Справа «Укртелефільму»

28.09.2020 10:21

Справа «Укртелефільму» — кримінальне провадження за фактом завдання 68,72 млн грн збитків державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі — ДП «Укртелефільм»).

Зміст

І. Суть корупційної схеми

  1. Умови вчинення правопорушення
  2. Реалізація злочинного задуму
  3. Задіяні особи

ІІ. Перебіг розслідування

  1. Передумови початку розслідування
  2. Ключові події
  3. Доказова база
  4. Наслідки злочину
  5. Результати розслідування

IІІ. Необхідні кроки

 

Ця корупційна схема чітко демонструє тенденцію: майно, що перебуває у власності держави або державних підприємств, часто сприймається як нічиє. Та насправді держава — це не абстракція, а конкретні люди. Одні люди крадуть, інші — помічають і не мовчать. Саме завдяки таким свідомим людям корупціонери не встигли втілити свій злочинний план. А завдяки своєчасному й ефективному розслідуванню НАБУ майно «Укртелефільму» у безпеці і незабаром зможе використовуватися в інтересах підприємства.

 

СУТЬ КОРУПЦІЙНОЇ СХЕМИ

За версією слідства, гендиректор «Укртелефільму» за вказівкою організатора корупційної схеми підписав угоду, внаслідок реалізації якої передав 67 об’єктів нерухомості (понад 80% всіх активів, якими володіє державне підприємство) у власність приватної компанії. Для цієї компанії це, фактично, була єдина господарська операція за весь час існування, на її рахунках на момент укладення договору коштів не було. Майнові права на ці об’єкти ТОВ отримала за 14,5 млн грн, тоді як їхня ринкова вартість сягала 83,22 млн грн.

Крім того, продаж відбувся з численними порушеннями процедури відчуження державного майна, у тому числі без погодження з органом управління — Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.

У подальшому учасники схеми вчиняли дії, спрямовані на легалізацію майна та його продаж. Кошти, отримані від продажу, планували поділити між собою. Як встановили судові експертизи, в результаті такої схеми державі в особі ДП «Укртелефільм» завдано збитків в особливо великому розмірі — 68,72 млн грн.

 

Умови вчинення правопорушення

Метою корупційної схеми було отримати за заниженою ціною майнові права ДП «Укртелефільм», перереєструвавши їх спочатку на одне підконтрольне підприємство за допомогою підроблених документів, потім — на удаваних добросовісних набувачів, а в підсумку — продати реальним покупцям вже за ринковою вартістю. Виникненню в учасників злочину такого задуму сприяли декілька чинників.

По-перше, «Укртелефільм» мав у власності 67 об’єктів нерухомості і, по-друге, особам, які у підсумку стали обвинуваченими у злочині, про це було достеменно відомо.

Звідки у ДП нерухомість? У 2004 році «Укртелефільм» уклав із інвестиційною компанією угоду про спільну діяльність із будівництва адміністративно-житлового комплексу на земельній ділянці держпідприємства у Києві. На виконання цієї угоди ДП отримало право власності на частину об’єктів нерухомості, які спорудила будівельна компанія, а це: 80 квартир площею 8525,5 кв.м. та нежитлові приміщення площею 992 кв.м. Із них майнові права на 28 квартир «Укртелефільм» згодом передав Київській міській раді як представнику територіальної громади столиці. Ще 28 квартир за згодою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, як органу управління, ДП продало фізичним особам, забезпечуючи здійснення статутної діяльності підприємства.

Отож, станом на початок 2016 року у держпідприємства залишилося 24 квартири, 36 паркомісць та 7 нежитлових приміщень. Всі ці активи у підсумку стали об’єктом корупційного злочину. Але перед тим згадане майно вже піддавалося рейдерському захопленню, через що на нього суд наклав арешт. Саме у той час, коли тривав судовий процес щодо повернення «Укртелефільму» незаконно привласнених рейдерами об’єктів нерухомості, виник злочинний задум.

 

Реалізація злочинного задуму

У листопаді-грудні 2017 року організатор корупційної схеми — людина для підприємства зовсім стороння, але цілком обізнана зі станом справ, разом із юристкою, яка супроводжувала діяльність ТОВ «Лодокс», чинним директором «Укртелефільму» та директором ТОВ «Лодокс» починають діяти. У фокусі їхньої уваги — договір, що підписав попередній директор ДП 22 серпня 2016 року. В ньому йшлося про продаж «Укртелефільмом» майнових прав на 67 об’єктів нерухомості за 42,5 млн грн. Угоду не реалізували. Однак за півтора роки потому про цей документ згадали.

Як встановило слідство, 19 грудня 2017 року у кав’ярні неподалік від будівлі Держкомтелерадіо відбувається зустріч організаторів злочину, директорів «Укртелефільму» та ТОВ «Лодокс». Ці двоє, виконуючи вказівки організаторів злочину, підписують «задньою датою» додаткову до договору від серпня 2016 року угоду та акти приймання-передачі, за якими нібито в червні 2017 року нерухомість — 67 об’єктів — перейшли від ДП до ТОВ «Лодокс», але за 14,5 млн грн.

