Поточний рік став справжнім випробуванням для Директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника та його команди. Відомство стало одним із головних джерел головного болю для чинної влади. Під розслідування потрапили люди, які раніше могли б мати проблеми з законом тільки за умови зміни правлячої верхівки.
1 листопада Солом’янський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід стосовно трьох підозрюваних у причетності до завдання збитків державі в розмірі близько 14,5 млн грн під час закупівлі у 2015 році рюкзаків за кошти Міністерства внутрішніх справ України (ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Відповідно до рішення, суд лише частково задовольнив клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які наполягали на арешті підозрюваних із альтернативою внесення застави.
Для того, аби зусилля НАБУ мали логічне завершення у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів та повернення арештованих коштів державі, потрібні суддівські рішення. Для цього необхідне створення Вищого антикорупційного суду. В цьому переконаний директор Львівського територіального управління Національного бюро Тарас Лопушанський.
24 жовтня 2017 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов Національного антикорупційного бюро України та визнав недійсним договір поставки між ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» («УПП УЗ») та ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал». Зазначена угода укладена всупереч Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме – взагалі без проведення закупівельної процедури. Ухвалення такого рішення дозволить повернути державному підприємству 26 млн грн, які воно переплатило.
20 жовтня рішенням Солом’янського районного суду міста Києва продовжено термін дії процесуальних обов’язків народного депутата України Борислава Розенблата, підозрюваного у причетності до одержання неправомірної вигоди за сприяння іноземній компанії в здійсненні видобутку бурштину в Україні (так звана «бурштинова справа»).