Публічні заяви ВРП щодо розслідування «справи ОАСК» містять маніпуляції - коментар НАБУ
Вищий антикорупційний суд продовжив до 6 місяців термін досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо голови та суддів Окружного адміністративного суду м.Києва. Тим самим суд підтвердив, що вказані особи у встановленому законом порядку набули статус підозрюваних у кримінальному провадженні та спростував упереджені висновки Вищої ради правосуддя з цього приводу, яка відмовила у відстороненні чотирьох суддів, оскільки їм начебто не було вручено належним чином повідомлення про підозру. Загалом у рішеннях та подальших публічних заявах ВРП з цього приводу висловлено цілий низку хибних та маніпулятивних тверджень, які не відповідають дійсності, зокрема в такому.
ВРП: «четверо суддів ОАСК не набули статусу підозрюваних»
Письмові повідомлення про підозру складені заступником Генерального прокурора 17.07.2020. Ч.1 ст. 278 Кримінального процесуального кодексу України встановлено обов’язок сторони обвинувачення особисто вручити підозрюваному цей процесуальний документ у день його складання, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання — направити його поштою, вручити дорослим членам родини, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання або адміністрації за місцем роботи.
Станом на день складання письмового повідомлення про підозру двоє з шести суддів, щодо яких ВРП розглядалось клопотання про відсторонення від здійснення правосуддя, а саме голова та суддя ОАСК, перебували за кордоном, що свідчить про об’єктивну неможливість вручити їм підозру особисто. При цьому, згідно з даними декларацій цих осіб, вони не мають дорослих членів родини, з якими проживають, тож прокурор САП, за дорученням заступника Генерального прокурора направив підозри поштою на всі відомі слідству адреси та вручили керівнику апарату суду.
Один із заступників голови та ще один суддя ОАСК перебували на території України 17.07.2020, проте на момент початку проведення обшуку в ОАСК їх не було на робочих місцях та вдома, що унеможливило вручення їм підозри особисто. Тож їх направили за всіма відомими місцями проживання, у ЖЕО та вручили керівнику апарату суду.
Про вибірковий підхід членів Ради свідчить той факт, що ВРП визнало підозрюваним одного з суддів ОАСК, якому не було вручено текст підозри особисто 17.07.2020, а направлено поштою, проте решту суддів, за аналогічних обставин, ВРП не вважає підозрюваними.
Необґрунтованими є також посилання ВРП на необхідність вручення одному із підозрюваних, другому заступнику голови ОАСК, який був присутнім під час обшуку в суді, письмових повідомлень про підозру щодо решти суддів, які були відсутні на робочих місцях, оскільки судді не підпорядковуються як голові суду та його заступникам, так і керівнику апарату.
Крім того, вручення одному підозрюваному документів для інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні може бути розцінене як порушення його права на захист, оскільки цим погіршується його процесуальне становище, зокрема у вигляді підозри усім учасникам злочинної організації, що є неприпустимим.
Таким чином, прокурори вручили процесуальні документи саме керівнику апарату суду, який забезпечує документообіг у суді, здійснює відправку та отримання суддями кореспонденції тощо.
ВРП: «Чому НАБУ не повідомило про підозру за новими епізодами ще рік тому
в межах кримінального провадження № 22019270000000051 від 05.08.2019»?
Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які здійснювали стосовно суддів ОАСК, налічують тисячі годин аудіозаписів. Встановлення всіх деталей схеми та масштабу злочинної діяльності, умислу та участі кожного учасника злочинної організації, потребує чимало часу. Крім того, лише в лютому 2020 року завершено фоноскопічну експертизу аудіозаписів, — вона тривала декілька місяців, і стала суттєвою обставиною, що допомогла слідству йти далі.
Таким чином, рік тому слідство не мало у своєму розпорядженні всіх матеріалів для того, щоб стверджувати про створення головою суду стійкого ієрархічного об’єднання осіб із чітким розподілом ролей та узгодженим умислом на захоплення головою ОАСК державної влади в деяких державних органах.
ВРП: «Підозри суддям ОАСК необґрунтовані»
Прокурорами надано до Вищої ради правосуддя велику кількість різноманітних матеріалів на підтвердження обставин, які покладені в основу підозри, у тому числі показання осіб, що є потерпілими від дій злочинної організації, які підтверджують як факт, так і зміст зафіксованих слідством розмов та дій.
Допустимість отриманих доказів було перевірено слідчими суддями як Чернігівського апеляційного суду так і Вищого антикорупційного суду, під час надання дозволу на використання НСРД, як того вимагає ч. 1 ст. 257 КПК України. Крім того, за цими ж матеріалами Вищим антикорупційним судом визнано обґрунтованою підозру голови ДСА у цьому кримінальному провадженні та обрано йому відповідний запобіжний захід.
На засіданні ВРП прокурорами було запропоновано членам Ради особисто заслухати окремі епізоди аудіозаписів, з метою власної оцінки вчинених підозрюваними дій, проте члени Ради відмовились від цього без зазначення причин.
Слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено повноважень ВРП щодо оцінки обгрунтованості підозри при вирішенні питання про відсторонення суддів від здійснення правосуддя. Отже, заявляючи про начебто необгрунтованість підозр у вказаному вище провадженні, ВРП вийшла за межі своїх визначених законом повноважень.
ВРП: «Ризики перешкоджання здійсненню досудового розслідування з боку суддів ОАСК відсутні»
Стороною обвинувачення зазначено серед іншого, що ризиками, які є підставою для відсторонення підозрюваних суддів ОАСК від здійснення правосуддя є можливість суддів організувати подання до свого ж суду позовів від підставних позивачів з метою впливу на перебіг розслідування та їх подальший «надшвидкий» розгляд.
Як було встановлено під час слідства, ця схема успішно використовувалась злочинною організацією протягом усього часу її документування. Суддями готувались та фактично подавались позови щодо різних сфер державного та суспільного життя – від заборони колишнім високопосадовцям виїжджати за кордон до зупинення повноважень окремих державних діячів, втручання у діяльність голови держави тощо. При цьому такі рішення виносились у вигляді ухвал про забезпечення позову, тобто до закінчення розгляду справ по суті.
Слід зазначити, що злочини, які інкримінують підозрюваним вчинялись ними саме з використанням можливостей суддівської посади, у тому числі щодо здійснення правосуддя.
Крім того, здійснюючи правосуддя, голова, його заступники та судді ОАСК можуть впливати на працівників апарату суду, які були свідками та можливими учасниками їх злочинної діяльності.
Ці та інші ризики при поєднанні з обставинами, зазначеними у підозрі та наданими матеріалами були вагомими підставами для відсторонення осіб, підозрюваних у вчиненні корупційних, тяжких та особливо тяжких злочинів від здійснення правосуддя та унеможливлення винесення ними рішень іменем України на час слідства.