Як згодом з’ясують детективи НАБУ, документи учасники схеми підробили. Зокрема, вони взяли договір від серпня 2016 року на 42,5 млн грн і змінили у ньому істотні умови (дату і вартість проданих активів). Все мало виглядати так, ніби у червні 2017 року попередній директор держпідприємства уклав договір з ціною майнових прав у 13,5 млн грн.

Це вдалося зробити шляхом поєднання першого-четвертого аркуша підробленого договору з п’ятим, останнім, аркушем договору, який містив підпис попереднього керівника ДП «Укртелефільм». За задумом зловмисників, такі дії повинні були показати: чинний директор діє в інтересах «Укртелефільму», адже саме він підписав додаткову угоду до договору попередника на більш вигідних умовах (нібито збільшивши ціну з 13,5 млн грн до 14,5 млн грн).

Цікаво знати

Для виправдання перед бухгалтерією «Укртелефільму» зниження вартості нерухомості з 42,5 млн грн до 14,5 млн грн організатори схеми замовили оцінку майнових прав. У подальшому слідство спростувало належність її проведення: підписи оцінщика і директора компанії-оцінювача виявилися підробленими. Фонд державного майна України, здійснивши рецензування оцінки, дійшов висновку, що документ не відповідає вимогам, є неякісним, непрофесійним, його не можна використовувати.

Отже, учасники корупційної схеми отримали 24 новозбудовані квартири, 36 паркомісць та 7 нежитлових приміщень всього за 14,5 млн грн. При цьому, у той же час, у грудні 2018 року, орієнтовна ринкова вартість цих 67 об’єктів перевищувала 83,2 млн грн.

Цікаво знати

Балансова вартість усіх активів «Укртелефільму» перед укладанням договору становила майже 54 млн грн, а активів, які стали предметом злочину (67 об’єктів) — 42,5 млн грн, тобто вони становили 80% всіх активів ДП.

Та найбільший цинізм полягав у тому, що за планом, власність мала бути отримана цілком безкоштовно — сплачувати 14,5 млн грн ніхто й не збирався.

Цікаво знати

За даними слідства, учасники корупційної схеми планували до того часу, коли ДП «Укртелефільм» зможе пред’явити претензії ТОВ «Лодокс» за несплату коштів за договором, кошти з рахунку компанії вже будуть легалізовані, а квартири й інше майно продані добросовісним набувачам.

Далі, як з’ясували детективи, учасники схеми залучили «чорних» реєстраторів, які погодилися за матеріальну винагороду здійснити реєстрацію на той час арештованого майна на ТОВ «Лодокс». До кінця січня 2018 року їм вдалося зареєструвати право власності на 10 квартир та 1 об’єкт комерційної нерухомості.

Після цього, щоб приховати злочинний характер походження майна, учасники схеми почали його легалізацію, перереєстровувавши квартири з ТОВ «Лодокс» на підставних юридичних та фізичних осіб. Для цього організатор злочину підшукав двох фізичних осіб, на кожну з яких зареєстрували по дві квартири. Одну з цих 4 квартир у березні 2018 року учасники схеми встигли перепродати, ймовірно, добросовісному набувачу за 2 млн грн.

Цікаво знати

Формальними набувачами квартир виявилися два брати, які перебували у такому матеріальному становищі, яке не дозволяло їм придбавати нерухомість у столиці. За те, що на них умовно оформили квартири, кожен мав отримати по 300 дол. США. Водночас, один з них так і не отримав обіцяної матеріальної винагороди.

Зважаючи на вартість квартири, яку учасникам схеми вдалося продати, виходить, що загальна вартість 67-ми об’єктів нерухомості у 14,5 млн грн покривалася вартістю 7 таких квартир.

 

Тим часом інший учасник корупційної схеми підшукав для легалізації майна підставну юридичну особу. Для спрощення подальшого перепродажу квартир реальним набувачам, у лютому 2018 року 4 великі квартири ділять кожну на дві та реєструють вже права власності на новоутворені 8 квартир.

У червні 2018 року зловмисники виходять на фінальну стадію реєстрації об’єктів. Та довести справу до кінця їм не судилося. З лютого 2018 року детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування, гласні і негласні слідчі дії, фактично стежили за кожним наступним кроком учасників схеми. Влітку 2018 року доказів назбиралося достатньо, щоб на злощасну нерухомість «Укртелефільму» накласти арешт, що і було зроблено. У підсумку безповоротній втраті державного майна вдалось запобігли.

Задіяні особи

У квітні 2019 року детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП завершили розслідування кримінального провадження і у вересні 2019 року скерували до суду обвинувальний акт стосовно 3 осіб. Йдеться про:

  • юристку — співорганізаторку (ч.3 ст.27, ч.2 ст. 364, ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч.3 ст.209 КК України), яка забезпечувала супровід корупційної схеми;
  • колишнього генерального директора ДП «Укртелефільм» — виконавця (ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України), який, власне, підписав незаконну угоду;
  • директора комерційної компанії — пособника (ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.4 ст. 358, ч.3 ст.209 КК України), який підписав угоду зі свого боку.

