У «справі рюкзаків» НАБУ має вичерпну доказову базу – Артем Ситник

03.11.2017 19:03

Усі кримінальні провадження, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України, мають спільні риси: вони стосуються посадовців найвищого рівня, які раніше у державі були недоторканними, і у зв’язку з цим у роботі Бюро немає жодної справи, навколо якої не було б спекуляцій. На цьому наголосив Директор НАБУ Артем Ситник під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, що відбулися 3 листопада.

«Останніми днями увага суспільства була прикута до подій, пов’язаних із розслідуванням так званої «справи рюкзаків». Дії НАБУ піддавалися критиці, робилися закиди про незаконність доказів. Тому я хочу повідомити, що той відеозапис, який став набутком громадськості і був переданий НАБУ для дослідження, є належним і допустимим доказом у цій справі. Але це – не єдиний доказ», – підкреслив Артем Ситник.

У ході засідання профільного комітету Артем Ситник також повідомив деталі корупційної схеми під час закупівлі рюкзаків для потреб Міністерства внутрішніх справ України, що завдала державі понад 14,5 млн грн збитків. Так, за версію слідства, озвученої директором,  восени 2014 року приватна особа А., користуючись особистими стосунками із заступником Міністра внутрішніх справ, виступила організатором закупівлі рюкзаків для потреб солдатів Національної гвардії. Це при тому, що у той момент на складах МВС вже знаходилося 2000 невикористаних рюкзаків. Організатор домовився про виготовлення рюкзаків з підприємцем Л., який, у свою чергу,  знайшов ТОВ з ознаками фіктивності для участі у переговорній процедурі закупівлі з МВС. Завдяки зв’язкам підозрюваного А. ця ТОВ отримала контракт на постачання 5000 рюкзаків за ціною 2899 грн за одиницю. До контракту додавався перелік вимог до рюкзаків щодо розміру, тканини, кишень, клапанів, ортопедичних властивостей тощо. ТОВ, яка отримала контракт, по факту існувала лише для обміну документами. Насправді рюкзаки шили у кустарний спосіб декілька приватних підприємців, а також підприємства пенітенціарної системи. У березні-травні 2015 року приватний підприємець Л. фактично поставив до МВС 5000 рюкзаків, які за документами нібито надійшли від ТОВ. МВС прийняло рюкзаки і сплатило ТОВ майже 14,5 мільйонів гривень, які згодом через низку фіктивних підприємств були конвертовані у готівку. В результаті МВС із запізненням отримало неякісну продукцію, яка не відповідає вимогам, встановленим самим Міністерством, витративши при цьому 14,5 млн грн бюджетних коштів.

Артем Ситник висловив переконання, що «справа рюкзаків» не є складною з точку зору доказування і матиме перспективу у суді, якщо рішення прийматиме незаангажований суддя, на якого не здійснюватиметься тиск. Крім того, він нагадав парламентарям про необхідність створення Вищого антикорупційного суду, що забезпечить вироки у справах про топ-корупцію.

Детальніше про «справу рюкзаків» – у схемі та короткій довідці.

У кращій якості схема: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/38142827151/

Коротка довідка: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/26438132869/

Фото у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/albums/72157665826531659/