Процесуальне інтерв'ю в Україні: перші підсумки

13.07.2020 10:36

Виклики, з якими стикаються детективи у ході топкорупційних розслідувань, потребують нових рішень. Національне бюро, як провайдер антикорупційної реформи, впроваджує інноваційний підхід до проведення допиту — процесуальне інтерв'ю.

Перші його підсумки підбив заступник керівника підрозділу детективів Тарас Філоненко під час публічної дискусії в Національному бюро 9 липня 2020 року на тему процесуального інтерв'ю. Захід відбувся за ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» й зібрав представників антикорупційних органів, слідчих, прокурорів, адвокатів, науковців та експертів.

«26 детективів і п’ять керівників, які в вересні минулого року пройшли 5-денний тренінг, сьогодні застосовують процесуальне інтерв'ю. Розроблені стандартизовані форми плану допиту, чек-листа готовності та оцінки результатів допиту. У ході щомісячних зустрічей учасники пілоту обмінюються досвідом щодо кращих практик застосування процесуального інтерв’ю», — зазначив Тарас.

Він також наголосив, що в Бюро сформувалася команда менторів процесуального інтерв'ю, які розробляють стандарти процесуального інтерв'ю, адаптовані до національного законодавства: кращі практики, проведення дистанційного допиту, облаштування кімнат для допитів, фіксації тощо.

У ході дискусії учасники обговорили проблематику допиту, зарубіжний досвід, а також необхідність розробки національної стратегії впровадження процесуального інтерв'ю в Україні.

Андрій Орлеан, керівник програми «Права людини і правосуддя» Експертного центру з прав людини, презентував результати фокус-групових досліджень серед детективів НАБУ, слідчих Національної поліції України та Державного бюро розслідувань. Так, 61% опитаних вважають успішним лише допит, пов'язаний із отриманням зізнання. 17% слідчих вважають, що підозрювана особа має перебувати у стані напруги, що сприяє досягненню мети допиту. 15% — думають, що демонстрація поваги підозрюваній особі лише шкодить допиту. Також результати продемонстрували тенденцію знецінення змісту допиту в очах слідчих.

«Майже половина опитаних слідчих (49%) вважає, що допит, як слідча дія, втратив своє значення в ході досудового розслідування через неможливість використання показів допитуваних, як доказу в суді. Під час допиту слідчий просто прагне отримати підтвердження тієї версії, яку вже має», — розповів Андрій Орлеан.

Про зарубіжні моделі процесуального інтерв'ю, класичні, гібридні та спеціалізовані, розповів Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту Офісу Генерального прокурора. Він також озвучив узагальнену модель, яка детально описана у дослідженні «Розкажи мені, що сталося, або зізнайся!».

«Тактика процесуального інтерв'ю — це про щире намагання з’ясувати об’єктивно і без упереджень, що відбулося. Отримати не зізнання, а інформацію про обставини події. Важливо скласти план інтерв'ю, облаштувати кімнату, встановити контакт з особою. Якщо слідчий приходить на допит погано підготовленим, зростає ймовірність застосуванням ним тиску чи навіть насильства», — підкреслив Юрій Бєлоусов.

Вивчивши досвід іноземних колег, учасники дискусії погодилися, що перехід до застосування процесуального інтерв'ю в межах усієї країни — шлях виміром в десятиліття. Однак, навіть маленькі кроки сьогодні рухають нас до цієї мети.

Більше по темі читайте на сторінці ініціативи «Процесуальне інтерв’ю» у Фейсбуці та у Discussion Paper.