Відсутність вироків демотивує інвесторів та суспільство — Артем Ситник

Важливо докласти максимум зусиль для того, аби до кінця березня 2018 року в Україні був ухвалений та підписаний закон про Вищий антикорупційний суд. Не менш важливо, аби в ухваленому законі були враховані усі рекомендації Венеціанської комісії. Якщо це станеться, є шанс уже до кінця року запустити цей суд і дати імпульс до продовження антикорупційної реформи. На цьому наголосив Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час 14-ї щорічної інвестиційної конференції Dragon Capital, що відбувається в Києві 1-2 березня.

«Одним із пріоритетів роботи НАБУ є захист законних прав та інтересів інвесторів, незважаючи на те, чи це внутрішній чи зовнішній інвестор. Упродовж минулого року у нас помітно збільшилася кількість контактів з інвесторами. Ми відчули зростання довіри до наших дій. Однак є проблема: відсутність судових вироків у справах стосовно корупціонерів топ-рівня, яка демотивує як інвесторів, суспільство, так і самих детективів Національного бюро, зусилля яких не дають очікуваного ними результату», — підкреслив Артем Ситник.

За словами Директора, після того, як Національне бюро передає розслідувані справи стосовно корупціонерів до суду, починається зворотній процес: справи не розглядаються, але при цьому ухвалюються рішення про пом’якшення або взагалі скасування запобіжного заходу підозрюваним, які, до того ж, часто поновлюються на посадах.

«Яскравим прикладом того, з якими проблемами ми стикаємося є справа про зловживання службовим становищем директором ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», внаслідок чого підприємству (51% акцій належить державі — прим. НАБУ) завдано збитків на суму майже 500 млн грн. Справа понад рік не слухається у суді, за цей час директору скасовано запобіжний захід, його не відсторонено від посади, більше того — з ним ще на рік продовжено контакт», — зазначив Директор Бюро.

Довідково

Учасниками 14-а Щорічної української інвестиційної конференції Dragon Capital є понад 100 керівників західних інвестиційних фондів та банків, які вже інвестують або розглядають можливість інвестувати в державні цінні папери та/або вітчизняних державних і приватних компаній.