури і об’єднано з великою справою Януковича.

- Нещодавно було обрано новий склад ЦВК. Чи НАБУ проводило спецперевірку кандидатів на ці посади?

- Така форма співпраці - коли кандидат перевіряється НАБУ - є з Вищою кваліфікаційною комісією суддів. У нас підписано меморандум, ми надаємо матеріали щодо конкретних кандидатів під час конкурсного відбору. Подібна практика започатковується і з ДБР - ми також підписали меморандум про співпрацю. У багатьох країнах спеціальний антикорупційний орган проводить відповідну перевірку. Але в даному випадку вона була «нецікава» при прийнятті рішень.

- А хто стежить за доброчесністю працівників НАБУ?

- Всі розвідки світу (сміється). Це не жарт: ми людей орієнтуємо, що за ними стежать всі. І вони повинні це розуміти. По-друге, в НАБУ є спеціальний підрозділ - Управління внутрішнього контролю, яке проводить превентивні заходи, щоб не допустити корупцію в самому Бюро. Це управління здійснює моніторинг життя наших працівників, йому доповідають про всі факти придбання нерухомого та рухомого майна, щоб не було такого, що в когось з’явився якийсь актив, котрий викликає запитання.

- Чи вже розпочався незалежний аудит НАБУ? Ви готові надати необхідні документи для його проведення?

- Незалежний аудит НАБУ - це взагалі мрія НАБУ (сміється). Хоча є побоювання, що він буде не зовсім незалежним. Ще не було жодного дзвінка. Я тільки читаю інтерв’ю аудиторів, і більше жодних дій стосовно початку аудиту не було.

- Чи маєте власні політичні амбіції? Не збираєтеся брати участь у президентській чи парламентській виборчій кампанії?

- Ні. Про це дуже багато пишуть, читаю і дивуюся людській фантазії - хто мені що тільки не «пропонував»! Якщо в боротьбі з корупцією не буде суттєвого прогресу, немає значення, ані хто буде в парламенті, ані хто стане президентом. Медійні атаки зростають з кожною новою справою. Ми дійшли до точки неповернення в антикорупційній реформі, і що ближче до такої точки (а ця точка - то два-три вироки антикорупційного суду) - то більше ймовірність того, що ситуація у державі зміниться безповоротно. Що ближче до тієї точки, то більший опір і більше атак. Якщо про амбіції, то амбіція тільки в тому, щоб зберегти НАБУ, як орган, і пройти цю точку неповернення.

- Чи запрацює Вищий антикорупційний суд до президентських та парламентських виборів?

- Сподіваюсь, бо під час передвиборної гонки доведеться про щось розповідати. Зараз є 340 кандидатів (на посади суддів ВАС. - Ред.), які подали документи на конкурс, на жаль, досі не затверджено склад Ради міжнародних експертів. Але процес пішов, і не виключаю, що в березні 2019 року антикорупційний суд може запрацювати.

У світі немає жодної країни, яка би повністю поборола корупцію. Наше завдання - зробити так, щоб корупція не загрожувала державному суверенітету. І той спротив, який розпочинається, є індикатором того, що ми - на правильному шляху. Звісно, легше перевірити лише сто декларацій, як зробило НАЗК. І ніхто не критикує, не чіпає, усіх влаштовує. Люди, залучені до корупційних справ, часто обіймають посади в державних органах, перебувають у парламентській залі, мають ресурси - медійні, матеріальні. І коли цей ресурс спрямовується проти нас, це означає, що ми дійсно наступаємо на ті «точки», на які потрібно наступати, і розслідуємо такі справи, які варто розслідувати. Власне, для цього НАБУ і створювалося.