Позиція НАЗК щодо розслідування незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації може завадити боротьбі з корупцією в Україні — експерти

15.02.2018 12:28

Роз’яснення Національного агентства за питань запобігання корупції (далі — НАЗК) до Закону України «Про запобігання корупції» в частині розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-1 та 368-2 КК України стало ще однією загрозою на шляху боротьби з корупцією. Оскільки, попри очевидну незаконність тез вказаного роз’яснення, вже є прецеденти використання його як юридичної технології.

На цьому детектив НАБУ Руслан Мельник акцентував увагу учасників експертного обговорення на тему «Незаконне збагачення і внесення недостовірної інформації в е-декларації. Чи відповідатимуть чиновники за вчинення злочинів, передбачених статтями 366¹ і 368² КК України», організованого програмою «Антикорупційна ініціатива ЄС» та Ради громадського контролю при НАБУ 14 лютого.

Приміром, у тому числі на роз’ясненні НАЗК базувалася позиція захисту під час обрання запобіжного заходу стосовно голови Держаудитслужби, яка підозрюється у незаконному збагаченні в розмірі близько 10 млн грн та декларуванні недостовірних даних — мовляв Агентство інформацію щодо неї не перевіряло, розбіжностей не встановило, тому НАБУ не має права притягувати чиновницю до відповідальності.

Інший приклад — відкриття Окружним адміністративним судом м. Києва провадження у справі за позовом народного депутата Ігоря Мосійчука до Директора Національного бюро. У своєму позові нардеп вимагає зобов’язати Артема Ситника видати наказ, відповідно до якого детективи НАБУ зможуть відкривати кримінальні провадження за фактами незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей тільки після попереднього встановлення таких фактів НАЗК.

«Рішення НАЗК виходить за межі його повноважень. Тому жоден орган держави не повинен його застосовувати, особливо зважаючи на вже відомі випадки посилання на нього у судах», — акцентував старший радник програми «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» (EUACI) Клеменс Мюллер, представляючи висновок EUACI з цього питання.

Детектив НАБУ зазначив, що позиція Національного бюро (за посиланням: https://nabu.gov.ua/novyny/rekomendaciyi-nazk-shchodo-umov-rozsliduvannya-zlochyniv-za-stattyamy-366-1-ta-368-2) залишається незмінною, особливо з огляду на «продуктивність» роботи НАЗК. Він нагадав, що за період розслідувань НАБУ скерувало до НАЗК запити на здійснення повної перевірки декларацій у 33 епізодах незаконного збагачення та декларування недостовірних даних. Висновок Бюро отримало лише у п’яти епізодах, тобто лише на 15% від усіх запитів.

Низку законодавчо обґрунтованих аргументів про безпідставність роз’яснення НАЗК навели й інші експерти-учасники обговорення. Зокрема, керівник Центру політико-правих реформ Микола Хавронюк, експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов, голова правління State Watch Гліб Каневський, координатор коаліції «Декларації під контролем» Олександра Дрік.

Нагадуємо, 8 грудня 2017 року НАЗК оприлюднило Рішення №1375, у якому розтлумачило окремі положення Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, у вказаному роз’ясненні НАЗК встановлює необхідну обов’язкову наявність кількох умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 та 368-2 КК України. На думку НАЗК, слідчий не може розпочати досудове розслідування, поки НАЗК не здійснить повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та не встановить за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства.