22 лютого 2019 року обвинувальний акт стосовно міністра інфраструктури України, якому інкримінується незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації (ч.3 ст.368-2 та ст.366-1 Кримінального кодексу України), скеровано до Солом’янського районного суду міста Києва для розгляду по суті.
Одним з важливих механізмів виявлення корупції для органу досудового розслідування є аналіз електронних декларацій топ-чиновників. Про це зазначив заступник керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України Олександр Скомаров під час виступу на 15-тій сесії Конвенції Організації Об'єднаних Націй (ООН) проти Корупції, яка відбулася у Відні (Австрійська Республіка) 22-24 січня 2019 року.
У відповідь на запити ЗМІ та з огляду на суспільний резонанс роз’яснюємо позицію Національного бюро щодо підготовки повідомлення про підозру за фактом можливого незаконного збагачення першого заступника Голови – начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
13 вересня 2018 року детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України повідомили міністру інфраструктури України про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368-2 та ст.366-1 Кримінального кодексу України.
До суду передано близько 70 справ щодо незаконного збагачення суб’єктів, підслідних Національному антикорупційному бюро України, проте у жодній із них немає вироку. Відсутність практики судових рішень, а також штучно створені перешкоди становлять ризик для попередніх здобутків та заважають притягненню топ-посадовців до відповідальності за цією статтею. На цьому наголосив Директор НАБУ Артем Ситник 2 липня 2-18 року під час круглого столу «Криміналізація незаконного збагачення — виклики та перспективи».