Повномасштабне вторгнення рф змінило життя всієї країни та вплинуло на діяльність держінституцій. Антикорупційні органи зустріли цей виклик підготовленими — вони успішно переформатували свою роботу, адаптувалися до нових реалій та продовжують боротьбу на антикорупційному фронті. Адже ефективна протидія корупції — одна з вимог до України як потенційного кандидата на членство в ЄС.
На підставі зібраних детективами НАБУ матеріалів САП звернулася до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів, що належать судді районного суду Київської області, та стягнення їх в дохід держави. Відповідний позов про цивільну конфіскацію подано 18 січня 2022 року.
Антикорупційна реформа в Україні, розпочата у 2014 році після Революції Гідності, довела що перемога над корупцією можлива лише за умови її ефективної превенції, справедливого покарання за злочини, політичної волі та постійного контролю з боку суспільства. На цьому наголосив Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час конференції «7 років антикорупційної реформи: підсумки і результати», що відбулася 9 грудня 2021 року в Києві.
28 жовтня 2021 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, призначивши покарання у 3,5 роки позбавлення волі колишньому керівнику філії АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Згідно з вироком, засуджений також позбавлений права обіймати певні посади на 3 роки та має сплатити штраф. Це перший в історії ВАКС вирок, де згідно з угодою про визнання вини, особа засуджена до реального позбавлення волі, а не отримала умовний термін.
Судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 18 листопада 2020 року закрили провадження за скаргою прокурора САП на рішення судді ВАКС, який відновив розслідування справи «Роттердам+». Однак захистити інтереси суспільства можливо лише за умови неупередженого процесуального керівника у справі.