Розслідування незаконних дій організатора корупційної схеми (ч.3 ст.27, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209 КК України) виділене в окреме провадження, оскільки особа перебуває у міжнародному розшуку.

Водночас, розслідування кримінального провадження за фактом завдання 68,72 млн грн збитків «Укртелефільму» триває. Не виключено, що коло притягнутих до відповідальності в подальшому зросте.

 

ПЕРЕБІГ РОЗСЛІДУВАННЯ

Передумови початку розслідування

У другій половині січня 2018 року до НАБУ надійшла заява працівників ДП «Укртелефільм», у якій вони виклали своє бачення корупційної схеми щодо заволодіння майновими правами. Близько двох тижнів тривала інформаційно-аналітична робота, збиралися додаткові матеріали для внесення відомостей до ЄРДР. 12 лютого 2018 року розпочате розслідування кримінального провадження.

 

Ключові події

12 лютого 2018 року — початок розслідування.

6 лютого 2019 року — повідомлення про підозру трьом особам.

16 квітня 2019 року — оголошено в міжнародний розшук четвертого підозрюваного.

26 квітня 2019 року — завершення розслідування стосовно 3 осіб.

7 листопада 2018 року — рішенням Господарського суду міста Києва визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс».

21 лютого 2019 року — Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Лодокс» на рішення господарського суду міста Києва. Рішення набрало законної сили.

27 вересня 2019 року — справу щодо завдання збитків «Укртелефільму» скеровано до суду.

 

Доказова база

Навесні 2018 року НАБУ стало відомо, що ті ж самі факти незаконної реалізації майна держпідприємства паралельно розслідувало Головне управління Національної поліції у Київській області під супроводом Служби безпеки України. У червні правоохоронні органи об’єднали зусилля. Після чого розслідування відповідно до підслідності продовжило НАБУ.

Під час обшуків у травні 2018 року, у причетних до злочину вилучили блокнот, де велася «чорна бухгалтерія». Під час обшуку вилучили і матеріальні носії інформації, які містили інформацію щодо обговорення між учасниками злочинної схеми деталей вчинення злочину. Суттєве значення мали результати негласних слідчих дій.

Важко переоцінити роль свідків у справі, у тому числі працівників «Укртелефільму». Ці люди звернулися до НАБУ з заявою та співпрацювали зі слідством на всіх його етапах. У ролі свідків також виступили вдавані набувачі нерухомості, кожен із яких чітко окреслив свою роль та ціну відповідних послуг, яка часто визначалася кількома сотнями доларів США.

Технічні експертизи документів підтвердили, що договір про продаж майна «Укртелефільму» був підроблений. Відповідно до висновку експертизи встановлено, що перша-четверта сторінка договору була надрукована на одному принтері, а п’ята (та, яка з підписом попереднього директора ДП) — на іншому принтері і в інший час. За ініціативи слідства здійснено декілька почеркознавчих експертиз. Зокрема, ними засвідчено підроблені підписи оцінщика та директора компанії, яка здійснювала оцінку. Комплексна економічно-будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертиза визначила реальну ринкову вартість активів «Укртелефільму» та, віднявши суму незаконного договору (14,5 млн грн) про його продаж, встановила розмір завданих ДП збитків — 68,72 млн грн.

 

Наслідки злочину

Тому наслідку, який від своїх дій очікували учасники корупційної схеми, НАБУ запобігло: квартири та інші об’єкти нерухомості не встигли перейти у власність добросовісних набувачів. В іншому разі вони були б для підприємства втрачені назавжди.

 

Результати розслідування

Завдяки розслідуванню НАБУ та САП корупційна схема не реалізована до кінця.

Національне бюро долучилося до господарських спорів між ДП «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс». Спільними зусиллями договір визнано недійсним у трьох судових інстанціях: у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарський суді та Верховному суді. Таким чином господарська частина кримінального провадження цілком вирішилася на користь державного підприємства.

Справа «Укртелефільму» стала однією з перших, що потрапили на розгляд до новоствореного у вересні 2019 року Вищого антикорупційного суду.

 

Розслідування у цифрах

  • 68,72 млн грн збитків
  • 4 підозрюваних
  • 12+ місяців тривало досудове розслідування
  • обсяг матеріалів провадження — 33 томи
  • 40+ свідків допитано
  • 10+ судових експертиз
  • 20+ слідчих оглядів вилучених речей та документів
  • за клопотанням НАБУ суд наклав арешти на предмет злочину (67 об’єктів нерухомості у Києві) на речові докази та майно підозрюваних

 

НЕОБХІДНІ КРОКИ

Досвід розслідування вказаного кримінального провадження та низки інших, що відбувалися за схожими схемами, засвідчила, що ефективність управління власністю держави значною мірою залежить від професійних якостей і звичайного бажання керівників державних підприємств. Саме тому важливо, щоб на керівні посади призначалися досвідчені і віддані справі управлінці. Їхньою метою має бути виключно розвиток і примноження наданих в управління ресурсів, а не бажання наживи для себе та для тих, кому вони мусять завдячувати своїм «теплим місцем».